Не раз доводилось чути на трибунах місцевих рад солодкі слова про принципи відкритості, нової політичної якості та демократичних стандартів. І як завжди слова чомусь у місцевих політиків розходяться з практикою.
Хоча, історик Ярослав Грицак, завжди говорить про те що цінності, які сповідує людина, дуже легко побачити через її дії. Так от реальні цінності та принципи місцевих обранців ми змогли побачити на останньому пленарному засіданні Обласної ради де піднімалось питання про звіт Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина».
Демократія, про загрозу якій не раз згадували на трибуні обласної ради - це, перш за все, процедури та стандарти. І впроваджувати ці стандарти потрібно знизу, з місцевих рад, а потім вже вимагати їх дотримання від можновладців.
Депутатський корпус при розгляді такого важливого для області питання порушив одразу декілька європейських стандартів та процедур до яких так прагне:
- Участь громадян у прийнятті рішень: звітування керівництва комунального телебачення яке презентує «4 владу» та фінансується з обласного бюджету насправді хвилює ще як мінімум мільйон глядачів та виборців, на гроші яких живе обласне телебачення. Тому при розгляді такого питання та створенні робочої групи (про це було сказано на пленарному засіданні) обов’язково треба залучати громадськість. Це, до слова, стандарт ЄС до якого прагнуть так всі лідери демократичних та опозиційних сил. Ні медіа-експертів, ні громадських лідерів до обговорення залучено не було.
- Відкритість: на офіційному веб-сайті обласної ради Розпорядження голови обласної ради від 14.01.2013 №12-р «Про утворення робочої групи з підготовки питання для розгляду на сесії обласної ради» відсутнє (що прямо суперечить ч. 2. Ст. 15. Закону України «Про доступ до публічної інформації) тому хто увійшов до складу та чи були залучені експерти громаді невідомо.
Депутат Василь Артим на засіданні зазначив, що подає пропозицію про звільнення керівника обласного телебачення за дорученням цієї ж робочої групи, але при цьому Ольга Бабій сказала що група не дійшла згоди. Тому хто правий можна визначити лише оприлюднивши протоколи засідання відповідної групи (надіюсь такі протоколи велись на кожному засіданні групи як це передбачають принципи діловодства та підзвітності).
Якщо питання настільки резонансне то мабуть ефективніше було б створити тимчасову депутатську комісію із квотним представництвом від фракцій, залученням медіа-експертів та громадськості. І проводити засідання такої комісії чи групи звичайно ж у відкритому форматі щоб всі знали «хто є хто».
- Публічна вмотивованість: хоча депутати і мають право вносити свої пропозиції до відповідних проектів рішень прямо на пленарному засіданні, але загальні стандарти публічної політики вимагають оприлюднення вмотивованості. Тому при звільненні керівника комунальної організації потрібно чітко розповісти громаді про причинно-наслідкові зв’язки. Для того щоб виборці розуміли чи рішення є політичним чи управлінським.
- Дотримання процедур: регламент Обласної ради чітко говорить що:
«2.7.5. При обговоренні одного питання депутат має право взяти слово не більше як двічі. Головуючий надає слово для виступів у порядку черги або попереднього запису»
«2.7.2.…Після закінчення виступу доповідача (співдоповідача) депутати можуть подавати усні чи письмові запитання щодо уточнення оголошених відомостей, окремих положень доповіді, співдоповіді, інформації тощо.»
Якщо проаналізувати запис пленарного засідання то ми побачимо що Василь Попович подав свою пропозицію у період коли депутати ставлять запитання, і перша пропозиція після запитань була від Петра Шкутяка. Адже саме він стояв довший час перед мікрофоном. Тому його ініціатива повинна бути перша на розгляді і депутатський корпус зобов’язанийза неї голосувати.
- Персональна відповідальність: так, на вимогу 1/3 депутатів ради форма голосування може бути таємною з бюлетенями. Але оскільки це питання є суспільно важливим та може кардинально вплинути на інформаційне середовище області то громада має знати в кого з місцевих обранців яка позиція. Депутатському корпусу треба брати на себе відповідальність і публічно заявляти про свою позиці та звітувати за дії. Адже таємне голосування за резонансне питання є зрадою не лише своїх політичних лідерів, але й відвертим лицемірством в час, коли ми боремось за персональне голосування у Парламенті.
- Альтернативність: якісна політика та якісна опозиція - це завжди застосування принципу альтернативи. Тобто, якщо ми критикуємо чиєсь рішення то обов’язково пропонуємо альтернативне, якщо критикуємо управлінця то пропонуємо громаді та колегіальному органу альтернативного кандидата (для цього наприклад створюють «тіньові уряди»). Ініціатори не запропонували відповідної альтернативи щодо посади гендиректора, а значить знову забули про принципи нової якісної політики, про яку з трибун оголошують лідери опозиційних політичних партій.
Найсумніше це те що таких історій у місцевих радах в Україні сотні та тисячі. Тому проблема тут навіть більш системна – потрібно впроваджувати стандарти публічності через зміну регламентів та статутів територіальних громад. Ми всі говоримо що потрібно створювати нову якість політики – так давайте почнемо з себе. І перестанемо займатись лицемірством та перейдемо від слів до діла.
Тарас Случик, політолог
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
