Добровільно, безпечно і рятує життя. Як часто іванофранківці здають кров

14 червня – Всесвітній день донора крові. Журналістка Фіртки спробувала з’ясувати, наскільки популярним є донорство на Прикарпатті та як вплинула на нього пандемія.

Відповідно до українського законодавства, донор може здати кров у будь-якому центрі крові незалежно від місця проживання чи реєстрації. Єдине: для того, щоб стати донором крові треба пройти відповідне медичне обстеження та переконатись, що у вас немає протипоказань.

Донорами крові можуть бути здорові люди віком від 18 років до 60 років, вага яких більше ніж 50 кг. Такі вимоги зумовлені тим, що забір крові має бути безпечним для здоров’я донора.

Серед обов’язкових вимог – відсутність інфекційних, паразитарних, психічних та соматичних захворювань. Окрім того, на донацію – процедуру здачі крові – обов'язково потрібно взяти з собою документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.

Статистика донорів на Прикарпатті

За словами Ірини Федик, директорки КНП "Прикарпатський обласний центр служби крові", у їхньому закладі  щоденно здають кров близько 40-50 осіб. Щомісяця – 620-650 осіб залежно від кількості охочих та потреб лікувальних закладів у компонентах крові.

За минулий рік в прикарпатському обласному центрі служби крові зареєстрували 7 900 донорів. До того ж прикарпатський обласний центр служби крові співпрацює з лікувальними установами міста та області, які також поповнюють запаси компонентів крові та направляють до центру охочих здати кров.

«Ми несемо відповідальність, як за збереження здоров’я донорів, так і реципієнтів, яким надалі переливатимуть компоненти крові. Тому у нас є програма реєстрації донорів, де зареєстровані всі особи, які виявили бажання стати донорами. Окрім того, є реєстр осіб відведених від донорства осіб, які через стан здоров’я не можуть бути донорами», – розповідає Ірина Федик.

Як часто можна здавати кров?

За рекомендаціями МОЗ, чоловіки можуть здавати цільну кров не більше п'яти разів на рік, жінки – не більше чотирьох разів на рік. Окрім цього, жінки через фізіологічні особливості певний період пропускають донації.

Станом на сьогодні чіткого регламенту досі немає, тому все залежить від самопочуття та стану здоров’я донора на момент здачі крові. Водночас, як стверджує Ірина Федик, у їхньому центрі багато жінок-донорів й відсоткове співвідношення жінок і чоловіків серед донорів приблизно однакове. 

Також у Прикарпатському центрі служби крові є програма, яка дає змогу відслідковувати, коли донор звернувся вперше та скільки разів вже здавав кров. Донори клітин крові та донори плазми можуть здавати кров частіше, кожні два тижні. Завдяки роз’яснювальним акціям про безпеку здачі крові та її компонентів люди приходять здавати кров знову.

«Важливо, щоб люди розуміли, що бути донором – це безпечно. У нас, справді, є «активні» донори. Є донори цільної крові, яку беруть із вени на руці, є донори клітин крові, і є донори плазми. Донори клітин крові – це наші такі герої, які рятують життя іншим. Ми їх дуже шануємо. Вони здають тромбоцити для онкохворих пацієнтів. Тромбоцити мають короткий термін зберігання – усього п'ять діб. І донори, які здають їх, завжди напоготові. Тішить, що ці люди відповідально та сумлінно підходять до цього: вони стабільно поповнюють запаси», – ділиться Ірина Федик.

Прикарпатські донори, які отримали почесне звання

На Прикарпатті понад 2 000 осіб здобули звання «Почесного донора України». Вони мають додаткові пільги, як наприклад, безкоштовне протезування зубів, 50% знижка на ліки чи отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу. Також такі донори можуть розраховувати на оплачуваний вихідний, а донори-студенти – на одноразове звільнення від занять.

«У нас є свої рекордсмени, хто регулярно здає кров, і вже набув звання «Почесного донора України». Тобто ці люди здали понад 60 плазмоздач та 40 максимальних донацій, доза яких 450 мл», – каже медична директорка.

Окрім цього, на Івано-Франківщині є троє людей, яких нагородили званням «Заслужений донор України». Як повідомила нам Ірина Федик, це – прикарпатець Андрій Буца, Іван Шийко з Калущини та Михайло Іванчук з Коломийщини. Ці люди безкоштовно здали кров та/або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

Яка потреба у крові та її компонентах?

