Добровільно, безпечно і рятує життя. Як часто іванофранківці здають кров

14 червня – Всесвітній день донора крові. Журналістка Фіртки спробувала з’ясувати, наскільки популярним є донорство на Прикарпатті та як вплинула на нього пандемія.

Відповідно до українського законодавства, донор може здати кров у будь-якому центрі крові незалежно від місця проживання чи реєстрації. Єдине: для того, щоб стати донором крові треба пройти відповідне медичне обстеження та переконатись, що у вас немає протипоказань.

Донорами крові можуть бути здорові люди віком від 18 років до 60 років, вага яких більше ніж 50 кг. Такі вимоги зумовлені тим, що забір крові має бути безпечним для здоров’я донора.

Серед обов’язкових вимог – відсутність інфекційних, паразитарних, психічних та соматичних захворювань. Окрім того, на донацію – процедуру здачі крові – обов'язково потрібно взяти з собою документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України та ідентифікаційний код.

Статистика донорів на Прикарпатті

За словами Ірини Федик, директорки КНП "Прикарпатський обласний центр служби крові", у їхньому закладі  щоденно здають кров близько 40-50 осіб. Щомісяця – 620-650 осіб залежно від кількості охочих та потреб лікувальних закладів у компонентах крові.

За минулий рік в прикарпатському обласному центрі служби крові зареєстрували 7 900 донорів. До того ж прикарпатський обласний центр служби крові співпрацює з лікувальними установами міста та області, які також поповнюють запаси компонентів крові та направляють до центру охочих здати кров.

«Ми несемо відповідальність, як за збереження здоров’я донорів, так і реципієнтів, яким надалі переливатимуть компоненти крові. Тому у нас є програма реєстрації донорів, де зареєстровані всі особи, які виявили бажання стати донорами. Окрім того, є реєстр осіб відведених від донорства осіб, які через стан здоров’я не можуть бути донорами», – розповідає Ірина Федик.

Як часто можна здавати кров?

За рекомендаціями МОЗ, чоловіки можуть здавати цільну кров не більше п'яти разів на рік, жінки – не більше чотирьох разів на рік. Окрім цього, жінки через фізіологічні особливості певний період пропускають донації.

Станом на сьогодні чіткого регламенту досі немає, тому все залежить від самопочуття та стану здоров’я донора на момент здачі крові. Водночас, як стверджує Ірина Федик, у їхньому центрі багато жінок-донорів й відсоткове співвідношення жінок і чоловіків серед донорів приблизно однакове. 

Також у Прикарпатському центрі служби крові є програма, яка дає змогу відслідковувати, коли донор звернувся вперше та скільки разів вже здавав кров. Донори клітин крові та донори плазми можуть здавати кров частіше, кожні два тижні. Завдяки роз’яснювальним акціям про безпеку здачі крові та її компонентів люди приходять здавати кров знову.

«Важливо, щоб люди розуміли, що бути донором – це безпечно. У нас, справді, є «активні» донори. Є донори цільної крові, яку беруть із вени на руці, є донори клітин крові, і є донори плазми. Донори клітин крові – це наші такі герої, які рятують життя іншим. Ми їх дуже шануємо. Вони здають тромбоцити для онкохворих пацієнтів. Тромбоцити мають короткий термін зберігання – усього п'ять діб. І донори, які здають їх, завжди напоготові. Тішить, що ці люди відповідально та сумлінно підходять до цього: вони стабільно поповнюють запаси», – ділиться Ірина Федик.

Прикарпатські донори, які отримали почесне звання

На Прикарпатті понад 2 000 осіб здобули звання «Почесного донора України». Вони мають додаткові пільги, як наприклад, безкоштовне протезування зубів, 50% знижка на ліки чи отримання надбавки до пенсії у розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу. Також такі донори можуть розраховувати на оплачуваний вихідний, а донори-студенти – на одноразове звільнення від занять.

«У нас є свої рекордсмени, хто регулярно здає кров, і вже набув звання «Почесного донора України». Тобто ці люди здали понад 60 плазмоздач та 40 максимальних донацій, доза яких 450 мл», – каже медична директорка.

Окрім цього, на Івано-Франківщині є троє людей, яких нагородили званням «Заслужений донор України». Як повідомила нам Ірина Федик, це – прикарпатець Андрій Буца, Іван Шийко з Калущини та Михайло Іванчук з Коломийщини. Ці люди безкоштовно здали кров та/або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз.

Яка потреба у крові та її компонентах?

