Проблема посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед українських військових стає дедалі актуальнішою.
Про труднощі діагностики, відсутність досвіду у медиків та про те, чому справжні наслідки війни можуть проявитися лише після її завершення журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук Михайло Пустовойт.
На думку психіатра, зараз травмованим є все українське суспільство.
«Ми значною мірою адаптувалися до травми війни та стресу і можемо вже не відчувати тієї гостроти».
Михайло Пустовойт ділиться власним досвідом: після короткого відрядження за кордон, де не було постійних тривог та інформаційного потоку про війну, повернення в Україну стало для нього непростим випробуванням.
«Я відчув, що моя психіка відвикла від цього потоку. Повернення у болісне інформаційне середовище стало стресом, але за два-три дні я знову звик до реальності», — розповідає завідувач.
Психіатр наголошує, що через загальну травмованість суспільства ідентифікувати ПТСР у військових стає надзвичайно складно. До того ж лише військові експерти або військово-лікарська комісія (ВЛК) мають офіційні повноваження оцінювати та діагностувати цей стан.
«До початку війни ніхто не цікавився темою ПТСР. Коли я ще працював в Одесі, планував написати докторську дисертацію на тему психічної травми. Але у 2005 році мені сказали, що це питання для України абсолютно неактуальне», — пригадує психіатр.
Через відсутність досвіду в діагностиці бойової травми лікарі часто не розуміють справжніх потреб військових. Ситуація змінилася лише після початку війни — попит на знання про ПТСР зріс у рази.
Однак діагностика цього розладу залишається проблематичною, адже вона значною мірою спирається на суб’єктивні переживання пацієнта.
«Ці переживання не можна виміряти приладом. Об’єктивність оцінки залежить від досвіду лікаря та його емоційного інтелекту», — пояснює Пустовойт.
Фахівець також додає, що серед лікарів існує настороженість, що деякі військові можуть використовувати знання про ПТСР для симуляції, що лише ускладнює процес постановки діагнозу.
«Я зазвичай ставлю цей діагноз під час консультацій. Інколи лікарі використовують мої висновки, щоб обґрунтувати необхідність звільнення пацієнта або тривалої реабілітації», — розповідає психіатр.
Пустовойт пояснює, що під час бойових дій психіка людини залишається згуртованою і готовою до дій.
«Доки існує небезпека, немає часу для переживання болісних емоцій. Це можна порівняти з дисоціативною анестезією — коли організм вимикає біль, щоб вижити», — зазначає Пустовойт.
Фахівець навів приклад: він консультував бійця, який вижив після того, як снаряд влучив у підвал, де загинули всі його побратими.
«Боєць провів добу наодинці з їхніми тілами. Після цього у нього розвинувся шок, а згодом з’явилися класичні симптоми ПТСР — навіть втрата мови», — розповідає психіатр.
Михайло Пустовойт підкреслює, що поки триває війна, психіка військових тримається завдяки мобілізаційним механізмам.
«Але як тільки вона закінчиться, може розпочатися спалах посттравматичного стресового розладу. Коли психіка зрозуміє, що можна розслабитися, відкриються всі емоційні поранення. Це стане справжнім випробуванням для суспільства», — підсумував фахівець.
Більше читайте у матеріалі: «Нормальна реакція людської душі на надмірне потрясіння», — психіатр Михайло Пустовойт про симптоми та лікування ПТСР
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
