Ксенія Фукс: Діагностований психіатричний розлад - це не вирок, а особливості

Ксенія Фукс — молода українська письменниця, громадська діячка, графічна дизайнерка. 

Вона авторка роману «По той бік сонця. Історія однієї самотності», який отримав відзнаку літературного конкурсу «Смолоскип-2018» та увійшов у короткий список «Книга року BBC-2019», а роман в новелах «12 сезонів жінки»  – у довгий список «Книга року BBC-2020».

Фіртка поспілкувалася із Ксенією про творчість, життя в Німеччині та плани на новий 2021 рік.


Привіт, Ксеніє! Нарешті у нас з’явилась можливість поспілкуватись публічно в новому році. І це привід для радощів. Для початку, спробуємо зробити з тобою підсумки минулого року, я б сказав навіть якоюсь мірою, апокаліптичного. Як пройшов твій 2020-ий? Які злети й падіння тебе спіткали?


Привіти! Так, 2020-й - це був дійсно рік не для слабких нервів. Впродовж першої хвилі коронавірусу та пов’язаних з нею карантинних обмежень довелося зіткнутися з абсолютно новою для мене реальністю. До карантину в мене був розпланований весь рік, майже кожен тиждень, багато заходів, поїздок, подорожей. А тут довелося все скасувати та навчитися жити з самою собою. Весною мене дуже „крило“, я постійно оновлювала стрічку новин, сподіваючись кожного разу, що от зараз знову відкриють кордони. Але допомагала творчість та звісно сучасні методи комунікації. „Посідєлки“ у відеочатах з бокальчиком вина стали новою традицією. Народилося багато творчих ідей, які зараз вже в етапі планування та реалізації. Також цей рік став таким собі лакмусовим папірцем щодо адекватності оточення. І не всі це випробування пройшли. На жаль. Але я вирішила для себе, що усі токсичні стосунки будуть безжалісно розірвані, бо нічого окрім розчарувань вони в собі не несуть.


Що найважливіше ти винесла з цього всього?


Тут скоріше не винесла, а ще раз упевнилася, що творчість - це цілюще джерело для будь-яких важких емоційних життєвих ситуацій; що концентрувати увагу треба на людей, які тебе щиро люблять та завжди готові підтримати; що справжні друзі - ті, хто щиро радіють твоїм успіхам; ну і так, що ніякі зуми чи чати ніколи не замінять живого спілкування з щирою теплотою від людей навпроти.


В тебе за спиною вже дві видані книжки, я знаю, що ти окрім писання займаєшся й іншими видами мистецтва. Скажи, якби ти не писала, ким ти себе бачиш в такому випадку, чим би ти займалась?


Тоді б більше часу присвятила саме образотворчому мистецтву, пішла б вчитися в Академію мистецтв, здобула б додаткову кваліфікацію арт терапевта - для того, щоб не тільки створювати об’єкти мистецтва, а вчити інших насолоджуватися процесом та знаходити в ньому силу та гармонію з самим собою.


Нещодавно в мене у гостях на інтерв'ю була Оксана Лозинська. Вона емігрантка як і ти, але вже багато років проживає у Нідерландах. А розкажи мені й нашим читачам, як відрізняється життя, на твою думку (і спостереження) в Німеччині й Україні? Які головні відмінності? В чому схожості?


Головна відмінність - це рівень соціальної відповідальності суспільства загалом та кожного окремо. В Україні взагалі з цим прям журбинка. В нас всі думають, що „отам зверху“ мають за все дбати, хоча насправді починати треба завжди з себе. Це стосується як навколишнього середовища чи толерантності, так і бізнес-стосунків. Кожен раз, коли стикаюсь з цим славнозвісним „бізнесом по-українськи“, мене починає аж трясти від злості. Про відмінності, насправді, можна написати окрему статтю. Мабуть, тому я живу в Німеччині, оскільки саме тут мені комфортно, тут я почуваю себе в безпеці, хоча і сумую за нашою атмосферою.