Потреба у здачі компонентів крові є постійною. Передбачити, які групи крові, які її компоненти та в якій кількості будуть необхідні неможливо. Кожного дня трапляються різні ситуації, тому поповнювати запаси потрібно щоденно.

«Власне, цільну кров не переливають, а переливають компоненти крові й відповідно ці компоненти мають різний термін зберігання. Наприклад, еритроцити можна зберігати щонайбільше 42 доби та при температурі від +4˚С до +6˚С. Плазму свіжозаморожену зберігають 12 місяців при температурі -30°С, а 24 місяці при температурі нижче -30°С. Тому ми постійно закликаємо небайдужих здавати кров, бо невідомо, коли саме, кому та яка група крові буде потрібна», – додає Ірина Федик. 

Водночас метою Прикарпатського центру служби крові, як каже його очільниця, насамперед є не нашкодити здоров’ю донора.

«Ми завжди закликаємо наших пацієнтів дбати про себе і думати про наслідки, бо часто так буває, що кров терміново потрібна твоєму товаришу чи знайомому, і ти дуже хочеш йому допомогти, але маєш певні захворювання і протипоказання. Саме тому завжди потрібно думати, чи не нашкодять такі дії вам, і реципієнту.

Це вкрай актуально сьогодні, у часи пандемії COVID-19, коли на початку не так легко відслідкувати розвиток хвороби. Тому, коли у вас є загальна слабкість, то краще відкласти здачу крові. Працівники центру служби крові закликають відповідально ставитись до свого здоров’я, і не ризикувати ні своїм, ні здоров’ям реципієнта», – каже Ірина Федик.

Приємним бонусом для донорів є те, що вони отримують безкоштовно не тільки попереднє обстеження до донації, а й обстеження на такі інфекції, як гепатит С, ВІЛ/СНІД, сифіліс. Окрім цього, донори, які не знають свою групу крові та резус-фактор, можуть дізнатись їх безпосередньо до процедури здачі крові.

Яка тривалість процедури здачі крові та чи болюча вона?

Для того, щоб стати донором обов’язковою є реєстрація: потрібно звернутись безпосередньо до Центру, який розташований в Івано-Франківську, на вулиці Степана Бандери, 23, пройти попереднє медичне обстеження на визначення групи крові і певних компонентів крові, згодом відбувається консультація у лікаря, який вже на основі аналізів та досліджень, приймає рішення про доцільність донорства чи навпаки його неможливість.

Загалом процедура здачі крові займає до години часу. Усе залежить від періоду та кількості охочих стати донором. Обстеження на гематологічному аналізаторі триває 4 хвилини,  прийом у лікаря – приблизно хвилин 10-15, а сама донація не має тривати більше ніж десять хвилин, ще 10 хвилин на те, щоб переконатись, що організм позитивно зреагував.

Стосовно відчуття болю – усе дуже індивідуально. Інколи під час введення голки у вену, донор може відчути легкий біль, але загалом ця процедура безболісна.

Чи вплинула пандемія на донорську здачу крові?

COVID-19 та введення карантинних обмежень – не причина припиняти допомагати іншим. Проте, безперечно, ці два чинники внесли свої корективи: спершу люди боялись, чи не передається вірус через кров, що зумовило спад ативності донорів та загострило проблему наявності донорської крові.

Завдяки роз’яснювальній роботі, яку поширювали МОЗ, ЗМІ та небайдужі, станом на сьогодні ритм роботи у Прикарпатському центрі служби крові повернувся у звичний режим.

За словами медичної директорки, різкого зменшення кількості донорів не фіксують, але у центрі наголошують, що потребують щоденного поповнення запасів крові, а тому закликають людей не бути байдужим. Вірус COVID-19 через кров не передається. Якщо ж ви вже перехворіли на COVID-19, то зможете здавати кров не раніше, ніж за місяць після одужання.

Донори, які неодноразово здають кров: як наважились та що мотивує

Петрові Курилу 33 роки. Вперше він здав кров, коли йому було 18. Зізнається, що спершу вагався та переживав, але згодом став постійним донором і намагається здавати кров стабільно: раз у три місяці.

«Я тоді навчався в коледжі, і викладач попросив здати кров для свого родича. Я спочатку сумнівався, але коли дізнався, що завдяки цьому зможу легально пропустити заняття, то зголосився. Тоді я ще не знав, що донорство так припаде мені до душі. Пригадую, що багатьом друзям, з якими здавав кров, стало зле: багато просто втрачали свідомість. На щастя, мене це оминуло: мій організм позитивно відреагував на донацію».

