Віталій Матешко: Якщо за "Рух" не взятись, за кілька років він може розсипатись

 

/data/blog/59540/1bec40d4b3c904b41a6abef5f5d8c20b.jpg

 

Голова міськспорткомітету і президент обласної Федерації легкої атлетики Віталій Матешко розказує, як місто готується до наймасштабнішої міжнародної події в своїй історії, скільки коштуватиме реконструкція стадіону «Рух», а також з якими проблемами стикаються франківські легкоатлети.

 


- Віталію Васильовичу, яким чином міськспорткомітет розставляє пріоритети у своїй роботі з огляду на складне соціально-політичне становище?

- Найголовніше наше завдання – зберегти те, що маємо. Звісно, ми мріємо про стабільне фінансування, бо це та річ, яка допомагає розвиватись, будувати плани, реалізовувати наші ініціативи. Але наразі ми повинні допомагати тим, хто хоче і може рухатись, не спираючись виключно на фінансові вливання. У нас дуже багато відомих тренерів і спортсменів, і наша задача – намагатись допомогти їм або принаймні своєчасно вирішувати будь-які проблеми, які у них виникають. Нам поки вдається тримати ситуацію зі спортом принаймні на задовільному рівні.

Хотілося б, щоб у нашому місті будували сучасні спортивні споруди, сучасні майданчики. Туди би залюбки ходили люди різного віку і займалися би спортом. Якісна спортивна споруда – це теж джерело мотивації, а у нас усе може дійти до того, що інфраструктура кінець-кінцем зноситься.

- Як місто зараз працює над залученням приватного капіталу до спорту?

- Якщо говорити про спортивні заходи, то ми намагаємось шукати меценатів, і до певної мірі нам це вдається. Якщо говорити про передачу певних об’єктів у приватну власність, то тут виникає низка питань. У нас є такий проблемний об’єкт, як стадіон «Рух». Міська рада його відвоювала у попереднього інвестора, і зараз під нього готується новий інвестиційний проект. На папері він практично готовий, але для подачі його потенційним інвесторам – треба ще доопрацьовувати. Цим інтенсивно займається відділ економічних зв’язків нашого міста, і, сподіваюсь, у перспективі цей проект буде публічним і доступним. Місце там унікальне, адже окрім самого стадіону навколо ще є багато територій, де ми би хотіли звести інші спортивні споруди, облаштувавши рекреаційну зону для всіх охочих займатись спортом. Ми хочемо, щоб провести час на стадіоні чи спортмайданчику було модним.

Зараз ми намагаємось стукати у всі двері, щоб знайти кошти під цей проект. Особисто я звертався з пропозицією до Федерації легкої атлетики України, і ми навіть розробили попередній план, який передбачав, що в перспективі на стадіоні «Рух» будуть два базових види спорту – футбол і легка атлетика. А на всіх інших спорудах планується декілька багатофункціональних ігрових майданчиків, пристосованих до занять різними видами спорту.

Пріоритетним об’єктом, звісно, буде стадіон, який має стати центром всієї території. А він зараз у такому стані, що якщо за нього не взятись, то за кілька років він може просто розсипатись. Зараз він підтримується у більш-менш задовільному стані.

«Для реконструкції „Руху” потрібні десятки мільйонів гривень»

- Чи є якісь ідеї щодо того, хто може стати інвестором «Руху»?

- Ідей поки що нема, тому що це серйозний капітал, дуже великі кошти. Не готовий поки що назвати суму, але якщо говорити загалом, то потрібні десятки мільйонів гривень. Лише для того, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, потрібно два мільйони. Якби була стабільна економічна ситуація, я впевнений, охочих вкласти гроші в об’єкт було би немало, і ми би навіть проводили тендер. А зараз люди не дуже поспішають ризикувати і вкладати кошти в стадіон, хоча, я переконаний, він окупиться. По-перше, через те, що там займатимуться багато людей, місце стане популярним, а по-друге, там можна буде проводити не лише спортивні активності, а й концерти та інші заходи. Потрібен лише кваліфікований маркетинговий підхід.

У стадіоні є багато приміщень, які зараз не використовуються, тому що знаходяться у поганому стані. По крайній мірі, взимку там займатись не можна. За першочерговим задумом там мали базуватись спортивні секції, а не торгові точки, які згодом почали там виникати. Зараз і їх нема, бо міськрада прийняла рішення, за якого людина, що хоче орендувати приміщення, має проплатити певну суму коштів у міський бюджет. Відповідно, стадіону тоді нічого не залишається, і дирекція просто не зацікавлена у тому, щоб шукати орендарів. Сподіваюсь, скоро ми вийдемо з цього замкненого кола.

- Можливо, якби в місті була професійна футбольна команда, це би допомогло привабити інвесторів?

- Так, ситуація була би цілком інша. Але футбол сам по собі недешевий. Свого часу міськрада через комітет фізкультури і спорту допомагала футбольному клубу «Прикарпаття» коштами, за які можна було би повноцінно проводити спортивно-масові заходи протягом року. Для нас це величезна сума, а для професійного футбольного клубу – не така значна. Ще одна проблема – що в Івано-Франківську не так багато великих підприємств, які би могли взяти на себе хоча б частково такі витрати. Поповнення міського бюджету ведеться в основному з малого бізнесу.

«Кубок Європи зі спортивної ходьби має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська»

- Які основні проекти у вас зараз в роботі?

