Культурні підсумки року на Івано-Франківщині: як прикарпатців та гостей області в умовах пандемії долучали до мистецтва (ФОТО)

Пандемія Covid-19, яка у світі триває вже другий рік, не оминула жодну зі сфер нашої життєдіяльності. Не виняток й культура. У 2021 заклади на Івано-Франківщині, як зрештою і по всій країні, не мали можливості працювати стовідсотково.

Втім, що таки вдалося організувати – кореспондентці Фіртки розповів Володимир Федорак, директор Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.

«Враховуючи безпекові обмеження, певний період заклади культури на Прикарпатті були закриті. Проте 2020 рік минув ще складніше, особливо під час першої хвилі захворюваності. Тоді нас дуже обмежили.

І практично всі планові заходи та творчі проєкти, які передбачили на рік, провели у форматі «онлайн», або, скажімо, перенесли, як от міжнародні фестивалі чи всеукраїнські заходи», - пояснює Володимир Федорак.

Однак, за словами посадовця, у 2021 році працювати було значно легше.

Нагадаємо, що на території Прикарпаття функціонує п’ять театрів. Йдеться про:

  • Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка;
  • Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки;
  • Театр фольклору, народних свят і видовищ;
  • Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича;
  • Новий театр.

«Цього року в наших установах (театрах - ред.) почали працювати з початку року і хочу зазначити, що є досить немала активність. Практично всі театри цьогоріч взяли участь майже в десяти фестивалях, і, на мою думку, все це відбувалося на дуже високому рівні.

Наш Національний академічний театр ім. Івана Франка в першому кварталі цього року із виставами відвідав Луганщину, Київ, Одесу. Брали активну участь в театральних фестивалях і здобували премії.

Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, беручи участь в певних проєктах, зокрема у Вінниці, забрав всі перші місця гран-прі. Тобто рівень культурного продукту достатньо високий, а це не може не тішити.

Коломийський театр гастролював десь у сім-вісім областей України, враховуючи ситуацію, яка дозволяла. Наприклад, коли у нас була «червона» зона і театр закрили, то вони їхали туди, де була «оранжева» або «жовта» і робота театрів дозволялася.

Це говорить про те, що люди хочуть працювати, а також, що є що показати і що представити, і що найголовніше для акторів – є глядач», - продовжує культуролог та історик.

До речі, театри Прикарпаття та Івано-Франківська обласна філармонія за 12 місяців 2020 року заробили 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Тим часом за 10 місяців цього року – 5 мільйонів 600 тисяч гривень.

«Фінансові показники в цьому році значно кращі. Думаю, що за рік буде понад сім мільйонів гривень.

Мене також дуже тішить, що наші установи культури навіть в умовах пандемії беруть участь в різноманітних проєктах.

Наприклад, Театр ляльок в цьому році виграв грант Українського культурного фонду на створення вистави «Шосте чуття». Вистава для людей із вадами слуху. Загальна сума складає 623 тисячі 400 гривень.

Тим часом Національний академічний театр ім. Івана Франка виграв британський грант, загальна сума якого – 178 тисяч 200 гривень», - розповідає директор управління.

Службовець каже, що така робота із грантами триває вже сім-вісім років. Якщо взяти до уваги гранти, які за цей рік виграли музейники, то сумарно це понад 2 мільйони гривень. До слова, на території області є шість головних музеїв із філіалами.

Кожен із грантів складав від 50 тисяч гривень до майже мільйона.

«Наприклад, Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери виграв 70 тисяч гривень, а Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського став переможцем гранту по музеях писанкового розпису на суму 950 тисяч гривень», - пояснює Володимир Федорак.

Працівники культури в Івано-Франківській області також активно беруть участь як в українських, так і закордонних конкурсах.

читайте також: Ярослав Коретчук, директор обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери: В нашому музеї діє система краудфандингу, завдяки якій можемо купувати експонати на антикварних аукціонах (ФОТО)

Наприклад, як зазначив Володимир Федорак, за рік представники музеїв Прикарпаття написали понад 150 статей в різні тематичні журнали, газети та інші наукові видання, де представляли свої розробки в музейному напрямку, а також досліджень в галузі мистецтвознавства, різних жанрів народного мистецтва та інше.

