Юлія Шуляр, паралімпійська чемпіонка з Прикарпаття: «Для мене не важлива медаль, важливіше покращувати свій особистий результат» (ФОТО)

У неділю, 5 вересня, завершились XVI Літні Паралімпійські ігри. Вслід за XXXII Олімпіадою вони пройшли у японському Токіо.

Єдину медаль серед спортсменів, які представляли Івано-Франківщину за підсумком цих змагань, 31 серпня виборола легкоатлетка Юлія Шуляр у бігу на 400 метрів.

Після нетривалого відпочинку про підготовку, враження від змагань та атмосферу, яка там панувала журналісту Фіртки розповіли чемпіонка, Євгеній Єрузель, її тренер та Іван Балагутрак, начальник Івано-Франківського регіонального центру з фізичної культури і спорту «Інваспорт».


Юлю, які враження від участі в змаганнях?


Враження чудові. Я дуже задоволена, що вдалось вибороти друге місце. Я встановила рекорд Європи. Хочу подякувати Андрію Юрійовичу Фатєєву, своєму особистому тренеру з Дніпра, який мене тренує і вивів на цей результат. Висловлюю також вдячність Віталію Яковичу Лесику і Євгенію Івановичу Єрузелю, своїм першим тренерам.


Що було важче:  підготуватись психологічно чи фізично?


Думаю, мені було важче впоратися зі своїми емоціями. Коли, наприклад, з тобою в кімнаті дівчата уже виступають, а тобі чекати 10-11 днів. Це дуже важко морально, але нічого страшного. Потрібно брати себе в руки, адже ми приїжджаємо туди заради результату і заради медалей.


До речі, а яка атмосфера панувала у таборі Збірної України на цих змаганнях?


Атмосфера була дуже позитивною. Всі були дуже веселі і всі професіонали. Знали, куди приїхали. Це було на початку. Потім вже перед стартами ми намагались не заважати, не турбувати спортсменів. Тому, що ми перші виступили, а їм ще виступати. Старалися приїжджати і тихо класти там медалі, квіти, а вже коли спортсмен виступить, то вже разом раділи за наші всі медалі.


Результат, який ви показали на змаганнях - 56,18 секунд це всього на трохи більше як секунду пізніше від американки Бріанни Кларк (55,18), яка встановила рекорд світу. Це був найкращий Ваш результат в кар’єрі?


Так. Це мій найкращий результат.


В якій формі ви поїхали на Паралімпіаду? Чи були травми?


Звичайно в мене були травми. Вже чотири роки як мене болить стопа. Але мій тренер з Дніпра Андрій Фатєєв дуже добре ділив навантаження і вона переставала. Іноді терпіла і через біль…


Під час Олімпіади та Паралімпіади були випадки коли через спілкування зі спортсменами з Росії виникав скандал. Мабуть, в Токіо ви бачилися зі спортсменами з Росії. Як це було?


Зараз в Україні йде війна. І тому ми всі розуміємо, що вони вороги. У самому селищі (олімпійське селище) ми з ними зустрічалися. Ми намагались не спілкуватись. Росіяни деколи говорили нам: «Привіт!». Віталися з нами. Ми їм відповідали і більш нічого.


З кимось з учасниць інших команд вдалося потоваришувати?


Так, я й раніше товаришувала з представниками інших команд. Це Португалія, Польща, Бразилія та США.


Ви говорили за підтримку від наставників, а хто вболівав з ваших близьких, з родини?


Тато мене підтримує і сестра, племінники. Я дуже їм вдячна. Підтримували сусіди. Дружина мого тренера з Дніпра. Вони були такі раді, коли дізнались. Писали мені через соцмережі, дзвонили. Я їду додому і мене там чекає сестра і тато.


Ваші плани після Паралімпіади?


У мене звичайно буде відпочинок. Поїду на відпочинок у санаторій, а потім вже буду починати тренуватись потроху.


На скільки важка праця спортсмена? Скільки часу щодня проводите на тренуваннях?


Якщо чесно, то це дуже важко і морально, і психологічно. Однак, найважча праця не спортсмена, а тренера. Тому, що тренер найбільше переживає, складає план тренувань і продумує кожну деталь, щоб і спортсмен відпочив, і щоб прийшов на тренування уже відновлений. Наприклад, якщо я в Україні, то в мене одне тренування на день. Тренування максимум триває півтори-дві години.  Якщо за кордоном, на змаганнях - важче. Там по два тренування на день. Один раз вранці, один ввечері.


