Бєлгород (РФ): рання українська історія

Російський академік Рибаков дослідив, що городище, на якому стоїть сучасний Бєлгород, виникло у Х столітті на місці сіверського городища.  

Його населяли східні слов’яни – северяни (східнослов'янський племінний союз, який населяв на початку VIII—XI століть територію сучасних Чернігівської, Сумської, Брянської, Курської, Білгородської областей і поселився в районі сіверського городища не пізніше VIII століття.) Воно знаходилось на білій (крейдяній) горі, звідси й пішла назва, тому місцеві жителі і до цього часу називають його  Білогір’ям.

Пізніше місто було захоплене печенігами, яких у 884 році відтіснило військо київського князя Олега, який розширив кордони країни, об’єднавши слов’янські племена сіверян, радимичів і деревлян.

З часом він зробив по суті колоніями Русі (не Росії) і землі предків сучасних росіян – угро-Фінські (прибалтійсько-фінські) племена меря, чудь і весь. У 965 році землі у верхів'ях Сіверського Дінця були остаточно приєднані до Переяславського князівства, що було частиною древньоруської київської держави, нащадками якої є українці.

Власне, саме заснування міста Бєлгород більшість джерел пов’язують з 1593 роком. А у Топонімічному словнику 1998 року говориться, що сучасний Бєлгород «заснований у 1596 р. на Білгороді, тобто в урочищі, де колись перебувало Біле місто, згодом зруйноване», у якості фортеці.

У той час населення міста складалося вже приблизно навпіл з українців і росіян. У 1995 році міська влада відзначила 1000-річчя міста. Цю дату було визначено з урахуванням досліджень місцевого краєзнавця Ю. М. Шмельова.

Заснування міста Білгород є офіційною версією московитів, яким важко пояснити факт того, що «російські» міста могли існувати на цих територіях ще до того, як сюди прийшли самі московити. З часом Білгород став втрачати свою бойову та оборонну славу — з тим, як загребущі лапи московських царів стали проникати все далі на схід та південь, захоплюючи все нові українські землі. Так Білгород перетворився на провінційне місто різних губерній (Київської, Білгородської, Курської).

У 1708 р. при поділі Росії на вісім губерній Білгород став центром Білгородської провінції Київської губернії. Географ А. Краснов у книзі «Европейская Россія» -  Первое знакомство съ Малороссіей» писав:

«Чѣмъ ближе подъѣзжалъ я къ Белгороду, тѣмъ рѣзче сказывалась разница въ небѣ и солнцѣ, во всей природѣ сѣвера и юга. Здѣсь вы покидаете Великороссію, вступаете, если не въ Малороссію, то въ область съ нею родственную и по природѣ и по населенію», що свідчить про предків сучасних українців.  

Під час розпаду Російської імперії в 1917 виникла необхідність визначення кордонів нових національних держав. Україна висувала претензії на території, де мешкали переважно українці.

З іншого боку, більшовики прагнули контролювати всю територію колишньої імперії. Але більшовики силою захопили місто і вирушили захоплювати Україну, проте їм це вдалося не відразу. 10 квітня 1918 року Білгород був звільнений від російських більшовиків. У місті була встановлена українська влада.

Відповідно до закону "Про адміністративно-територіальний поділ України" від 6 березня 1918 року, Білгородський повіт мав увійти до складу земель Донеччини та Харкова, проте, адміністративна реформа так і не відбулася. Мером Білгорода був Микола Слатін (пізніше страчений більшовиками). Володимир Куколь-Яснопольський був призначений повітовим старостою. У місті було відкрито митницю та прикордонний "дозорний пункт". У школах почали запроваджувати предмети українознавства та викладання українською мовою. У кіосках із пресою з'явилися видання українською мовою. У цей час також функціонувала Державна варта.

Більшовики зробили кілька невдалих спроб захопити Білгород, і лише після підтягнення резервів наприкінці 1918 року російські війська відновили наступ. 20 грудня 1918 року після восьмигодинного бою місто Білгород було захоплене російськими військами.

