Мери Бурштина! Де наші парки?

 

 

Найбільша проблема нашої країни – це корислива влада. Як тільки людина приходить до влади, то жага до наживи перемагає все. Це якась хвороба стала на матеріальне: більше грошей, більше матеріальних благ, круті машини, крутий зовнішній вигляд, через бізнес, через хабарі, будь-якими засобами. І в гонитві за цим забули про здорову глибоку людську сутність, про моральні якості. Це глобальна проблема всієї країни. Напевно, через те, що ми були ніким, тому при нагоді хочемо відразу стати всім.

 

На 13-й сесії Бурштинської міської ради, розглядалося питання про виділення землі під ринок в старій частині міста фермерському господарству «Скава» в парку по вул. Шевченка, чи біля парку, як нова влада це називає. І не подумайте, що «Скава» – це якесь круте фермерське господарство, яке займається виробництвом сільськогосподарської продукції. Вони мають таке відношення до фермерства, як вовки до вегетаріанства. Це ті самі люди, що зараз незаконно збирають гроші з підприємців, що торгують по вул. Міцкевича, 49а. Яка послідовність і правонаступність.. А чому б не організувати роботу комунального ринку, за що проголосувала попередня каденція депутатів. Тоді більше одного мільйона гривень надходило б щорічно в бюджет міста.

 

Думаю, що ці гроші не були б зайвими. Але владі так не цікаво, бо немає ніякого зиску. І питання не в тому, що надання землі «Скаві» дуже хоче міський голова, ніби для перенесення теперішнього ринку, і не тому, що юрист міської ради не погодив цей проект рішення, оскільки він суперечить Закону про аукціони на земельні ділянки для комерційної діяльності, а в тому, що депутати все-таки проголосували за це рішення.

 

Тепер подивимось за що проголосували «народні обранці». Парк в старій частиш міста був посаджений ще польським графом Яблуновським у ХІХ столітті. Поляк хотів зробити там відпочинкову зону, або як називається по сучасному – рекреаційну. І йому це вдалося, там ростуть столітні дерева. У радянські часи він був окультурений, було збудовано стадіон, гойдалки, тобто місце стало центром відпочинку для всіх жителів в часи будівництва електростанції і нашого міста енергетиків. Хто бурштинець, той пам’ятає, що там пройшло його дитинство. І мудрими були наші попередники, що це місце внесено в генеральному плані міста Бурштина в 1992р., саме як рекреаційна (відпочинкова) зона, а пізніше виготовили проект на його реконструкцію.

 

Здавалося б, що тут думати, зробити згідно проекту реконструкцію, відновити стадіон, щоб молодь старого Бурштина займалася спортом (а не спивалась та деградувала), або просто засадити деревами, і є за що (на 2011р. виділено понад 7 млн. екологічних коштів). Але в мера є інша ідея, замість стадіону розмістити там черговий базар, остаточно знищивши парк.

 

Дивна тенденція в нас українців, ми не те, що не можемо щось самі зробити, ми не вміємо навіть зберегти те, що зробили для нас наші попередники. Посадили при радянській владі парк по вул. Міцкевича, позначили в генеральному плані, але «щирі українці» за стільки років незалежності ніяк не можуть знайти тих парків і визнати, бо як інакше там можна щось вирубувати і будувати «бари» (де «навчаються» алкоголізму наші діти). Виходить, що «ворожа» радянська система дбала про здоров’я української нації, створюючи зелені рекреаційні зони, а сучасні місцеві керманичі дбають тільки за чиїсь комерційні інтереси. Це, між іншим, вже друга спроба розмістити в парку старого Бурштина ринок. Першу намагався здійснити попередній мер Я.Громко. Але ми, тодішні депутати, не дали цього зробити, а виділили земельну ділянку під комунальний ринок на виїзді з міста. Чомусь дуже наші мери люблять ринки і постійно хочуть розмістити їх обов’язково в парках.

 

Теперішній нелегальний ринок по вул. Міцкевича, між іншим, теж був розміщений в парку при головуванні В.Дикопавленка в 1995р., теперішнього депутата міськради (голова фракції БЮТ), який дуже активно сприяє перенести його в інший парк. Біда з нашими мерами. Але чому депутати такі бездумні? Ну зрозуміло, депутатська фракція ВО «Свобода» працює в «ручному режимі» по команді «руки вгору!». Теперішня фракція БЮТ теж «підкаблучна» в міського голови. Декілька депутатів малих фракцій (Рух, “Наша Україна”, “Собор”, Регіони) не можуть суттєво вплинути на хід голосувань.

 

Але для чого «Фронту змін» ця коаліція, яку міський голова створив не знати для чого. Хіба, щоб протягувати якісь незаконні афери, бо за розумні речі, потрібні громаді міста, мудрі депутати проголосують і без коаліції. Партія «Фронт змін» ніби претендує на лідерство в опозиції і для чого їй влазити в цей бруд, не зрозуміло. І взагалі! Залишіть вже в спокою зелені зони – це здоров’я наших дітей! Не забувайте, що наше місто енергетиків знаходиться під впливом негативних екологічних факторів, тому кожне збережене дерево – це кожне збережене здоров’я людини. Дехто з депутатів каже: «... та який то парк? То зарослі!..». Виходить так, якщо в нас усі парки занедбано, то давайте будемо вирубувати дерева і будувати там бари та базари. Як не знаєте, що з зеленими зонами робити, то просто збережіть, а нащадки зроблять щось путнє.

 

Подивіться в генплан, який ви постійно ховаєте від людського ока, там зазначено все: і ринки, і парки. І не потрібно говорити, що генплан не діє. Призупинена коректура в генплані, яка не пройшла екологічну експертизу в 2004р., а генеральний план діє і є основним документом міста. Якщо з виконавчою гілкою все зрозуміло, то депутатам потрібно більше спілкуватися з людьми, а особливо при вирішенні важливих питань. Провести громадські слухання, а не посилати тихцем бульдозер, виконуючи чиєсь «замовлення».

 

Можна ще говорити про забране теперішньою міською радою приміщення від музею «Берегиня», демонструючи свою неповагу до культури краю (музеям – ні, барам і базарам в парках – так), чи про намагання вкотре «роздеребанити» землі по вул. Калуській та інші проблемні питання міста. Але нехай це залишиться темою для наступної розмови.
     
     

Віктор Гладій,

інженер Бурштинської ТЕС ,

депутат та голова депутатської комісії

з питань будівництва та архітектури

 Бурштинської міської ради V скликання


29.08.2012 Віктор Гладій 2549 0
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

410
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1656
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1397
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1326
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1233
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7356

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

412

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

520

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

755

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1790
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

166
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1231
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

726
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

172
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1405
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

990
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1546 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

356
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

464
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1198
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1490
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

996