Студентський страйк розпочався в ніч з 21 на 22 листопада як реакція на рішення Кабміну про призупинення процесу підготовки до підписання «Угоди про асоціацію» між Україною та ЄС. Не винятком стало й наше місто, де студентські активісти в унісон з Києвом активно продемонстрували громадянську позицію та розгорнули перші намети на Вічевому майдані.
Сьогодні минає рівно місяць від одного з найпам’ятніших для мене днів студентського Євромайдану в Івано-Франківську – понеділка, 25 листопада.
Під акомпанемент дощу з мокрим снігом на площі перед ОДА тоді зібралось до 10 тисяч молоді міста. Такої кількості молодих людей не було біля адмінбудівлі з часу закінчення Помаранчевої революції. Схожої студентської солідарності на громадській акції протесту до того мені ще не доводилось бачити.
Перед пікетуванням ОДА активісти обійшли колонами основні вузи та «визволили» студентів з аудиторій, попри відкрите обурення деяких викладачів і адміністрації окремих вишів. «Колонний» принцип збору студентів стане однією з фішок франківського Євромайдану. Пізніше цю тактику організації євромайданівських мітингів застосують студентські лідери по всій Україні.
Ініціативу підхопили звичайні студенти, які допомагали виводити з аудиторій на площі міст однокурсників, а той цілі факультети. Топ-меседж блискавично ширився корпусами університетів - «Усі на Євромайдан!».
За кілька хвилин відбудеться перший студентський пікет Івано-Франківської ОДА. Від Вічевого майдану студентська колона рушила до ОДА, яку на той час вже охороняла міліція, а в приміщенні забарикадувався «Беркут».
На стороні активістів Євромайдану, слідкуючи за порядком в перших рядах мітингувальників та вирівнюючи стрій, стояв безпосередньо біля будівлі адміністрації, тому на власні очі бачив реакцію керівництва міліції, яке знаходилось на місці. Вони очікували потенційної провокації зі спробою зайти в будівлю. Однак нічого такого і близько не відбулась – активісти студентського Євромайдану від початку назвали пікет ОДА мирним і таким він був до завершення, як зрештою, наступні студентські пікетування Івано-Франківської ОДА.
А ще цікавіше було спостерігати за губернатором, який прагнув демонструвати впевненість і навіть посміхатись. Втім, Василеві Чуднову тоді не залишалося нічого іншого, оскільки студенти з криками «Ганьба!» та «Брехня!» засвистали губернатора. Єдине, що вдалося Чуднову було кількасекундне скандування в унісон зі студентами «Україна – це Європа!» і однохвилинний спіч без мікрофона, після чого він повернувся в приміщення ОДА.
Надалі молодь активно брала участь у заходах студентського Євромайдану. Приєднувалися все нові студенти, представники коледжів та училищ. Було чимало перемог, наприклад, скасування платних відробок пропусків в Медичному університеті, студентам, які брали участь в Євромайдані. Було багато драйву.
Однак мені події 25 листопада запам’ятались найбільше. Як перший серйозний вияв справжньої студентської солідарності та організованості, коли в очах молоді з’явилася впевненість і надія, які з кожним днем тільки дедалі міцніли.
Тоді, змоклому до нитки, мені особливо смакував гарячий чай, яким пригостили в наметовому містечку.