Потреба у здачі компонентів крові є постійною. Передбачити, які групи крові, які її компоненти та в якій кількості будуть необхідні неможливо. Кожного дня трапляються різні ситуації, тому поповнювати запаси потрібно щоденно.

«Власне, цільну кров не переливають, а переливають компоненти крові й відповідно ці компоненти мають різний термін зберігання. Наприклад, еритроцити можна зберігати щонайбільше 42 доби та при температурі від +4˚С до +6˚С. Плазму свіжозаморожену зберігають 12 місяців при температурі -30°С, а 24 місяці при температурі нижче -30°С. Тому ми постійно закликаємо небайдужих здавати кров, бо невідомо, коли саме, кому та яка група крові буде потрібна», – додає Ірина Федик. 

Водночас метою Прикарпатського центру служби крові, як каже його очільниця, насамперед є не нашкодити здоров’ю донора.

«Ми завжди закликаємо наших пацієнтів дбати про себе і думати про наслідки, бо часто так буває, що кров терміново потрібна твоєму товаришу чи знайомому, і ти дуже хочеш йому допомогти, але маєш певні захворювання і протипоказання. Саме тому завжди потрібно думати, чи не нашкодять такі дії вам, і реципієнту.

Це вкрай актуально сьогодні, у часи пандемії COVID-19, коли на початку не так легко відслідкувати розвиток хвороби. Тому, коли у вас є загальна слабкість, то краще відкласти здачу крові. Працівники центру служби крові закликають відповідально ставитись до свого здоров’я, і не ризикувати ні своїм, ні здоров’ям реципієнта», – каже Ірина Федик.

Приємним бонусом для донорів є те, що вони отримують безкоштовно не тільки попереднє обстеження до донації, а й обстеження на такі інфекції, як гепатит С, ВІЛ/СНІД, сифіліс. Окрім цього, донори, які не знають свою групу крові та резус-фактор, можуть дізнатись їх безпосередньо до процедури здачі крові.

Яка тривалість процедури здачі крові та чи болюча вона?

Для того, щоб стати донором обов’язковою є реєстрація: потрібно звернутись безпосередньо до Центру, який розташований в Івано-Франківську, на вулиці Степана Бандери, 23, пройти попереднє медичне обстеження на визначення групи крові і певних компонентів крові, згодом відбувається консультація у лікаря, який вже на основі аналізів та досліджень, приймає рішення про доцільність донорства чи навпаки його неможливість.

Загалом процедура здачі крові займає до години часу. Усе залежить від періоду та кількості охочих стати донором. Обстеження на гематологічному аналізаторі триває 4 хвилини,  прийом у лікаря – приблизно хвилин 10-15, а сама донація не має тривати більше ніж десять хвилин, ще 10 хвилин на те, щоб переконатись, що організм позитивно зреагував.

Стосовно відчуття болю – усе дуже індивідуально. Інколи під час введення голки у вену, донор може відчути легкий біль, але загалом ця процедура безболісна.

Чи вплинула пандемія на донорську здачу крові?

COVID-19 та введення карантинних обмежень – не причина припиняти допомагати іншим. Проте, безперечно, ці два чинники внесли свої корективи: спершу люди боялись, чи не передається вірус через кров, що зумовило спад ативності донорів та загострило проблему наявності донорської крові.

Завдяки роз’яснювальній роботі, яку поширювали МОЗ, ЗМІ та небайдужі, станом на сьогодні ритм роботи у Прикарпатському центрі служби крові повернувся у звичний режим.

За словами медичної директорки, різкого зменшення кількості донорів не фіксують, але у центрі наголошують, що потребують щоденного поповнення запасів крові, а тому закликають людей не бути байдужим. Вірус COVID-19 через кров не передається. Якщо ж ви вже перехворіли на COVID-19, то зможете здавати кров не раніше, ніж за місяць після одужання.

Донори, які неодноразово здають кров: як наважились та що мотивує

Петрові Курилу 33 роки. Вперше він здав кров, коли йому було 18. Зізнається, що спершу вагався та переживав, але згодом став постійним донором і намагається здавати кров стабільно: раз у три місяці.

«Я тоді навчався в коледжі, і викладач попросив здати кров для свого родича. Я спочатку сумнівався, але коли дізнався, що завдяки цьому зможу легально пропустити заняття, то зголосився. Тоді я ще не знав, що донорство так припаде мені до душі. Пригадую, що багатьом друзям, з якими здавав кров, стало зле: багато просто втрачали свідомість. На щастя, мене це оминуло: мій організм позитивно відреагував на донацію».