До речі, про підготовку. Чи було у вас все необхідне, щоб успішно виступити на Паралімпіаді?


Я була всім забезпечена. Нам робили тренувальні збори. Був хороший лікар і масажист. Все було добре.


Чи розраховуєте на наступні Паралімпійські ігри поїхати за золотою медаллю?


Звичайно я розраховую приїхати за золотом, але, знаєте, для мене не важлива медаль, для мене важливіше покращувати свій особистий результат.


24-річна Юлія Шуляр – уродженка Житомирської області. Зараз тренується у місті Дніпро.

З Прикарпаттям її пов’язує навчання в Івано-Франківському коледжі фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України та один із перших тренерів – заслужений тренер України Євгеній Єрузель. З ним говоримо про успіхи його вихованки.


Чи розраховували на такий успішний виступ Юлії?


Впринципі, не розраховував…Там на стільки американка сильна. Результат мала дуже високий, але Юля гідно поборолася. Виборола срібну нагороду.


Які задатки дозволили їй досягти такого успіху? Це фізична підготовка чи риси характеру?


Ви знаєте, перш за все характер, характер. Коли вона вперше приїхала до мене це був 2013 рік. Приїхала з Житомирської області, Чуднівський район. Навіть село пам’ятаю – Карпівці. Вона там у спецшколі вчилася. Захотіла в мене тренуватися. Приїхала сюди, я її влаштував. Вона закінчила тут наш коледж фізичного виховання…

Є у нас таке положення в «Інваспорті», коли мені 70 років я не маю права їздити зі спортсменами за кордон. Не маю права. А у нас багато зборів було: Іспанія, Туреччина…а я вже не виїзний.

Тому, по суті, вирішив віддати її в Дніпропетровськ (тепер м.Дніпро-авт.). Там хороший тренер Андрій Юрійович Фатєєв. Це по-перше. А по-друге, в нас не було бази. Це зараз тільки в нас стадіон появився (легкоатлетичний стадіон ім. А.Гемби в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу – авт.) і доріжка бігова кругом озера. Тому, я думаю, що поступив правильно, бо раніше цього не було.


Чи достатньо наша держава віддячує спортсменам – призерам Паралімпіади?


Знаєте, багато країн у світі не дають преміальні. Багато країн. У нас, я рахую, преміальні дуже високі. От срібний призер олімпіади отримає близько 80 тисяч доларів за срібну нагороду. Це дуже і дуже хороший подарунок цим спортсменам, які перемагають і здобувають призові місця.


Грошей на відрядження, міжнародні змагання та інші потреби з підготовки спортсменів до Паралімпіади вистачає? 


Я скажу, що більш-менш нормально. Гроші знаходять. Може, не вчасно, але за 3-4 місяці їх повертають. Я раніше працював старшим тренером. З 2006 року в «Інваспорті». Це набагато краще, аніж у здорових атлетів. Це, думаю, дякуючи Сушкевичу (Президент Національного комітету спорту інвалідів України Валерій Сушкевич – авт. ), який керує спортом для людей з інвалідністю в Україні. Ну, і в нього хороша команда, яка керує збірною.


Чи є серед ваших вихованців майбутні переможці Паралімпіад?


Ви знаєте, по-перше, не просто знайти і  не просто підготувати людину з якимись вадами. Ну, в мене зараз по-суті залишився Павло Волуйкевич, який, навіть не знаю, і ще по сьогоднішній день конкретно не розмовляв. Не хочу травмувати його…Він повинен був за медаль зачепитися. І що сталося? Я так тільки спитав. Він каже: «Євгеній Іванович, я біг як в тумані»...


Мабуть перехвилювався?


Перехвилювався, я думаю. Психологія спорту, психіка… Я кажу спав ніч. Відказує, що спав. Но, я не думаю, що спав, бо то така напруга. Я сам не спав всю ніч. Чекав, бо старт мав бути о 04:15, вранці, а показали аж о 07:15 забіг. Так, що він просто десь перехвилювався і так сталося. Ну, сталося, так сталося. 13-тий так 13-тий, але в світі бути 13-им, то також вагомо.


