На благословенній смузі поміж пустелею і морем – на землі Лівії – відбуваються цікаві події. Там, де півтори тисячі років тому магрібські чаклуни ув’язнювали і звільняли джиннів, там, де Сципіон Великий і Велизарій вели у бій римські легіони, в наші дні падають бомби. Маленькі вільнопадаючі фугаски радянського виробництва типу ФАБ-250 і трохи більші, типу ФАБ-500. Вони вільно падають, виють-виють і вибухають. Гинуть темношкірі люди у довгому одязі і світлошкірі у коротких плямистих куртках. Проливається червона кров. І все це тому, що під сірими пісками Магрібу колись були неозорі кладовища динозаврів, які жили в чорно-зелених мезозойських болотах і померли в чорно-зелених мезозойських болотах. Бронтозаври, диплодоки, велоцераптори, трицератопси, карнозаври і тиранозаври. Бридкі тварюки з головами-барилами, кривими іклами і товстими хвостами. Ті древні ящери мільйони років тому перегнили на нафту і тепер вона комусь сильно знадобилась. Сильно-сильно знадобилась. Чорна смердюча жирна нафта з динозаврячої плоті. Нафта, яка вміє текти трубами і мандрувати у черевах супертанкерів. Нафта, яка, зрештою, вміє майже все. Володарем нафти історія минулого століття призначила дідуся Муаммара.
Прикольного старого, що звертається до свого розбомбленого народу з-під сріблястої парасольки. Сильний вождь, сильніший за туніського «тефлонового тата» Бен-Алі, сильніший навіть за того єгипетського льотчика, який, кажуть, добре воював на МіГ-17. Й на МіГ-21 в нього також непогано виходило. Гірше, ніж на «сімнадцятому», але все одно, непогано. Але тепер льотчик здувся. Віддав владу хунті і дав драла. Коли тобі за вісімдесят, мілітарні навички вже не дуже то й допомагають. Та й літаки тепер складніші, з інтерактивними дисплеями і системами «вистрелив-забув». Але дідусеві Муаммару вік не шкодить. Дідусь Муаммар вирішив не здаватись. І не здавати нафту. Все ж таки три відсотки від глобального запасу. Не цистерна і навіть не сто. А стільки, що з таким запасом будь-кого у світі глобальні пуцовани вважали б за реального законника. З таким запасом можна будь кому рамси виставляти і не зважати на блудняки. От він і не зважає. Фігачить по всім блуднякам ФАБами. Деяки гуманісти стверджують, що така діяльність не лише пацавата, але й неефективна. Проте, яка розумная цьому альтернатива? Забути вистрелити? Уйо за льотчиком?
...Динозаври. Чому знову й знову виникають ці потвори? Здоровенні і неповороткі, вони тупають доісторичним Магрібом. Туп-туп-туп-туп-туп. Довго тупають, але всьому коли-небудь приходить піз... себто фініта. Прилітає якась космічна позвіздєнь і усіх тих динозаврів зносить у небуття. На зміну їм прийдуть щури і байбаки. Фраєрки волохаті. Теплокровна хижа босота. Дарвін вважав, що ми їхні нащадки. Отож бо й воно...
