Мирослав Ступар: "Рівень суддівства від нововведень не змінився"

 

/data/blog/37773/c9480ea53b3496050fdcbb07b0bbb72d.jpg

фото: sport.if.ua

 

Найвідоміший прикарпатський футбольний арбітр Мирослав Ступар оцінив якість арбітражу в УПЛ і поділився думкою про залучення додаткових асистентів.

 

- На ваш погляд, суддівство в чемпіонаті України покращилося? Як відбилося на якості арбітражу введення додаткових арбітрів за воротами?

 

- Коли вводили додаткових арбітрів, прогнозували, що нововведення посприяє поліпшенню арбітражу, але, як ми бачимо, рівень суддівства від цього не змінився. Більше того, на мій погляд, він став ще гіршим. Тільки у двох випадках завдяки цим додатковим арбітрам були прийняті правильні рішення. У матчі "Таврії" проти донецького "Металурга" арбітр Сергій Лисенчук при підказці свого помічника призначив справедливий пенальті. Другий позитивний момент був зафіксований в матчі "Карпати" - "Шахтар", коли завдяки діям арбітра зза воріт Кутакова був зафіксований гол у спірному епізоді. Зате у двадцяти двох матчах додаткові арбітри або головні судді прийняли неправильні рішення "завдяки" таким ось підказкам.

 

- Чому так багато було допущено подібних суддівських проколів?

 

- По-перше, не було злагодженості в діях суддівської бригади. Наскільки я бачив, додаткові арбітри не могли взяти відповідальність на себе в прийнятті тих чи інших рішень. Це пов'язано, можливо, з рівнем їх підготовки, а також через психологічні аспекти: асистенти арбітра за воротами поступалися рефері в полі. А приймати кардинальні рішення у них просто не вистачало мужності. Ось і виходить, що головний арбітр розраховує на допомогу асистентів за воротами, але тямущих підказок від них не отримує. Якби асистентів арбітрів за воротами не було, рефері, мені здається, більш впевнено, чітко і, головне, самостійно приймали б рішення, знаючи, що вся відповідальність на них і ніхто їм не порадник в тому чи іншому епізоді.

 

- Виходить, експеримент з бригадою арбітрів з п'яти чоловік виявився невдалим і потрібно шукати інший шлях, щоб поліпшити суддівство?

 

- Нововведення себе не виправдало. Керівники клубів прийняли рішення далі не користуватися послугами помічників арбітрів за воротами, але чомусь Виконком ФФУ пішов на поводу у Колліни і на українському чемпіонаті будуть експериментувати і далі. У сусідній Польщі теж спочатку користувалися цим нововведенням, але вони навіть не дочекалися закінчення чемпіонату, визнали експеримент невдалим і в середині другого кола припинили залучати на матчі бригаду з п'яти арбітрів. З фінансів це ж теж накладно. Гаразд, якби це рішення хоча б себе виправдовувало. Але якщо воно тільки шкодить, то навіщо за це платити? У Росії спочатку хотіли ввести таке ж нововведення. Але там вирішили спочатку подивитися за досвідом українського чемпіонату, і тепер навряд чи погодяться. Сьогодні, вважаю, футболу можуть допомогти електронні пристрої або відеоповтори. Електронні чіпи в м'ячах - це дороге задоволення, а от про повтори спірних моментів можна було б подумати. Той же інспектор міг би на моніторі це все бачити і виносити остаточний вердикт у тій чи іншій ситуації. Але це так, з серії: мріяти не шкідливо. Сьогодні ми бачимо, що Блаттер не хоче рухатися в цьому напрямку, хоча, думаю, з часом відеоповтори з'являться. У багатьох видах спорту це вже запроваджено і дає позитивні результати.

 

- З іншого боку, практично всі центральні матчі, у тому числі і три - між "Шахтарем" і "Динамо" в нинішньому сезоні обійшлися без суддівських скандалів.

 

- Це і закономірно. Що стосується "гірників" і киян, то хоча команди і перебували десь по сусідству в турнірній таблиці, відстань в очках між ними була немаленька. Так що в очних протистояннях грандів у цьому сезоні вирішувалося значно менше, а якщо бути точним, практично нічого не вирішувалося. Але яким б не був розрив між цими суперниками, матчі все одно залишаться принциповими. Слава богу, що обійшлося без скандалів і додаткових розборок. Потрібно сказати, що й арбітри відсудили ці ігри дуже добре. У нас є певна група арбітрів, яка вийшла на рівень гри наших грандів. Їх не так багато, але вони є.

 

- Введення вікового цензу позначилося на якості арбітражу?

