Культурні підсумки року на Івано-Франківщині: як прикарпатців та гостей області в умовах пандемії долучали до мистецтва (ФОТО)

Пандемія Covid-19, яка у світі триває вже другий рік, не оминула жодну зі сфер нашої життєдіяльності. Не виняток й культура. У 2021 заклади на Івано-Франківщині, як зрештою і по всій країні, не мали можливості працювати стовідсотково.

Втім, що таки вдалося організувати – кореспондентці Фіртки розповів Володимир Федорак, директор Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.

«Враховуючи безпекові обмеження, певний період заклади культури на Прикарпатті були закриті. Проте 2020 рік минув ще складніше, особливо під час першої хвилі захворюваності. Тоді нас дуже обмежили.

І практично всі планові заходи та творчі проєкти, які передбачили на рік, провели у форматі «онлайн», або, скажімо, перенесли, як от міжнародні фестивалі чи всеукраїнські заходи», - пояснює Володимир Федорак.

Однак, за словами посадовця, у 2021 році працювати було значно легше.

Нагадаємо, що на території Прикарпаття функціонує п’ять театрів. Йдеться про:

  • Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка;
  • Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки;
  • Театр фольклору, народних свят і видовищ;
  • Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича;
  • Новий театр.

«Цього року в наших установах (театрах - ред.) почали працювати з початку року і хочу зазначити, що є досить немала активність. Практично всі театри цьогоріч взяли участь майже в десяти фестивалях, і, на мою думку, все це відбувалося на дуже високому рівні.

Наш Національний академічний театр ім. Івана Франка в першому кварталі цього року із виставами відвідав Луганщину, Київ, Одесу. Брали активну участь в театральних фестивалях і здобували премії.

Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, беручи участь в певних проєктах, зокрема у Вінниці, забрав всі перші місця гран-прі. Тобто рівень культурного продукту достатньо високий, а це не може не тішити.

Коломийський театр гастролював десь у сім-вісім областей України, враховуючи ситуацію, яка дозволяла. Наприклад, коли у нас була «червона» зона і театр закрили, то вони їхали туди, де була «оранжева» або «жовта» і робота театрів дозволялася.

Це говорить про те, що люди хочуть працювати, а також, що є що показати і що представити, і що найголовніше для акторів – є глядач», - продовжує культуролог та історик.

До речі, театри Прикарпаття та Івано-Франківська обласна філармонія за 12 місяців 2020 року заробили 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Тим часом за 10 місяців цього року – 5 мільйонів 600 тисяч гривень.

«Фінансові показники в цьому році значно кращі. Думаю, що за рік буде понад сім мільйонів гривень.

Мене також дуже тішить, що наші установи культури навіть в умовах пандемії беруть участь в різноманітних проєктах.

Наприклад, Театр ляльок в цьому році виграв грант Українського культурного фонду на створення вистави «Шосте чуття». Вистава для людей із вадами слуху. Загальна сума складає 623 тисячі 400 гривень.

Тим часом Національний академічний театр ім. Івана Франка виграв британський грант, загальна сума якого – 178 тисяч 200 гривень», - розповідає директор управління.

Службовець каже, що така робота із грантами триває вже сім-вісім років. Якщо взяти до уваги гранти, які за цей рік виграли музейники, то сумарно це понад 2 мільйони гривень. До слова, на території області є шість головних музеїв із філіалами.

Кожен із грантів складав від 50 тисяч гривень до майже мільйона.

«Наприклад, Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери виграв 70 тисяч гривень, а Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського став переможцем гранту по музеях писанкового розпису на суму 950 тисяч гривень», - пояснює Володимир Федорак.

Працівники культури в Івано-Франківській області також активно беруть участь як в українських, так і закордонних конкурсах.

читайте також: Ярослав Коретчук, директор обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери: В нашому музеї діє система краудфандингу, завдяки якій можемо купувати експонати на антикварних аукціонах (ФОТО)

Наприклад, як зазначив Володимир Федорак, за рік представники музеїв Прикарпаття написали понад 150 статей в різні тематичні журнали, газети та інші наукові видання, де представляли свої розробки в музейному напрямку, а також досліджень в галузі мистецтвознавства, різних жанрів народного мистецтва та інше.

«В цьому році дуже активний музей в Коломиї. Враховуючи те, що ми мали кошти з державного фонду регіонального розвитку нарешті була можливість зробити генеральну реконструкцію.

Відтак, зробили капітальний ремонт даху, замінили весь матеріал, який забезпечує теплоізоляцію музею, а також деякі внутрішні роботи. Якщо взяти сумарно державний та місцевий бюджети, а також кошти благодійних фондів, то це приблизно 8 мільйонів гривень за 2021 рік. Така робота осучаснення музеїв у нас триває й надалі», - ділиться посадовець.

