Чому Янукович такий

 


Виктор Янукович6

 

Президент Украины тянет с освобождением Тимошенко, рискуя сорвать договор об ассоциации с ЕС. «Донецкие» не хотят делиться властью и собственностью ни с кем. Иначе стоило ли выживать в 90-х, отправлять на покой конкурентов и запоминать хруст ломаемых костей.

Украинская власть упорно не хочет принимать закон, позволяющий отпустить Юлию Тимошенко на лечение за границу – главное условие Евросоюза на пути подписания соглашения об Ассоциации с Украиной. Глава фракции Партии регионов Александр Ефремов заявил, что все четыре предложенных законопроекта противоречат юридической логике и провластные депутаты за них голосовать не будут. Европейские дипломаты второй день ведут переговоры с властями, дедлайн истекает во вторник. Но за закрытыми дверями кабинетов они обсуждают не будущее страны. Там обсуждают будущее Виктора Януковича.

Для него не существует дилеммы между »европейской» и «таможенносоюзной» Украиной, для него не существует цивилизационного выбора. То, что сейчас происходит в Киеве – всего лишь метания украинских элит между двумя разными стратегиями сохранения власти.

Одна стратегия связана с попыткой получить деньги для затыкания бюджетных дыр. Деньги можно получить  в Москве или в Брюсселе. Вторая стратегия — это сохранение всех рычагов управления в руках украинских элит. Любая интеграция, с западом или востоком, означает передачу части полномочий на наднациональный уровень.

А власть для «коллективного Януковича» может быть только абсолютной. Он не намерен ею делиться ни с Путиным, ни с ЕС, ни с Тимошенко. «Государство – это я», никаких компромиссов. Потому что компромисс – это рамки, рамки – это ограничения, ограничения – это несвобода. Несвобода быть самодуром. Сегодня ничто Виктора Януковича не ограничивает, и ради этого он вполне может заявить европейцам: «Знаете, ребята, идите-ка вы. Оставим все как есть. Никуда не пойдем. А будете счета арестовывать – вам же хуже, отдам Украину Путину. Мне лично денег и так хватит». И даже рискованное балансирование с точки зрения сохранения полноты власти в стране — это все равно оптимальный вариант.

Украинские политики по большей части хорошие тактики и никудышные стратеги. Возможно, кто-то усмотрит в этом логичную проекцию многолетнего «промежуточного» положения страны, отыщет в ней корни «хатакрайности» и «казаччины». Скажет, что настоящий стратег отказался бы от синицы сегодня ради журавля завтра. Но есть нюанс, имя которому – недавнее прошлое нынешней украинской элиты.

Чтобы понять природу украинской власти, нужно учитывать, откуда она появилась. «Коллективный янукович» — это люди, прошедшие естественный отбор в 90-е, они заплатили за свое право быть на вершине. Для этого им пришлось довольно последовательно нарушать все возможные заповеди. Для них нынешняя реальность – компенсация за полтора десятилетия жизни под угрозой внезапной и нередко болезненной смерти. Они зубами вырвали себе право быть там, где они сейчас. И, чтобы сместить их с вершины пирамиды, нужны усилия, сопоставимые с теми, что они сами потратили на собственное восхождение.

Виктор Янукович такой, как он есть, потому что для него Украина – это ООО «Украина». Одна большая персональная автобаза. В этом, кстати, как мне кажется, его отличие от того же Путина. Потому что Путин при всех своих персональных особенностях вряд ли воспринимает Россию как эдакий исторический выкидыш, пришедший из неоткуда и имеющий шанс уйти в никуда. А для коллективного Януковича Украина – это нечто вроде курицы, которое может нести золотые яйца, но если обстоятельства заставят, то эту курицу вполне можно и прирезать. Или уморить голодом. Главное – успеть набрать лукошко с золотыми яйцами.

При этом украинская власть – чрезвычайно персонифицирована. Это первое поколение баловней судьбы, они до сих пор не могут наесться. Персональный опыт крайне важен: не существует абстрактных матриц и универсальных типажей. Бизнес и политика всегда субъектны и персонифицированы. Одинаковое стремление к самоуважению заставляет одного покупать золотой унитаз, а другого – строить собственный университет. Одни и те же амбиции приводят к тому, что кто-то мечтает попасть в учебники истории, а кто-то – превратить страну в Межигорье. Поэтому «коллективный янукович» ведет себя не только по логике своего класса, но и по логике персонального опыта.

Переговоры Киева с Москвой и Брюсселем — очередное доказательство того, насколько важны образование и интеллект. Именно они позволяют не переоценивать собственное значение, могущество и влияние. В конце концов, они помогают понять, что ты не являешься всеми востребованным центром вселенной. А если образования и интеллекта нет, то ты останешься в иллюзии, что ты — вишенка на торте этого мира. И что за тебя обязан бороться каждый, кому под силу кроить этот пирог по собственному разумению.

Глупый человек плох тем, что не способен понять этих очевидных вещей. Опасен тем, что не способен оценить границ своей компетенции. И страшен тем, что достучаться до него со столь простой истиной практически невозможно. Украина для «коллективного януковича» – это что-то вроде приусадебного участка, с которого он собирает на стол. Можно поторговаться с соседями по поводу объединения огородов, постараться под этой маркой выпросить деньги на покраску сарая, занять на новые обои в кухню. Но ведь все эти операции не должны согласовываться с дождевыми червями, верно? Их задача – всего лишь делать почву плодородной, не более.

А потому сторонникам европейского выбора Украины не стоит заламывать руки. Вы впустили «коллективного януковича» в дом в 2009 году. Позволили ему укрепить частокол на парламентских выборах 2011-го. Молчали, когда он заливал огород пестицидами новых налогов. Вы согласились, что он главный, а все остальные – биомасса. Так что теперь не жалуйтесь. Сегодня вам остается лишь надеяться на соседей. Возможно, они лучше вас понимают природу того, кто владеет приусадебным участком под названием «Украина».

Павел Казарин,

Фото: president.gov.ua

Росбалт


09.11.2013 Павєл Казарін 873 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

437
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2708
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1561
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2815
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1944
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1991

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

226

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

654

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

789

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2030
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29442
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11331 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5330
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1007
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1288
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23556
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1777
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

130
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1020
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1334
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2310