Мирослав Ступар: "Рівень суддівства від нововведень не змінився"

 

/data/blog/37773/c9480ea53b3496050fdcbb07b0bbb72d.jpg

фото: sport.if.ua

 

Найвідоміший прикарпатський футбольний арбітр Мирослав Ступар оцінив якість арбітражу в УПЛ і поділився думкою про залучення додаткових асистентів.

 

- На ваш погляд, суддівство в чемпіонаті України покращилося? Як відбилося на якості арбітражу введення додаткових арбітрів за воротами?

 

- Коли вводили додаткових арбітрів, прогнозували, що нововведення посприяє поліпшенню арбітражу, але, як ми бачимо, рівень суддівства від цього не змінився. Більше того, на мій погляд, він став ще гіршим. Тільки у двох випадках завдяки цим додатковим арбітрам були прийняті правильні рішення. У матчі "Таврії" проти донецького "Металурга" арбітр Сергій Лисенчук при підказці свого помічника призначив справедливий пенальті. Другий позитивний момент був зафіксований в матчі "Карпати" - "Шахтар", коли завдяки діям арбітра зза воріт Кутакова був зафіксований гол у спірному епізоді. Зате у двадцяти двох матчах додаткові арбітри або головні судді прийняли неправильні рішення "завдяки" таким ось підказкам.

 

- Чому так багато було допущено подібних суддівських проколів?

 

- По-перше, не було злагодженості в діях суддівської бригади. Наскільки я бачив, додаткові арбітри не могли взяти відповідальність на себе в прийнятті тих чи інших рішень. Це пов'язано, можливо, з рівнем їх підготовки, а також через психологічні аспекти: асистенти арбітра за воротами поступалися рефері в полі. А приймати кардинальні рішення у них просто не вистачало мужності. Ось і виходить, що головний арбітр розраховує на допомогу асистентів за воротами, але тямущих підказок від них не отримує. Якби асистентів арбітрів за воротами не було, рефері, мені здається, більш впевнено, чітко і, головне, самостійно приймали б рішення, знаючи, що вся відповідальність на них і ніхто їм не порадник в тому чи іншому епізоді.

 

- Виходить, експеримент з бригадою арбітрів з п'яти чоловік виявився невдалим і потрібно шукати інший шлях, щоб поліпшити суддівство?

 

- Нововведення себе не виправдало. Керівники клубів прийняли рішення далі не користуватися послугами помічників арбітрів за воротами, але чомусь Виконком ФФУ пішов на поводу у Колліни і на українському чемпіонаті будуть експериментувати і далі. У сусідній Польщі теж спочатку користувалися цим нововведенням, але вони навіть не дочекалися закінчення чемпіонату, визнали експеримент невдалим і в середині другого кола припинили залучати на матчі бригаду з п'яти арбітрів. З фінансів це ж теж накладно. Гаразд, якби це рішення хоча б себе виправдовувало. Але якщо воно тільки шкодить, то навіщо за це платити? У Росії спочатку хотіли ввести таке ж нововведення. Але там вирішили спочатку подивитися за досвідом українського чемпіонату, і тепер навряд чи погодяться. Сьогодні, вважаю, футболу можуть допомогти електронні пристрої або відеоповтори. Електронні чіпи в м'ячах - це дороге задоволення, а от про повтори спірних моментів можна було б подумати. Той же інспектор міг би на моніторі це все бачити і виносити остаточний вердикт у тій чи іншій ситуації. Але це так, з серії: мріяти не шкідливо. Сьогодні ми бачимо, що Блаттер не хоче рухатися в цьому напрямку, хоча, думаю, з часом відеоповтори з'являться. У багатьох видах спорту це вже запроваджено і дає позитивні результати.

 

- З іншого боку, практично всі центральні матчі, у тому числі і три - між "Шахтарем" і "Динамо" в нинішньому сезоні обійшлися без суддівських скандалів.

 

- Це і закономірно. Що стосується "гірників" і киян, то хоча команди і перебували десь по сусідству в турнірній таблиці, відстань в очках між ними була немаленька. Так що в очних протистояннях грандів у цьому сезоні вирішувалося значно менше, а якщо бути точним, практично нічого не вирішувалося. Але яким б не був розрив між цими суперниками, матчі все одно залишаться принциповими. Слава богу, що обійшлося без скандалів і додаткових розборок. Потрібно сказати, що й арбітри відсудили ці ігри дуже добре. У нас є певна група арбітрів, яка вийшла на рівень гри наших грандів. Їх не так багато, але вони є.

 

- Введення вікового цензу позначилося на якості арбітражу?