- Загалом у нас щомісяця проходять міжнародні змагання – більш або менш чисельні. З найбільших – вісімнадцятий Міжнародний кубок «Вечірній Івано-Франківськ» зі спортивної ходьби. Нагадаю що ми отримали право проведення Кубка Європи 17 травня 2015 року, а ці найближчі змагання будуть тестовими, на яких фахівці європейської федерації легкої атлетики перевірятимуть нашу підготовку. 28 вересня до Івано-Франківська приїде офіційний вимірювальник, який проінспектує нашу трасу. Сподіваємось, що управління капітального будівництва перестелить асфальт до того моменту.

Кубок Європи має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська – у ньому мають взяти участь представники 30 країн.

- Яка загалом ситуація з легкою атлетикою в Івано-Франківську?

- За 23 роки незалежності у всіх Олімпійських іграх брали участь представники Івано-Франківщини, і це говорить про рівень легкої атлетики Прикарпаття. Ми намагаємось проводити 12-14 легкоатлетичних заходів на рік, охоплюючи школярів, дорослих і ветеранів. Івано-Франківськ пишається тим, що уже 8 років поспіль у нас відбувається чемпіонат України зі спортивної ходьби. Причому весняний чемпіонат України зазвичай проходив у Криму, але ми цього року попросили передати його нам. Це дуже добре, бо збірна України відбиратиметься на Кубок Європи на тій же трасі, де й проходитиме сам континентальний турнір. Сьогодні наша команда разом із Росією та Китаєм входить до трійки найсильніших у світі, тож на Кубку Європи у Франківську ми очікуємо на медалі, в першу чергу, від Руслана Дмитренка з Донеччини, який є володарем Кубка світу. Івано-Франківськ буде представлений на змаганнях нашими юніорами – Андрієм Водвудом і Ганною Суслик.

Також у нас користуються популярністю штовхання ядра, де свого часу виступав Роман Вірастюк, спринт, у якому досягає успіхів Христина Стуй. У нас є давні традиції, але ми одна з небагатьох областей, які не мають власного легкоатлетичного стадіону. Це наша біда, яку поки що ми вирішити не можемо.

«Перспективні спортсмени шукають собі кращі умови»

- Де сьогодні займаються спортсмени?

- Як правило, виїжджають на збори в інші міста. В Івано-Франківську змагання можна проводити лише на двох стадіонах у місті, але вони не відповідають усім вимогам. Стадіон Національного технічного університету нафти і газу на вул. Набережній перебуває у далеко не в найкращому стані, але принаймні він є повноцінним – з доріжкою на 400 м. На вул. Шухевичів є ліпший стадіон, але там нестандартна 336-метрова доріжка, тож фіксувати на ньому вищі досягнення не можна, хіба що проводити відбіркові змагання. Є у нас і критий манеж, але він теж не відповідає стандартам: у ньому не 200-метрова, а 150 метрова доріжка. Через такі проблеми у нас дуже висока плинність кадрів, перспективні спортсмени, що природно, шукають собі кращі умови.

- Скільки в Івано-Франківську дитячо-юнацьких шкіл, які готують легкоатлетів?

- Спеціалізованих шкіл нема, але загалом в області є десь шістнадцять закладів, які мають відділення легкої атлетики. Там займаються 380 спортсменів від 15 років і ще десь удвічі більше – молодших. З ними працюють порядку 100 тренерів.

- Якщо порівнювати з іншими регіонами України, яке місце посідає Івано-Франківщина за рівнем розвитку легкої атлетики?

- За рейтингом Міністерства молоді та спорту України Івано-Франківська область свого часу входила до десятки найкращих, а зараз ми трохи опустились – до місця 15. Але щороку в середньому 12 спортсменів з Прикарпаття входять до складу збірної України з різних видів легкої атлетики. Ми цим пишаємось і плануємо підвищувати планку.

- На яких легкоатлетів Івано-Франківськ покладає найбільші медальні надії на внутрішніх і міжнародних змаганнях?

- Зараз успішно виступає спринтерка Христина Стуй. Незважаючи на те, що вона переїхала до Києва, до 2016 року вона ще представлятиме Івано-Франківщину. Також у нас є ще одна так звана легіонерка – Анастасія Ткачук, яка перебралась на навчання до Запоріжжя, але до 2016 року теж виступатиме за наше місто. Галина Облещук – чемпіонка України зі штовхання ядра. Лише травма не дозволила їй взяти участь у цьогорічному чемпіонаті Європи, але ми сподіваємось, що вона успішно підготується до Олімпійських ігор 2016 року. У нас ще є низка спортсменів, які можуть вистрілити: Ігор Гелетій у бігові на 10 тисяч метрів і напівмарафоні, юніори Ганна Суслик і Андрій Водвуд у спортивній ходьбі, абсолютні чемпіони України в своїй віковій групі, члени збірної України. Є ще багато молодих спортсменів, які у будь-який момент можуть показати серйозний результат.

Марія Чала, Sport.if.ua


21.09.2014 1236 0
Коментарі (0)

31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

3053
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

2997
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4304
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

2476
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

3717 1
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1889

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

459

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

882

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3706

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

2041
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6195
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3341
17.03.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

3804
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1065
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

7950
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

2878
21.03.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

10453
30.03.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

1014
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

505
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1310
18.03.2026

ВООЗ проводить інструктаж для своїх співробітників щодо дій у разі ядерного інциденту, зокрема надає консультації посадовцям щодо ризиків для громадського здоров'я та заходів, які люди повинні вживати для самозахисту.   

814
17.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1155