Чому Янукович такий

 


Виктор Янукович6

 

Президент Украины тянет с освобождением Тимошенко, рискуя сорвать договор об ассоциации с ЕС. «Донецкие» не хотят делиться властью и собственностью ни с кем. Иначе стоило ли выживать в 90-х, отправлять на покой конкурентов и запоминать хруст ломаемых костей.

Украинская власть упорно не хочет принимать закон, позволяющий отпустить Юлию Тимошенко на лечение за границу – главное условие Евросоюза на пути подписания соглашения об Ассоциации с Украиной. Глава фракции Партии регионов Александр Ефремов заявил, что все четыре предложенных законопроекта противоречат юридической логике и провластные депутаты за них голосовать не будут. Европейские дипломаты второй день ведут переговоры с властями, дедлайн истекает во вторник. Но за закрытыми дверями кабинетов они обсуждают не будущее страны. Там обсуждают будущее Виктора Януковича.

Для него не существует дилеммы между »европейской» и «таможенносоюзной» Украиной, для него не существует цивилизационного выбора. То, что сейчас происходит в Киеве – всего лишь метания украинских элит между двумя разными стратегиями сохранения власти.

Одна стратегия связана с попыткой получить деньги для затыкания бюджетных дыр. Деньги можно получить  в Москве или в Брюсселе. Вторая стратегия — это сохранение всех рычагов управления в руках украинских элит. Любая интеграция, с западом или востоком, означает передачу части полномочий на наднациональный уровень.

А власть для «коллективного Януковича» может быть только абсолютной. Он не намерен ею делиться ни с Путиным, ни с ЕС, ни с Тимошенко. «Государство – это я», никаких компромиссов. Потому что компромисс – это рамки, рамки – это ограничения, ограничения – это несвобода. Несвобода быть самодуром. Сегодня ничто Виктора Януковича не ограничивает, и ради этого он вполне может заявить европейцам: «Знаете, ребята, идите-ка вы. Оставим все как есть. Никуда не пойдем. А будете счета арестовывать – вам же хуже, отдам Украину Путину. Мне лично денег и так хватит». И даже рискованное балансирование с точки зрения сохранения полноты власти в стране — это все равно оптимальный вариант.

Украинские политики по большей части хорошие тактики и никудышные стратеги. Возможно, кто-то усмотрит в этом логичную проекцию многолетнего «промежуточного» положения страны, отыщет в ней корни «хатакрайности» и «казаччины». Скажет, что настоящий стратег отказался бы от синицы сегодня ради журавля завтра. Но есть нюанс, имя которому – недавнее прошлое нынешней украинской элиты.

Чтобы понять природу украинской власти, нужно учитывать, откуда она появилась. «Коллективный янукович» — это люди, прошедшие естественный отбор в 90-е, они заплатили за свое право быть на вершине. Для этого им пришлось довольно последовательно нарушать все возможные заповеди. Для них нынешняя реальность – компенсация за полтора десятилетия жизни под угрозой внезапной и нередко болезненной смерти. Они зубами вырвали себе право быть там, где они сейчас. И, чтобы сместить их с вершины пирамиды, нужны усилия, сопоставимые с теми, что они сами потратили на собственное восхождение.

Виктор Янукович такой, как он есть, потому что для него Украина – это ООО «Украина». Одна большая персональная автобаза. В этом, кстати, как мне кажется, его отличие от того же Путина. Потому что Путин при всех своих персональных особенностях вряд ли воспринимает Россию как эдакий исторический выкидыш, пришедший из неоткуда и имеющий шанс уйти в никуда. А для коллективного Януковича Украина – это нечто вроде курицы, которое может нести золотые яйца, но если обстоятельства заставят, то эту курицу вполне можно и прирезать. Или уморить голодом. Главное – успеть набрать лукошко с золотыми яйцами.

При этом украинская власть – чрезвычайно персонифицирована. Это первое поколение баловней судьбы, они до сих пор не могут наесться. Персональный опыт крайне важен: не существует абстрактных матриц и универсальных типажей. Бизнес и политика всегда субъектны и персонифицированы. Одинаковое стремление к самоуважению заставляет одного покупать золотой унитаз, а другого – строить собственный университет. Одни и те же амбиции приводят к тому, что кто-то мечтает попасть в учебники истории, а кто-то – превратить страну в Межигорье. Поэтому «коллективный янукович» ведет себя не только по логике своего класса, но и по логике персонального опыта.

Переговоры Киева с Москвой и Брюсселем — очередное доказательство того, насколько важны образование и интеллект. Именно они позволяют не переоценивать собственное значение, могущество и влияние. В конце концов, они помогают понять, что ты не являешься всеми востребованным центром вселенной. А если образования и интеллекта нет, то ты останешься в иллюзии, что ты — вишенка на торте этого мира. И что за тебя обязан бороться каждый, кому под силу кроить этот пирог по собственному разумению.

Глупый человек плох тем, что не способен понять этих очевидных вещей. Опасен тем, что не способен оценить границ своей компетенции. И страшен тем, что достучаться до него со столь простой истиной практически невозможно. Украина для «коллективного януковича» – это что-то вроде приусадебного участка, с которого он собирает на стол. Можно поторговаться с соседями по поводу объединения огородов, постараться под этой маркой выпросить деньги на покраску сарая, занять на новые обои в кухню. Но ведь все эти операции не должны согласовываться с дождевыми червями, верно? Их задача – всего лишь делать почву плодородной, не более.

А потому сторонникам европейского выбора Украины не стоит заламывать руки. Вы впустили «коллективного януковича» в дом в 2009 году. Позволили ему укрепить частокол на парламентских выборах 2011-го. Молчали, когда он заливал огород пестицидами новых налогов. Вы согласились, что он главный, а все остальные – биомасса. Так что теперь не жалуйтесь. Сегодня вам остается лишь надеяться на соседей. Возможно, они лучше вас понимают природу того, кто владеет приусадебным участком под названием «Украина».

Павел Казарин,

Фото: president.gov.ua

Росбалт


09.11.2013 Павєл Казарін 843 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3981
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2163
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2389
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5494
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21243
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3214

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

974

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1006

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1779

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1744
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7472 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15633
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9045
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3949
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

895
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

811
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5082
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42526 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

505
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

734
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1663
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1592