Єврономери: коли простого виходу немає

Вулиці та дороги заповнені автівками з іноземними номерами. Чому так сталося, як це пов’язано з податками на авто в Європі, і як можна вирішити цю проблему.

Купити деякі авто в певних країнах Європи можна суттєво дешевше, ніж в Україні.

Частина громадян скористалася прогалинами у законодавстві, тож тепер вулиці та дороги заповнені автівками з іноземними номерами, пише “Економічна правда”.

Як ми тут опинилися, і як можна вирішити цю проблему?

Як ми тут опинилися

Історично авто іноземної реєстрації використовувалися у прикордонній, часто контрабандній, торгівлі. При частому перетині кордону дешевше і простіше використовувати авто з європейськими номерами.

Сама ж контрабанда та легальна дрібна торгівля базується на різниці цін на товари в Україні та ЄС. У Європу везуть переважно підакцизні товари, звідти — продукти харчування, одяг та інші побутові речі. Наприклад, одяг у Польщі часто дешевший, не в останню чергу — завдяки 12-відсотковому імпортному миту в Україні.

Недавно “Економічна правда” повідомила, що з 2013 року до першого кварталу 2017 року Мінфін Польщі зареєстрував 10,9 млн бланків Tax Free. Середня сума за одним бланком становить 323 євро. Тобто за вказаний період в Україні за документами Tax Free без сплати ПДВ і митних зборів було ввезено товарів на суму понад 3,5 млрд євро.

Пізніше модель володіння іноземним авто в Україні набула індустріальних масштабів та обросла додатковими схемами, наприклад, реєстрацією на підставних осіб. Результати можна бачити на українських дорогах.

Чому в деяких країнах авто дешевші

Купити вживаний автомобіль у деяких країнах ЄС дешевше, але потрібно враховувати: в ЄС є дуже різні ставки та підходи до плати за реєстрацію авто.

Так, між країнами ЄС скасовані імпортні мита та ПДВ, але кожна країна має право самостійно встановлювати плату за реєстрацію авто та щорічний податок на нього. Одні країни роблять акцент на значному зборі при реєстрації авто, інші — збирають основні податки під час їх використання. Деякі країни не застосовують ні те, ні інше.

Фахівці парламентського комітету з питань податкової та митної політики детально проаналізували форми справляння податків та зборів при реєстрації та користуванні авто в ЄС та інших країнах.

Одним з найбільш показових є дослідження від липня 2012 року Vehicle taxes in EU countries. How fair is their Calculation?, яке показує підхід країн ЄС. Згідно з цим дослідженням, плата за реєстрацію автомобілів та щорічний податок при їх експлуатації виглядає так.

Джерело: Vehicle taxes in EU countries. How fair is their Calculation?

Як бачимо з цих прикладів, переважна більшість авто в Україні з іноземною реєстрацією походять із країн ЄС (Литва, Чехія, Словаччина), які мають мінімальну вартість реєстрації та не мають щорічного податку за користування авто.

В Україні існує аналог податку за реєстрацію авто — акциз, але відсутній щорічний податок на авто. Крім того, при імпорті з ЄС доведеться заплатити ПДВ та імпортне мито, оскільки Україна не є членом ЄС.

В Україні є два критерії для розміру акцизів (аналог плати за реєстрацію авто): об’єм двигуна та вік авто.

Розберемо купівлю імпортного авто на прикладі машини 2009 року з Німеччини. Приклад цієї країни показовий, бо саме там податки при реєстрації авто мінімальні, а при використанні — високі. У зв’язку з цим авто справді дешеві.

Ось стільки воно коштуватиме уже після теоретичного застосування ставок розмитнення в Україні.

Бачимо стрибок від 4 тис євро вартості придбання в Німеччині до 11 509 євро після розмитнення та реєстрації в Україні. Це авто старше п’яти років і до нього в Україні застосовується підвищена ставка акцизу в розмірі 2,441 євро за 1 куб см об’єму циліндрів двигуна.

Слід зауважити, що в українських ставках акцизного податку є екстремальні перепади.

Якби це авто мало трохи сильніший двигун, обсягом 2,3 літра замість 2 літрів, то розмір акцизу зріс би з 4 882 євро до 11 466 євро. Якби ж це авто з двигуном 2,3 літра було молодшим п’яти років, то розмір акцизу знову різко впав би до 5 090 євро. Нове таке саме авто, але більше потужне, матиме акциз в розмірі лише 635 євро.

