Українська школа: дефініції, метафори та метаморфози (частина 2)

«З того часу тема реформи освіти, а трохи згодом – тема Нової української школи – стане одним із найбільш обговорюваних питань українського суспільства»... Цими словами 11 лютого 2022 року я закінчив історичний зріз про нашу освіту часів незалежності. Завершувався він словами, що «далі буде». Проте оце «далі» настало за дев’ять місяців опісля.

Нова українська школа

Стартувала влітку 2016 року з розробки й затвердження Державного стандарту початкової освіти та Державного стандарту базової освіти. Щоби не аналізувати всі документи, глянемо лише на зображення бажаного випускника НУШ: особистість, патріот та інноватор. Задля досягнення поставлених завдань освіта має стати інклюзивною та компетентнісно орієнтованою. Детально прочитати все можна тут: https://nus.org.ua/about/graduate/

Окремо заслуговує на увагу принцип «навчання упродовж життя», актуальний для всіх сторін освітнього процесу. Якщо для учнів він залишається лише теоретичним твердженням, то для учителів він уже вступив у дію: замість «підвищення кваліфікації» раз у три-п’ять років, учитель зобов’язаний ставати кращим щороку.

До речі, ринок миттєво відреагував появою десятків платформ, що надають послуги атестації учителям, серед них найуспішнішими є «Уміти вчити» https://umity.in.ua/, «На урок» https://naurok.com.ua/  та «Всеосвіта» https://vseosvita.ua/. Приватна ініціатива, підштовхнута новим законом, забуяла в усій своїй красі й з усіма обставинами гучних скандалів (фейсбук вам у поміч).

Значною перевагою, помітною неозброєним оком, стало розширення можливостей для творців змін в освіті. Ринок освітніх послуг наповнився приватними школами, з початком пандемії – ще й онлайновими. Освіта стала конкурентною, комунальні заклади втратили монополію.

Реформа впроваджувалася поетапно: спершу елементи новизни появлялися в пілотних школах, вивчався досвід і лише тоді йшло масштабування на всю державу. Зазвичай для пілотування обиралися опорні заклади освіти, створені у громадах, таким чином державна субвенція стимулювала органи місцевого самоврядування приділяти достатньо уваги освіті.

Головною претензією до НУШ, озвучуваною частиною батьків та учителів, стало звинувачення у відсутності школи: класи перетворилися в простір ігор, розваг і відпочинку, щотижня –  творчих проєктів. Але тепер діти ХОТІЛИ йти до школи, а не сприймали це як кінець дитинства (пригадайте власний дитячий злам: від бажання йти у школу, до абсолютного відторгнення освіти).

Крім того, в структурі Нової школи відбулися й маленькі радощі: нове меню від зірки української кулінарії Клопотенка, впровадили безліч методик, у тому числі "в святая святих" – фізкультуру.

Була й велика радість для учителів: появилося поняття академічної свободи педагога, яке дає змогу самостійно обирати (чи створювати власні) підручники, програми, робочі матеріали та методики й це спричинило цунамі педагогічних нововведень в усіх школах,  а не лише в елітних навчальних закладах.

Великим досягненням стала модернізація матеріально-технічного забезпечення шкіл. Коли ще в кожній початковій школі були конструктори «Лего», великі інтерактивні панелі та зонування робочого простору на навчальний та відпочинковий?!

Головною перемогою реформи однозначно можна тепер вважати різноманітність освіти: вона тепер у нас різна і кожен знайде заклад освіти собі до душі: зі строгим дрескодом і вільним стилем, з гуманітарним ухилом чи з природничим, з натиском на навчання чи на вільний час і творчість тощо.

До речі, реформувалася й мережа закладів позашкілля і в цій сфері також приватні заклади почали серйозно підтискати комунальні, хоча й останні борються за "клієнта". Ринок в усій своїй красі!

Дискусії загострилися в момент, коли «традиційна» школа  зіткнулася із «нушівцями», які «нічого не знають».

Але ж Нова українська школа і не ставила за мету знаннєвий компонент, тому цілком логічно, що він понизився в сухих цифрах.

Але після підключення України до PISA (Programme for International Student Assessment) стало зрозуміло, що міф про «найкращу у світі» совєтську середню освіту лише міф.

Особливо гостро постала проблема математичних знань, на що Міністерство освіти відреагувало по-своєму: упровадило математику як обов’язковий предмет для Державної підсумкової атестації (ДПА) та Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

У вересні 2022 року, згідно з Календарем реформи, стартував новий її етап – відбувся запуск НУШ в середній (базовій) освіті. І тут варто було б аналізувати що та як, адже «прийшли нушівці», проте повномасштабне вторгнення росії суттєво відкоригувало наші плани.

Першим ділом всю освіту "відправили" на двотижневі канікули «з метою убезпечення всіх учасників освітнього процесу». МОН надіслало відповідного рекомендаційного листа в Департаменти освіти і науки, а міністр освіти Шкарлет повідомив про це у своєму телеграм-каналі, який у певний момент навіть замінив собою офіційні джерела інформації міністерства.

