Дівчинка і Береза (фото)

 

 

Знаєте, є такі моменти, які дійсно хочеться закарбувати назавжди. Тому я і люблю фотографувати більше, ніж писати.

 

Звичайна зустріч з кандидатом в народні депутати Юрієм Березою, командиром батальйону «Дніпро-1», в одному з сіл Коломийщини. Ця зустріч мала би завершитися як зазвичай — дякую, обирайте. Лише кандидат був незвичним — герой АТО. А якщо насправді, то герой російсько-української війни. Ви знаєте, а діти більш відверті, чистіші в своїх думках, діях. Ніхто не очікував що вони побіжать брати автограф у учасника війни. Бійця, який з першого дня на фронті.

 


Але зацікавило мене інше. Діти обступили Юрія. Вже давно пролунав дзвоник на урок, а дітей все більшало і більшало. Кожний з них хотів отримати якусь особливу настанову, написану на папері в клітинку чи щоденнику. І тут мою увагу привернула дівчина. Вона порхала, мов метелик, з одного боку в інший, і все ніяк не могла протиснутися до Юрія. Її очі світилися. На її обличчі сяяла чарівна посмішка. В якусь мить вона прошмигнула до героя. Протягнула щоденник. Але, отримавши автограф, залишилася стояти біля Берези. Її оченята бігали. То на дітей, то на чоловіка в військовій формі.

 

 

 

 

 

 


Вона чогось чекала. Чекала, поки всі інші отримають бажане і залишать цього чоловіка в спокої. Вона переживала, що не встигне чогось зробити. Щось бентежило її. Вона спробувала щось спитати, але інші перебили її. Діти все протягували щоденники і голосили: «І мені, і мені підпишіть». Для неї кожна хвилина – вічність. Нарешті діти розійшлися. Кожен перечитував напуття, яке залишив їм їхній герой. Береза розвернувся і вже хотів йти.

— Почекай, Юра, ця дівчинка з Донбасу. Вона хоче тебе щось спитати, — зупинив я його.

Він повернувся до неї. Нахилився.

 


— Коли ми зможемо повернутися додому? — тремтячим голосом спитала запитала його.
— Додому в Донецьк?, — перепитав він.
— Так.
— Зараз там складна ситуація, — сказав він і замовчав. Береза перебирав в голові підходящі слова.
— Обов‘язково повернетесь. Ми зробимо це якнайскоріше, — продовжив він.

 

 


Але Юрій знав, що так скоро це не буде. Але він вірить в це.

Мине з п‘ятнадцять-двадцять років. Ці дітлахи виростуть, але будуть пам‘ятати цю та інші зустрічі з простими вояками російсько-української війни. Вони будуть пам‘ятати, тому що вони розбудують країну, яку ми не змогли.

 

Текст і фото Євгена Гапича,  "Вікна"


05.10.2014 801 0
Коментарі (0)

18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

2693
15.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

6192
10.11.2025
Катерина Гришко

Суд скасував звернення Івано-Франківської міської ради про посилення інституту сім’ї. Проте, у рішенні не йдеться про заборону абортів.    

1312
06.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2476
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1369
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2601 1

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагрент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю-Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

1070

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

360

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2269

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

945
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

1978
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6420 2
05.11.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

10864
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1126
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

7958
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8964
04.11.2025

Два досвідчених і дуже майстерних шахових гравців сіли за дошку з чорно-білими клітинами і розставили на ній свої війська.

14537
17.11.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1568 1
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

313
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1070
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

936
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1377