Як змінилися покупки та дозвілля українців від початку повномасштабної війни — дослідження

З початку повномасштабного російського вторгнення пріоритети українців дещо змінилися.

Відтепер українці більше не будують плани на тижні вперед — лише на лічені дні, а товари та послуги зазвичай споживають лише першої необхідності.

Про це свідчать дані дослідження, яке провела компанія Gradus Research, передає Фіртка.

Так, на початку літа українців запитали, як вони планують і втілюють плани в життя, які події чи значні покупки планують зробити протягом найближчого місяця, а в липні перевірили, що із запланованого було втілено.

Результати опитування визначили три групи планів та їхньої реалізації.


Перша група: люди роблять частіше, ніж планують.


До цієї групи насамперед потрапили плани про зустрічі з рідними чи друзями, тобто фокус уваги змістився на речі, що стосуються близьких і сім'ї.

Понад половина опитаних (55,4%) розповіли, що за час війни зустрічалися з родичами — частіше це відбувалося в західному регіоні (67,2%).

Ще 47% респондентів розповіли, що бачилися з друзями. Частіше за інших (62,1%) це робили в Києві.

Також у цій групі опинилися візити до перукаря (28,3% мали це в планах, 40,2% скористалися цією послугою), відвідування кафе/ресторанів (планували 16,7% респондентів, 24,1% були в закладах попереднього місяця).

Ще одним пунктом групи стало придбання побутової техніки та електроніки. 20,7% респондентів у ситуації нестабільності гривні вирішили зробити такого роду доступні інвестиції.
Друга група: плани збігаються з реалізацією.

Передусім це стосується особистих справ, тобто планових візитів до лікаря, оновлення гардероба чи манікюру.

Так, українці стабільно планують і реалізують турботу про своє здоров’я. 18,1% респондентів проходять профілактичні огляди в лікарів, 5,4% респондентів купили або продовжили страхування для себе або членів родини.

Послуги у сфері краси, наприклад, манікюр, педикюр чи візит до косметолога, які є переважно жіночими, виконуються, щоб не сталося.

Щодо шопінгу, то, згідно з відповідями респондентів, він став більш спланованим. Кожен п’ятий українець/українка, тобто 19,3%, попереднього місяця оновили свій гардероб.

Однак, ці дані можна пояснити зміною українцями місця постійного проживання, тобто люди не мали із собою сезонних речей. Найчастіше купували одяг громадяни віком 18 — 24 роки (24,9%).


Третя група: планували частіше, ніж реалізували.


Цій категорії притаманні підвищений ризик (виїзд на природу, відпустка) або суттєві витрати (придбання житла, авто, проведення ремонту тощо).

Однак, досить часто ці плани є проявом бажання, а не реальним наміром. Цього року більшість українців відмовилися від поїздок під час літніх відпусток.

Поїхали відпочивати в межах України лише 3,5% респондентів, варіант відпочинку за кордоном обрали для себе ще менше громадян — 2,3%. Також майже не відбувалася купівля автомобілів, нерухомості чи меблів. Відмовляються українці й від планів ремонту житла.

Ці дані свідчать про те, що зараз українці цінують оточення та проводять із близькими більше часу, ніж планують.

Українці не готові витрачати значні суми грошей та вирушати в поїздки, однак попри війну не забувають про догляд за собою.

«Ми бачимо, як сильно війна змусила людей змінити свої звички та пріоритети в споживанні. Покупки стають продуманішими та продиктованими потребами.

Але попри все можна помітити, що українці намагаються повернути собі хоча б невелику частку "нормального життя" у вигляді витрат на маленькі приємності: відвідати кафе з друзями, піти на манікюр або підтримувати здоровʼя в нормі.

Це дає людям змогу зберігати адекватний психологічний стан, живучи в умовах війни вже понад п’ять місяців», — резюмувала засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research Євгенія Близнюк.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Вижив — винний»: що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?

Війна: як пережити смерть рідних


Коментарі ()

21.10.2026
Тетяна Ткаченко

Володимир Третяк допомагає українським військовим ще з 2014 року. Під час Революції Гідності він долучався до виготовлення щитів і збору пляшок для коктейлів Молотова. Згодом допомога війську стала невіддільною частиною його життя, а після початку повномасштабного вторгнення майстерня Володимира перетворилася на місце, де ремонтують пошкоджені бойові автівки.  

2209
13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1971
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

3030
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2262
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2161
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2383

Гадаю китайців посунуть на їхнє місце. Цим займається Трамп, "помаранчева чума", інваріантна система кривих координат. Він не тільки б'ється з Китаєм, але й нищить nuclear laboratory. Міг би купити, але є речі, які не продаються.

292

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1210

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

6057

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

704
19.10.2026

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

5597
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10221
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

11011 3
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1452
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8134
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

1051
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13356 1
18.10.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

3206
22.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків висловив переконання в майбутньому розвалі Росії.

263
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

759
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

633
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

1057