Взявши за правило принцип «або нам , або нікому», влада, використовуючи свою силу та можливості, в брутальній та цинічній формі ставить бізнес перед фактом, а точніше множить його на нуль, незважаючи на вид діяльності.
Будь-який великий бізнес насамперед залежить від настрою олігархів, а точніше від власників тих чи інших заводів, які посіли високі владні чини у нашій державі.
Правило прозорості та конкуренції відкинуто далеко за будь-які моральні принципи, взявши принцип монополії та зверхності над партнерами.
Настрій чиновників важко назвати економікою. Економіка – це коли можна щось прогнозувати чи планувати. А настрій і бажання чиновників залежать від погоди.
Скоріш за все нас чекає російська або білоруська форма економіки. Європейська – вільна, чесна,захищена державою, прогнозована і прибуткова, нажаль, при цій владі не світить.
Тільки силою волі та прадідівською мудрістю можна змінити ситуативну, глуху, сліпу, холодну, голодну, неукраїнську владу. Владу, яка працює для збагачення інших країн, кинувши свій власний народ на самовиживання.
Мета влади – економічна колонізація України Партією Регіонів та її союзниками. Закручуючи гайки, тобто зробивши нереальні умови для цивілізованого бізнесу, влада таким чином відсторонює або підпорядковує під себе всю економічну систему. Звичайно, після певного періоду часу, влада дасть можливість відновитися, але тоді вже бізнес буде належати тим, заради кого це робилося.
Використовуючи правоохоронні та контролюючі органи, нечисті на руку та мораль чиновники, а насправді бізнесмени, використовують законодавство тільки в одному напрямку – в напрямку власного збагачення та збагачення певного кола людей.
Законодавець передбачив в Кримінальному Кодексі України статтю 206 «Протидія законній господарській діяльності», тобто несанкціоноване втручання в бізнес:
- систематичні податкові перевірки;
- пониження іміджу фірми з метою дискримінації її в певному виді діяльності;
- під різні кримінальні справи, які не мають прямого відношення до скоєння злочинів представниками фірми, яка перевіряється, накладаються арешти на рахунки, доступ до банківської таємниці та її розголошення, проводяться виїмки бухгалтерських документів, інформаційних носіїв, завідома знаючи, що дана перевірка є, м’яко кажучи, незаконною та безпідставною і носить виключно приватний інтерес;
- безпідставно заводять оперативно-пошукові справи, знаючи, що це є прямим порушенням конституційних прав;
- створюють фіктивні тендери, які не дають можливості участі в них інших законних фірм, з метою збагачення потрібних, «своїх» фірм;
- готують незаконні подання для позбавлення ліцензій, дозволів.
Законні шляхи боротьби з цими корупційними явищами:
- подання до суду;
- конфіденційне звернення до контролюючих та наглядових органів;
- вивчення законодавчої бази щодо прав та обов’язків перевіряючих органів;
- звернення до громадських організацій з метою донесення незаконної діяльності правоохоронних органів до суспільства через ЗМІ.
Використовуючи колізії та прогалини в законодавстві і корумпованість цілої ієрархії влади – вона є безнаказана, що не є властивим для європейських цивілізованих країн, де економіка насамперед охороняється та підтримується законом.
Микола Різник,
депутат Івано-Франківської
обласної ради