Були моменти коли Петру доводилось робити перерву, адже у нього є татуювання. Зауважимо, що татуювання не є протипоказанням до донорства. Проте, існує тимчасовий інтервал, протягом якого здавати кров не можна. Медичне відведення триває один рік.

«Зараз у мене знову фаза активного здавання крові. До речі, постійно я здаю цільну кров, і тільки двічі здавав плазму. Часто закликаю ставати донорами своїх друзів, але поки переконав тільки двох. Не знаю чому, але багато людей безпідставно бояться здавати кров. Нерідко доводиться пояснювати людям, що бути донором крові – безпечно».

Петро також ділиться, що думка про те, що його кров може комусь врятувати життя – один з головних чинників, що мотивують його бути донором. Окрім цього, додає Петро, здавати кров корисно: після донації він добре себе почуває, у нього покращується апетит та працездатність. Зазначимо, що регулярна здача крові є профілактикою захворювань серцево-судинної системи та знижує ризик захворіти на рак. 

«На жаль, я не знаю тих, кому переливали мою кров. І насправді дізнатись це не так легко, адже навіть тоді, коли ти здаєш кров комусь конкретному, то її відстоюють певний термін, а для тієї людини беруть кров з банку. Тому дуже складно простежити, кому переливають твою кров».

На запитання про те, чи були побоювання здавати кров, коли розпочалась пандемія, чоловік відповідає, що невідомість завжди лякає. Оскільки про COVID-19 було мало що відомо, то відвідувати будь-які медичні установи було спершу лячно. Але, за словами Петра, після роз’яснювальних дописів у соціальних мережах, він зрозумів, що пандемія – не привід забувати про потребу крові для інших. Він також додає, що помітив позитивну тенденцію: кількість донорів збільшилась, адже часом доводиться спостерігати чималу чергу охочих.


Андрію Курілкіну – 37 років. Вперше донором він став у 2015 році. Тоді здавав кров у Прикарпатському обласному центрі служби крові, де й продовжив робити це на постійній основі.

«Стати донором спало мені на думку ще давно, але я вважав, що моя група крові, (1+, – ред.) є однією з найбільш поширених, тому вона не дуже потрібна. Проте, коли я більше дізнався про це питання, то зрозумів, що помилявся, адже, якщо людей з цією групою багато, значить багатьом вона й потрібна».

На сьогодні в Андрія вже 27 доз кровоздавання. Він розповідає, що робити добрі справи його навчили у Пласті (Українська скаутська організація, – ред.). Андрій додає, що, за словами лікарів, одна максимальна доза крові, що здається за один раз – 450 мл, рятує три життя.

«Чесно, здаю кров рідше, ніж хотілось би. Усе залежить від мого стану здоров’я: якщо відчуваю, що застудився, то відкладаю здачу крові на кращі часи. До речі, за три дні до донації я відмовляюсь від жирної, смаженої та гострої їжі, молочних продуктів та інтенсивного фізичного навантаження. Адже, розумію, що завдяки цьому моя кров якісніша і, справді, може врятувати комусь життя».

Нещодавно Андрій знявся у соціальній рекламі, пов’язаній з донорством крові. Після публікації цього ролика, Андрій дізнався, що один з глядачів надихнувся його прикладом. Проте, він наголошує, що донорство – справа добровільна, тому тут немає примусу. 

«Я намагаюсь агітувати до донорства крові своїх знайомих, але виходить так собі. До речі, декілька разів я здавав кров тим людям, яких знаю особисто, і в більшості випадків – на пологи. Також здавав пацієнтам, які потребували крові та повідомили про це через платформу ДонорUA. А загалом кров рідко переливається напряму пацієнту одразу, таке буває тільки в екстрених випадках, а здебільшого кров проходить «карантин». Тобто, навіть, якщо ви комусь здали кров, вона може бути використана для резерву».

Андрій переконує, що здавати кров під час пандемії – безпечно. Він розповідає, що у центрі дотримуються усіх карантинних вимог. Чоловік ділиться, що ніколи не мав негативних наслідків від здачі крові. Він сміється, що, мовляв, велику роль відіграє усвідомлення того, що робиш хорошу справу.


Коментарі ()

26.11.2022
Тіна Любчик

Цьогоріч в рамках проєкту «Прикарпаття – регіон для релокації», який розпочався в Івано-Франківській області, організували серію круглих столів, тобто зустрічей, де підприємці релокованого бізнесу мали можливість познайомитися з підприємцями Прикарпаття.

