Пандемія СOVID-19 поставила нові виклики не тільки перед вірусологією, але й бактеріологією.
У цьому переконана керівниця бактеріологічної лабораторії, лікар-бактеріолог вищої кваліфікаційної категорії Лариса Ярич, повідомляє Фіртка.
Фахівець зазначає, що саме зараз варто збільшити кількість бактеріологічних досліджень, щоб випередити у майбутньому можливі ускладнення від поки що мало вивченого коронавірусу.
Для чого потрібні бактеріологічні дослідження, супербактерії як наслідок COVID-19 та чому ми зловживаємо дезінфекторами далі у розмові зі спеціалістом.
Ларисо Богданівно, розкажіть про вашу лабораторію, на чому спеціалізуєтеся?
Бактеріологічна лабораторія - це структурний підрозділ Комунального неприбуткового підприємства Центральної міської клінічної лікарні Івано-Франківської міської ради. Роботу баклабораторії забезпечують 13 працівників, які постійно розвиваються і вдосконалюються.
Усі лабораторні процедури: посів, виділення, ідентифікація різних мікроорганізмів та їх антибіотикограма проводяться за уніфікованими класичними методами та впроваджуємо в практику найновіші сучасні методики.
За сприяння керівництва Центральної міської клінічної лікарні, стараємося постійно покращувати матеріально-технічну базу баклабораторії. Так, в цьому році придбано стереомікроскоп, який дозволяє візуально збільшити колонії мікроорганізмів, термостат, денситометр, що дає точність у визначенні антибіотикограми.
Ми досліджуємо клінічний матеріал. Використовуємо класичні методи – висівання культур та виставляємо чутливість до антибіотиків. Досліджуємо практично всі біологічні утвори, які можливі на людському тілі. Шукаємо збудників інфекцій.
Чому саме зараз слід звернути увагу на бактеріологію як науку та на цей напрямок лабораторних досліджень?
Вірусологія і бактеріологія - це і є мікробіологія. Вони нероздільні.
Зараз увага людей прикута до вірусології. Це логічно, бо світ живе в умовах COVID-19.
Вірус у перекладі від лат. (virus) – отрута. І ця отрута впливає не тільки на наше здоров’я, але і на наш побут і взаємовідносини.
Однак, ми не можемо не звернути увагу на те, що у протоколі лікування COVID-19 використовуються антибіотики, для того щоб, насамперед, запобігати бактеріальним ускладненням.
Немає специфічного лікування вірусного захворювання. На боротьбу з бактеріальними ускладненнями фахівці використовують 2-3 види антибіотиків. Тому, дуже важливо проводити бактеріологічне дослідження з визначення чутливості мікроорганізму до антибіотиків. Це у процесі лікування покращує прогноз для хворого і скорочує його термін перебування у стаціонарі.
Інша проблема, до якої прикута увага всієї світової медичної спільноти - це резистентність, тобто стійкість мікроорганізмів до антибіотиків.
Ми мусимо розуміти, що бактерії мутують і стають резистентними.
Скажімо, навіть ті банальні цистити зараз притихли. Але після цієї дози антибіотиків, які отримують ковідні хворі, вони стануть серйознішими й вимагатимуть складнішого лікування. В цьому напрямку ми вдосконалюємося і працюємо за програмою внутрішнього контролю якості, рекомендованою Європейським комітетом з визначення чутливості до антимікробних препаратів ЕUCAST версія 9.0 2019 р., а зараз впроваджуємо нову версію (ЕUCAST 2020 р.)
Також є інша проблема – дезінфекційні засоби, чи точніше передозування ними. Подумайте самі, чи ми колись в побуті використовували таку кількість дезінфекторів?
В побуті люди не контролюють дозування, а діють за принципом чим більше – тим краще. Це сприяє утворенню бактерій, які виробляють стійкість до дії дезінфекторів. Якщо цей штам поширюється в госпіталях, скажімо, то є величезний ризик виникнення внутрішньолікарняної інфекції. Тому тут наша баклабораторія здійснює санітарно-епідемічний контроль.
