Юрій Мартищук: В професійному футболі дебютував проти Академії Яковенка

 

 /data/blog/70731/670a2d59f1feaec21a01afb0c9b6bf37.jpg

 

В сезоні 2002/2003 івано-франківське Прикарпаття вилетіло із першої ліги до другої, а калуський Лукор вийшов до першої ліги. Але в наступному сезоні 2003/2004 в першій лізі Лукора не виявилося, як то було б логічно. Натомість з’явилася команда Спартак (Івано-Франківськ). А в другій лізі не почала грати команда Прикарпаття (Івано-Франківськ). Замість неї вболівальники побачили команду… Прикарпаття (Калуш).

Розповісти, як так сталося ми попросили безпосереднього учасника тих подій Юрія Мартищука, котрий окрім цього розповів нам про два перегляди за кордоном, перемогу у фіналі ДЮФЛ на НСК Олімпійський, чому не зміг провести повного тренування у Кварцяного та багато чого іншого.

"НАМ ПОСТАВИЛИ ЗАВДАННЯ ВИГРАТИ ДРУГУ ЛІГУ, ЩОБ ВРЯТУВАТИ МІСЦЕ ПРИКАРПАТТЯ В ПЕРШІЙ ЛІЗІ"

- Отже, Юрію, ваш перший сезон в професійному футболі цікавий тим, що ви були заявлені за Лукор із Калуша, який грав у другій лізі, але головним завданням якого було врятувати місце в першій для Івано-Франківщини, бо Прикарпаття з неї вилітало. Розкажіть нам про цей маленький детектив…

- Ну там було так, Прикарпаття безнадійно вилітало із першої ліги, хоча я пам’ятаю завдання в них тоді зовсім інші були, а Лукор із Калуша в якому я грав саме лідирував у другій лізі. Тому нам і поставили завдання виграти другу лігу, щоб таким чином фактично врятувати місце Прикарпаття в першій лізі.

- Для цього довелося змінювати назву команди…

- Ну, так, Прикарпаття по факту вилетіло і почало грати в другій лізі від Калуша, а Лукор почав грати в першій лізі під назвою Спартак (Івано-Франківськ).

- Кадрово команда та сама залишилася, що вилітала минулого сезону?

- Ні там багато нових людей прийшло, які вже в наступному сезоні (2003/2004) грали набагато краще зі Спартаком, ніж минулий склад за Прикарпаття у сезоні (2002/2003), бо команда була досвідчена: Стронцицький, Русановський, Атаманчук, Борисенко.

"АЛІЄВ ЗМІСТИВСЯ В ЦЕНТР І З МЕТРІВ ШІСТНАДЦЯТИ ВДАРИВ..."

- До речі, звернув увагу, що початок вашої кар’єри був тісно пов’язаний з Києвом. По-перше, знайшов цікаву замітку про вас у газеті. Виявляється ви ще в якості учня ДЮСШ грали у фіналі ДЮФЛ на НСК Олімпійський.

- Це був 2001-й рік, за два роки до випуску з ДЮСШ. А команда була від івано-франківського вищого професійного училища № 21. Ми так і називалися ВПУ-21. Спочатку ми пройшли групу свою регіональну західноукраїнську, не програвши жодного матчу, потім пройшли плей-офф, після чого потрапили в фінальну групу.

- Це була перша ліга ДЮФЛ?

- Так, перша ліга, грали юнаки 1986-го року народження. От саме фінальний турнір і відбувся на НСК Олімпійський. Схема там була проста: чотири команди поділили на дві пари і переможці виходили в фінал. В півфіналі ми перемогли донецький Металлург, а в фіналі одеський Чорноморець.

- По-друге, ви зіграли свою першу гру на професійному рівні проти Динамо-3. Це ж за Динамо-3 тоді фактично славнозвісна академія Яковенка грала? (сезон 2003/2004)?

- Так, дебютував проти хлопців з Академії Яковенка. Мене тоді найкращим гравцем матчу, до речі, назвали, а ми виграли 1:0. В тому сезоні, коли Лукор боровся за вихід до першої ліги, щоб врятувати Прикарпаття я багато разів був у заявці, але жодного разу не вийшов на поле. А ось уже наступного сезону, коли команди помінялися місцями я дебютував проти Динамо-3.

- А як сталося, що ви почали сезон в команді другої ліги, а вже у вересні стали основним гравцем першолігового івано-франківського Спартака та ще в якій основним воротарем був легендарний Богдан Стронцицький?