726
19.11.2022
Уляна Мокринчук

Як харчуватись під час війни, аби не нашкодити своєму здоров’ю, а також, як підготувати свій організм до зимового періоду та запобігати вірусним захворювання Фіртка поцікавилась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

935
18.11.2022

Фіртка поспілкувалася з Олегом Доскачем, директором з розвитку девелоперської компанії про те, чим «живе» ринок первинного житлового будівництва на заході України та Івано-Франківська, зокрема? З якими викликами стикнулася компанія і як їх вирішила? Як ефективно вести управління під час війни, економічної кризи та шаленої конкуренції?

1092
14.11.2022
Тетяна Дармограй

Фіртка підготувала актуальну інформацію про пошуки зниклих безвісти в Україні та що не варто робити, щоб не нашкодити зниклому.

1383
10.11.2022
Тіна Любчик

Своєю історією поділився Василь Джердж, військовий, який служив у 75 батальйоні територіальної оборони, при цьому маючи громадянство росії та тимчасове посвідчення громадянина України.

2481 7
31.10.2022
Уляна Мокринчук

Фіртка поїхала на Косівщину, аби дізнатись тонкощі роботи ферми, рецепти екологічно чистих, натуральних сирів, на власні очі побачити кіз елітних порід та пройти справжню козячу терапію.

2845

Останні свої публічні виступи Урсула фон дер Ляєн символічно проводить в синьо-жовтому вбранні, або в сорочках з українською вишивкою. Її виступи в підтримку України викликають дуже хвилюючі емоції. Хотілося б ще раз їх пригадати...

1022

Останнім часом з наближенням зими в українському суспільстві серед християн східного обряду підіймається «календарне питання», а саме - дата святкування Різдва Христового: традиційно (за юліанським календарем) – 7 січня, чи за григоріанським календарем – 25 грудня.

1947

Скільки вивісок на храмах не міняй, чи не проводь псевдосиноди для замилювання очей, все одно, зайшовши до храму і почувши, якою мовою моляться духовенство і віряни, починаєш розуміти, в якій церкві дійсно знаходишся і якому народу Церква належить.

1422

Зовсім скоро вітрини крамничок потроху будуть прикрашати стиглими гарбузами із зловісною усмішкою, де-не-де з’являться відьомські капелюшки з мітлами, і таким чином нам нагадають про прихід абсолютно чужого нашій культурі і народу свята - Гелловін.

2502
25.11.2022

Раціональне харчування – це харчування, що забезпечує зростання, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє поліпшенню його здоров’я і профілактиці захворювань.  

257
23.11.2022

Рекомендації щодо профілактики захворювання на COVID-19 та гострих респіраторних захворювань та  грипу Фіртка дізнавалась у лікарки-терапевта, дієтологині Тетяни Чевалюк.  

417
18.11.2022

Зовсім скоро настане зима, а це значить, що зараз потрібно максимально запастися вітамінами та мікроелементами.  

682
28.11.2022

У результаті огляду комплексу приміщень правоохоронці виявили проросійську та антиукраїнську агітаційну літературу, у якій заперечується існування українського народу і мови та право України на державність.

135
20.11.2022

Сьогодні в Україні триває чимало дискусії з приводу, коли святкувати Різдво. Чимало громадян хотіли б перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

5620
14.11.2022

Парафія села Криворівня Івано-Франківської області вирішила перенести святкування Різдва із 7 січня на 25 грудня, щоб відзначати свято за григоріанським календарем – разом з усім християнським світом.  

1022
06.11.2022

Найвищий рівень довіри до Церкви в західному регіоні (86%), у центральному регіоні їй довіряють 72%.    

1167
14.11.2022

Історія сюжету заснована на реальних подіях. Захід присвячений 80-річчю створення УПА.  

758
27.11.2022

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що поразка Росії у війні проти України матиме позитивні наслідки для всього світу.  

219
19.11.2022

Білий дім заявив, що тільки президент України Володимир Зеленський може прийняти рішення про початок мирних переговорів з Росією, відкинувши думку про те, що США тиснуть на Київ для переговорів.

630
14.11.2022

Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяви Росії, яка "не сприймає попередніх умов щодо України.  

756
06.11.2022

Адміністрація президента США Джо Байдена приватно закликає українську владу заявити про свою готовність вести переговори з Росією.  

1068