Захищав Маріуполь та був у полоні в Оленівці: історія прикордонника з Прикарпаття Олександра Морського (ФОТО)

Прикарпатець Олександр Морський присвятив служінню Батьківщині понад 26 років.
Після закінчення у 1998 році навчального закладу у Севастополі він став морським прикордонником – спочатку в Одесі, а у 2000-му році продовжив службу в Маріуполі. Там він зустрів майбутню дружину. Звільнився в запас у званні капітана ІІ рангу у 2019-му році. А 24 лютого 2022 року знову одягнув однострій.
Історію Героя опублікували на сторінці Західного регіонального управління Держприкордонслужби України, передає Фіртка.
«Я ще знаходився дома коли подзвонила сестра і сказала, що почалося вторгнення.
Ми спочатку не повірили, але увімкнули телевізор і побачили, що дійсно так і є. Важко було в це вірити…», ― розповідає чоловік.
Після того, як відмітився у «воєнкоматі», одразу поїхав до свого загону морської охорони. Вихід у море уже був заблокований ворожими кораблями.
«Ми зайняли оборону в порту Маріуполя, щоб не дати можливості ворогу туди зайти та висадити там десант. Крім того, наш підрозділ брав участь і в обороні міста.
Безпосередньо в порту я знаходився десь до 17 березня. Потім постала потреба надавати допомогу на інших ділянках, тому з групою побратимів ми вибули на «Азовсталь», де я і залишився.
Там потрібна була людина, яка вміла управляти катером, оскільки на той час сухопутне з’єднання вже було відсутнє. Необхідна була комунікація з «Азовсталлю», оскільки там знаходилися основна база», ― пригадує Олександр.
Він перевозив особовий склад зі спорядженням, боєприпаси, поранених побратимів. Іноді й цивільних, що не встигли виїхати з міста, яке ворог нещадно зрівнював із землею.
«Нас було дві групи: працювали 10 днів по 12 годин ― із 17-го до 27-го березня. Усе запам’ятати було просто неможливо.
Не розпитував, хто і як був поранений, оскільки час був дорогий для того, щоб врятувати життя людей. Під час чергового рейсу у наш катер влучила ракета.
Я отримав поранення, втратив руку і, на жаль, на цьому закінчилася моя місія. Тоді загинули 4 військовослужбовці, серед яких і мій побратим Володимир. З Божою допомогою вдалося врятуватися.
Мабуть, шолом і бронежилет також свою роль відіграли», ― зазначає захисник.
Ліву руку, яка була розтрощена до ліктя, ампутували у шпиталі на «Азовсталі». Після виходу звідти був полон у сумнозвісній колонії в Оленівці.
«Наскільки я зрозумів, її готували взагалі до знесення ― демонтували всі комунікації, були побиті вікна та двері, багато сміття.
Як харчували? Свині краще їдять. Каша вперемішку з якоюсь рибою старою, квашена капуста, яку важко було назвати такою. З тієї капусти варили так звані щі…
Вдавалися до психологічного тиску, намагалися вербувати. Пропонували записати відео із закликом до Збройних сил здаватися в обмін на гарантії, що я залишуся жити в Маріуполі та ніхто мене не чіпатиме.
Я сказав, що в їхній країні жити не зможу», ― каже герой.
Періодично з колонії в Оленівці полонених вивозили по інших місцях утримання. Менше людей ― легше контролювати. Одного дня зрадник, який перейшов на бік окупантів у 2014-му році та охороняв українських бранців, повідомив, що їх повезуть на обмін.
«Перший раз ми, в готовності до обміну, просиділи в окремому приміщенні усю ніч, але нас так нікуди не повезли. А вдруге нас зібрали вже 29-го червня.
Спочатку прибули у Донецьк, а звідти вирушили до Василівки», ― згадує офіцер.
Увесь цей час дружина Олександра перебувала у Маріуполі, оскільки змушена була доглядати хвору маму. І усі три місяці ― від поранення і до звільнення чоловіка з полону ― вона не чула його голосу і не знала його долі...
Наразі він проходить службу на Львівщині. Тут йому надали нову службову квартиру. А кілька тижнів тому чоловік отримав механічний протез. Олександр вчиться ним керувати, проте зазначає, що з достатніми навичками можна підіймати та переносити певні предмети.
«Певний час доведеться використовувати такий, у майбутньому розраховую отримати біонічний.
Намагаюся жити повноцінним життям, принципово усе стараюся робити самостійно», ― ділиться Олександр.
За свої героїчні дії Олександр був удостоєний ордену «За мужність» III ступеня, який днями йому вручив виконувач обов’язків міністра внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Добровільно став на захист України: історія прикарпатського бійця, який воює на Запоріжжі (ВІДЕО)

На війні лише зміцнився у вірі. Як прикарпатець на передовій наближає перемогу України

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Війна: що варто знати про мобілізацію чоловіків та жінок

Єдине, що нас «єднає» з ворогом. Чому мова на часі?


Коментарі (1)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

3592
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1992
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2250
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5347
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21106
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3056

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

738

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

872

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1647

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1627
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15506
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8933
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4055
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

725
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

675
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4972
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4202
15.06.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

4466 1
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

498
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1519
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1456
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2202