«Тут люди добріші»: переселенка з Донеччини розповіла про досвід життя на Прикарпатті

Вікторія Сакун, яка разом із сім’єю переїхала з Донеччини, порівняла свій досвід життя у Торецьку та на Івано-Франківщині.

Про це жінка розповіла журналістці Фіртки.

За її словами, найпомітнішим після переїзду став контраст у ставленні людей.

«З 2022 року, відколи ми тут живемо, я жодного разу не почула “понаїхали”. Жодного разу. Люди дуже добрі, ніхто ніколи не нахамив», — каже переселенка.

До Івано-Франківська родина мешкала в Торецьку. Вікторія згадує, що тодішній переїзд був складним — і через побут, і через близькість до фронту.

«Ми хотіли винайняти квартиру, але ціни були скажені. Вирішили купити житло без ремонту й робити все поступово. Зараз думаю, що це було неправильне рішення, бо район був недалеко від Горлівки», — розповідає Вікторія Сакун.

Поруч із їхнім будинком розташовувалися позиції українських військових, які регулярно змінювалися ротаціями.

«Ми жили буквально поруч із військовими. Багато хлопців були із заходу України. Ми говорили російською, вони — українською, але все було добре, чудово розуміли одне одного», — пригадує жінка.

Одним із найтрагічніших моментів був обстріл, коли снаряд впав біля їхнього будинку.

«Прилетіло не в будинок — цілили по хлопцях. А місцеві почали казати, що це наші самі себе обстріляли. Через це були постійні суперечки», — згадує Вікторія Сакун.

За її словами, частина містян реагувала на військових агресивно.

«Були ті, хто кричав “бандери”, стукав під ворота та вимагав, щоб хлопці їхали звідси. Казали, що їх тут не повинно бути», — каже переселенка.

Після переїзду на Прикарпаття контраст став очевидним.

«Люди тут дуже добрі. Допомагають, підтримують. Не кусають, не роблять боляче», — говорить волонтерка.

Жінка також розповіла, що перейшла на українську мову за власним рішенням.

«Я вирішила: буду говорити українською. Може, десь щось вимовляю неправильно, але не хочу інакше. І діти теж спілкуються українською. Люди тут дуже поважають — кажуть: говори, як тобі зручно».

Різницю у ставленні відчув і її чоловік:

«Чоловік каже: тут люди добріші, щиріші. Допомагають, підтримують. У Торецьку було по-іншому».

Після переїзду на Івано-Франківщину жінка почала отримувати погрози у месенджерах через свою проукраїнську позицію.

«Мені писали в Telegram, називали “бандерівкою”, погрожували вбивством. Надсилали фото розстріляних військових, навіть фото з відрізаною головою», — розповідає Вікторія.

Першим відреагував її син: він надіслав у відповідь фотографії російських військових.

«Потім вони не писали певний час, а далі — знову з інших номерів. Я блокувала. Потім просто заспокоїлася і зрозуміла: це спроби морально зламати».

Попри пережите, родина Сакунів каже, що на Прикарпатті вони вперше за тривалий час відчули підтримку та безпеку.

Більше читайте у матеріалі: «Ми мусили залишити дім двічі»: історія донеччанки, яка стала волонтеркою на Прикарпатті (ФОТО)