 

- На мій погляд, багато арбітрів ще могли б послужити футболу. На жаль, вони вийшли "за межі" у сорок п'ять років, але мені здається, що це рішення штучне і не зовсім правильне. Так, багато досвідчених арбітрів пішли, але на їх місце хтось повинен був прийти. Колліна знайшов, ким замінити, ввів в прем'єр-лігу молодих арбітрів. Але ми всі бачимо, до яких плачевних результатів це призвело. У нас раніше дозволялося судити до п'ятдесяти років. Можеш тягнути - працюй, а не можеш - тебе подякують, скажуть "спасибі, і до побачення". На мій погляд, Андрій Шандор, Олег Деревинський могли б ще попрацювати. Закінчує Віталій Годулян ... Євген Геренда - хлопець з Калуша - запросто міг якісно ще попрацювати. Але від цього нікуди не дінешся: віковий ценз ввели по всій Європі, так що в цьому питанні Україна не виняток. Ось тільки в нашому випадку на рівні суддівства це однозначно позначилося.

 

- Неодноразово, особливо наприкінці сезону з боку офіційних осіб та футболістів "Дніпра" звучали зауваження на адресу суддівства. Чи були насправді помилки арбітрів і чи можна говорити в даній ситуації про упередженість по відношенню до дніпропетровців?

 

- Не хочу говорити про упередженість. Скажу про помилки арбітрів, які працювали на матчах дніпропетровської команди. Це нещастя "Дніпра". Кажуть, допомагають сильним, але ж "Дніпро" теж - не слабка команда, а вийшло, що від арбітрів дніпропетровці страждали більше за всіх. Однозначно, "Дніпро" не дорахувався очок. Звичайно, вина арбітрів в цьому є, але винні й футболісти, які занадто бурхливо реагували на деякі рішення рефері.

 

- Але в даній ситуації, напевно, все ж саме арбітри більше провокували цих футболістів.

 

- Все правильно, але не можна відповідати на промах арбітра помилкою гравця. Якби рефері відповідали за свої помилки, вони б, можливо, менше помилялися і просто краще судили. А за свої помилки арбітри сьогодні не відповідають. Виходить, ти тут не призначив пенальті, або не зарахував правильний гол, все - в наступній грі ти в полі не судиш, а працюєш за воротами. Ну, добре, постояв за воротами, а свої 1000 доларів отримав. Так що ж це за покарання? Безкарність породжує вседозволеність, нікуди від цього не дінешся. Що стосується "Дніпра", мені, відверто кажучи, дуже шкода такі команди. Але в тих втрачених очках таки половина провини лежить на арбітрах, половина - на команді.

 

- Продовжуючи цю тему, напевно, можна згадати останній матч збірної України проти команди Чорногорії. Форвард "Дніпра" Зозуля не стримався, за що і був вилучений на останній хвилині першого тайму. Як вам сам арбітраж в цій грі?

 

- Після першого тайму всім здалося, що арбітр гру поламав. Видалення Зозулі було несправедливим. Якщо кого і потрібно було карати в тій ситуації, то обох футболістів жовтими картками. Адже спочатку правила порушив чорногорський футболіст, а вже потім була відмашка Зозулі. Та й вона за всіма канонами ніяк не тягнула на видалення. Максимум - це "гірчичник". Але яке велике діло психологія! Наші футболісти руки не опустили, а відіграли і за себе, і за того хлопця. Є приказка: "було б щастя, так нещастя допомогло". У другому таймі арбітр точно знав про свою помилку і відпрацював, вважаю, здорово. Судив принципово, не звертаючи уваги, хто вдома грає, а хто в гостях. Це до питання про упередженість та симпатії: і на високому рівні, як бачимо, трапляються у арбітрів проколи.

 

- Вилучення у другому таймі були справедливими?

 

- Так. У першому випадку, друга жовта на Ярмоленкові була стовідсотковою, а пряме вилучення на Едмарові - теж цілком заслуженим. Коли гравець стрибнув в ноги, як по-іншому можна було реагувати? Це і є принциповість. Думаю, наші арбітри всі дивилися цей матч, там було чому повчитися. Не потрібно слухати Колліну, коли він говорить - "давайте картки, давайте картки". Ось вони і роздають їх направо і наліво. Українські рефері, напевно - чемпіони Європи по картках. У нас, на жаль, дуже багато "профілактичних" карток. Але в той же час треба бути бути послідовними і лаконічними. У нас це роблять тільки одиниці.


www.sport.if.ua


09.07.2013 2288 0
Коментарі (0)

18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

1045
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2869 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1344
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1618 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2490
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

4028

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

274

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

1157

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2895

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1094
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3360
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

9073
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2627
17.03.2026

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

4263
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10098
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20101
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1647
15.03.2026

За словами акторки, найбільше її тішить, коли військові з фронту повідомляють, що отримали пакунки допомоги і що з ними все гаразд. Іноді вони надсилають у відповідь прапори чи символічні подарунки — наприклад, перстень із кулі як знак вдячності. 

888
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

180
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

461
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

1014
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

2199