Однак поряд із розмірами акцизів в Україні також діє інше обмеження.

За законом “Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів” з 1 січня 2016 року заборонено ввозити на територію України автомобілі нижчі за стандарт євро-5, тобто не старіші 2010 року. Тож навіть якщо хтось захоче сплатити акциз за описане вище авто стандарту Євро-4, поставити його на реєстрацію в Україні не вийде.

Таким чином, через значні розбіжності у підходах до оподаткування та реєстрації авто між країнами ЄС та Україною виникають ситуації, при яких певні марки авто в деяких країнах ЄС суттєво дешевші та фізично більш доступні, ніж в Україні.

Захисні заходи вітчизняному автомобілебудуванню не допомогли

Чинна система ставок акцизного податку — частина комплексу захисних заходів на підтримку вітчизняного автовиробника. Ми відмовилися від заборони на ввезення авто старше восьми років при вступі в СОТ, замінивши її зборами на вживані авто.

Для машин, що були в користуванні, розмір акцизу в 7-28 разів більший за акциз для нових авто. Таким чином, Україна стимулює придбання нових авто, що повинно було допомогти місцевим виробникам.

Проблема в тому, що автовиробники цим захистом не скористалися. Будучи захищеними від імпорту уживаних авто, вони не мали достатньої мотивації інвестувати в нові розробки. Місцеві моделі авто з роками морально застаріли і стали нецікавими для споживачів.

Легкові автівки українського виробництва стали напіввимерлим видом. Порівняйте 4 тис вироблених в Україні авто з 1 млн авто, які продукує Словаччина, та з 1,3 млн чеських машин. Очевидно, що система стимулювання високими акцизами на вживані авто виявилася неефективною.

Недавно Степан Кубів оголосив, що Мінекономіки готує стратегію розвитку українського автомобілебудування на п’ять років. Сподіваюся, у ній будуть знайдені шляхи розвитку автомобілебудування з урахуванням очевидної неефективності поточних податкових заходів.

Схеми, завдяки яким авто потрапили в Україну

Як відомо, є два основні шляхи потрапляння в Україну уживаних автомобілів.

Резидент України, використовуючи прогалини Митного кодексу, ввозить авто на транзитних умовах. Для жителів прикордонних територій, які часто працюють за кордоном, це вихід, адже вони кожні п’ять-десять днів повинні перетинати кордон для виконання вимог законодавства.

Проте статистика свідчить, що термін перебування такого авто на території України значно довший. Тоді починають діяти підробні документи про хворобу водія чи несправність автомобіля.

Звісно ж, митник та прикордонник можуть не повірити, тоді ситуацію може вирішити хабар. Є ще варіант сплатити штраф, але бути порушником та корупціонером для пересічної людини дешевше.

Другий шлях — знайти резидента європейської країни, оформити авто на нього, за певну плату він ввезе авто на територію України.

Ця схема складніша, але зручніша, адже термін довший, незважаючи на загрозу штрафу за нецільове використання авто. Правда, тут є чимало проблем для самих громадян. Надзвичайно легко, не розібравшись, потрапити у безвихідь.

Існує безліч помічників “допомогти за скромну оплату”. Приміром, подейкували про чоловіка з Польщі, який є власником майже десяти тисяч авто. Інший такий поляк вже помер. Його родичі відмовилися від спадщини, і всі ці авто, що є на території України, перейшли у власність Польщі. Легалізувати їх неможливо.

Також існує варіант оформлення авто на юридичну особу, ці машини офіційно перебувають “у комерційному використанні”.

Такі юридичні особи часто перепродаються, там змінюються власники. Втратити авто легко: до вас завітають нові “співробітники” такої фірми і заберуть машину або вимагатимуть додаткову плату за переоформлення.

За офіційною інформацією митних органів на території України перебуває понад 65 тис авто з іноземною реєстрацію з використанням дірок у митних процедурах або з їх порушенням.

Які основні проблеми варто вирішити

Першою і основною проблемою є безпека на дорогах. Гроші завжди можна заробити, а повернути життя і часто здоров’я — ні. Тим більше, що Україна є однією з найнебезпечніших країн для пішоходів.

Щороку в Україні на дорогах гине близько 5 тис людей і ще більше травмується. В Україні смертність на дорогах становить 13,5 загиблих на 100 тис населення порівняно з 4,3 у Німеччині, 6,1 в Чехії або 7 в Естонії. Це при значно меншій насиченості авто в Україні! Тому важливо, щоб за кермом завжди були люди, у яких відсутня опція “просто кинути авто і втекти у разі ДТП”.

