«Без хвилювання немає щирої гри»: акторка Мирослава Полатайко про сцену, глядача та емоції театру

Мирослава Полатайко зізнається, що перед кожною виставою відчуває хвилювання, адже саме воно допомагає залишатися щирою на сцені.

«Перед кожною виставою хвилююсь. Якщо актори не хвилюються — значить, їм байдуже. А байдужими бути не можна, адже тоді ти не любиш свою професію і не поважаєш глядача», — зазначила акторка.

За її словами, хвилювання є невід’ємною частиною професії, адже кожен вихід на сцену — це спроба передати глядачеві певну думку та емоцію.

«Я хочу щось донести, передати глядачеві певну думку, певну мету. Якщо я буду байдужою — мені не місце на сцені. Якщо не буде цього “метелика”, який всередині хвилює, стискає і тримає в напрузі, — теж не місце на сцені.

Переживання має бути завжди, адже ти виходиш до людей і несеш певну місію», — додала Полатайко.

Акторка також наголошує на особливій взаємодії між сценою та залом, завдяки якій театр залишається живим мистецтвом.

«Глядач і театр — це живий організм. Глядач доповнює нас, доповнює сцену, і вона оживає. Ми стаємо єдиним організмом, який поєднується і народжує живу сцену та живу емоцію.

Це неможливо порівняти з кіно. Тут усе відбувається саме зараз і саме тут. І кожен глядач приносить у зал щось своє — від сміху до сліз», — розповіла акторка.

Мирослава Полатайко додає, що реакція залу завжди непередбачувана, адже кожен глядач приходить зі своїм досвідом, настроєм та емоціями.

Саме ця взаємодія, за її словами, і робить кожну театральну виставу унікальною.