До речі, музей у Коломиї до пандемії мав приблизно 100 тисяч туристів із 70 країн світу. В Україні цей музей входить в п’ятірку найбільш відвідуваних.

«Я дуже горджуся тим, що в музеях справді є на що подивитися. До речі, у 2021 році, враховуючи такий непростий бюджет, ми відкрили два нові обласні музеї, зокрема Літературно-меморіальний ім. Василя Стефаника в селі Русів на Снятинщині та Музей-резиденцію Шухевичів у селі Тишківці на Коломийщині.

Навіть в умовах пандемії у нас відбувалися виставки. Цього року ми відзначали 150-річчя з дня народження Василя Стефаника. Музей в Русові зараз абсолютно в новому вигляді, осучаснений. Це відбилося також й на відвідуваності, яка постійно зростає.

Дуже тішуся, що туди приїжджають учні не тільки зі Снятинського району, але й з усієї області. Це теж певний прорив у цій справі.

Нам справді дуже важливо, щоб мешканці Прикарпаття, та й України загалом, відвідували музеї. Щоб це зреалізувати, то, по-перше, має бути відповідна реклама, по-друге, сам музей повинен бути цікавим і третє – подача інформації повинна бути сучасна», - каже Федорак.

Відтак, в Івано-Франківську, Коломиї та Русові ставлять сучасне обладнання, починаючи від плазмових телевізорів до інтерактивних дощок, щоб краще передавати інформацію візуально.

«Пандемія змусила нас на деякий час музеї закрити, але чимало цікавих проєктів все ж вдалося зреалізувати.

Скажімо, на початку року, коли ми відзначали День соборності України, то кожен музей та бібліотека Прикарпаття організовували тематичні виставки.

Наприклад, якщо говорити про 30-річчя відновлення української державності, то і в Обласному краєзнавчому музеї, і в Музеї визвольної боротьби, і в Національному музеї в Коломиї робили тематичні виставки, пов'язані з іменами славних українців», - зазначив директор Управління культури.

В цьому році також організували приблизно 30 зустрічей із письменниками, поетами та краєзнавцями, які пишуть на тему боротьби за Незалежність та тему сучасної російсько-української війни. Також відбувались зустрічі із теперішніми героями України.

«Я особисто був на зустрічі в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка, коли туди приходив Ігор Михайлишин, відомий піаніст, який свого часу був учасником російсько-української війни.

Сам він і музикант, і водночас написав вже дві книги про ці події. Одна річ, коли презентує книгу бібліотекар, і зовсім інша історія, коли про книгу говорить автор, який демонструє колосальні емоції», - розповідає про враження посадовець.

Володимир Федорак переконаний, що в умовах пандемії дуже важливо, щоб ті заходи, які запланували, не скасовувати чи переносити, а все-таки постаратися провести.

«Припустимо, коли йдеться про святкування певної дати, то в малому форматі під час пандемії запрошували окремих учасників і організовували зустрічі, конференції чи майстер-класи.

Другий момент, до прикладу, минулого року в грудні, коли ми були в «червоній» зоні, і проводили обласний конкурс гумору й сатири, то провели його у форматі «онлайн».

Тобто знімали виступи гумористів, учасників цього дійства, потім закидали у YouTube і тоді глядачі в необмеженій кількості мали можливість бачити цей культурний продукт.

Такою ж була й ситуація з днями Шевченка. Організовували чи то літературні конференції, чи то якісь читання і передавали їх способом телекомунікації. Через трансляції це можна гарно й доступно донести до глядача», - пояснює Федорак.

Відтак, за 2021 рік приблизно 30 проєктів – це онлайн-заходи.

«Я радий, що є така можливість провести ці заходи не для двох-трьох людей і поставити "галочку", а справді для широкого кола глядачів в масштабах України.

В такий спосіб можна глянути й на своїх колег за межами області, і свої досягнення продемонструвати.

Звісно ж, трохи інша ситуація з емоціями, бо коли ми дивимося на культурні продукти наживо – це природно, і зовсім інакше, коли через екран», - зауважив культуролог.

Окрім театрів та музеїв, десятки заходів провели й в бібліотеках області.

«Цього року обласна бібліотека ім. Івана Франка в онлайн-режимі організовувала проєкт, заохочуючи не лише активних читачів, але й людей старшого віку, яких вчили, як правильно користуватися комп'ютером, як самостійно через телефон заплатити за комунальні послуги чи як проводити інші фінансові операції», - додав Федорак.

