Галицька земля: хто купець – хто продавець?

 

 

Наступний рік може стати першим роком вільного продажу землі, про що щораз частіше говорять спеціалісти. Колись це має статися – скажуть прихильники вільного земельного ринку. Зараз Україна до цього не готова – кажуть противники. А коли буде готова – запитаймо себе самі. А запитати варто, навіть не з прагматичних, а з концептуально-етичних міркувань.


Справу землі треба розглядати у трьох, сказати б, філософсько-часових аспектах – минулого, дійсності і майбутнього. І всі три виглядають проблемними: минуле – це проблема справедливості; сьогодення – це питання раціональності; а майбуття – це сфера візіонерства.



Спочатку спробуймо з'ясувати - чию землю буде продавати українська держава в Галичині? Чи до 1939 року в Галичині була вільна земля? Чи радянська влада зробила «спільним надбанням» тільки землі польських землевласників, яких потім прогнала, і євреїв, яких винищили нацисти? Значна частина земель, яка зараз перебуває у державній власності має своїх колишніх власників. Це українські родини, «розкуркулені» під час примусового вступу в колгоспи; це родини, вислані на каторгу за «бандерівщину»; зрештою, це обидві Церкви – греко-католицька та римо-католицька. Як можна продавати ці землі, не повернувши законним власникам – жертвам антинародного злочинного комуністичного режиму? Так ми, здається, його оцінюємо в вільній Україні?


Це ж не історія столітньої давнини – ще де-не-де живі власники, тих земель, що їх по-грабіжницьки конфіскувала комуністична держава, а тепер по-злодійськи утримує у «спадковій» власності незалежна українська держава. А прямі спадкоємці цих колишніх власників – цілі нинішні два покоління галичан. Наприклад, автор цих рядків. Комуністи відібрали в моєї бабці 50 морґів поля під Моршином. Потім їх перейняла новоутворена Україна, тепер вона продасть якомусь латифундисту. Виходить, що я, бажаючи повернути свою дідизну, буду змушений відкуповувати землю своїх предків за ринковими цінами? Це питання справедливості – питання емоцій.


Наступне запитання зі сфери раціо – для чого знімати обмеження на продаж землі, даючи тим самим старт ринковим земельним відносинам? Потреба є – щоб впровадити капіталізм на терени нашого феодального села. Те, що земля формально не продається, не означає, що вона вже не перебуває у чиїйсь власності неформально. Ми майже всі знаємо низку людей, які вже є реальними власниками землі, офіційно перебуваючи в тіні. Ринок землі – це теж спосіб вивести їх з тіні. Не виключено, що при цій нагоді тисячі галичан дізнаються, що у них немає вже ніяких міфічних «паїв».


З іншого боку, коли дивишся на сотні гектарів запущеного поля, лугів, гаїв і лісів, то розумієш, що землі потрібен господар. Питання тільки – хто буде цим господарем. Не факт, що ним зможе стати група власників земельних «паїв». Є підстави остерігатись, що з «паями» буде така ж історія, як з вікопомними приватизаційними «ваучерами» на підприємства промисловості. Оскільки спільний індустріальний набуток всіх радянських людей став власністю олігархів, то можна припустити, що «спільна земля» стане незабаром власністю кількох десятків чи сотень латифундистів. І як вони тоді поведуть себе з цією землею? Так, як колишній «БЮТівський» латифундист Лозинський? Як нові донецькі власники земель навколо Писаного каменя? Адже приватизація спільного майна у нас відбувається за формулою – жадність помножена на брак культури і совісті. Тож, питання не в тому, чи продавати, а яким чином і кому? Але чи готова наша корумпована і некомпетентна державна еліта забезпечити нам прозорість і чесність у цьому процесі вже з 1 січня 2012 року? А якщо - ні, то коли буде готова?


От так плавно можемо перейти до майбутнього. Тут варто пофантазувати на тему - для чого кому буде потрібна земля згодом? Вже сьогодні в Галичині землею цікавляться в основному люди, які не збираються займатись сільським господарством – швидше розвивати туризм, створювати приватні мисливські угіддя тощо. Сам селянин теж не горить бажанням гарувати як діди-прадіди на полі і найбільше в своєму житті перейматися коровами-козами-свиньми. Розпайований, але все ж безземельний сільський пролетаріат спить і бачить, щоб стати пролетаріатом міським. Важко їм дивуватись, адже в цих краях селянин – завжди упосліджений невільник. Зрештою, з розвитком нових харчових технологій, з успішним впровадженням різних там «гмо» до нашого раціону - для забезпечення продуктами нашого невибагливого співгромадянина вже й не потрібно буде стільки землі і стільки селян. Тож, кому буде потрібна ця земля? Вона ніби й «їсти» не просить, але все ж потребує догляду. І ось це те місце, де треба включити фантазію – не ту фантазію про «Ікс баксів за сотку», а ту, яка підкаже нам всім – яке значення для людини матиме земля «завтра».


Про це й поговоримо на черговому засіданні клубу «Митуса» 8 жовтня.



Володимир Павлів, модератор ГДК «Митуса»


03.10.2011 Володими Павлів 2282 1
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

381
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

430
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1694
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1414
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1371 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1249

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

453

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

532

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

770

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1821
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

204
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1258
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

743
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

195
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1427
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1008
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1565 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

380
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

528
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1212
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1516
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1020