- Ну, от одразу після тієї гри з Динамо-3 тренери зробили рокіровку – воротаря Мельничука перевели до Прикарпаття, а мене підвищили до Спартака. На той момент Стронцицький був у Спартаці першим воротарем, Мельничук другим, а я основним воротарем фарм-клубу. А потім стався цей обмін і я почав грати за Спартак.

- Ну, тобто ви туди спочатку перейшли, а там сам Стронцицький.

- Так, переходив я як другий воротар. За два тижні після мого переходу ми грали з сумською командою, Спартак-Горобина називалася.

- Це ж десь у ті часи й стадіон сумський новий відкривали?

- Що цікаво, це був якраз перший матч господарів на новому стадіоні. Тому мені все так і запам’яталося, бо я на таких стадіонах ще не грав, прийшло дуже багато глядачів.

- Але в основі вийшов Стронцицький.

- Так гру почав Богдан Едуардович, але на 24-й хвилині він отримав важку травму і мене випустили на заміну. На той момент ми програвали 0:1, а зрештою зіграли 1:1. Після цього я вже грав регулярно за основу.

- За підсумками того сезону (2003/2004) в опитуванні газети Український футбол журналіст з Івано-Франківська Володимир Горощак назвав вас найкращим гравцем першої ліги. Сезон справді був для вас таким вдалим?

- Зрозуміло, що це було авансом, але загалом сезон був справді вдалим. Вболівальники визнали мене найкращим гравцем команди. Просто, щоб ви розуміли на той момент молодих гравців було мало я вже на кажу про воротарів. Команди першої ліги намагалися комплектуватися досвідченими футболістами, багато з яких мали досвід гри у вищій лізі. А мені тоді було 17 років, 18 виповнилося тільки в кінці сезону.

- Пам’ятаєте, хто став найкращим гравцем першої ліги в тому опитуванні?

- Ні, таких моментів уже не пригадую, на жаль.

- Олександр Алієв. До речі, Алієв вам забив у тому сезоні двічі: і вдома, і на виїзді. Зі штрафних мабуть?

- Вдома точно пам’ятаю, як він забив. Змістився з флангу в центр і метрів з 16-ти пробив, а от як ми зіграли на виїзді вже не пам’ятаю і гола теж.

- В тому ж таки сезоні (2003/2004), взимку Юрій Калітвінцев повіз нашу юнацьку збірну на кубок Гранаткіна. Були здивовані, що в збірну покликали не воротарів з Динамо чи Шахтаря, а вас із команди першої ліги?

- Та ні я не був здивований, бо загалом слідкував за ситуацією в воротарському цеху, як кажуть і бачив, що серед молодих кіперів я ледь не найрегулярніше граю, хоч і в першій лізі. Тому особливо не здивувався. Але там начебто хтось був із динамівських воротарів на тому меморіалі Гранаткіна. Копил, здається…

"ПРИЙШОВ У ДУЙСБУРЗІ НА ТРЕНУВАННЯ, А В МЕНЕ СИНЕЦЬ НА ПІВНОГИ"

- Перед початком сезону 2005/2006 ви перейшли зі Спартака до Карпат. Але за півроку до того - взимку їздили на оглядини до російського Шинника.

- Так мене запросили поїхати з Шинником на збори, я погодився, бо для мене то був великий крок вперед, адже ярославці на той час грали в російській Прем’єр-лізі.

- З Шинником ви контракт не підписали, але встигли дати інтерв’ю офіційному сайту. Скільки ви там пробули?

- Одні повні збори. Потім там щось не склалося і я повернувся додому.

- Чому не підписали контракт?

- Я навіть і не знаю причини.

- Перейшовши в Карпати ви три сезони (05/06, 06/07, 07/08) більш-менш стабільно грали, але з приходом Кононова були переведені в Карпати-2. Чому так сталося?

- Президент запропонував мені продовжити контракт із клубом, але ми не дійшли згоди по певних пунктах і мене, як в Карпатах люблять говорити «в виховних цілях» перевели до дублю.

- Що відрізняло Кононова від Іщенка, Ярмеченка, Дячука-Ставицького, як йому вдалося вивести команду на інший рівень?

- Ви спонукаєте мене до порівняння. Я б не дуже хотів цього робити. Просто скажу, що стався такий період в житті команди, коли співпало все: і тренер, і добір гравців.

- В кінці 2008-го ви їздили на оглядини до Дуйсбургу.

