Євробандерівці

 

Не новина, що в результаті останніх революційних подій в Україні виник своєрідний протиприродний мезальянс європейської та націоналістичної риторики. Одним з візуальних виявів цього є також поєднання символіки Європейського Союзу з символікою рухів та організацій, що не цураються означення бандерівських. Людей, що вдаються до поєднання такої символіки і риторики, можна окреслити як євробандерівці.

Євробандерівщина – поєднання непоєднуваних геополітичних виборів – це такий собі український кіндер-сюрприз для дорослих. Він, за аналогією морської свинки, ні не призначений для кіндерів, ні не є сюрпризом для дорослих. Та найгірше, що євробандерівщина не є якоюсь новою за якістю концепцією націотворення чи державотворення. Це радше новий різновид посттравматичної національної шизофренії.

Вона виникла не так унаслідок бойових дій, невинних жертв і воєнної загрози, як в результаті певної какофонії ідеологічних месиджів, що супроводжували всі ці драматичні процеси.

У вухо людини, схильної до євробандерівщини, з центру долинає бадьора мелодія про переможний похід у Європу, який принесе заможність і безпеку. Зліва вона чує тужливу пісеньку про зростання тарифів і цін до європейського рівня, неконкурентоспроможність місцевих товарів і втрату робочих місць. Справа ж лунають войовничі необандерівські марші про те, що ми ще подумаємо, чи йти нам у ту Європу, а європейці нас мають самі попросити про інтеграцію.

А навколо голови їй побренькують підступні мотивчики про те, що, з одного боку, діяльність наших необандерівців якимсь дивним чином часто збігається з очікуваннями нашого проклятого сусіда-агресора, а з іншого ­– що в ЄС є свої «шось тіпа бандерівці», як-от угорська партія Jobbik. Якщо в парламенті Євросоюзу, думає собі логічно євробандерівець, можуть засідати угорські «бандерівці», то чому б там не могло бути й українських «йоббіків»?

Всі ці голоси, які зливаються одночасно в пекельне суголосся «і мертвих, і живих, і ненароджених», створюють в голові нашого потенційного «йоббіка» ефект dolby stereo. А це, своєю чергою, перетворює його на новий євро-нац-психо-конструкт, типу dolby-йоббіка, тобто євробандерівця.

Його легко впізнати по тому, з яким переконанням він ліпить на своє авто чи на свій наплічник поруч синій прапорець з золотими зірочками і червоно-чорний прапорець з тризубом. До нього треба ставитися з зрозумінням та співчуттям. Більш того, ми – неінфіковані цією хворобою – мусимо наполегливо і терпляче пояснювати йому деякі базові речі.

Зокрема.

Для початку потрібно допомогти нашим євробандерівцям усвідомити, що наші новітні бандерівці на чолі з головним українським «Йоббік-сектором» є категоричними противниками повноцінного вступу України до ЄС. По суті їм від Євросоюзу потрібно те ж, що й було потрібно банді Януковича – гроші та безвізовий режим, і бажано без жодних зобов’язань з нашого боку.

Далі –­ щодо присутності націоналістичних партій і рухів у Європі. Принципова різниця в нашій та їхній ситуації полягає в тім, що європейські «бандерівці» уже є в ЄС і діють там, відповідно до європейських законів і правил, а українських dolby-йоббіків зі своїми поняттями там ніхто не чекає. До того ж варто зазначити, що це не йоббіки привели Угорщину в Євросоюз.

Наступне. Серед євробандерівців побутує теза, що в ЄС Україні потрібно вступати як сильній державі і диктувати там свої умови. Гірка правда полягає в тому, що, по-перше, без допомоги Євросоюзу Україна ніколи не стане сильною державою, а по-друге, ЄС – економічний і політичний союз розвинених та заможних європейських країн – ніколи не дозволить, щоб йому диктувала умови якась там окремо взята Українська держава, яка без зовнішньої допомоги зовсім не здатна подолати вбогість, корупцію, невігластво та низку суспільних патологічних явищ, характерних швидше для Африки, ніж для Європи.

І наостанок. Євробандерівцям потрібно пояснювати, що такий мікс символіки і риторики, який вони пропагують, може слугувати тільки для внутрішнього українського вжитку. Так само, як і риторика про те, що поєднання червоного і чорного кольорів не мають нічого спільного з нацизмом, а соціал-націоналізм – це принципово щось інше від націонал-соціалізму. Не для європейців ці байки.  

Ніколи Європа не погодиться ставити свій прапор поруч із прапором бандерівським.

Бо червоно-чорний прапор з тризубом – це символ маргінесу, тоді як прапор Євросоюзу є символом прогресу. ЄС – це об’єднання з думкою про спільне безпечне майбутнє, а бандерівщина – це національна самоізоляція з поверненням в небезпечне минуле.   

Перш ніж будувати великі європейські плани під впливом пост-майданної ейфорії і революційного завзяття, потрібно тверезо визначити своє місце у світі загалом, а в Європі зокрема. Європа не з нас починається, а на нас нині закінчується. Те, з чим ми так героїчно і драматично вовтузимося сьогодні, європейські країни пройшли вже – хто давно, а хто кілька десятиліть тому. Ми маємо не вчити Європу, а в неї навчатися.

Вивчення європейського досвіду допоможе нам зрозуміти, що євробандерівщина не має майбутнього. Тож, думаючи про майбутнє, ми повинні думати про себе або як про європейців, або… Інакше краще не думати.

 

ZAXID.NET


12.04.2014 Володими Павлів 2788 1
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1207
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1327
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1193
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3313
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2136
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3305

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

830

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1159

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1240

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2525
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

382
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6136
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6151
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

481
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

747
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1581
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1797
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16520
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

853
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1517
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1787
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2782