«В цьому році дуже активний музей в Коломиї. Враховуючи те, що ми мали кошти з державного фонду регіонального розвитку нарешті була можливість зробити генеральну реконструкцію.

Відтак, зробили капітальний ремонт даху, замінили весь матеріал, який забезпечує теплоізоляцію музею, а також деякі внутрішні роботи. Якщо взяти сумарно державний та місцевий бюджети, а також кошти благодійних фондів, то це приблизно 8 мільйонів гривень за 2021 рік. Така робота осучаснення музеїв у нас триває й надалі», - ділиться посадовець.

До речі, музей у Коломиї до пандемії мав приблизно 100 тисяч туристів із 70 країн світу. В Україні цей музей входить в п’ятірку найбільш відвідуваних.

«Я дуже горджуся тим, що в музеях справді є на що подивитися. До речі, у 2021 році, враховуючи такий непростий бюджет, ми відкрили два нові обласні музеї, зокрема Літературно-меморіальний ім. Василя Стефаника в селі Русів на Снятинщині та Музей-резиденцію Шухевичів у селі Тишківці на Коломийщині.

Навіть в умовах пандемії у нас відбувалися виставки. Цього року ми відзначали 150-річчя з дня народження Василя Стефаника. Музей в Русові зараз абсолютно в новому вигляді, осучаснений. Це відбилося також й на відвідуваності, яка постійно зростає.

Дуже тішуся, що туди приїжджають учні не тільки зі Снятинського району, але й з усієї області. Це теж певний прорив у цій справі.

Нам справді дуже важливо, щоб мешканці Прикарпаття, та й України загалом, відвідували музеї. Щоб це зреалізувати, то, по-перше, має бути відповідна реклама, по-друге, сам музей повинен бути цікавим і третє – подача інформації повинна бути сучасна», - каже Федорак.

Відтак, в Івано-Франківську, Коломиї та Русові ставлять сучасне обладнання, починаючи від плазмових телевізорів до інтерактивних дощок, щоб краще передавати інформацію візуально.

«Пандемія змусила нас на деякий час музеї закрити, але чимало цікавих проєктів все ж вдалося зреалізувати.

Скажімо, на початку року, коли ми відзначали День соборності України, то кожен музей та бібліотека Прикарпаття організовували тематичні виставки.

Наприклад, якщо говорити про 30-річчя відновлення української державності, то і в Обласному краєзнавчому музеї, і в Музеї визвольної боротьби, і в Національному музеї в Коломиї робили тематичні виставки, пов'язані з іменами славних українців», - зазначив директор Управління культури.

В цьому році також організували приблизно 30 зустрічей із письменниками, поетами та краєзнавцями, які пишуть на тему боротьби за Незалежність та тему сучасної російсько-української війни. Також відбувались зустрічі із теперішніми героями України.

«Я особисто був на зустрічі в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка, коли туди приходив Ігор Михайлишин, відомий піаніст, який свого часу був учасником російсько-української війни.

Сам він і музикант, і водночас написав вже дві книги про ці події. Одна річ, коли презентує книгу бібліотекар, і зовсім інша історія, коли про книгу говорить автор, який демонструє колосальні емоції», - розповідає про враження посадовець.

Володимир Федорак переконаний, що в умовах пандемії дуже важливо, щоб ті заходи, які запланували, не скасовувати чи переносити, а все-таки постаратися провести.

«Припустимо, коли йдеться про святкування певної дати, то в малому форматі під час пандемії запрошували окремих учасників і організовували зустрічі, конференції чи майстер-класи.

Другий момент, до прикладу, минулого року в грудні, коли ми були в «червоній» зоні, і проводили обласний конкурс гумору й сатири, то провели його у форматі «онлайн».

Тобто знімали виступи гумористів, учасників цього дійства, потім закидали у YouTube і тоді глядачі в необмеженій кількості мали можливість бачити цей культурний продукт.

Такою ж була й ситуація з днями Шевченка. Організовували чи то літературні конференції, чи то якісь читання і передавали їх способом телекомунікації. Через трансляції це можна гарно й доступно донести до глядача», - пояснює Федорак.

Відтак, за 2021 рік приблизно 30 проєктів – це онлайн-заходи.

«Я радий, що є така можливість провести ці заходи не для двох-трьох людей і поставити "галочку", а справді для широкого кола глядачів в масштабах України.

В такий спосіб можна глянути й на своїх колег за межами області, і свої досягнення продемонструвати.

Звісно ж, трохи інша ситуація з емоціями, бо коли ми дивимося на культурні продукти наживо – це природно, і зовсім інакше, коли через екран», - зауважив культуролог.

Окрім театрів та музеїв, десятки заходів провели й в бібліотеках області.

«Цього року обласна бібліотека ім. Івана Франка в онлайн-режимі організовувала проєкт, заохочуючи не лише активних читачів, але й людей старшого віку, яких вчили, як правильно користуватися комп'ютером, як самостійно через телефон заплатити за комунальні послуги чи як проводити інші фінансові операції», - додав Федорак.

Крім того, провели десятки зустрічей в режимі «офлайн», де автори презентували чи то художні, чи то наукові книги. На такі заходи, як правило, приходило 50-100 осіб.

«Також творча група наших колег разом з представникамиЦеркви Царя Христа і нашою Івано-Франківською Архієпархією УГКЦ організували міжнародний проєкт «Коляда на Майзлях».

Враховуючи, що проєкт справді світлий та хороший, ми розуміли ситуацію з COVID-19, тому не запрошували всі колективи, а провели захід з обмеженою кількістю, точніше тоді було понад 100 учасників, а всі закордонні колективи з Польщі, Угорщини, Німеччини, США демонстрували свою творчість в онлайн.

Ми виносили все це на великий екран, щоб люди могли побачити та насолодитися виступами», - каже історик.

Що стосується 2022 року, то такий фестиваль також планують провести, втім все залежатиме від ситуації з коронавірусною хворобою. Ймовірно, його також проведуть, використовуючи можливості телебачення та онлайн-формату.

Цього року вдалося наживо провести заходи до Дня соборності України, роковин Тараса Шевченка та річниці Лесі Українки (150 років). А також заходи до 30-річчя Незалежності України, підготовку до яких розпочали ще в лютому.

Також організовували гастрольні виїзди, не лише в межах України. 

«До речі, в листопаді Коломийський театр відвідав північні терени Польщі, а також взяв участь у театральному фестивалі, де презентував українську культуру.

Це говорить про те, що митці Прикарпаття не зупиняються на досягнутому, вони обмінюються досвідом з іншими, об’єднують зусилля та шукають спільні ідеї для реалізації.

В нас вже є запрошення зробити дні української культури як в Польщі, так і в Німеччині, Австрії та інших країнах», - ділиться Федорак.

Зараз, як зазначив директор Управління культури, заклади Прикарпаття контактують із понад десятьма країнами світу, серед яких Польща, Румунія, Словаччина, Німеччина, Австрія, США, Канада та інші. Митці співпрацюють з ним в різних напрямках: від бібліотечної сфери до творчо-театральної.

«Очевидно, пандемія нас десь трохи обмежила в активності, зате відкрила нові можливості. Втім, якщо є перспектива донести інформацію завдяки комп’ютерним технологіям – то це треба робити», - підсумував Володимир Федорак.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Журнали, листівки та стрічки із вінків з могили: в Івано-Франківську відкриють музей Євгену Коновальцю (ФОТОФАКТ)

Аудіозабезпечення та спеціальні підйомники: музей у Івано-Франківську планують зробити доступнішим для людей з інвалідністю

365 сторінок болю: в Музей визвольної боротьби передали Книгу пам'яті загиблих добровольців-захисників (ВІДЕО)

Підсумки року на Прикарпатті: смертність та аварійні ситуації на дорогах

Підсумки року на Прикарпатті: чим обернувся 2021-й для бюджетів місцевих громад

Підсумки спортивного року: “Ураганівська” Ліга Чемпіонів, Олімпійські Ігри та Чемпіонат Європи


28.12.2021 Тіна Любчик 10164 2
Коментарі (2)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

5367
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9200
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1433
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3437
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13228 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3294

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

556

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

744

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2703

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

996
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7781
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1625
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6946 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7931
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2244
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1074
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3536
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12523
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

804
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1109
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

810
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

777