Кореспондент «Фіртки» задав традиційні ШІСТЬ ПИТАНЬ триразовому чемпіону світу з кікбоксингу, молодіжному меру Івано-Франківська Віталію Мерінову.
1. Віталій, розкажи будь ласка, як ти прийшов узагалі у спорт, скільки тобі років тоді було, чи займався ще чимось, крім боксу і кікбоксингу?
У бокс я прийшов, коли мені було 10 років і 8 місяців. А до того чим я тільки не займався: починав з гімнастики, пізніше ходив на дзюдо 3 роки, боротьбу, футбол, регбі (на змагання також часто їздив) і у танцях я себе пробував, правда тільки одне заняття. Не можу не подякувати своєму вчителю фізичної культури з ЗОШ № 15 Федоришину Богдану Миколайовичу, який у 2001 році відвів близько 40 учнів школи на бокс у спортивний клуб "Форум", серед яких я був один з наймолодших. Та з часом важкі тренування "відсіювали" хлопців і в кінцевому результаті залишився тільки я з братом Сергієм (також майстром спорту). З 2008 року паралельно почав займатися кікбоксингом, завойовував 15 золотих медалей кубків та чемпіонатів України,у 2009 та 2011 роках виграв Чемпіонат Світу.
2. От цікаво, чому у свій час спортсмен вирішив піти у політику, одразу виграв вибори молодіжного мера? Що далі? Балотуватимешся наа мера реального?
Ну про вибори студентського мера я взнав по телефону, коли був на чемпіонаті України з боксу. Коли мені зателефонували організатори проекту, то я спочатку відмовився від участі в ньому, та все-таки згодом погодився, оскільки до цього вже сам старався реалізовувати якісь ідеї, заливав ковзанки у дворах, проводив оздоровчі акції. А будучи в статусі студентського мера вважав, що буде більше можливостей для цього,сприяння реалізації різного роду проектів зі сторони інших людей. Політику розцінюю тільки з однієї сторони, як інструмент для творення чогось корисного,сприяння людям у вирішенні їхніх проблем,проблем загальноміських та всеукраїнських. Я хочу жити у європейському місті, я хочу,щоб в нас в місті було чисто,щоб молодь мала, де розвиватися, де проводити свій вільний час, мала можливість працювати за професією...для цього вже і сам роблю певні кроки, з часом, думаю, в мене це буде виходити краще. На рахунок реального мера - час покаже.
3. Як ти готуєшся до європейських та світових змагань, чи є якась різниця у підготовці? Скільки коштує поїхати на змагання за кордон і де береш гроші?
Якоїсь великої різниці в тренуваннях перед змаганнями світового, європейського чи просто всеукраїнського рівня-немає, оскільки всі змагання відповідальні, на них існує серйозна конкуренція і від кожного поєдинку залежить твоя майбутня спортивна кар'єра, оскільки програвши на Чемпіонаті України ти не поїдеш на Чемпіонат Світу. Тому перед кожними змаганнями доводиться добряче потренуватися. Якщо не в підготовчий період, то тренуюся 6 раз на тиждень, перед змаганнями - добавляються ще ранкові тренування, включаючи пробіжки, розтяжки, "бій з тінню", силову роботу. Ну з грошима завжди проблеми, це вже я відчув, оскільки сам треную в спортивному клубі "СПЗ" і дітей часто відправляюю на змагання. Гроші доводиться самим шукати. Радий,що є люди,котрим небайдужа доля підростаючих талантів і вони помагають. Поїхати на змагання високого класу - річ не з дешевих. Більше 6000грн знадобилося, щоб я поїхав на Чемпіонат Світу і лиш завдякуючи генеральному директору ТК"Буковель", депутату обласної ради Олександру Шевченку я отримав цю змогу.
4. Розкажи про змагання, про ставлення до наших спортсменів з боку організаторів, суддів. Чи знають там, що Україна - то вже давно не Росія?
Самі змагання - досить масштабне спортивне дійство. Чемпіонат Світу з кікбоксингу проходив з 29.10 по 03.11 2013 р. в місті Маріна-ді-Каррара(Італія) за версіями WTKA, WKA, IAKSA, ICO, WKL, WCSA, участь в якому взяли 6000 спортсменів із 103 країн. Україну представляли 38 спорстменів. Ставляться до України з великою повагою, оскільки наша збірна - одна з найсильніших у світі. Дуже багато команд до нас підходили,щоб сфотографуватися. Організатори сприяли вирішенню проблем, якщо такі і мали місце. Спортсмени з інших країн догадувались звідки ми по таких словах: "водка","Шевченко","Кличко". Ну, ще нас споріднювало з Росією, то це "russian mafia")))
5. Ставши 3-разовим чемпіоном світу - що робитимеш далі? Яка мета у Віталія Мерінова?
На Чемпіонаті Світу мені сподобалось те, що були спортсмени, яким вже за тридцять. Тому метою собі ставлю зберігати свою фізичну боєздатність ще багато років, і виступати не менш успішно.
6. Знаємо, що маєш власну школу боксу. Розкажи про неї. Скільки дітей займається? Навіщо це тобі?
Дійсно, недавно спортивний клуб "СПЗ" відсвяткував свою річницю. Займається в стінах залу 5 груп, приблизною наповнюваністю по 20 чоловік. Профільні види спорту - бокс та кікбоксинг. За період існування залу вже можемо пишатися його вихованцями Барзенковим Артемом - чемпіоном України з кікбоксингу, призером регіонального чемпіонату України з боксу Серафином Ярославом - призером чемпіонату України з кікбоксингу, чемпіоном області з боксу,Коропецьким Олегом та Білуником Віктором-призерами регіонального чемпіонату України з боксу, переможцями всеукраїнських змагань. Більше 15 чемпіонів області з боксу є нашими вихованцями. Зал існує на членських внесках, які робить старша група - за рахунок цих коштів якраз і виходить оплачувати комунальні послуги. Зарплати, як такої, ніхто з тренерів залу не отримує, тому що в жодному спортивному товаристві не знаходиться ставки тренера, казали, що з нового року може знайдуть. Будемо надіятися. Кошти-як завжди, треба десь випрошувати. Треба вже обновляти спортивний інвентар, не маємо можливості. А загалом хотів би подякувати людям, які докладалися до створення залу та його діяльності Шевченкові Олександру, Балагурі Володимиру, Хомику Михайлові, Кіцелюку Василю. Спортивний зал - це вже невід'ємна частина мого життя, є такі дні, де треную з 16:30 по 21:30. Для чого створив його - для того, щоб передати свій досвід, свої знання та навички, щоб виховати нових чемпіонів. Я люблю свою роботу - а це основне!
