Нарешті ми гідно вшановуємо пам'ять Блаженного отця Омеляна Ковча. Відкриття пам'ятника відбуватиметься за присутності ледь не всього кліру Церкви. За великий духовний подвиг порятунку людей – євреїв у часи ІІ світової війни він проголошений Блаженним. Разом з ними він пішов і до нацистського концтабору Майданек, де й загинув. Беатифікація відбулася 27 червня 2001 р. у Львові під час Божественної Літургії у візантійському обряді за участю папи Івана Павла ІІ. Він є покровителем священства – Визнання заслуг 24 квітня 2009 блаженний Омелян Ковч був проголошений покровителем пастирів Української Греко-Католицької Церкви. 27 квітня 2009 з Майданека в Одесу був доставлений прах, що залишився від безлічі спалених нацистами людей. Через те, що неможливо було знайти справжні мощі блаженного Омеляна Ковча, керівництво УГКЦ ухвалило рішення вважати цей прах блаженного мученика мощами.9 вересня 1999 р. Єврейська рада України надала йому звання "Праведник України".
В одному зі своїх листів, який вдалося передати з Майданека він писав:
"Я дякую Богові за Його доброту до мене. За винятком раю, це єдине місце, де я хочу бути. Тут ми всі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик між ними. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є один для всіх нас, без огляду на наші релігійні відмінності. Можливо наші церкви є різні, але той самий Великий і Всемогутній Бог править усіма нами. Коли я відправляю святу літургію, вони всі моляться. Вони умирають по-різному, і я допомагаю їм перейти цей маленький місточок до вічності. Хіба це не благословення? Хіба це не найвеличніша корона, котру Бог міг положити на мою голову? Це справді так. Я дякую Богові тисячу разів на день, за то, що послав мене сюди. Я більше Його ні про що не прошу. Не переживайте і не тратьте віри у те, що я роблю. Замість того, радійте мною. Моліться за тих, хто створив цей концентраційний табір і цю систему. Вони єдині, хто потребує наших молитов. Нехай Бог змилується над ними".
"Я розумію, що ви стараєтеся визволити мене. Але я вас прошу цього не робити. Вчора вони вбили 50 людей. Якщо мене тут не буде, то хто допоможе їм перейти через ці страждання. Вони підуть по шляху до Вічності з усіма їхніми гріхами і зневірою, котра приведе їх у пекло. А зараз вони ідуть на смерть з високо піднятими головами, залишивши позаду всі гріхи. І таким чином вони попадуть до вічного міста"
Більше тут: http://www.ji-magazine.lviv.ua/anons2012/Voznyak_uroky_Omelyana_Kovcha.htm
