Головний редактор "Покоління Ї" Міла Лугова: про медіа-проєкт, українців у США та як журналістика може бути незалежною

Редактор "Покоління Ї" Міла Лугова разом з сім'єю декілька років тому переїхала жити у США і присвятила себе популяризації України та всього українського за кордоном.

До речі, у Міли прикарпатське коріння - її батько з Коломийського району. Вона створила власний медіа-проєкт і тепер розповідає світові про земляків, котрі є лідерами громадської думки в Україні, націлені на зміни та прогрес у державі. А ще вона є співголовою медіакомітету Українського Конгресового Комітету в Іллінойсі.

Що таке і хто такі "Покоління Ї", як стати успішним та реалізувати себе у США, як діаспора впливає на політику і те, якою є журналістика за океаном українка розповіла читачам Фіртки.


Міло, розкажіть, чому ви вирішили створити медіа-проєкт «Покоління Ї»?


Я вважаю, що мало говорять про людей, які дійсно творять зміни, а саме вони є чудовим прикладом для інших, для тих, хто має сумніви чи це все взагалі реально і комусь потрібно. Також це й свого роду підтримка і визнання тих людей, які роблять дійсно важливі та цікаві речі. Це підтримка увагою, а, як відомо, в сучасному світі увага – це найцінніше, що людина може комусь дати. Ми добираємо героїв з різних сфер, бо кожна сфера важлива по-своєму. Вони формують сучасне громадянське суспільство і демонструють, що розвиток можливий навіть за складних умов.

Ці інтерв’ю завжди мають високий рівень зацікавленості серед читачів, тому є стійке відчуття, що людям дійсно цього не вистачає і ми на правильному шляху - проєкт потрібно продовжувати.


Чому «Покоління Ї»?


Є покоління  X, Y, Z, то чому б не бути поколінню Ї? Тим більше, що сучасні молоді українці – дійсно особливі. Вони живуть в особливий для країни час. Важкий і історичний. А буква «Ї» теж унікальна, бо вона є тільки в українському алфавіті. Так і вийшло «Покоління Ї».

"Якщо у нас з’явиться   рекламодавець чи спонсор, то він не зможе впливати на контент"


Хто фінансує медіа-проєкт «Покоління Ї»?


На даний момент цей проєкт фінансується з власної кишені, відповідно, я можу дозволити собі розкіш писати про те, що вважаю за потрібне і давати свободу вибору теми іншим журналістам. Я намагаюсь зробити так, щоб ці інтерв’ю несли певну цінність і не мушу думати, щоб контент був клікабельний і подобався в першу чергу рекламодавцям.  Також не маю потреби заповнювати його не оригінальним контентом, так званим «копіпейстом». Я це дуже ціную. Якщо у нас з’явиться   рекламодавець чи спонсор, то він не зможе впливати на контент. Правда, відколи в мені народився журналіст, то, здається, помер бізнесмен. Бо ще жодних пошуків рекламодавців чи спонсорів ми не робили, а нашому медіа-проєкту вже минув рік. До мене просяться різного роду маркетологи, але їх пропозиції зводяться до того, щоб купити «бото-ферму» у якості підписників, як це часто роблять.  З такими нам точно не по дорозі.


Мені відомо, що і в Україні ви займали активну громадянську позицію, розкажіть про це.


Ми з чоловіком допомагали добровольцям, які одні з перших відправлялися на фронт.  Мій брат, до речі, теж пішов добровольцем в АТО.  Мені здається, багато людей відчували, що мусять бути причетні до цього, щось робити.  Ми допомагали, бо мали таке бажання і таку можливість. Одна з політичних партій навіть виписала нам подяку за це. На жаль, через цю діяльність ми зіткнулися з погрозами на нашу адресу. Погрожували навіть нашим батькам, коли не змогли дістати нас.


Ви звертались в поліцію?


Так, звертались. Але Україна, на жаль, ще не та держава, в якій працюють закони.


Ви маєте ступінь магістра з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, який підтвердили за кордоном. Окрім того ви займалися власним бізнесом в Україні. Як сталося так, що ви потрапили у журналістику? У вас відкрився талант до цього?


Багато успішних журналістів прийшли в цю професію з інших сфер діяльності. Це дозволяє їм бачити якусь тему чи відкривати якогось героя більш об’ємно. Щодо  себе, то я вважаю, що якщо й маю якийсь талант – то це талант притягувати хороших людей. Все інше – це просто навички, які потрібно постійно розвивати та вдосконалювати.  Саме тому  я взяла курс в одному з чиказьких коледжів, який має назву «написання есе». Не знаю чи писатиму есе і надалі, але що таке професійна структура тексту по-американськи я тепер чітко знаю.

Ще будучи дитиною я писала вірші і казки. Одного дня я побачила деякі з них надруковані у місцевій газеті – батьки вирішили зробити мені приємний сюрприз.  Ще й додали, що планують випустити мою книжку. Я так засоромилась, що перестала писати. Ну, принаймні так я їм тоді сказала (сміється – авт.)