Крім того, провели десятки зустрічей в режимі «офлайн», де автори презентували чи то художні, чи то наукові книги. На такі заходи, як правило, приходило 50-100 осіб.

«Також творча група наших колег разом з представникамиЦеркви Царя Христа і нашою Івано-Франківською Архієпархією УГКЦ організували міжнародний проєкт «Коляда на Майзлях».

Враховуючи, що проєкт справді світлий та хороший, ми розуміли ситуацію з COVID-19, тому не запрошували всі колективи, а провели захід з обмеженою кількістю, точніше тоді було понад 100 учасників, а всі закордонні колективи з Польщі, Угорщини, Німеччини, США демонстрували свою творчість в онлайн.

Ми виносили все це на великий екран, щоб люди могли побачити та насолодитися виступами», - каже історик.

Що стосується 2022 року, то такий фестиваль також планують провести, втім все залежатиме від ситуації з коронавірусною хворобою. Ймовірно, його також проведуть, використовуючи можливості телебачення та онлайн-формату.

Цього року вдалося наживо провести заходи до Дня соборності України, роковин Тараса Шевченка та річниці Лесі Українки (150 років). А також заходи до 30-річчя Незалежності України, підготовку до яких розпочали ще в лютому.

Також організовували гастрольні виїзди, не лише в межах України. 

«До речі, в листопаді Коломийський театр відвідав північні терени Польщі, а також взяв участь у театральному фестивалі, де презентував українську культуру.

Це говорить про те, що митці Прикарпаття не зупиняються на досягнутому, вони обмінюються досвідом з іншими, об’єднують зусилля та шукають спільні ідеї для реалізації.

В нас вже є запрошення зробити дні української культури як в Польщі, так і в Німеччині, Австрії та інших країнах», - ділиться Федорак.

Зараз, як зазначив директор Управління культури, заклади Прикарпаття контактують із понад десятьма країнами світу, серед яких Польща, Румунія, Словаччина, Німеччина, Австрія, США, Канада та інші. Митці співпрацюють з ним в різних напрямках: від бібліотечної сфери до творчо-театральної.

«Очевидно, пандемія нас десь трохи обмежила в активності, зате відкрила нові можливості. Втім, якщо є перспектива донести інформацію завдяки комп’ютерним технологіям – то це треба робити», - підсумував Володимир Федорак.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Журнали, листівки та стрічки із вінків з могили: в Івано-Франківську відкриють музей Євгену Коновальцю (ФОТОФАКТ)

Аудіозабезпечення та спеціальні підйомники: музей у Івано-Франківську планують зробити доступнішим для людей з інвалідністю

365 сторінок болю: в Музей визвольної боротьби передали Книгу пам'яті загиблих добровольців-захисників (ВІДЕО)

Підсумки року на Прикарпатті: смертність та аварійні ситуації на дорогах

Підсумки року на Прикарпатті: чим обернувся 2021-й для бюджетів місцевих громад

Підсумки спортивного року: “Ураганівська” Ліга Чемпіонів, Олімпійські Ігри та Чемпіонат Європи


28.12.2021 Тіна Любчик 8282 2
Коментарі (2)

10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

1755
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1424
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1898 4
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1802
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1950
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5864

Яблуневий чи Медовий Спас? Доволі, часто народні назви християнських свят відривають нас від суті та розуміння глибини свята. Яскравим прикладом цього є «Яблуневий Спас» та «Маковія», що це, про кого це?

188

Неодноразово доводилось зустрічатися з бабусями або жіночками в церкві, на невеликих парафіях різних конфесій, які знають все і навіть деколи більше за священника. А потім священники дивуються: «чому в храмі немає молоді?». А вони і не знали, що молодь не витримала прискіпливих зауважень «церковного менеджменту».  

246

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

555

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

2238
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

411
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

1168
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

1171
15.08.2022

В Івано-Франківську представники УПЦ Московського патріархату через суд намагаються повернути храм Різдва Христового, що на вулиці Довженка.

945
11.08.2022

Для вирішення та недопущення різноманітних конфліктних ситуацій та непорозумінь, в Івано-Франківську створять Раду церков.  

278
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

382
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4626
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

571
15.08.2022

Президент Володимир Зеленський усунув начальників управлінь Служби безпеки України у трьох областях.

235
12.08.2022

На запитання, чи підтримують українці дії президента Володимира Зеленського, 59% відповіли, що рішуче підтримують та 32% — скоріше підтримують.  

214
11.08.2022

Рішення про подовження мобілізації ухвалює парламент.

306
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

375