Схожості? Мабуть, тільки в тому, що українська діаспора тут - це теж така собі міні-Україна з постійними сварками та хохлосрачем з одного боку, й нереально сильним волонтерським рухом та прекрасними великими серцями - з іншого. Саме останні створюють для мене тут власну „мою“ Україну, яку я так люблю.


Повернемося до твого  письменницького життя. Розкажи, чому ти обрала саме теми дестигматизації психічного здоров’я?


По-перше, психічному здоров’ю присвячена лише перша книга „По той бік сонця". Друга „12 сезонів жінки“ підіймає багато різних соціально гострих проблем. І ось тут я намацала „своє“. Мабуть, це наслідки волонтерства. Це вже перетворилося в один із сенсів життя. Вкладати в усе, що роблю певну соціальну складову. Проводити інформаційну роботу, звертати увагу на те, що непокоїть не лише мене, але й десятки тисяч інших. Щодо психічного здоров’я - це окрема велика частина моєї роботи та життя. Як людина з діагностованим психіатричним розладом я хочу показати своїм прикладом, що психіатричний діагноз - це не вирок, а особливості, з якими можна прекрасно функціонувати, якщо мати відповідну інформацію та навички.


Спостерігаючи за настроями друзів та знайомих у нашій фесйбук-бульбашці, я помітив, що багатьом людям не вистачало у важкому 2020-му році підтримки й любові. Кожен по-різному сприймав виклики, в які нас (усе людство) загнала пандемія. Що для тебе є підтримка й любов?


Без них нікуди. Це те, що мотивує, наповнює, але тільки коли ти здатен не тільки отримувати, але й давати у відповідь. Тільки так можна бути по-справжньому щасливим.


Як гадаєш, яким буде світ після того, як людство переможе (якщо переможе) пандемію?


Тут не хочу давати ніяких прогнозів, нехай це роблять футурологи та аналітики. Просто хочеться вірити, що люди навчились більше цінувати одне одного, навчились цінувати кожен момент живого спілкування. Також дуже хочеться сподіватися, що епоха марного споживацтва трохи піде на спад. Бо ми ж прекрасно бачимо, що перед вірусом усі рівні - неважливо у що ти одягнута, чи яка автівка стоїть в гаражі.


Розкажи трошки про свої творчі плани на новий 2021 рік.


Тут я наворотила вже стільки, що вже починаю боятися, як це реалізувати. Боюся говорити про те, що ще не здійснилося.

Скажу тільки, що активно працюю над новими творчими форматами - в усіх сенсах. 

Активно пишемо заявки на гранти разом з командами. Готуємось до скасування карантинних обмежень. Щоб потім міцно вдарити живою культурою, за якою всі вже так скучили.


Що побажаєш нашим читачам?


Хочу побажати нам усім найскоріше зустрітися з найдорожчими людьми та затиснути одне одного в здорові обійми.

Фото:Ірина Матес


01.02.2021 Остап Микитюк 13133 2
Коментарі (2)

14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

1515
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2624 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

1366
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2558 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5600 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4410 1

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

890

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

739

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1557

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4429
11.04.2026

У сучасному світі ми часто їмо поспіхом, на ходу або перед екраном телефону, не звертаючи уваги на сам процес. Але їжа — це не просто набір калорій. Це досвід, задоволення та спосіб отримати гармонію.  

7472
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9517 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6343 1
12.04.2026

Священник наголошує: значення Великодня неможливо зрозуміти без усвідомлення ролі Воскресіння. Отець нагадав слова апостола Павла: «Якби Ісус не воскрес, то намарна була б наша віра і намарною була б наша проповідь».

945
10.04.2026

Як і кожного року, особливе моління Страсної п'ятниці очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин.

1177
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

1286 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

2227 1
09.04.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

953
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

871
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

781
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1786 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1388