Пізніше там, де це було можливо, навчальний процес відновили у дистанційному режимі. Крім того, школи на заході України перетворилися в пункти розміщення внутрішньо переміщених осіб та волонтерські хаби.

Оскільки значна кількість учасників освітнього процесу опинилася за межами нашої країни, то урядовцям довелося коригувати законодавчу базу, дозволяючи, наприклад, учителям проводити дистанційні уроки з-за кордону. Та й узагалі новий етап російсько-української війни створив купу прецедентів.

Увесь світ облетіли фото Федора Шандора та інших викладачів, котрі проводили заняття прямо з окопів. Пізніше учителі з повним тижневим навантаженням отримали бронь від мобілізації, але багато з них продовжили захищати батьківщину як добровольці. Для їх підтримки колеги створили фонд «Учитель іде в ЗСУ». На правах соціальної реклами, ось покликання на телеграм-канал ініціативи: https://t.me/teacher_warrior

Українська система освіти, як і вся держава, почала отримувати міжнародну цільову допомогу: від грошей на ремонти (як би іронічно це не звучало) від ЮНІСЕФ до цільових грантів підтримки й закупівлі генераторів від USAID.

Попри значну підтримку міжнародних організацій, несподівано скандальною стала заява «Міжнародної амністії»: «тактика українських військових ставить під загрозу цивільних» (повний текст), яка викликала обурення не лише наших співгромадян, адже перекладала провину за руйнування шкіл на самих українців.  

Серйозного удару зазнала найуспішніша реформа освіти часів незалежності: Зовнішнє Незалежне оцінювання.

Спершу скасували Пробне ЗНО, що на той момент, в умовах активних наступальних дій РФ і відсутності чіткої лінії фронту, виглядало цілком логічним і виправданим кроком.

Проте дальші зусилля міністра освіти були спрямовані на цілковиту відмову від ЗНО. Як мотив було озвучено бажання зберегти вступників, які опинившись за кордоном, захочуть навчатися там, а не вступати на навчання в українські заклади вищої освіти.

Але й до 2022 року багато українських абітурієнтів обирали навчання за кордоном. Також зростає тренд відмови від вищої освіти – абітурієнти або покидають навчання на першому-другому курсі, або узагалі ігнорують університет.

Після тривалої боротьби профільного комітету Верховної Ради України за підтримки громадського сектору та МОН було досягнуто компромісу: замість ЗНО відбувся Національний мультимедійний тест (НМТ), що складався із 60 запитань з трьох предметів: математики, української мови та історії України ХХ-ХХІ століть.

Остання, до речі, стала абсолютною несподіванкою для більшості вчителів і абітурієнтів, адже її обов’язково тепер мали складати і ті, хто планував навчатися на фізиків, географів чи лікарів.

У нерівних умовах опинилися й учасники НМТ різних сесій і черг, адже на другому-третьому тижнях тестування запитання вже повторювались. Соцмережі повнились аналізами робіт та просто опублікованими варіантами. Цілком логічно, що кількість «двохсотбальників» сягнула небачених у минулі роки тисяч осіб.

Родзинкою на вступній кампанії воєнного часу став «мотиваційний лист», що був обов’язковим елементом вступу. Критерії його оцінювання були незрозумілими й давали широчезний простір для маніпуляцій і зловживань.

Фактично було суттєво послаблено позиції Українського Центру Оцінювання якості освіти, як незалежної структури, дискредитовано саму процедуру численними порушеннями та недопрацюваннями, а згодом і взагалі УЦОЯО очолив Едуард Цирулік, людина без жодного досвіду.

Станом на момент написання статті Міністерство освіти вже анонсувало, що вступна кампанія 2023 року також відбудеться за допомогою НМТ, але цього разу з чотирьох предметів. Також обіцяно розширити перелік навчальних дисциплін, що будуть надані на вибір абітурієнтам.

Восени навчальний процес в Україні відновили. Десь – дистанційно, десь у змішаному форматі, а деінде розпочалося й очне навчання. Головною вимогою, враховуючи регулярні ракетні обстріли росіянцями цивільної інфраструктури, стала наявність належно облаштованих укриттів.

Сповна спрацювала база, створена на законодавчому рівні у минулі роки: учні та їхні батьки мають можливість обирати не лише навчальний заклад, але й форму навчання. Найпоширенішими стали екстернат (головним чином для тих, хто навчається за кордоном, проте хоче отримати й український документ про освіту), домашнє навчання та дистанційка.

Тривалий час управління освітою відбувалося в ручному режимі адміністраціями закладів освіти та місцевим самоврядуванням і тут ми бачимо результат розширення самоуправління шкіл, закріпленого законодавчо ще у 2016 році.

Станом на зараз в закладах освіти облаштовуються «пункти незламності» (фактично – пункти обігріву з можливістю скористатися зарядкою), а сама освіта готується до затяжної невизначеної в термінах паузи (чи то чергових канікул, чи асинхронного дистанційного навчання).


05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

742
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

932
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6910
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1593
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2341
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2522

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

461

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

762

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1500

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

880
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

484
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

849
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2543
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

700
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1252 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

882
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1332
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

905
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1191
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

706
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2714 12