На даний момент ви зробили вже декілька десятків інтерв’ю з відомими українцями та й не тільки. Яке з них вам запамяталось найбільше і чому?


Спілкування з людьми, які «зробили себе самі» додає мені драйву і заставляє рухатись вперед. Я радію, що до цього моменту не зустріла ще жодної відмови надати мені інтерв’ю. Більше того, майже кожен герой приділяв цьому процесу навіть більше часу, ніж я планувала  спочатку. Всі ті люди, з якими я спілкувалася, нереально цікаві, бо вони зробили себе самі, досягнули певного успіху і відкрито діляться своїми думками. Особливо запам’яталось інтерв’ю з Мирославою Гонгадзе. Після нього я ще два тижні відчувала неабияке піднесення, настільки сильно мене надихнула її особистість.

Також запам’яталось інтерв’ю з професором політології Ратгерського Університету (Нью-Йорк), який є експертом з Української політики  Олександром Мотилем. В той момент, коли ще мало хто розумів, що відбувається в Україні і що буде завтра, він дуже чітко розклав все по поличках і змалював найближчі перспективи України. Так само як Глен Говард, людина, яка дає консультації урядовцям і США, і України розповів про особливості кризи в Азовському морі в той момент коли Росія полонила наших моряків.  Черпати інформацію з таких джерел і мати можливість поставити свої запитання – безцінно!

Було одне інтерв’ю, яке не вийшло, а пішло «в стіл» редактора. Воно було з одіозним політиком Балашовим, він на той момент був досить популярний своїми оригінальними ідеями. Журналіст, який мав записувати з ним інтерв’ю, відмовився їхати в останній момент, бо Чикаго засипало снігом і по телевізору казали, щоб без особливих потреб з дому не виїжджати. До мене дзвонить мій тодішній редактор і запитує чи я не могла б взяти це інтерв’ю.  І тут в мене появилася «особлива потреба» виїхати з дому в хуртовину (сміється – авт.) Інтерв’ю тривало біля двох годин, в мене було, відповідно, багато цікавого матеріалу. На другий день виявилось, що наш одіозний політик щось не те сказав в українській громаді  і редактор, щоб не посваритися з тими, кого це образило, вирішив не випускати його. Хоча наша розмова була не на політичну, а швидше на економічну тему, бо я не могла не скористатись моментом пройтися по його податковій теорії.  Мені просто заплатили за інтерв’ю і сказали: вибач, ну ти ж все розумієш. І я розуміла. Розуміла, що потрібно самій ставати редактором.

"Мене турбує, що майже 90% медіа в Україні належать комусь з олігархів..."

Взагалі, вважаю, що журналіст, який бере інтерв’ю, повинен максимально розкрити людину, а для цього необхідно декілька важливих речей: слухати і, головне, чути, замість того, щоб думати, яке наступне питання задати щоб звучати розумно, не нав’язувати герою «правильну» думку, а дати можливість іншим почути, що правильно для твого героя. Головне правило для мене -  я не беру інтерв’ю в людини, яка мені особисто не цікава. Тому я деколи пропускаю «чудові нагоди» взяти інтерв’ю, скажімо, у відомого політика, який приїхав з України до Чикаго, навіть попри те, що це могло б принести  багато тисяч переглядів.


З вами працює чимало українських журналістів, а як ви оцінюєте стан української журналістики?


Мене турбує, що майже 90% медіа належать комусь з олігархів. По суті, ці медіа збиткові і журналісти мусять писати те, що вигідно власнику медіа, а не те, що турбує їх особисто. Нехай це буде крапля в морі, але я б хотіла дати можливість українським журналістам, особливо молодим, які ще не встигли розчаруватися в цій професії і піти з неї, писати про тих, кого вони вважають гідними наслідування. Я, як редактор, завжди спонукаю журналістів, щоб вони самі пропонували ті теми і тих героїв, які, на їхню думку, є важливими для суспільства.  Хтось дійсно загоряється і проявляє себе якнайкраще – для мене це справжня радість. До речі, зараз шукаємо людей, які можуть на регулярній основі писати про життя діаспори в Польщі, Канаді, Італії.  В цих країнах наша діаспора дуже сильна, але про її діяльність недостатньо відомо.

"Хочеться показати, що Україна - це круто, це ексклюзив..."


А як живе українська діаспора в Чикаго?


