Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.
Про цей проект заговорили ще на початку літа 2006 року. Тоді Рідлі Скотту вручили сценарій від Андреа Берлоффа. Відразу заговорили, що у фільмі будуть зніматися Анджеліна Джолі та Леонардо Ді Капріо. Їй пророкували роль Патриції Реджані, а йому - Мауріціо Гуччі.
Потім все на багато років затихло. Проект нагадав про себе після Різдва 2012 року повідомленням, що Рідлі Скотта на посаді режисера змінила його дочка Джордан і почала переговори з Пенелопою Крус про її участь у ролі Реджані. Під кінець 2016 року стало відомо, що режисером проекту став Вонг Кар Вай, а у сценарію з’явився співавтор Чарльз Рендольф.
Повідомили, що Реджані гратиме Марго Роббі. Проект на три чергових роки впав у сплячку і аж у листопаді 2019 року Рідлі Скотта знову призначили режисером, сценарій довірили Роберто Бентивенья, а Реджані зіграє Леді Гага.
То вже було навіть не смішно, тому традиційно ядучий на всілякі події навколо кіно Rottentomatoes на цю новину тупо відморозився – жодної реакції. Але у квітні 2020 року Metro-Goldwyn-Mayer вирішила придбати права на фільм. У серпні почалися масивні переговори з Адамом Драйвером, Джаредом Лето, Аль Пачіно, Роберт Де Ніро, Джеком Х'юстоном і Рівом Карні про їх участь. Драйвер, Лето, Пачино і Де Ніро затвердили похапцем до жовтня, Х'юстон і Карні офіційно приєдналися у грудні. Під Різдво стало відомо, що у фільмі погодився зніматися Джеремі Айронс. Оператором став Даріуш Вольський. Практично за місяць до старту робіт над проектом приєдналася Камілла Коттен. Знімати почали в лютому 2021 у Римі.
Промоційні покази на закритих ресурсах викликали немислимі емоції. Навіть ваш покірний слуга до останньої хвилини не був впевнений, що отримає доступ. І не тому, що могли заборонити. Бо до цього часу не забороняли жоден фільм. Але цей так страшенно хотілося подивитися, що страхи посилювалися з наближенням такої можливості.
Треба сказати відразу, що фільм жирний і пахучий, наче дуже апетитний шматок якоїсь вишуканої смакоти. Перед очима наші рідні 70-90-ті минулого тисячоліття. Патріція закохується у Мауріціо Гуччі. Батько спершу відмовляється від спадкоємця, бо він одружився на дівчині з нижчого класу, але його стрийко Альдо тягне малого назад, бо переконаний, що той зможе управляти сімейним бізнесом.
Фільм трохи нагадує обладнання з переплетінням дротів та дротиків, з допомогою якого Никола Тесла досліджував електрику. У ньому весь час спалахують блискавки і без кінця тріщить напруга. Патриція так конкретно хапається за Мауріціо, що у глядача, як у його батька, не залишається сумніві, що «вона за твоїми грошима, як і всі вони».
Але головний герой таки син свого батька і повертає собі ласку дорогої родини. Та і родині потрібна свіжа кров, бо бізнес швидко розвивається, гроші злітаються до них, немов птахи у теплі краї, аж влада звертає увагу на фінанси сім’ї.
Треба сказати відверто, що фільм по-голлівудський простий і доступний. Інших там не знімають. Інші провалюються. Фільму «Дім Gucci» заказано провалитися. Історія подається сумбурно, але від того не менш цікаво. Складається враження, що сценарист і режисер забули про жанри, але від того фільм лише виграє. Найчастіші відчуття - дивишся фарс. А далі кому на що вистачає фантазії. Це справді захоплююча історія про похітливість, жадібність, жорстокість та жорсткість.
Усе це разом примушує цим «Домом» кайфувати. То фільм, де після сцени з хоррору наступає сцена з мильної опери. Але та і та по-своєму привабливі, а разом вони створюють ще привабливішу суміш за допомогою тисяч дрібних акцентів та акцентиків. Саме оці незрозумілості і примушують глядача весь час жити думками, що там далі і чим воно все закінчиться?
Макіавеллі міг би вискочити з гробу і з криками «А я казав. А я казав.» кинутися танцювати.
Кохання, боротьба, амбіції, підробки під Gucci, шахрайство з податками. Ніби нічого нового для теперішнього світу.
Фільм бере цікаво викладеною історією, яка починає свій відлік з розкішної церемонії у церкві, де сторона для гостей Ґуччі помітно порожня. Потім з’являється стрийко Альдо Ґуччі (Аль Пачіно), який володіє 50% компанії, і донька вантажників каже йому мудрі слова: «Міцна сім’я робить міцним бізнес». Стрийко робить усе, щоби Мауріціо очолив бізнес, але Мауріціо не подобається, що всюди за ним ходить його дружина: «Єдине, що мені потрібно від тебе, це триматися подалі від Gucci, перш ніж ти завдаш ще шкоди».
Він віддаляється від дружини, розпочинає роман з Паолою Франчі. Розкіш наповнюється смородом неминучого розлучення, і, коли гнів дружини стає смертельним, Патриція наймає вбивцю. (Через рік після розлучення Патриція за допомогою своєї подруги-екстрасенса Піни (Сальма Хайєк) найняла двох вбивць, щоб знищити колишнього біля його офісу у Мілані, і отримала прізвисько «Чорна вдова»).
Не повірите, але впродовж усього цього порно ви не раз будете сміятися. Гага та Драйвер своєю чудовою хімією закріплюють весь цей хаос у прекрасний сюжет фільму. Наприклад, Патриція мила, чарівна і шалено амбітна, вона ніби Джина Лоллобрігіда та леді Макбет в одному.
Шлях Мауріціо від ідеаліста до холоднокровного капіталіста – ще одна мегаісторія на цьому гротескному полотні. Місцями хотілося закричати: «Він, що ідіот?»
Фільм на стільки специфічний, що навіть гламурні пейзажі у ньому пережовуються по-своєму. А всі його нерівномірності, втрата темпоритміки під час подачі інформації (та, яка то втрата – на неї просто забили!), не полишає відчуття, що перед нами мильна опера, де до чортиків багато порнографії багатства.
І невеличка скромна порада: «Дім Gucci» — то прикольна спроба голлівудських зірок видавати себе за італійців. Вас буде, наче у лихоманці, кидати від комедії до трагедії. І, щоби цим покайфувати, то треба розслабитися. От, чесне слово, ви таки маєте побачити це чарівне порнографічне мильне неподобство про «Хрещеного батька» у дизайнерських лахах, яке зняв Рідлі Скотт з бюджетом у 75 млн американських дулярів.