 

- На мій погляд, багато арбітрів ще могли б послужити футболу. На жаль, вони вийшли "за межі" у сорок п'ять років, але мені здається, що це рішення штучне і не зовсім правильне. Так, багато досвідчених арбітрів пішли, але на їх місце хтось повинен був прийти. Колліна знайшов, ким замінити, ввів в прем'єр-лігу молодих арбітрів. Але ми всі бачимо, до яких плачевних результатів це призвело. У нас раніше дозволялося судити до п'ятдесяти років. Можеш тягнути - працюй, а не можеш - тебе подякують, скажуть "спасибі, і до побачення". На мій погляд, Андрій Шандор, Олег Деревинський могли б ще попрацювати. Закінчує Віталій Годулян ... Євген Геренда - хлопець з Калуша - запросто міг якісно ще попрацювати. Але від цього нікуди не дінешся: віковий ценз ввели по всій Європі, так що в цьому питанні Україна не виняток. Ось тільки в нашому випадку на рівні суддівства це однозначно позначилося.

 

- Неодноразово, особливо наприкінці сезону з боку офіційних осіб та футболістів "Дніпра" звучали зауваження на адресу суддівства. Чи були насправді помилки арбітрів і чи можна говорити в даній ситуації про упередженість по відношенню до дніпропетровців?

 

- Не хочу говорити про упередженість. Скажу про помилки арбітрів, які працювали на матчах дніпропетровської команди. Це нещастя "Дніпра". Кажуть, допомагають сильним, але ж "Дніпро" теж - не слабка команда, а вийшло, що від арбітрів дніпропетровці страждали більше за всіх. Однозначно, "Дніпро" не дорахувався очок. Звичайно, вина арбітрів в цьому є, але винні й футболісти, які занадто бурхливо реагували на деякі рішення рефері.

 

- Але в даній ситуації, напевно, все ж саме арбітри більше провокували цих футболістів.

 

- Все правильно, але не можна відповідати на промах арбітра помилкою гравця. Якби рефері відповідали за свої помилки, вони б, можливо, менше помилялися і просто краще судили. А за свої помилки арбітри сьогодні не відповідають. Виходить, ти тут не призначив пенальті, або не зарахував правильний гол, все - в наступній грі ти в полі не судиш, а працюєш за воротами. Ну, добре, постояв за воротами, а свої 1000 доларів отримав. Так що ж це за покарання? Безкарність породжує вседозволеність, нікуди від цього не дінешся. Що стосується "Дніпра", мені, відверто кажучи, дуже шкода такі команди. Але в тих втрачених очках таки половина провини лежить на арбітрах, половина - на команді.

 

- Продовжуючи цю тему, напевно, можна згадати останній матч збірної України проти команди Чорногорії. Форвард "Дніпра" Зозуля не стримався, за що і був вилучений на останній хвилині першого тайму. Як вам сам арбітраж в цій грі?

 

- Після першого тайму всім здалося, що арбітр гру поламав. Видалення Зозулі було несправедливим. Якщо кого і потрібно було карати в тій ситуації, то обох футболістів жовтими картками. Адже спочатку правила порушив чорногорський футболіст, а вже потім була відмашка Зозулі. Та й вона за всіма канонами ніяк не тягнула на видалення. Максимум - це "гірчичник". Але яке велике діло психологія! Наші футболісти руки не опустили, а відіграли і за себе, і за того хлопця. Є приказка: "було б щастя, так нещастя допомогло". У другому таймі арбітр точно знав про свою помилку і відпрацював, вважаю, здорово. Судив принципово, не звертаючи уваги, хто вдома грає, а хто в гостях. Це до питання про упередженість та симпатії: і на високому рівні, як бачимо, трапляються у арбітрів проколи.

 

- Вилучення у другому таймі були справедливими?

 

- Так. У першому випадку, друга жовта на Ярмоленкові була стовідсотковою, а пряме вилучення на Едмарові - теж цілком заслуженим. Коли гравець стрибнув в ноги, як по-іншому можна було реагувати? Це і є принциповість. Думаю, наші арбітри всі дивилися цей матч, там було чому повчитися. Не потрібно слухати Колліну, коли він говорить - "давайте картки, давайте картки". Ось вони і роздають їх направо і наліво. Українські рефері, напевно - чемпіони Європи по картках. У нас, на жаль, дуже багато "профілактичних" карток. Але в той же час треба бути бути послідовними і лаконічними. У нас це роблять тільки одиниці.


www.sport.if.ua


09.07.2013 2219 0
Коментарі (0)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

7390
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9529
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1645
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3684
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13475 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3591

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

983

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

950

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

3291

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

1145
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7927
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1764
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

7098 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

8118
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2431
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1216
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3691
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12694
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

640
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1162
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1289
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

967