"Тимчасовий робітничо-селянський уряд України" фактично зробив Білгород столицею радянської України. Місто при цьому визнали частиною України.

Після того, як російські більшовики витіснили війська УНР зі сходу України, спеціальним декретом від 20 грудня 1918 року підтвердили його приналежність до України, але згодом більшовики передумали, перенесли уряд у Харків, а Білгород передали Росії.  

Фотогалерея


24.05.2023 Ярослав Івашин 3390
08.06.2024
Вікторія Косович

Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя. Про виклики героїчної професії у час повномасштабної російсько-української війни, журналістка Фіртки поспілкувалася з речницею Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христиною Перцович.

1875 1
31.05.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком, ЧСВВ (Чин святого Василія Великого) — вислуженим ігуменом монастиря.  

1259
17.05.2024
Тетяна Дармограй

На Івано-Франківщині з вівторка, 14 травня 2024 року, довелось знову вдаватись до відключень світла. Причиною є наслідки системних російських обстрілів енергетичної інфраструктури України, а також холодна погода у травні.   

5046
10.05.2024
Тетяна Дармограй

Хто з військовозобов'язаних може перетинати кордон під час воєнного стану, чи вплине новий закон про мобілізацію на правила перетину, як військовозобов'язані гинуть при спробі нелегально перетнути кордон та як карають порушників кордону, розповідає Фіртка.

14437 7
30.04.2024

Будівельна компанія «ND Group Development» запрошує вас стати майбутніми власниками унікального комплексу преміумкласу. Водночас власний будинок мрії стає ще доступнішим. Адже при покупці з 30 квітня 2024 року до 15 травня 2024 року можна отримати знижку 3%. 

3418 1
29.04.2024
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з серцево-судинним лікарем-хірургом Андрієм Судусом про причини раптової серцевої смерті, операції на серці, як війна вплинула на кількість захворювань, чи "молодіють" хвороби серця та як запобігти їхньому розвитку загалом.

3241

Війна росії проти України зірвала всі маски, і нарешті весь світ побачив жорстокість росіян, які використовують всі методи задля поневолення українського народу. Одним із цих інструментів є російське православ’я — а саме РПЦ з їх філією в Україні УПЦ МП.  

1071

Війна росії проти України змінила наше життя до невпізнаваності, а звірства росіян над українцями змусила багатьох хлопців і дівчат, серед яких чимало християн, взяти до рук зброю і захищати свій народ.  

2430

Доволі часто можна зустріти згадку про так званого «пасхального зайця» в сучасній масовій культурі (фільми серіали, листівки, гіфки). Отож, яке відношення має кролик/заєць до Пасхи?

2384

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

2936
14.06.2024

Причин швидкого набору ваги може бути багато. Це може бути спричинене зміною способу життя або ж вказувати на серйозні проблеми зі здоровʼям.

199
08.06.2024

У Богородчанах на Івано-Франківщині з вересня 2024 року відновить роботу місцеве тепличне господарство, що простоювало вісім років.

1360
04.06.2024

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

1137
13.06.2024

Монастир Успіння Матері Божої — чинний чоловічий греко-католицький монастир Чину Св. Василія Великого у селі Погоня.   

616
09.06.2024

Війна змусила багатьох замислитись, чому Бог допускає таку страшну ситуацію в Україні?  

530
04.06.2024

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

872
01.06.2024

Журналістка Фіртки поїхала до Погінського монастиря Успіння Матері Божої, де поспілкувалася з отцем Антонієм Яремчуком. Так, священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

841
13.06.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

21810
12.06.2024

Більшість українців — 63% — вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які б не розхитували ситуацію в країні (50%).  

355 1
08.06.2024

Більшість українців віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

822 1
04.06.2024

Питання розбудови демократичних інституцій залишається одним із пріоритетів для українців. Адже понад 90% громадян віддають перевагу демократичній системі, аніж сильному лідерству.

625
29.05.2024

"Українська правда" дослідила, як Офіс президента України впливає на інформаційну політику медіа, зокрема через інформаційне агентство "Укрінформ".  

1092