Секрети фінської школи: як там викладають математику дітям

Упорядкування та принципи фінської освітньої системи є зразковими для багатьох країн світу. У 2022 році, згідно з рейтингом PISA, Фінляндія увійшла в десятку провідних країн за рівнем математичної грамотності. А за підсумками опитування OECD Education at a Glance, 88% фінських учнів заявляють, що люблять ходити до школи і не бояться математики.

Фінські школярі майже не потребують додаткових занять. А от для українських дітей репетитор з математики є досить часто затребуваним. Адже математика до того ж є одним з обов’язкових предметів НМТ. Проте не варто думати, що для хороших знань з цього предмету потрібні якісь особливі здібності.

Фіни знають, як мотивувати дітей математикою. Про ключові методи викладання цього предмета у Фінляндії і поговоримо далі.

Навчання через гейміфікацію

Понад 95% усіх вправ та завдань мають ігровий характер, що вже саме по собі може зацікавити дітей. У кожній із вправ є елемент змагальності, цікавий сюжет або ж мотиваційна нагорода. Відтак дитина буде повністю залучена у процес.

Ігри для старших учнів мають більш інтелектуальний характер. Вони спрямовані на дослідження, креативне мислення та пошуки різних варіантів розв’язань. Діти можуть змагатися між собою, взаємодіяти в команді чи представляти свої проєкти по одиниці.

Водночас фіни не надто фокусуються на комп’ютерних програмах та додатках. Наприклад, в одному з інтерв’ю українським виданням вчитель з Фінляндії Макке Леппенен наголосив, що в школі популярною є математична платформа Eduten, яку, однак, використовують лише раз на тиждень. Це робиться з метою убезпечити здоров’я дітей від перевантаження цифровим навчанням.

Математичні ігри онлайн

Вже згадана нами платформа містить понад 20 тисяч різноманітних (близько 150 видів) математичних завдань для учнів початкової і середньої школи. Школярі обирають завдання за рівнями: це вкрай важливо. Учень проходить поступовий шлях розвитку та може відстежувати свій прогрес на кожному кроці.

Цей освітній майданчик є не просто тренажером, а й інтелектуальною системою, яка підлаштовується під кожного учня і стимулює інтерес до математики. Платформа аналізує відповіді – й рівень складності адаптується автоматично. Учень отримує миттєвий фідбек: коли помиляється, система дає чітке пояснення правила.

Платформа на 90% гейміфікована. За правильно виконані вправи учень отримує бали, нагороди, віртуальні значки, що мотивує краще за звичайні оцінки. Є внутрішні «челенджі» та рівні складності, як у грі.

Навчання через практику і життєві ситуації

Ще один головний аспект вивчення математики за фінськими стандартами. Будь-яку математичну тему діти розглядають через конкретні життєві ситуації. Наприклад, дроби вивчаються через приготування їжі (вирахування пропорцій), відсотки – через покупки, геометричні фігури – через конструювання моделей тощо.

Це формує усвідомлення користі математики у реальному житті. Вийшовши у світ, дитина зможе за допомогою прикладних знань справлятися з різноманітними побутовими труднощами.

Замість звичного навантаження задачами фіни надають перевагу регулярній груповій роботі, проєктам, креативному мисленню. Це дозволяє з легкістю включатися у професійні завдання та адаптуватися до робочого колективу.

Персоналізація навчання та індивідуальна підтримка

Фіни не орієнтуються на загальні стандарти, а враховують особистість й інтелектуальні дані кожного учня. Це відбувається через персоналізовані завдання та пояснення матеріалу. Як сказав би Макке Леппенен, до учнів не застосовується так зване фіксоване мислення, а значить:

  • дітей не порівнюють, а мотивують
  • вчителі наголошують на якості процесу, а не результату
  • школярів намагаються зацікавити – природно й без тиску
  • якщо хтось відстає, працює асистент учителя, який пояснює додатково
  • якщо учень випереджає інших, отримує завдання на логіку і стратегічне мислення

Кожна дитина працює у звичному для неї темпі, отримуючи завдання свого рівня й достатньо уваги від педагога. А тому вона хоче й далі навчатись та виконувати навіть більше вправ, ніж того вимагає шкільна програма.

Акцент на якості, а не на кількості

Фінські учні у порівнянні зі школярами багатьох країн світу вивчають менше тем, однак розглядають їх більш ґрунтовно. Виконання великої кількості практичних завдань дозволяє дуже добре засвоїти матеріал.

Фінські учні, між іншим, мають найменшу кількість домашніх завдань. В цілому на домашню роботу вони витрачають не більше 30 хвилин. Адже в основі вивчення математики лежить розуміння суті законів, а не механічне розв’язання задач. Водночас діти не перевантажені зубрінням і теорією.

Реклама


13.05.2025 1069
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

644
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

1523
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

5762
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

669
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

647
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

3640 17

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

319

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

359

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1028 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

593
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

301
05.08.2025

В Івано-Франківській громаді розпочали збір врожаю на землях комунального підприємства.  

459
03.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

507
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

593
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

756
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

381
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

921
07.08.2025

Біля Галича археологи виявили залишки дороги, яку вимостили за часів Княжої доби. Вона вела до Церкви Святого Пантелеймона.  

713
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

449
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

554
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

567
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2153 1