— Досі не можу повірити у смерть своєї дитини. Якби не халатність лікарів, вона була б живою, — каже 38-річна Наталія Фендак з міста Долина на Івано-Франківщині. Плаче у слухавку.
2 жовтня Наталія поховала доньку Андріану Бордун, 17 років. За добу до смерті вона народила дівчинку. Кесарів розтин робили у Долинській районній лікарні.
— Андріана попала в лікарню 29 вересня близько одинадцятої ночі, — розповідає 19-річна Анна Кецмур. Її сестра Тетяна, 17 років, була найкращою подружкою покійної. — Тоді відчула, що дитина не рухається. Черговий лікар зробив УЗД і сказав: "Дитина заплуталася у пуповині. Треба робити кесарів розтин. Не даю гарантій, що дитина народиться живою".
Вагітність у неї проходила без ускладнень, — говорить Анна. — Регулярно ходила на огляди, виконувала всі рекомендації медиків. Донька народилася здоровою. До другої ночі Андріана відходила від наркозу. Їй кололи вітаміни та препарати для підвищення імунітету. У палаті з нею постійно була бабуся. Чоловіка не пустили, чекав у коридорі.
В Адріани почалися сильні болі у животі. Весь час кричала. Бабця побігла шукати старшу медсестру. Знайшла хвилин через 40. У породіллі почалася внутрішня кровотеча. Медсестра нічого не зробила. Сказала: "Такий стан нормальний для кожної жінки після кесаревого розтину".
— О третій ночі її оглянув черговий лікар, — згадує Анна. — Влили 600 мілілітрів крові. Почалася алергічна реакція. Андріану трусило, температура піднялася до 40 градусів. Лікар казав, щоб чекали. Бабуся настояла, аби онучку везли в обласну лікарню. "Швидку" чекали до восьмої ранку. Коли везли у Франківськ, у машину не дозволили сісти нікому з родичів. Вони поїхали слідом на таксі.
В обласній лікарні породіллю поклали в реанімацію. Зробили операцію.
— Коли лікар оглянув Андріану, сказав: "Ще не бачив жінки після пологів у такому стані. Не можна було накладати їй таких великих швів. Вони розійшлися. Крім внутрішньої кровотечі, почалася і зовнішня. Треба було привезти її до нас раніше", — розповідає Анна. — Кров для неї здавали родичі та всі медсестри, які тоді чергували. Андріані не кращало. Лікар викликав до себе її чоловіка і сказав: "У вашої дружини почали відмовляти органи. Є лише 20 відсотків, що вона виживе". Спочатку в неї відмовили нирки, потім печінка і легені. Останні години життя Андріана була підключена до апарата штучного дихання. Вночі померла.
Адріану Бордун поховали у Долині. На похорони прийшли 7 тис. людей.
— Вона завагітніла в 11-му класі. Через це нікуди не поступала, — говорить Анна. — Казала: "Після пологів рік посиджу з дитиною і поступлю на заочне відділення". Мріяла стати психологом. Багато знайомих радили зробити аборт. Не слухала їх. Казала, що це — великий гріх. Підтримав її у цьому і батько дитини. Після звістки про вагітність Валєра запропонував одружитися. Вони зустрічалися півтора року. Валєра працює у Долині на нафтовій фірмі. Матеріальних проблем у сім'ї не було. Мама Валєри і бабуся Андріани живуть в Італії. Після весілля купили дітям квартиру.
Проти лікарів Долинського медзакладу відкрили кримінальне провадження. В Івано-Франківську зробили патологоанатомічну експертизу, але її результатів родичам не повідомляють. У лікарні від коментарів відмовляються.
Попросила назвати доньку Анастасією
Доньку Андріани Бордун назвали Анастасією. Таким було останнє бажання породіллі.
— Коли вона відійшла після кесаревого розтину, сказала: "Доньку мою назвіть Анастасією. Я дуже хочу", — розповідає Анна Кецмур. — Дівчинку до себе забрала мама Андріани. Переїхала у квартиру, де раніше її донька жила з чоловіком. Валєра важко переживає смерть дружини. Постійно плаче і переглядає фотографії. 6 жовтня йому виповнилося 23 роки. За кілька днів до смерті Андріана казала: "Мрію народити дитину у день народження чоловіка. Це буде для нього найкращий подарунок".