Чи відрізняється картина досліджень, скажімо, пневмонії у хворого з COVID-19 та звичайної пневмонії?
Бактеріальна пневмонія, яка є характерною при COVID-19, – це вже наслідок вірусної інфекції. Вона доєднується з часом. І для того у лікуванні застосовують антибіотики.
Буває, що це проходить швидко, якщо у людини краща імунна відповідь. Але є складні випадки.
Тому необхідно проводити бактеріологічне дослідження біоматеріалу, насамперед, дихальних шляхів (слизу з носа і зіву та харкотиння), а у відділеннях інтенсивної терапії - змиви з трахеостомічної трубки.
Наскільки бактеріологічні дослідження можуть бути інформативними при лікуванні коронавірусу?
Скоріше при лікуванні вже наслідків коронавірусу. Тому ще раз повторюю, рано чи пізно, ми матимемо різноманітні бактеріальні ускладнення.
Є ще і сезонні захворювання. Ми заходимо в осінь і хронічні тонзиліти, бронхіти й т.п. ніхто не скасовував. На фоні пандемії COVID-19 це все буде ще більш агресивним і стійкішим.
Для розуміння: на створення нового антибіотика йдуть десятки років і мільйони доларів. Ті групи антибіотиків, які вже є, зараз тільки доповнюються певними діючими речовинами. І ми підходимо до того, що ці речовини не зможуть адекватно реагувати на хвороби, які розвиватимуться на фоні коронавірусу.
Чи можна на базі вашої лабораторії робити зараз такі актуальні ПЛР-дослідження?
Діагностику ПЛР застосовують не тільки для визначення вірусів, але й бактерій, найпростіших.
Метод ПЛР має високу чутливість, специфічність, забезпечує можливість роботи з будь-яким видом біологічного матеріалу. Він дозволяє скоротити час і виконувати аналіз протягом 4-8 год. Для цього в нас є кадровий ресурс. Потрібно тільки обладнання й умови.
Хочу наголосити, що рано чи пізно епідемія піде на спад, все завершиться, сформується колективний імунітет. І люди стануть більш організованими у плані асептики.
ДОВІДКОВО:
Централізована міська бактеріологічна лабораторія є структурним підрозділом КНП ЦМКЛ ІФМР.
Основні напрямки діяльності:
- виділення та ідентифікація збудника інфекційного процесу;
- профілактика внутрішньо лікарняних інфекцій ;
- оцінка якості протиепідемічного режиму й дезінфекційних заходів;
- епідеміологічний моніторинг.
Перелік обстежень, які проводять Централізована міська бактеріологічна лабораторія:
- Дослідження слизу зіва та носа на виявлення коринебактерій дифтерії.
- Дослідження слизу зіва та носа на виявлення патогенного стафілокока.
- Дослідження слизу з носоглотки на виявлення збудників кашлюку та паракашлюку.
- Дослідження клінічного матеріалу (слиз з носоглотки, ліквору, крові) на виявлення менінгококів.
- Дослідження клінічного матеріалу (слиз зіва та носа, харкотиння, сечі, жовчі, виділення з ран, виділення з вух, очей, статевих органів та ін.) на виявлення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів.
- Дослідження фекалій на виділення патогенних та умовно-патогенних ентеробактерій.
- Дослідження фекалій на виявлення дисбактеріозу кишківника.
- Дослідження сироватки крові в реакції аглютинації на туляремію, бруцельоз, рикетсіози, черевний тиф та паратифи.
- Дослідження крові на стерильність.
- Визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних та антибактеріальних препаратів.
- Визначення чутливості /стійкості мікроорганізмів до дії дезинфікуючих засобів.
В системі інфекційного контролю лабораторія також здійснює санітарно-бактеріологічні дослідження.
