Упродовж двох тижнів тривала літня музейно-архівно-бібліотечна практика студентів першого року навчання магістерської програми з юдаїки в Національному університеті "Києво-Могилянська академія".
Практика традиційно відбувалася в Києві та Львові. У Меморіальній бібліотеці Омеляна Пріцака студенти оглянули колекцію іврито- і їдишомовних видань і наукових публікацій із єврейських студій європейськими мовами. Крім того, вони ознайомилися з документами особистого архіву дослідника, інформує Фіртка з посиланням на "Вікна" .
У Національній історичній бібліотеці України студенти оглянули колекцію стародруків і рідкісних видань їдишем і івритом. У Музеї історичних коштовностей України їм було надано можливість детально ознайомитися з експозиційним відділом «Юдаїка», у якому зберігається одне з найцінніших в Україні зібрань єврейського ритуального срібла.
У Центральному державному історичному архіві України (Київ) практиканти отримали змогу попрацювати безпосередньо у фондосховищі. Тут вони побачили не лише документи з історії євреїв України (фотографії і проекти будівель, споруджених єврейськими громадами, документи організацій і відомих діячів XIX – початку ХХ ст.), а й унікальні документи з історії України (гетьманські універсали, листи) та Києво-Могилянської академії (рукописні підручники, конспекти викладачів та студентів XVIII–XIX ст.).
Під час роботи у відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського студенти оглянули пінкаси єврейських громад і друковані видання XVIII–XX ст. мовами іврит та їдиш.
Під час занять у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України, де саме триває виставка «Шолом Алейхем на київській єврейській сцені», вони змогли скласти уявлення про тамтешню колекцію матеріалів із історії єврейських театрів України. Співробітники музею розповіли їм про досвід створення сучасної музейної експозиції з єврейської тематики і формування музейних фондів.
Львівська частина практики відбувалася у Львівській національній бібліотеці імені Василя Стефаника та Львівському музеї історії релігії. У бібліотеці студенти дізналися про формування її колекції єврейських друкованих видань, умови зберігання фондів.
У музеї вони ознайомилися зі структурою та особливостями побудови експозиційного відділу «Юдаїзм», відвідали виставки «Єврейське ритуальне срібло» та «Ті, що рятували світ» (останню присвячено темі Голокосту і Праведників народів світу). Крім того, було організовано екскурсію містом, під час якої практиканти змогли побачити пам’ятні місця єврейських дільниць Львова.
Важливою частиною практики стала п’ятиденна епіграфічна експедиція на єврейському цвинтарі в Калуші під керівництвом викладачок програм із юдаїки в НаУКМА Таїсії Сидорчук, Катерини Малахової та Олександри Фішель, до якої приєдналися і студенти могилянської сертифікатної програми з юдаїки. Ще перед початком експедиції керівники магістерської програми з юдаїки та Вааду України мали зустріч із калуським міським головою та домовилися про технічну підтримку з боку міської влади.
Комунальні технічні служби очистили цвинтар від трави перед приїздом учасників експедиції до міста, а Калуська гімназія імені Дмитра Бахматюка допомогла їм у побутових питаннях.
Студенти виявили, сфотографували, пронумерували й описали близько 500 надгробків у новій частині некрополя (за попередніми оцінками — понад третина площі й загальної кількості мацев), а також створили геодезичну мапу цієї частини цвинтаря. Під час цієї роботи студенти застосували на практиці отримані під час навчання знання про традиційні єврейські епітафії, поліпшили свої навички читання написів на надгробках у польових умовах, познайомилися з індивідуальними особливостями тексту й орнаментального оздоблення кожного з них. У серпні роботу на цвинтарі продовжить інша група дослідників — епіграфічна експедиція з Єврейського університету в Єрусалимі.
Викладач програми «Юдаїка» Катерина Малахова розповіла «Вікнам» про перші історичні знахідки та певні припущення:
"Наразі ми прономерували і прочитали тексти приблизно з 200 надгробків, звертаючи увагу на особливості епітафії.Більшість з них – стандартні, проте є доволі складні, наповнені цитатами з єврейських класичних творів. Це свідчить про те, що спільнота була досить освіченою і цнувала книжну мудрість. Із цікавих знахідок ми знайшли кілька нащадків львівських рабинів, а також мацевукінця XVII ст. Є вірогідність того, що в Калуші інший цвинтар – більш старий, а цей надгробок XVII століття поставили поряд із нагробком родича, оскільки він стоїть всередині ряду надгробків XIX століття".
