З початку повномасштабного російського вторгнення пріоритети українців дещо змінилися.
Відтепер українці більше не будують плани на тижні вперед — лише на лічені дні, а товари та послуги зазвичай споживають лише першої необхідності.
Про це свідчать дані дослідження, яке провела компанія Gradus Research, передає Фіртка.
Так, на початку літа українців запитали, як вони планують і втілюють плани в життя, які події чи значні покупки планують зробити протягом найближчого місяця, а в липні перевірили, що із запланованого було втілено.
Результати опитування визначили три групи планів та їхньої реалізації.
Перша група: люди роблять частіше, ніж планують.
До цієї групи насамперед потрапили плани про зустрічі з рідними чи друзями, тобто фокус уваги змістився на речі, що стосуються близьких і сім'ї.
Понад половина опитаних (55,4%) розповіли, що за час війни зустрічалися з родичами — частіше це відбувалося в західному регіоні (67,2%).
Ще 47% респондентів розповіли, що бачилися з друзями. Частіше за інших (62,1%) це робили в Києві.
Також у цій групі опинилися візити до перукаря (28,3% мали це в планах, 40,2% скористалися цією послугою), відвідування кафе/ресторанів (планували 16,7% респондентів, 24,1% були в закладах попереднього місяця).
Друга група: плани збігаються з реалізацією.
Передусім це стосується особистих справ, тобто планових візитів до лікаря, оновлення гардероба чи манікюру.
Так, українці стабільно планують і реалізують турботу про своє здоров’я. 18,1% респондентів проходять профілактичні огляди в лікарів, 5,4% респондентів купили або продовжили страхування для себе або членів родини.
Послуги у сфері краси, наприклад, манікюр, педикюр чи візит до косметолога, які є переважно жіночими, виконуються, щоб не сталося.
Щодо шопінгу, то, згідно з відповідями респондентів, він став більш спланованим. Кожен п’ятий українець/українка, тобто 19,3%, попереднього місяця оновили свій гардероб.
Однак, ці дані можна пояснити зміною українцями місця постійного проживання, тобто люди не мали із собою сезонних речей. Найчастіше купували одяг громадяни віком 18 — 24 роки (24,9%).
Третя група: планували частіше, ніж реалізували.
Цій категорії притаманні підвищений ризик (виїзд на природу, відпустка) або суттєві витрати (придбання житла, авто, проведення ремонту тощо).
Однак, досить часто ці плани є проявом бажання, а не реальним наміром. Цього року більшість українців відмовилися від поїздок під час літніх відпусток.
Поїхали відпочивати в межах України лише 3,5% респондентів, варіант відпочинку за кордоном обрали для себе ще менше громадян — 2,3%. Також майже не відбувалася купівля автомобілів, нерухомості чи меблів. Відмовляються українці й від планів ремонту житла.
Ці дані свідчать про те, що зараз українці цінують оточення та проводять із близькими більше часу, ніж планують.
Українці не готові витрачати значні суми грошей та вирушати в поїздки, однак попри війну не забувають про догляд за собою.
«Ми бачимо, як сильно війна змусила людей змінити свої звички та пріоритети в споживанні. Покупки стають продуманішими та продиктованими потребами.
Але попри все можна помітити, що українці намагаються повернути собі хоча б невелику частку "нормального життя" у вигляді витрат на маленькі приємності: відвідати кафе з друзями, піти на манікюр або підтримувати здоровʼя в нормі.
Це дає людям змогу зберігати адекватний психологічний стан, живучи в умовах війни вже понад п’ять місяців», — резюмувала засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