До чого зараз готуєтесь з Павлом?


Плануємо відпочити, а далі розпочнемо планомірну підготовку до Франції. Там пройдуть наступні Паралімпійські ігри.

Зрозуміти, якою постаттю у спорті є заслужений тренер України Євгеній Єрузель буде не просто, якщо не розповісти про його вихованців, а це - 27 майстрів спорту, з них 23 – це спортсмени з інвалідністю (4 – здорові), 4 – майстри спорту міжнародного класу. Бронзова призерка Літніх Паралімпійських ігор 2012 року Світлана Куделя – це також вихованка Євгенія Єрузеля. 

Вже після нашої розмови  Євгеній Іванович повертається, посміхається і каже, що забув розказати про Андрія Голінея.

«Мій перший учень. На трьох дистанціях був рекордсменом світу. На Паралімпійських іграх у Лондоні був четвертим. Там польські спортсмени підставили йому, як то кажуть, підніжку. Він впав і був четвертим… Він 16-тиразовий чемпіон світу. Зараз мешкає у США».

Розповідь про виступ прикарпатців на Паралімпіаді буде не повною без коментарів начальника Івано-Франківського регіонального центру з фізичної культури і спорту «Інваспорт» Івана Балагутрака. Він володіє загальною інформацією про всіх атлетів.


Чи задоволені ви результатом прикарпатських спортсменів на цій Паралімпіаді?


Найперше задоволений, бо є срібна медаль у Юлії Шуляр. Як би то сказати, ми думали і надіялись, що Павло Волуйкевич буде мати бронзову медаль. На вищий результат ми не думали, але бронзову медаль… Що сталося? Невідомо. З цим розбиратиметься вже фахівець-тренер. Час триває.

Через три роки буде наступна Паралімпіада. Думаю, що Павло на наступну підготується сильніше. Ну, і думали Василь Петрунів – настільний теніс. Не про одиночні. Думали, що в парі зможе зачепитися за бронзову медаль. Так сталося, що в чвертьфіналі вони вилетіли з боротьби за медалі.


Чи є проблеми з підготовкою спортсменів-паралімпійців?


Не вистачає у нас тренерів для цих спортсменів. Якщо чесно, покласти руку на серце, то тренери, які займаються зі здоровими спортсменами не хочуть йти працювати і займатися зі спортсменами з інвалідністю.


На цій Паралімпіаді Юля Шуляр виборола бронзу. Пригадайте, а яким був результат наших спортсменів на попередніх Паралімпійських іграх.


На попередній Паралімпіаді (XV Літні Паралімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро – авт.) у нас була така ж ситуація. Три спортсмени були, але, на жаль, медалі не було.

У 2012 році у нас була Світлана Куделя – бронзлва призерка зі штовхання ядра. На наступні Паралімпійські ігри у нас є ще один хлопчик – Руслан Цимбалюк. Це стрільба з лука. Він молодий, 20 років. Йому цього року на Чемпіонаті Європи, де виборювалася ліцензія, то йому одного очка не вистачило до паралімпійської ліцензії. Ще три роки є підготовки. Думаю, що в нас все получиться.

Спілкуватися з героями публікації було напрочуд просто. Зустрів їх під час урочистого нагородження до Дня фізичної культури і спорту України. І пощастило, бо в інший день "спіймати" Юлю Шуляр для інтерв’ю мабуть не вдалося б. Далі дівчина планує відпочити та продовжити тренування у м.Дніпро.

Спортсмени відкриті люди. Не приховують емоцій. Можливо, трохи хвилювались на початку знайомства, а далі під час інтерв’ю щиро та щедро ділились подробицями своїх спортивних буднів. Дякую за розмову! Було приємно і цікаво!


14.09.2021 Микола Юрків 7872
Коментарі ()

12.05.2022
Алла Павлуцька

Фіртка поспілкувалася із прикарпаткою Мар’яною Гнот, аби дізнатися про її досвід волонтерства у центрі допомоги біженця та особливості цієї роботи у Польщі.  

1221
10.05.2022
Тетяна Дармограй

Чимало українців, які наразі у відносній безпеці, відчувають провину, що можуть жити звичним життям. Зокрема, у них нерідко виникає так званий «синдром вцілілого».

