Культурні підсумки року на Івано-Франківщині: як прикарпатців та гостей області в умовах пандемії долучали до мистецтва (ФОТО)

Пандемія Covid-19, яка у світі триває вже другий рік, не оминула жодну зі сфер нашої життєдіяльності. Не виняток й культура. У 2021 заклади на Івано-Франківщині, як зрештою і по всій країні, не мали можливості працювати стовідсотково.

Втім, що таки вдалося організувати – кореспондентці Фіртки розповів Володимир Федорак, директор Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської облдержадміністрації.

«Враховуючи безпекові обмеження, певний період заклади культури на Прикарпатті були закриті. Проте 2020 рік минув ще складніше, особливо під час першої хвилі захворюваності. Тоді нас дуже обмежили.

І практично всі планові заходи та творчі проєкти, які передбачили на рік, провели у форматі «онлайн», або, скажімо, перенесли, як от міжнародні фестивалі чи всеукраїнські заходи», - пояснює Володимир Федорак.

Однак, за словами посадовця, у 2021 році працювати було значно легше.

Нагадаємо, що на території Прикарпаття функціонує п’ять театрів. Йдеться про:

  • Івано-Франківський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Івана Франка;
  • Івано-Франківський академічний обласний театр ляльок імені Марійки Підгірянки;
  • Театр фольклору, народних свят і видовищ;
  • Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича;
  • Новий театр.

«Цього року в наших установах (театрах - ред.) почали працювати з початку року і хочу зазначити, що є досить немала активність. Практично всі театри цьогоріч взяли участь майже в десяти фестивалях, і, на мою думку, все це відбувалося на дуже високому рівні.

Наш Національний академічний театр ім. Івана Франка в першому кварталі цього року із виставами відвідав Луганщину, Київ, Одесу. Брали активну участь в театральних фестивалях і здобували премії.

Театр ляльок ім. Марійки Підгірянки, беручи участь в певних проєктах, зокрема у Вінниці, забрав всі перші місця гран-прі. Тобто рівень культурного продукту достатньо високий, а це не може не тішити.

Коломийський театр гастролював десь у сім-вісім областей України, враховуючи ситуацію, яка дозволяла. Наприклад, коли у нас була «червона» зона і театр закрили, то вони їхали туди, де була «оранжева» або «жовта» і робота театрів дозволялася.

Це говорить про те, що люди хочуть працювати, а також, що є що показати і що представити, і що найголовніше для акторів – є глядач», - продовжує культуролог та історик.

До речі, театри Прикарпаття та Івано-Франківська обласна філармонія за 12 місяців 2020 року заробили 6 мільйонів 300 тисяч гривень. Тим часом за 10 місяців цього року – 5 мільйонів 600 тисяч гривень.

«Фінансові показники в цьому році значно кращі. Думаю, що за рік буде понад сім мільйонів гривень.

Мене також дуже тішить, що наші установи культури навіть в умовах пандемії беруть участь в різноманітних проєктах.

Наприклад, Театр ляльок в цьому році виграв грант Українського культурного фонду на створення вистави «Шосте чуття». Вистава для людей із вадами слуху. Загальна сума складає 623 тисячі 400 гривень.

Тим часом Національний академічний театр ім. Івана Франка виграв британський грант, загальна сума якого – 178 тисяч 200 гривень», - розповідає директор управління.

Службовець каже, що така робота із грантами триває вже сім-вісім років. Якщо взяти до уваги гранти, які за цей рік виграли музейники, то сумарно це понад 2 мільйони гривень. До слова, на території області є шість головних музеїв із філіалами.

Кожен із грантів складав від 50 тисяч гривень до майже мільйона.

«Наприклад, Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби ім. С. Бандери виграв 70 тисяч гривень, а Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського став переможцем гранту по музеях писанкового розпису на суму 950 тисяч гривень», - пояснює Володимир Федорак.

Працівники культури в Івано-Франківській області також активно беруть участь як в українських, так і закордонних конкурсах.

читайте також: Ярослав Коретчук, директор обласного музею визвольної боротьби ім. С.Бандери: В нашому музеї діє система краудфандингу, завдяки якій можемо купувати експонати на антикварних аукціонах (ФОТО)

Наприклад, як зазначив Володимир Федорак, за рік представники музеїв Прикарпаття написали понад 150 статей в різні тематичні журнали, газети та інші наукові видання, де представляли свої розробки в музейному напрямку, а також досліджень в галузі мистецтвознавства, різних жанрів народного мистецтва та інше.