Друга похідна проблема — здоров’я громадян. Забруднене повітря шкодить населенню, особливо в містах.

Україна є 74 країною за кількістю машин на душу населення. У США насиченість авто вчетверо більша і країна прекрасно функціонує. Та й стандарти від Євро-3 і Євро-4 — це вже продукти теперішнього століття. Тому, на мою думку, на певну лібералізацію можна піти.

Насиченість автомобілями у розрахунку на душу населення

Третя проблема — правова захищеність власності на авто, в тому числі придбаних за описаними схемами.

Четверта — наповнення держбюджету. Ті кілька мільярдів гривень, які надходять від реєстрації авто, — невелика, але суттєва цифра у загальному бюджеті.

П’ята — доступність авто. Автомобіль — не тільки засіб комфорту, це також інструмент для щоденного заробітку для мільйонів громадян. Тому ми повинні забезпечити можливість українцям купувати автомобілі та заробляти на них.

Зацікавлені сторони

З одного боку, є українські громадяни, які прагнуть купувати автомобілі за більш низькими цінами, з іншого — громадяни, які не хочуть сплачувати великі акцизні податки за ввезення.

На жаль, серед протестувальників є люди, яким не підходить навіть рішення скасувати всі акцизи на авто.

Річ у тім, що бізнес ввезення авто з іноземними номерами в Україну набрав індустріальних масштабів. Цей приватний бізнес зацікавлений у збільшенні термінів ввезення авто в Україну та в інших схемах легалізації ввезення авто з єврономерами. Зменшення самих податків, що цілком влаштує власників авто, їм не підходить, бо це уб’є їх бізнес.

З іншого боку, є Мінфін, який намагається збалансувати державний бюджет. Однак він лише посередник між людьми, яким потрібно буде урізати фінансування або підняти податки, щоб якось піти назустріч власникам авто з єврономерами.

Важливою стороною є власники мільйонів авто, які сплатити всі податки при їх офіційній реєстрації в Україні. Це означає, що різке зниження цих податків зменшить вартість їх авто.

Також є громадяни, для яких важлива особиста відповідальність водіїв на дорогах та чисте повітря.

Автовиробники, які все ще плекають надії відновити заводи, теж є зацікавленою стороною.

Що недавно зробила Верховна Рада

У 2016 році парламент ухвалив закон “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів”, №1389-VIII. Документ дозволив ввозити авто за пільговими ставками акцизу. Однак за законом ці авто не можуть бути вироблені раніше 2010 року.

У 2017 році Верховна Рада ухвалила зміни до статті 2 закону “Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів”. Цей документ на два роки відтермінував введення стандарту Євро-6.

Крім того, ухвалення цього закону дозволило застосовувати до 31 грудня 2018 року пільгові (знижені до 28 разів) ставки акцизного податку на легкові транспортні засоби стандарту Євро-5.

Ми мали надію, що ці заходи дозволять знизити рівень проблеми. Очевидно, що потрібно зробити більше.

Необхідно шукати компроміс

Як бачимо, універсального виходу нема. Усі сторони повинні поступитися чимось суттєвим.

Власники авто на єврономерах повинні прийняти те, що задля безпеки на дорогах необхідно вжити жорсткі заходи щодо закриття схем ввезення. Власникам бізнесів із ввезення цих авто доведеться шукати нові способи заробітку.

З іншого боку, необхідно реформувати систему ставок акцизного податку на авто. Така система повинна бути більш збалансованою, мати менші перепади у ставках та зробити авто більш доступними.

Доцільно запровадити систему, при якій базові ставки акцизів будуть встановлюватися залежно від виду транспортного засобу та типу двигуна. До них можна застосовувати підвищені коефіцієнти залежно від об’єму двигуна та віку транспортного засобу. Така система повинна привести до зниження ставок акцизного податку.

Вимоги щодо заборони реєстрації транспортних засобів, які не відповідають екологічним стандартам, також можна лібералізувати, зберігши їх лише для нових авто.

Кабінету міністрів та автомобілебудівній галузі слід напрацювати нові підходи щодо розвитку вітчизняного автомобілебудування. Старі, очевидно, не працюють.

Усі ці питання є першочерговими для комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, і вже найближчим часом ми представимо відповідний законопроект на розсуд громадськості.

Ніна Южаніна, голова комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики