Спорт не для вбивць: чому росіянам не місце на міжнародних змаганнях

Виступи спортсменів під синьо-жовтим прапором на світових аренах — це не просто прагнення до перемоги, а чіткий меседж світу: Україна бореться, Україна не здається!

Спорт — це не просто змагання, це мова, яку розуміють усі. І Україна використовує її, щоб розповісти світові про свою силу та прагнення до перемоги.

В контексті держави, яка бореться з терористичними російськими військами, спортивні змагання тією чи іншою мірою перебувають в площині політики. Більше про важливість спорту під час війни читайте у матеріалі.

__________________________________________________________________________________

Спорт як інструмент української дипломатії

Думка про те, що спорт існує в так званому вакуумі, вільному від політики, колись могла здаватися реальною. Але не зараз.

Вторгнення росії в Україну стало чітким переломним моментом, яке вщент розбило цю ілюзію. Ця війна безжально продемонструвала, що росія використовує спорт та інші сфери суспільного життя як інструмент нищівної пропаганди.

Важливо усвідомити, що спортсмени України та Західного світу, які підтримують нашу країну, не повинні залишатися осторонь. Їхнє активне включення в дипломатичну роботу зараз є надзвичайно важливим.

Спорт – це потужний інструмент, який можемо використовувати, щоб нагадати світу про нашу силу та стійкість, а також про потребу в підтримці цивілізованого світу.

Завдяки чітким  "меседжам" українських спортсменів (не лише олімпійців), ми повинні доносити нашу позицію та лобіювати важливі для України питання, такі як постачання ППО, зброї чи інші необхідні рішення від світових політичних структур. 

Україна проти участі росіян та білорусів в Олімпіаді

Спочатку, у березні 2023 року, Міжнародний олімпійський комітет (МОК) поклав відповідальність на Міжнародні федерації – їм було вирішувати, чи дозволяти росіянам та білорусам брати участь в Олімпіаді під нейтральним прапором.

Не дивно, що контрольовані росією федерації, такі як федерації з боротьби, боксу, дзюдо та інші (близько 10 видів спорту), охоче дали їм "зелене світло".

Враховуючи цю ситуацію, у грудні 2023 року МОК все ж таки схвалив рішення про можливість участі росіян та білорусів в Олімпіаді-2024 під нейтральним прапором.

Проте, протягом цього часу Україна не здавалася. Завдяки активній роботі нашого національного Олімпійського комітету та Міністерства молоді та спорту, нам вдалося переконати багато федерацій не допустити росіян та білорусів до змагань.

Для порівняння варто зазначити, що на Олімпіаді в Токіо-2021 росія була представлена 350 спортсменами. Станом на сьогодні, квота для росіян та білорусів, які виступатимуть під нейтральним прапором (що саме по собі є доволі неоднозначним поняттям), становить лише близько 20 ліцензій.

Це результат наполегливої ​​та злагодженої роботи всієї української спортивної спільноти. Кожен на своєму рівні доклав зусиль, щоб донести світу несправедливість допуску росіян та білорусів до змагань, та захистити чесність спортивного духу.

На жаль, досі не всі розуміють, що росія використовує спорт як один із засобів своєї пропаганди

Рішення Міжнародного олімпійського комітету (МОК) про допуск росіян та білорусів до Олімпіади-2024 під нейтральним прапором викликало багато суперечок. Багато хто вважає це рішення помилковим та ганебним, адже воно фактично нівелює початкову заборону на участь цих країн у змаганнях після початку повномасштабної агресії росії проти України.

Якби МОК чітко дотримувався цієї заборони, питання про участь росіян та білорусів в Олімпіаді не виникало б взагалі. Їхня відсутність на змаганнях стала б чітким сигналом про неприпустимість використання спорту в політичних цілях.

Однак, росія продовжує протистояти світовим заборонам. Її керівництво готується до альтернативного сценарію – проведення так званих "Ігор доброї волі". Цей сценарій вже використовувався Радянським Союзом у 1984 році, коли він бойкотував Олімпіаду в Лос-Анджелесі.

Тоді, як і зараз, Радянський Союз не хотів брати участь в Олімпійських іграх, які проходили в "ворожому" для нього середовищі. Замість цього, він організував власні змагання – "Ігри доброї волі", які мали стати альтернативою Олімпіаді.

Проведення таких альтернативних змагань може стати для Росії способом зберегти обличчя та продемонструвати свою "силу" на світовій спортивній арені.

Натомість важливо розуміти, що "Ігри доброї волі" не будуть мати такої ж ваги та авторитету, як Олімпійські ігри. Їхнє проведення лише підкреслить ізоляцію Росії на міжнародній арені.

Важливо чітко доносити світовій спільноті несправедливість та неприпустимість допуску росіян та білорусів до змагань, адже спорт має об'єднувати людей, а не бути інструментом політичного тиску та агресії.

Участь росії в Олімпіаді-2024 — це несправедливість та зневага до українських спортсменів

Доки триває жорстока війна, розв'язана росією проти України, допуск її спортсменів до змагань буде не просто несправедливим, а й ганебним.

Це стане жорстоким ударом по українських атлетах, які змушені тренуватися та жити в умовах війни. Щодня вони стикаються з емоційною напругою, тривогою за життя близьких, втратами та трагічними новинами про обстріли українських міст.

Як можна очікувати від них рівних умов та чесної конкуренції з представниками країни-агресора? Це не просто спорт, це питання людяності та поваги до тих, хто  страждає від російської агресії.

Не можна йти на компроміси з ворогом, який руйнує мирні міста та вбиває мирних жителів. Спорт не може бути ізольованим від політики, коли йдеться про такі злочини.

Світова спільнота має чітко та однозначно дати зрозуміти Росії, що її дії неприйнятні, а агресія не залишиться безкарною. Ми не повинні дозволити Росії використовувати Олімпіаду як платформу для пропаганди та виправдання своїх злочинів.

Україна бореться не лише за свою свободу, але й за цінності, на яких ґрунтується світовий порядок. І перемога в цій боротьбі має стати перемогою людяності, справедливості та спортивного духу.

Едуард Прощук, народний депутат України


29.04.2024 Едуард Прощук 3649
09.01.2025
Тетяна Ткаченко

Чому люди досі соромляться говорити про секс, що робити, якщо у стосунках виникли труднощі та як зрозуміти власні потреби, журналістка Фіртки розпитала у сексолога Володимира Тріща. 

731 1
07.01.2025
Тетяна Дармограй

Про сфери, в яких найчастіше шукають працівників, рівень заробітної плати, збільшення жінок у традиційно чоловічих професіях, співпрацю із роботодавцями, гранти та які професії будуть у попиті після війни, поспілкувались із директором Івано-Франківського обласного центру зайнятості Василем Цимбалюком.

2181
27.12.2024

На Івано-Франківщині, зокрема у Ворохті, Яремчі та Татарові, 27 грудня 2024 року військовослужбовці ТЦК та СП разом з поліцейськими проводять заходи оповіщення.    

33465
21.12.2024
Олег Головенський

На «Порталі місцевих податків Івано-Франківської громади» відтепер можна довідатися про заборгованості мешканців Івано-Франківська по податках на житлову та нежитлову нерухомість, на землю, борги за оренду землі та мінімальне податкове зобов’язання.  

2355
16.12.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Різдва Христового, журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.  

3061
12.12.2024
Діана Струк

Про навчальний процес, наукові досягнення, мобілізацію, обсерваторію на горі Піп Іван та перейменування університету Фіртка поспілкувалася з в. о. ректора Прикарпатського національного університету, професором Ігорем Цепендою.

5198 9

В час надскладних труднощів в житті, люди шукають підтримки у надприродних явищ та відповіді на свої питання. Хтось знаходить їх в релігії, а хтось чекає певних знаків у повсякденному житті чи намагаються тлумачити сновидіння аби знайти відповіді там. 

431

Щороку конспірологічно-схвильована публіка в очікуванні чергової обкладинки-прогнозу «ротшильдів» на наступний рік. Цього разу обкладинка The Economist виглядає так.

1223

Війна в Україні завдає величезної шкоди не тільки людям, а й природі. Як російська агресія впливає на довкілля і що ми можемо зробити, щоб це змінити – проаналізуймо далі.

785

Безсумнівно  Новий рік є абсолютно світським святом, але так було не завжди. В різноманітних культурах та народах Новий рік був міцно пов'язаний з релігією.

990
09.01.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

310
04.01.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

602
02.01.2025

Уряд розподілив між бюджетами громад субвенцію 2,83 млрд грн на харчування учнів початкових класів у 2025 році.  

657 1
08.01.2025

Сьомого січня 2025 року в селі Космач віряни двох церков святкують різні свята — Різдво Христове та Собор святого Івана Хрестителя.  

1181
06.01.2025

Перед водосвяттям виступали місцеві творчі колективи, які вітаннями та піснями долучили іванофранківців до святкування Богоявлення Господнього.  

983
04.01.2025

В Івано-Франківську п'ятого та шостого січня з нагоди Хрещення Господнього у храмах відбудуться святкові богослужіння та йорданське освячення води.  

1075
01.01.2025

Такі відвідини однієї парафіяльної сім’ї перед спільним подячним молінням — це традиція, яка триває вже 12 років. 

845
04.01.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

30221 1
09.01.2025

Верховна Рада заборонила «джипінг» у заповідниках та національних парках.  

946
07.01.2025

У всіх регіонах України ситуація досить подібна і баланс довіри-недовіри — позитивний.  

3931
06.01.2025

Президент також наголосив на важливості того, аби Європа мала голос.

521
02.01.2025

Європейський Союз готовий до припинення транзиту російського газу через Україну з першого січня.  

556