«В цьому році дуже активний музей в Коломиї. Враховуючи те, що ми мали кошти з державного фонду регіонального розвитку нарешті була можливість зробити генеральну реконструкцію.

Відтак, зробили капітальний ремонт даху, замінили весь матеріал, який забезпечує теплоізоляцію музею, а також деякі внутрішні роботи. Якщо взяти сумарно державний та місцевий бюджети, а також кошти благодійних фондів, то це приблизно 8 мільйонів гривень за 2021 рік. Така робота осучаснення музеїв у нас триває й надалі», - ділиться посадовець.

До речі, музей у Коломиї до пандемії мав приблизно 100 тисяч туристів із 70 країн світу. В Україні цей музей входить в п’ятірку найбільш відвідуваних.

«Я дуже горджуся тим, що в музеях справді є на що подивитися. До речі, у 2021 році, враховуючи такий непростий бюджет, ми відкрили два нові обласні музеї, зокрема Літературно-меморіальний ім. Василя Стефаника в селі Русів на Снятинщині та Музей-резиденцію Шухевичів у селі Тишківці на Коломийщині.

Навіть в умовах пандемії у нас відбувалися виставки. Цього року ми відзначали 150-річчя з дня народження Василя Стефаника. Музей в Русові зараз абсолютно в новому вигляді, осучаснений. Це відбилося також й на відвідуваності, яка постійно зростає.

Дуже тішуся, що туди приїжджають учні не тільки зі Снятинського району, але й з усієї області. Це теж певний прорив у цій справі.

Нам справді дуже важливо, щоб мешканці Прикарпаття, та й України загалом, відвідували музеї. Щоб це зреалізувати, то, по-перше, має бути відповідна реклама, по-друге, сам музей повинен бути цікавим і третє – подача інформації повинна бути сучасна», - каже Федорак.

Відтак, в Івано-Франківську, Коломиї та Русові ставлять сучасне обладнання, починаючи від плазмових телевізорів до інтерактивних дощок, щоб краще передавати інформацію візуально.

«Пандемія змусила нас на деякий час музеї закрити, але чимало цікавих проєктів все ж вдалося зреалізувати.

Скажімо, на початку року, коли ми відзначали День соборності України, то кожен музей та бібліотека Прикарпаття організовували тематичні виставки.

Наприклад, якщо говорити про 30-річчя відновлення української державності, то і в Обласному краєзнавчому музеї, і в Музеї визвольної боротьби, і в Національному музеї в Коломиї робили тематичні виставки, пов'язані з іменами славних українців», - зазначив директор Управління культури.

В цьому році також організували приблизно 30 зустрічей із письменниками, поетами та краєзнавцями, які пишуть на тему боротьби за Незалежність та тему сучасної російсько-української війни. Також відбувались зустрічі із теперішніми героями України.

«Я особисто був на зустрічі в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка, коли туди приходив Ігор Михайлишин, відомий піаніст, який свого часу був учасником російсько-української війни.

Сам він і музикант, і водночас написав вже дві книги про ці події. Одна річ, коли презентує книгу бібліотекар, і зовсім інша історія, коли про книгу говорить автор, який демонструє колосальні емоції», - розповідає про враження посадовець.

Володимир Федорак переконаний, що в умовах пандемії дуже важливо, щоб ті заходи, які запланували, не скасовувати чи переносити, а все-таки постаратися провести.

«Припустимо, коли йдеться про святкування певної дати, то в малому форматі під час пандемії запрошували окремих учасників і організовували зустрічі, конференції чи майстер-класи.

Другий момент, до прикладу, минулого року в грудні, коли ми були в «червоній» зоні, і проводили обласний конкурс гумору й сатири, то провели його у форматі «онлайн».

Тобто знімали виступи гумористів, учасників цього дійства, потім закидали у YouTube і тоді глядачі в необмеженій кількості мали можливість бачити цей культурний продукт.

Такою ж була й ситуація з днями Шевченка. Організовували чи то літературні конференції, чи то якісь читання і передавали їх способом телекомунікації. Через трансляції це можна гарно й доступно донести до глядача», - пояснює Федорак.

Відтак, за 2021 рік приблизно 30 проєктів – це онлайн-заходи.

«Я радий, що є така можливість провести ці заходи не для двох-трьох людей і поставити "галочку", а справді для широкого кола глядачів в масштабах України.

В такий спосіб можна глянути й на своїх колег за межами області, і свої досягнення продемонструвати.

Звісно ж, трохи інша ситуація з емоціями, бо коли ми дивимося на культурні продукти наживо – це природно, і зовсім інакше, коли через екран», - зауважив культуролог.

Окрім театрів та музеїв, десятки заходів провели й в бібліотеках області.

«Цього року обласна бібліотека ім. Івана Франка в онлайн-режимі організовувала проєкт, заохочуючи не лише активних читачів, але й людей старшого віку, яких вчили, як правильно користуватися комп'ютером, як самостійно через телефон заплатити за комунальні послуги чи як проводити інші фінансові операції», - додав Федорак.

Крім того, провели десятки зустрічей в режимі «офлайн», де автори презентували чи то художні, чи то наукові книги. На такі заходи, як правило, приходило 50-100 осіб.

«Також творча група наших колег разом з представникамиЦеркви Царя Христа і нашою Івано-Франківською Архієпархією УГКЦ організували міжнародний проєкт «Коляда на Майзлях».

Враховуючи, що проєкт справді світлий та хороший, ми розуміли ситуацію з COVID-19, тому не запрошували всі колективи, а провели захід з обмеженою кількістю, точніше тоді було понад 100 учасників, а всі закордонні колективи з Польщі, Угорщини, Німеччини, США демонстрували свою творчість в онлайн.

Ми виносили все це на великий екран, щоб люди могли побачити та насолодитися виступами», - каже історик.

Що стосується 2022 року, то такий фестиваль також планують провести, втім все залежатиме від ситуації з коронавірусною хворобою. Ймовірно, його також проведуть, використовуючи можливості телебачення та онлайн-формату.

Цього року вдалося наживо провести заходи до Дня соборності України, роковин Тараса Шевченка та річниці Лесі Українки (150 років). А також заходи до 30-річчя Незалежності України, підготовку до яких розпочали ще в лютому.

Також організовували гастрольні виїзди, не лише в межах України. 

«До речі, в листопаді Коломийський театр відвідав північні терени Польщі, а також взяв участь у театральному фестивалі, де презентував українську культуру.

Це говорить про те, що митці Прикарпаття не зупиняються на досягнутому, вони обмінюються досвідом з іншими, об’єднують зусилля та шукають спільні ідеї для реалізації.

В нас вже є запрошення зробити дні української культури як в Польщі, так і в Німеччині, Австрії та інших країнах», - ділиться Федорак.

Зараз, як зазначив директор Управління культури, заклади Прикарпаття контактують із понад десятьма країнами світу, серед яких Польща, Румунія, Словаччина, Німеччина, Австрія, США, Канада та інші. Митці співпрацюють з ним в різних напрямках: від бібліотечної сфери до творчо-театральної.

«Очевидно, пандемія нас десь трохи обмежила в активності, зате відкрила нові можливості. Втім, якщо є перспектива донести інформацію завдяки комп’ютерним технологіям – то це треба робити», - підсумував Володимир Федорак.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Журнали, листівки та стрічки із вінків з могили: в Івано-Франківську відкриють музей Євгену Коновальцю (ФОТОФАКТ)

Аудіозабезпечення та спеціальні підйомники: музей у Івано-Франківську планують зробити доступнішим для людей з інвалідністю

365 сторінок болю: в Музей визвольної боротьби передали Книгу пам'яті загиблих добровольців-захисників (ВІДЕО)

Підсумки року на Прикарпатті: смертність та аварійні ситуації на дорогах

Підсумки року на Прикарпатті: чим обернувся 2021-й для бюджетів місцевих громад

Підсумки спортивного року: “Ураганівська” Ліга Чемпіонів, Олімпійські Ігри та Чемпіонат Європи


28.12.2021 Тіна Любчик 9813 2
Коментарі (2)

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

470
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

777
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6311
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1323
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2049
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2285

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

301

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

587

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1341

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

801
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

698
01.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

346
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2408
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1026 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

771
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1178
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1569
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

689
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1003
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

603
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2286 7