- Так, ну це був якраз той момент, коли мене перевели до дублю і я шукав собі інші варіанти. Надійшла пропозиція поїхати на оглядини до Дуйсбургу, який на той час грав у другій бундеслізі (аналог нашої першої – прим. 1F).

- Шанси залишитися були?

- Були, причому хороші. Все складалося добре, але я травмувався і довелося перервати оглядини, хоча на той момент клуб уже був готовий підписати зі мною контракт.

- Що за травма?

- Порвав привідний м’яз в районі паху. Прийшов на тренування, а в мене синець на півноги.

- А хто вам, до речі, організував перегляд в Дуйсбурзі?

- Один німецький агент і ще було  кілька людей, які допомагали. Насправді, це не так просто тоді було потрапити до закордонного клубу та ще й Німеччини.

"У КВАРЦЯНОГО НЕ ПРОВІВ І ПОВНОГО ТРЕНУВАННЯ – ЗЛАМАВ ПАЛЕЦЬ"

- Ну от, наприклад, таке. Як вважаєте, чому в Карпатах постійно трапляються якісь непорозумыння, зокрема регулярні суди з гравцями?

- Ну так там все зрозуміло – клуб підписує з гравцем контракт, а потім не виконує його умови. Гравець відповідно хоче отримати чесно зароблені гроші і йде до суду. Чому з боку клубу так відбувається, то цього я вже не знаю.

- Два сезони (10/11, 11/12) ви провели в луганській Зорі, які загалом можна назвати не зовсім вдалими невдалими...

- Я би не говорив, що період в Зорі був невдалим. Спочатку я доволі часто грав і грав непогано (В першому сезоні Юрій зіграв вісім матчів при серйозній конкуренції з Ігорем Шуховцевим і Богданом Шустом – прим.1F).

- Після того як Чанцева у Зорі змінив Вернидуб, команда почала краще грати і пішов суттєвий прогрес. Що Вернидуб такого зробив, щоб це стало можливим?

- В першу чергу Юрій Миколайович сам по собі людина з дуже сильним характером і ці його якості екстраполюються на команду. Зверніть увагу, як Зоря б’ється в кожному матчі з будь-ким. Ось це, вважаю, і є головним чинником успіхів команди.

- Після Зорі ви були у Кривбасі на перегляді влітку 2012-го, коли там був недовго Кварцяний.

- Ну та я теж там був недовго – навіть до кінця тренування не добув.

- Чому так?

- Перелом пальця. Зразу з тренування поїхав до лікарні. А загалом їхав туди з твердим наміром залишитися – було цікаво попрацювати саме з Кварцяним.

- Вийшло, що воно й на краще…

- Так, Кривбас уже на той момент мав проблеми з фінансуванням і зрештою розпався.

"У ГРИГОРЧУКА ПРЕТЕНЗІЙ ДО МЕНЕ НЕ БУЛО І Я РОЗРАХОВУВАВ НА ШАНС"

- Далі ви перейшли в Чорноморець. Григорчук неодноразово хвалив вас, був задоволений вашою роботою на тренуваннях, але при цьому ви не грали. Не було бажання піти кудись в оренду, адже останні чотири сезони ви дуже мало грали?

- Ситуація була такою, що, як ви і кажете, Григорчук був задоволений мною, моєю роботою в тренувальному процесі. І на тих же зборах я завжди мав ігровий час. Тому я розраховував зрештою отримати свій шанс.

- Але так і не отримали…

- Ну, очевидно, Безотосний не давав приводів Григорчуку провести ротацію воротарів.

- Зараз ні Григорчука, ні Безотосного в команді немає. Ви спілкувалися з Олександром Бабичем з приводу своїх перспектив у команді?

- Так, відразу після його призначення ми з ним говорили по телефону і дійшли згоди, що я залишаюся.

- Зараз Чорноморець майже розвалився з кадрової точки зору. На що можна розраховувати в другій половині сезону?

- Так команда суттєво змінилася. Додалося багато молодих футболістів. Але плюс в тому, що Олександр Бабич їх добре знає, бо працював із ними в молодіжній команді. До того ж є кілька досвідчених гравців. Тому зараз наше головне завдання створювати команду і радувати вболівальників грою.

 

1football.info


28.02.2015 1099 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

563
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1271
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1083
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1117
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7172
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1780

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

392

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

631

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1660

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

899
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1135
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

607
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

977
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1292
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

861
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1411 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1001
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37350 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1086
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1348
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

844
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3192 14