У вівторок, 19 березня, в Івано-Франківську відбувся показ фільму «20 днів у Маріуполі». Також у Центрі сучасного мистецтва відкрили фотовиставку захисника Мирослава Кобилянського під назвою «Мій Маріуполь та світ довкола».
Про це пише Фіртка з місця події.
Мирослав Кобилянський — військовослужбовець Збройних Сил України, фотограф, мандрівник, пілот БПЛА, автор фотокниги «Мій Маріуполь та світ довкола». Народився у місті Коломия, проживав у Маріуполі.
До початку повномасштабного вторгнення Мирослав Кобилянський знімав із дрона краєвиди міста. Після окупації Маріуполя військовослужбовець зібрав раніше опубліковані тільки в соціальних мережах світлини у книгу-меморіал «Мій Маріуполь та світ довкола».
Однойменну виставку відкрили у Центрі сучасного мистецтва. Її можна відвідати до другого квітня.
Опісля у кінотеатрі «Люм‘єр» відбувся показ фільму «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова, який здобув кінопремію «Оскар».
«На мою думку, цей фільм — не документалістика. Це — хроніки та документація тих злочинів, звірства, що вчинила із моїм рідним містом російська федерація», — розповідає волонтер, маріуполець Євген Тузов.
За словами чоловіка, у місті залишилося тільки троє міжнародних журналістів. Також Євген Тузов ділиться спогадами про події, що відбувалися у Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення:
«Російські "визволителі" вчинили геноцид у Маріуполі. У місті відбулася гуманітарна катастрофа.
Тіла загиблих мирних жителів, які збирали біля декількох лікарень, просто лежали на вулиці — їх не встигали ховати. У кожному дворі багатоповерхівок було своє кладовище.
Коли звозили породіль до другої лікарні із третьої, то їх розміщували на першому та другому поверхах. Якщо гинули діти, то з вікон було видно землю, у якій вони були поховані. Кожен день матері, які залишалися у лікарні, бачили палицю, якою позначене місце поховання їхніх дітей.
Люди, які виходили з укриттів у пошуках криниці аби набрати води, бачили собак з людськими кінцівками у пащі. Пригадую, жінку у відчаї, яка не знайшла для дитини харчування (бо у неї зникло молоко), бачить як щодня її дитина кричить, а потім починає затихати. Десь всередині березня (коли земля ще замерзла), копає руками могилу, щоб поховати свою дитину. Ось що насправді було в Маріуполі».
За офіційними даними загинули 25 тисяч, проте фактично загиблих було понад сто тисяч осіб.
«Я не впевнений, що ми зможемо ексгумувати та порахувати всіх загиблих, як того хотілося б. Тому що ховали всюди — клумби, люки, де тільки був простір. Історія Маріуполя сумна, трагічна та важка. Я мрію про те, щоб із жодним містом більше такого не сталося.
Те, що у Маріуполі назавжди залишилося понад 100 тисяч загиблих — це факт. Це — геноцид, його приклад у ХХІ столітті», — акцентує Євген Тузов.
Довідково. Стрічка "20 днів у Маріуполі" розповідає про перші тижні бойових дій у Маріуполі Донецької області під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року.
Над фільмом працювали режисер і фотограф Мстислав Чернов, фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Степаненко. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя, за що отримали Пулітцерівську премію. Також у 2024 році їм присвоїли Шевченківську премію.
Кіно стало найкасовішим документальним фільмом в Україні минулого року, зібравши 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату.
Стрічка перемогла у номінації "Найкращий документальний фільм" британської кінопремії BAFTA та американської кінопремії "Оскар". Режисер Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards) за "видатні режисерські досягнення в документальному кіно".
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
В Івано-Франківську відкрили виставку військових трофеїв бійців "десятки" (ФОТО/ВІДЕО)
«Сталеві духом»: в Івано-Франківську триває фотовиставка задля допомоги пораненим бійцям
