Дві «нації»

 

 

Нині в Україні живуть дві українські спільноти. Світогляд першої (більшої) формує телевізор, а світогляд другої (меншої) — інтернет. Донедавна я вважав — чисто умоглядно — що кількісне співвідношення десь 10 до 1. Опитування, проведене Інститутом Горшеніна з 8 до 17 лютого цього року, трошки скорегувало мої уявлення.

Цифри «горшенінців» наступні: на пропозицію назвати три основні джерела, з яких вони найчастіше отримують інформацію про події в країні, 97,5% назвали телеканали (88% — українські, 8% — російські, 1,5% — інші закордонні). Майже 30% відповіли, що отримують інформацію з українських новинних сайтів, а майже 6% — з відповідних російських. Аудиторії «Вконтакте», «Фейсбуку» та «Однокласників» склали відповідно 8,5%, 7,2% та 5,3%.

Хоча представники двох спільнот ходять одними й тими ж вулицями, спільно отоварюються в супермаркетах й, навіть шлюбляться поміж собою, вони є носіями принципово двох різних світоглядів — або ж, якщо комусь хочеться, ментально-ціннісних субстратів).

Політичні уподобання української «теленації» ми приблизно знаємо за прізвищами переможців виборів та за назвами успішних телевізійних проектів, які у нас для сміху називаються політичними партіями. «Теленація» достатньо консервативна. Її улюблені блазні іноді не сходять з вершин рейтингів довгі роки. Політичні уподобання «нетнації» більш строкаті, примхливі та динамічні. Про довгі роки там не йдеться. Лідери симпатій і вектори лайкання там змінюються практично відразу після того, як кілька популярних блогерів зустрічають (зовсім випадково, ми віримо) товстенького вухатого гаманця.

Ще разючіша різниця між двома спільнотами у культурній сфері. «Теленацію» розважають та духовно наснажують паперові та екранні твори доби народницького романтизму та радянського модерну. «Нетнація» тягнеться до сучасного та «просунутого», хоча й сприймає принагідний продукт через смакові фільтри власників торентів і розкручених у веб-просторі носіїв провінційного гламуру.

Представники мережевих племен здебільшого молодші та заможніші за «телепузиків», мешкають у середмістях і працюють у невиробничій сфері. В їхньому середовищі йде інтенсивне формування особливої мови, для якої нормативна українська є лише одним із джерел лексем та стійких словосполучень. Якщо до компанії мережевих випадково попадає клієнт «зомбоящика», він швидко губить напрям розмови і, зрештою, випадає в осадок.

«Нетнація» швидко консолідується навколо певного — ситуативного і вібруючого — набору мемів, які функційно заміняють їй ідеологію. Українська «нетнація» не зовсім доречно вважає себе сучасною та мобільною. Хоча насправді вона у своїх вподобаннях віддзеркалює, в кращому випадку, світові настрої кінця минулого століття і за межами своєї країни, за великим рахунком, нікому не потрібна.

«Теленація» меншої, «нетнації», як спільноти вперто не бачить. І не тому, що вона не помітна, а тому, що у «зомбоящику» цю спільноту чітко не окреслюють, а її окремі представники, потрапляючи на телевізійний екран, визнають за краще прикидатися або праведними дітьми телевізора, або шлангами у чистому вигляді. Відповідно, «телепузіки», спостерігаючи за ними, кажуть: наші хлопці. Або ж, відчуваючи щось «не своє», просто відключають ту частину мозку, де повільно в’януть обмиті зерновими спиртами аналітичні угрупування нейронів.

Обидві спільноти об’єднує підозра — вони підозрюють, що живуть на «Титаніку», який вже зустрівся з айсбергом. Вони також підозрюють, що рятувальні човни давно вкрадені і продані. Проте відчувши, що вода підступає до житлових палуб, кожна з комунікативних націй рушить до порятунку своїми коридорами і трапами. Можливо, вже у відкритому морі, чіпляючись за уламки меблів, вони знову об’єднаються у щось спільне.

Шкода лише, що акулам буде на це начхати.

