ЯК Я ПОКИНУВ РІДНИЙ ДІМ

 

Я виріс у старому будинку з кам`яними стінами, дерев`яними вікнами і черепичним дахом. Його збудував мій дід, якраз перед тим, як привести туди свою молоду дружину – мою майбутню бабцю. Вони не втигли ним довго натішитись, бо почалася велика війна. А на війні, як на війні: осколки гранат пощербили кам`яні стіни і попробивали дахівку, кулі подзюравили вікна і двері. Та найгірше, що війна забрала також діда. А бабця – тоді ще цілком молода жінка – залишилася з громадкою малих дітей на призволяще.
Нова влада змилостивилася і дала трохи штучного матеріалу, щоб тимчасово позакривати пробоїни. А ще майстрів, які клали ці матеріали «косо-криво, аби живо». Це вони називали визволенням.
Не дарма кажуть, що немає нічого стабільнішого, аніж тимчасове. Тож на момент мого народження наш дім перебував уже в дуже занедбаному стані. Неякісні штучні матеріали не могли стримувати дощу: стелі затікали, стіни воложіли, покривалися пліснявою і грибком. З вікон і дверей протягали холодні вітри, витягаючи з хати тепло. Щоб вберегтися від застуди, яка в ті часи часто ставала смертельною хворобою, в піч пішло все, що надавалося на розпал – книжки, газети, неактуальні документи з часів минулої влади, а також листи, привітальні листівки і фотографії тих родичів, чиї імена стерлися з пам`яті. Так з нашого дому зникли бібліотека і родинний архів. 
Але це не дуже помагало, діти хворіли і вмирали. Першими пішли найбільш делікатні, найбільш вразливі. Нового матеріалу нова влада не давала, бо вирішила, що допомога надається один раз на одне покоління. Сама баба з малими дітьми не в стані була вирішити цієї проблеми. Тому головним завданням всієї родини стало, щоби принаймні всі були нагодовані і вбрані. Тому я виріс ситим і вбраним, але із завжди сумним поглядом і песимістичними поглядами. 
Зрештою, не тільки я. Всі родичі від страху, відчаю і непевності стали безсилими і вічно втомленими. Саме це їм заважало хоч якось подбати про наш дім. То слабість, то втома, то брак матеріалів. Через постійну втому їм постійно хотілось відпочивати. За прикладом нової влади справжнім відпочинком почала вважатися пиятика з дурними вересками замість пісень і з матюками замість дотепів. А ще із бійками, трощенням елементів інтер`єру та биттям посуду. Це вони називали забавою. Так з нашого дому зникли старі австріяцькі меблі і польська порцеляна. 
Саме тоді нова влада новому поколінню видала нові штучні матеріали – шифер, щоб підлатати дах, і штукатурку, щоб заліпити камінь як пережиток минулого. А ще телевізійні антени, щоб нова влада могла більш ефективно поширювати нові взірці відпочинку. А ще одноразовий посуд і меблі з відходів. Це вони називали покращенням. 
Покращення тривало недовго, але зробило свою справу. Штукатурка місцями повідпадала, фасадні прикраси на будинку були збиті заради кріплення антен, одноразовий посуд навчились використовувати багаторазово, а при нагоді зовсім втратили навички миття порцелянового посуду, необхідність в якому, зрештою, також відпала. 
Тож, коли прийшов час мого покоління, то в будинку вже були потріскані стіни, провалена підлога, прогнили дерев`яні опори дзюравого даху. А в повітрі стояв стійкий запах перегару, плісняви і взаємної огиди. 
Коли я звернувся до братів і сестер із пропозицією навести лад в будинку, то почув у відповідь про брак матеріалів від нової влади, про втому і потребу відпочивати, про слабість і потребу лікуватися самогонними настоянками «як діди-прадіди». А те, що дім може колись завалитись нам всім на голову – ну що ж «на все воля Божа». Це вони називали релігійністю.
Тоді я зрозумів, що рідного дому врятувати мені вже не вдасться. Я теж ходив вічно втомленим, теж пив і матюкався, і списував все на Божу волю. Але я не хотів, щоб дім мого діда впав на голови моїм дітям. Тому одного разу я зібрав свої скромні пожитки і не попрощавшись вирушив геть з рідного дому. Ще раніше я дізнався, що на протилежному кінці нашого глобального села продається старий кам`яний дім з дерев`яними вікнами і черепичним дахом. І не тому, що був занедбаний, а тому, що його попередні власники відійшли передчасно в кращі світи, і домові був потрібний новий дбайливий ґазда. 
Ось так, покинувши рідний дім, я віднайшов свій власний. Тепер під моїм вікном пахне акація. У моєму садку дозрівають смокви і маслини. Зі спальні перед сном я дивлюся на море, яке своєю незворушністю наповнює мене спокоєм. А до сну мене приколисує тиша.
Мені добре тут спиться. Я лягаю спати з приємністю, бо знаю, що мені присняться, як заповідав старий друг: «човни з рожевими вітрилами і дуже тихий океан».

 


14.09.2016 Володими Павлів 2823 0
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

17611
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1309
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1373
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1456
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5272
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2260

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

413

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19493

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1401

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1652
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

4773
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1856
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6756 4
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1803
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1762
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8669
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1370
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

818
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1203
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1476
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

5075