2004 1
28.04.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з психологинею Оленою Коструб про те, як упоратися з втратою близької людини, як підтримати того, хто переживає втрату та чого робити не потрібно.    

2697
19.04.2022
Алла Павлуцька

Що таке війна для психіки, як уникнути конфліктів у команді, якщо ти волонтер? Як волонтерити, щоб не вигоріти передчасно? Як говорити з дітьми про війну та заспокоювати їх? Вправи, які допоможуть під час паніки в укритті та вдома, про синдром “провини вцілілого” та інша корисна інформація від психологині та коуч-менторки.

3578
15.04.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка продовжує публікувати історії людей, які особисто пережили жахіття війни та переїхали з місць, які постраждали від воєнних дій, на Івано-Франківщину або перебувають тут транзитом.

5043
08.04.2022
о. Володимир Лукашевський

Війна торкається абсолютно кожного. З чим найчастіше сьогодні люди звертаються до лікаря та як побороти відчуття неспокою, говоримо з терапевтом Клініки св. Луки Лілією Федунців.

4438 1

24 лютого Росія оголосила про початок так званої «спеціальної військової операції» в Україні. Кожній розважливій людині зрозуміло, що те, що відбувається в Україні, є повномасштабною війною. Однак, це не класична конвенційна війна (масові звірячі злочини проти мирного населення це підтверджують), в якій збройні сили однієї держави у відкритій конфронтації за нормами міжнародного права протистоять військовим силам іншої.

4627

Сьогодні кожен українець незалежно від своїх політичних, релігійних чи інших поглядів є солдатом української армії, що захищає свою країну від російсько-білоруських окупантів.

6509

Російський ліберал не може відчувати емпатію до українського народу, до його трагедії. Для нього душевні терзання російського мародера і вбивці куди важливіші і, головне, ближчі. Це таке осмислення власної нікчемності.

7498 1

Раз на рік Президент США звертається до країни з трибуни у Конгресі. State of the Union. Своєрідний звіт про стан речей в країні. Перші 20 хв (з 60) були про Україну. Овації стоячи кожну хвилину. Майже всі з українськими прапорцями.  

8338
21.05.2022

Фахівці з правильного харчування нерідко рекомендують у перший денний прийом їжі вживати каші, проте деякі з них можуть завдати більше шкоди організму, ніж користі.   

302 1
18.04.2022

Аби уникнути харчових отруєнь чи гострих кишкових інфекцій, спеціалісти Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області рекомендують дотримуватись основних правил.

3165
28.03.2022

Вже незабаром в Івано-Франківську запрацюють анонсовані владою соціальні ринки. Тут всі охочі зможуть придбати продукти за нижчою, аніж у магазинах, ціною.

5434
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

1300
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

1824 1
25.04.2022

Православні християни вшановують пам'ять преподобного Василя Сповідника, єпископа Парійського. Наші пращури у молитвах до святого просили про надання сили та хоробрості, а також про позбавлення від хвороб. Що не можна і що  слід робити в цей день.

2545
07.04.2022

Християни східного обряду 7 квітня відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці – третє за значенням свято після Різдва та Великодня. Згідно віруваннями цього дня Діві Марії явився Архангел Гавриїл, який повідомив її про те, що вона стане матір'ю Ісуса Христа.  

4137
08.05.2022

Схиляємось перед матерями та батьками, які виростили мужніх патріотів, перед дітьми, які втратили батьків...

1831
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

2494
07.04.2022

Нагадаємо, що попри те, що ЗСУ фіксують численні обстріли українських земель, що ведуться з території Білорусії; дислокацію на білоруських землях російських окупантів, котрі вбивають, гвалтують та грабують цивільне населення в Україні Лукашенко цинічно заявляє, що Білорусь не є учасником війни.  

4433
05.04.2022

Метою законопроєкту є встановлення кримінальної відповідальності за пропаганду символіки військової агресії рф проти України та за порушення законів і звичаїв війни в частині використання військовими формуваннями держави-агресора цивільного населення окупованих територій в якості «живого щита».

4495 9
20.03.2022

За словами Володимира Зеленського, РНБО прийняла рішення призупинити будь-яку діяльність на території України низки партій, які мають зв’язки з росією.

6146 1