Були моменти коли Петру доводилось робити перерву, адже у нього є татуювання. Зауважимо, що татуювання не є протипоказанням до донорства. Проте, існує тимчасовий інтервал, протягом якого здавати кров не можна. Медичне відведення триває один рік.

«Зараз у мене знову фаза активного здавання крові. До речі, постійно я здаю цільну кров, і тільки двічі здавав плазму. Часто закликаю ставати донорами своїх друзів, але поки переконав тільки двох. Не знаю чому, але багато людей безпідставно бояться здавати кров. Нерідко доводиться пояснювати людям, що бути донором крові – безпечно».

Петро також ділиться, що думка про те, що його кров може комусь врятувати життя – один з головних чинників, що мотивують його бути донором. Окрім цього, додає Петро, здавати кров корисно: після донації він добре себе почуває, у нього покращується апетит та працездатність. Зазначимо, що регулярна здача крові є профілактикою захворювань серцево-судинної системи та знижує ризик захворіти на рак. 

«На жаль, я не знаю тих, кому переливали мою кров. І насправді дізнатись це не так легко, адже навіть тоді, коли ти здаєш кров комусь конкретному, то її відстоюють певний термін, а для тієї людини беруть кров з банку. Тому дуже складно простежити, кому переливають твою кров».

На запитання про те, чи були побоювання здавати кров, коли розпочалась пандемія, чоловік відповідає, що невідомість завжди лякає. Оскільки про COVID-19 було мало що відомо, то відвідувати будь-які медичні установи було спершу лячно. Але, за словами Петра, після роз’яснювальних дописів у соціальних мережах, він зрозумів, що пандемія – не привід забувати про потребу крові для інших. Він також додає, що помітив позитивну тенденцію: кількість донорів збільшилась, адже часом доводиться спостерігати чималу чергу охочих.


Андрію Курілкіну – 37 років. Вперше донором він став у 2015 році. Тоді здавав кров у Прикарпатському обласному центрі служби крові, де й продовжив робити це на постійній основі.

«Стати донором спало мені на думку ще давно, але я вважав, що моя група крові, (1+, – ред.) є однією з найбільш поширених, тому вона не дуже потрібна. Проте, коли я більше дізнався про це питання, то зрозумів, що помилявся, адже, якщо людей з цією групою багато, значить багатьом вона й потрібна».

На сьогодні в Андрія вже 27 доз кровоздавання. Він розповідає, що робити добрі справи його навчили у Пласті (Українська скаутська організація, – ред.). Андрій додає, що, за словами лікарів, одна максимальна доза крові, що здається за один раз – 450 мл, рятує три життя.

«Чесно, здаю кров рідше, ніж хотілось би. Усе залежить від мого стану здоров’я: якщо відчуваю, що застудився, то відкладаю здачу крові на кращі часи. До речі, за три дні до донації я відмовляюсь від жирної, смаженої та гострої їжі, молочних продуктів та інтенсивного фізичного навантаження. Адже, розумію, що завдяки цьому моя кров якісніша і, справді, може врятувати комусь життя».

Нещодавно Андрій знявся у соціальній рекламі, пов’язаній з донорством крові. Після публікації цього ролика, Андрій дізнався, що один з глядачів надихнувся його прикладом. Проте, він наголошує, що донорство – справа добровільна, тому тут немає примусу. 

«Я намагаюсь агітувати до донорства крові своїх знайомих, але виходить так собі. До речі, декілька разів я здавав кров тим людям, яких знаю особисто, і в більшості випадків – на пологи. Також здавав пацієнтам, які потребували крові та повідомили про це через платформу ДонорUA. А загалом кров рідко переливається напряму пацієнту одразу, таке буває тільки в екстрених випадках, а здебільшого кров проходить «карантин». Тобто, навіть, якщо ви комусь здали кров, вона може бути використана для резерву».

Андрій переконує, що здавати кров під час пандемії – безпечно. Він розповідає, що у центрі дотримуються усіх карантинних вимог. Чоловік ділиться, що ніколи не мав негативних наслідків від здачі крові. Він сміється, що, мовляв, велику роль відіграє усвідомлення того, що робиш хорошу справу.


Коментарі ()

21.10.2021
Тіна Любчик

На Коломийщині проживає та займається улюбленою справою перша дівчина-вівчар в Україні – Уляна Сулятицька. 26-річна господиня розповіла Фіртці, чому обрала саме таку діяльність та як справляється з кількома сотнями овець та кіз у господарстві.