Українська діаспора в Чикаго є другою за чисельністю і, мабуть, першою за ефективністю в США. Старше покоління діаспорян, тих українців, які прибули до Америки на початку ХХ ст. зробило дуже багато. Фактично, вони з нуля побудували тут Україну – церкви, школи, культурні осередки, громадські організації, музеї. Завданням теперішнього, молодого покоління українських діаспорян є не тільки зберегти це все, але й зробити свій вклад. Завдання номер один -  працювати над іміджем України, який останнім часом, на жаль, постраждав: в американських новинах слова Україна і корупція йдуть в одному реченні. Хочеться показати, що Україна – це не тільки корупція, а, як писала Ліна Костенко, - це круто, це ексклюзив! Це люди з неймовірною силою волі, енергетикою, бажанням свободи, глибокою культурою та історією. Це люди, які можуть все навколо змінювати в кращу сторону, навіть якщо вони знаходяться в несприятливій ситуації. До речі,  розповідати про таких людей – це і є основна місія проєкту "Покоління Ї". Завдання номер два для діаспорян - впливати на політиків, бо саме конгресмени приймають рішення щодо того, якою буде політика США щодо України. Адже українці – це також електорат на виборах, а до думки електорату прислухаються.  Конгресмени прилітають до свого округу на кожні вихідні, щоб спілкуватися з громадою, також є різні можливості потрапити в Конгрес і там донести те, що турбує українську громаду. Головне – ці можливості є і ними необхідно користуватись. Українці в США – це потужна сила.


Ви є співголовою медіакомітету Українського Конгресового Комітету (відділення Іллінойс).  Чим займається УККА?


Займаємося налагодженням зав’язків та комунікації між українською діаспорою та Конгресом, а також місцевою владою, лобіюванням інтересів України та української громади, організацією культурних, політичних та благодійних заходів. Якщо коротко, то УККА напряму спілкується з конгресменами, а це саме ті люди, які приймають рішення щодо того, якою буде політична стратегія США щодо України.

https://scontent.fiev4-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/73472546_1421661724648618_7516724360397193216_n.jpg?_nc_cat=111&_nc_oc=AQkMRWI5k2tWygSFmuWf-emOGesopTKvNvOtxkQZl09IM5iSHZ__pF55WUOfYRMEC4c&_nc_ht=scontent.fiev4-1.fna&oh=fa8805f197a362f2a0d93c474ee9d154&oe=5E21B830

"Америка любить тих, хто не жаліє себе і багато працює..."


Прийнято вважати, що США – країна можливостей. Це дійсно так?


Так, але ці можливості ще треба вміти розгледіти, бо часто вони приховані за якоюсь проблемою, тобто з'являються з її вирішенням. Можливості завжди приходять до нас в робочому комбінезоні і з лопатою в руках. Але Америка любить тих, хто не жаліє себе і багато працює. Мені подобається той рівень свободи, який є в США. Ми з чоловіком багато подорожували по різних країнах, але тільки в США я побачила такий високий рівень свободи – нею пахне просто в повітрі. Разом з тим, високий рівень свободи передбачає високий рівень відповідальності. І це правильно.


Яка основна відмінність між американським і українським менталітетом на вашу думку?


Відмінностей дуже багато, насправді. Наприклад, в багатьох українців ще трохи живе «страна совєтов» і ти можеш легко натрапити на непрошену пораду. Серед американців вважається, що якщо ти даєш пораду, про яку тебе не питали, то ти просто намагаєшся підвищити свою самооцінку за чийсь рахунок.  Я не згідна з твердженням про нещирі посмішки американців. Для мене посмішка - це просто чудовий спосіб піднімати настрій собі та оточуючим. Такий собі вияв ввічливості по відношенню до інших. Мені подобається, що американці легко роблять компліменти незнайомій людині - просто так, щоб зробити приємно комусь. До речі, ці компліменти особливі: хвалять вашу зачіску, модну курточку, але в жодному випадку не роблять двозначних компліментів, наприклад, ніхто не буде оцінювати вашу фігуру, це не прийнятно. Також, на відміну від поширеної думки про американський індивідуалізм, я побачила дуже багато людей, які волонтерять на благо своєї громади. Ти не можеш вважатись поважною людиною, якщо ти нічого не віддаєш іншим.


Ви часто просите в інтерв’ю щоб ваші герої дали якусь пораду з власного досвіду молодому поколінню українців, які зараз стоять на умовному роздоріжжі. А яку пораду дали б їм ви?


Якщо ти чекаєш ідеального моменту, щоб щось зробити, то знай – його не буде до тієї пори, поки ти сам його не створиш. Хто як не ти і коли, як не зараз?!

Розмовляла: Марія Лутчин


31.10.2019 Марія Лутчин 9113 3
Коментарі (3)

05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

386
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

1744
26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

3251
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

1175
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

1203
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

1259 3

Гадаю багато хто був свідком такої ситуації в церкві, коли дитина могла пробігтись у церкві, кудись заглядати, можливо щось голосно запитувати й одразу отримати зауваження або присоромлення від інших, часто старших, людей або бабусь.

297

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

1147

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

990

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

426
30.06.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

359
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2519
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1260
30.06.2025

У рамках цього благодійного заходу зібрали 78 тисяч 320 гривень на підтримку 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».  

1350
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

576
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15213
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7510
01.07.2025

Плакати Нікіти Тітова надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається. Художник прагне, аби про героїзм українців знали в усьому світі.  

366
04.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

800 1
02.07.2025

Президент США Дональд Трамп оглянув новий центр утримання мігрантів "Алігатор Алькатрас" у Південній Флориді.  

497
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

410
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

498