 

report.if.ua


24.09.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поспілкувалась із психологинею Валерією Худзіцькою та дізналась, як продовжувати або почати працювати під час війни, не травмуючи себе.

542
20.09.2022
Тіна Любчик

Фіртка поспілкувалася з отцем Йосафатом Бойком, настоятелем парафії Святих Кирила і Методія в Крихівцях, про досвід волонтерства та благодійності у час війни.

1188
16.09.2022
Тетяна Дармограй

Іванофранківець на фронті не вперше. «Шериф» захищав Україну від російської орди ще у 2014 році, коли окупанти вторглися на територію українського Донбасу. Тепер його бригада знову зупиняє російську армію на сході України.

2690
12.09.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка поспілкувалась з головною психологинею благодійного фонду «Діти Героїв», що опікується дітьми, які втратили одного або обох батьків під час війни, Мартою Білик про те, як розмовляти про війну та її наслідки, не травмувавши.

1084
07.09.2022
Андрій Левкович

Давні греки мислили час в багатьох іпостасях (як лінійний, циклічний, миттєвий…), головні з яких дві – час, як черга слідування подій і час невловної миті змін.

1328
31.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки дізналась у Миколи Рожка, ректора Івано-Франківського національного медичного університету, наскільки заклад готовий до нового навчального року та як готуватимуть майбутніх медиків.    

2709

З 1 по 5 вересня на Запорізькій АЕС працювала місія МАГАТЕ. За результатами свого візиту вони представили звіт з фактами та рекомендаціями.

1043

Татуювання на тілі людини явище не нове, і в сучасному світі доволі поширене, лише у нашому суспільстві до нього ставились і здається ставляться доволі стримано. До малюнків на тілі відносяться по-різному: хтось ними захоплюється,  а хтось подекуди

1609 1

Вважаю, що некоректно визначати, що церква продукує забобони. Кредо віри визначає «Вірую в єдину святу .. церкву», то ж святість і забобони несумісні.

1853

На щастя, переважна більшість держав світу розуміє справжню ситуацію в російсько-українській війні. Хто на кого напав, хто обороняє по праву свою територію, і де тут світла й темна сторона. Але в міжнародному праві та відносинах самого розуміння мало.

1934
01.10.2022

У Калуші соціальна їдальня для вимушених переселенців працює на базі другого ліцею.  

124
24.09.2022

В області розпочали сівбу озимих зернових культур.  

459
18.09.2022

Аби на власні очі побачити, що навіть попри війну в Україні, підприємці не лише працюють, а й заробляють і дають роботу місцевим.

668
29.09.2022

У Крихівцях при парафії Святих Кирила і Методія будують дитячий садочок, який матиме назву «Ковчег». Цей процес триває вже 3,5 роки.  

203
24.09.2022

Відомо, що на рештках костелу почали зводити дерев'яну будівлю у 1900 році. Відтоді 36 років у ній молилися жителі двох сіл — Креховичів і Брошнів-Осади.

752
18.09.2022

Депутати Івано-Франківської облради просять керівництво держави заборонити Українську православну церкву Московського патріархату в країні, ініціювати розслідування її діяльності та покарати винних за колабораціонізм.

650
12.09.2022

Зокрема, віряни молитимуться за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

852
26.09.2022

Це вже другий фільм режисера та кінокомпанії. Якщо першим фільмом в українському прокаті була новорічна кінокомедія «Все буде Ок!», то «Патерн» знятий в жанрі конспірологічного трилера.  

465
30.09.2022

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна буде вести перемовини тільки із новою владою росії.  

141
27.09.2022

Подоляк наголосив, що після успішного контрнаступу Збройних сил України на харківському напрямку політична еліта Росії почала розуміти, що вона може програти війну, а країни світу переконалися в слабкості армії та військово-промислового комплексу Російської Федерації.

335
24.09.2022

Крім того, він наголосив, що світ "абсолютно справедливо" відреагує на так звані "референдуми", які окупаційна влада намагається зараз провести в Криму та в інших частинах України, які вона "поки контролює".

450
18.09.2022

Окрім того, керівництво Збройних сил наголосило, що «керується принципом єдиноначальності» і «не допускає всередині військового колективу розколів».

564