767
19.10.2021
Уляна Мокринчук

Літо закінчилося, а це означає, що деяких людей може турбувати осінній морок. Його часто називають осінньою «депресією», «хандрою», журналістка Фіртки поспілкувалась з людьми, які відчувають симптоми осінньої хандри та з психологинею, яка знає, як з нею боротись.

1035
17.10.2021
Христина Савчин

За підсумками 2020 року Івано-Франківська область зайняла друге місце в Україні за кількістю внутрішніх туристів та кількістю іноземних туристів, яких обслуговували туроператори та турагенти.

1095
16.10.2021
Олег Ущенко

З 2014 року, після агресії Росії в Україні заговорили про «патріотичне українське кіно». До того майже всі продакшини в Україні були орієнтовані на російський інформаційний простір. А те, що зрідка знімалося на українську тему, з багатьох причин не зачіпало глядача.

1027
15.10.2021
Христина Савчин

Журналісти Фіртки вирішили піти в рейд з працівниками Комунального підприємства «Муніципальна інспекція «Добродій», щоб поглянути, як проходить звичайний день інспекторів, та які порушення найбільш популярні у місті.  

1469
14.10.2021
Сергій Білий

Його шлях на фронт пролягав через осмислення, сумніви і навіть страждання. Адже на тій війні загинув його рідний брат і це наклало свій відбиток на ставлення рідних до обраного ним шляху.

1834 2

З незапам’ятних часів у Галицькому закапелку великого Опілля пекли хліб на овочах. Точніше напікали. Бо саме такий хліб довше зберігався свіжим і його готували багато.

305

Звернувся до СБУ, щодо діяльності Служби Безпеки Хлібних Інвестицій та Цархлібу, а також кримінального авторитета Сайрана (громадянин РФ із Криму), який очолює ці незаконні збройні формування та веде терористичну діяльність, зокрема 20 жовтня організував напад на моє помешкання.

583

Українська Повстанська Армія нині - це ми всі - правдиві патріоти України, незалежно від партійно - політичної приналежності. Всі для кого понад усе Україна, а не " корито ". Хто не за зрадників, холуїв і пристосуванців, а за Коновальця, Бандеру й Шухевича, за Бога і Україну та українців.  

1666

То була епоха безкінечної студентської смути та оптимізму. При чому те і те існувало паралельно і, якщо бути до кінця чесним, то одне-одному абсолютно не заважало. У повітрі густо пахло революцією, духами студенток і їх губними помадами. А в гуртожитках і «на хатах» студентська молодь затирала головки тодішніх касетників (були за сивої давнини такі девайси) піснями «Бютифул Карпати», «Ми помрем не в Парижі» та «Франсуа».

1906
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

1744
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

10914
18.06.2021

В Україні, за останні 12 місяців кількість пошукових запитів українських користувачів зі словом "рецепт" зросла на 29%.

15864
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

631
17.10.2021

На Тисмениччині відбулася Архиєрейська літургія, яку очолив митрополит Володимир Війтишин. Про це повідомляє кореспондентка Фіртки. Відомо, що у селі Нова Липівка організували освячення іконостасу у храмі Пресвятої Трійці. «Унікальність нашог

1885 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

2470
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

11642
12.10.2021

Місія "Карпатського гірського міжнародного кінофестивалю (CMIFF)" – привернути увагу до збереження Карпатських гір та популяризувати край, який має неймовірний потенціал для кіновиробництва.

1473
18.10.2021

Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ в Україні призупинила свою діяльність на Донбасі. Про це очільник місії Яшар Халід Чевік повідомив у неділю, 17 жовтня, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію Reuters. «Через побоювання за нашу без

767
10.10.2021

За результатами поіменного голосування про призначення Руслана Стефанчука новим спікером Верховної Ради лише один народний депутат виходець з Прикарпаття утримався, решта народних депутатів проголосували "за".

1651
03.10.2021

Другого жовтня керівництво фракції передало народним депутатам бланки для збирання підписів під коллективною ініціативою про відкликання Голови Верховної Ради України з займаної посади, а вже станом на 17.30 годину суботи під ініціативою зібрали понад 150 підписів народних обранців.

2492
23.09.2021

Законопроєкт № 5599, внесений на розгляд парламенту Президентом України, підтримали 279 народних обранців з 379 зареєстрованих у сесійній залі.

3844