Руїни Франківська. Де знайти «те місто»?

У 2011 році мене, як історика, рекомендували українсько-німецькій режисерці Уті Кільтер аби я показав і розказав про будівлі та визначні місця Франика. Ну якщо чисто технічно, то її скоріше цікавила «станиславівська» архітектура, а не «іванофранківська» забудова.

Тоді я ще не мав чарівного браслета-крокоміра, але, думаю, ми находили тоді багато. Відстані від Княгинина до Майзлів і від Лепкого до Шевченка ніби й не катастрофічні, проте й немалі.

Плануючи оптимальний маршрут, я намагався уявити, що мало б бути цікавим мисткині, спробував додати все, що є у нас «німецького» (крім однойменного озера). Тому ми й мандрували між школою (тепер – ліцеєм) №11 та «Кольонією» з усіма її кірхами й т.п., а тепер спробуйте відгадати, що з усіх споруд викликало найбільший захват фрау режисерки?

Не відаю чи здивую вас зараз цим фактом, проте тоді, десять років тому, для мене це було відкриттям і примусило дещо інакше поглянути на місто. До речі, десь на межі 2010-2013 років моє бажання «знищити ото всьо точковим ядерним ударом і збудувати «шось нормальне», змінилося на дещо інші погляди.

Важлива ремарка: руйнувати і бомбити молодий Половський хотів хаотичну забудову. Тому не розпинайте мене)

Так-от, до Ути. Шалений захват у неї викликали купецькі та бюргерські будиночки одноповерхової забудови центру міста та околиць. На той час, коли се воно будувалося, вулиця Липова (тепер Шевченка), до прикладу, була вже скорше другим.

Саме ці будиночки родин торговців, місцевих підприємців, ремісників тощо, творили дух і стиль «того» міста. Саме їх фільмувала і фотографувала з усіх ракурсів режисерка. З-поміж усього іншого її «О, гут!» викликала хіба протестантська кірха та й по всьому.

До чого цей розлогий вступ? А до того, що цією публікацією ми спробуємо започаткувати низку публікацій про ще «той Франик»: місто, в якому жили не вище другого поверху чи мансарди. Місто, яке ми можемо зустріти хіба на колекційних листівках краєзнавців. Місто, якого вже не буде…

Галичани багато уваги приділяють власному житлу. Часто родина все життя будує хату, навіть не розраховуючи в ній сильно пожити. Тому за кожним будинком є історія людей. Сьогодні, про одну із таких історій.


Ліричний відступ №2

Купу років мої друзі та знайомі на запитання «Що взяти на пам’ять з Івано-Франківська?», незмінно чули: «бальзам, звісно!». Так-так, довший час візитівкою міста був саме унікальний «Прикарпатський бальзам» виробництва спиртзаводу «Княгинин».

Історія заводу закінчилася минулого року, у карантинному 2020 році, коротким повідомленням у пресі про те, що «цілісний майновий комплекс з другої спроби за 50% вартості» придбав місцевий забудовник і станом на цю мить там активно ростуть багатоповерхівки. А починалася вона, не мало й не багато, ще у 1878 (саме ця цифра була зазначена на торговій марці).

Проте ще в «Привілеї заснування Станиславова» (від 7 травня 1662) зазначалося:

«На передмісті дозволяю будувати броварні, солодовні, винниці… Даю свободи на …варіння пива, ситіння меду, гнання горілки, продаж їх…».

Як бачимо, передмістя Княгинин, яке зараз є цінним, у першу чергу своєю землею, майже центром, мало давні традиції виробництва алкоголю. 

Під час короткого й дещо загадкового епізоду зміни власника, коли підприємство отримала родина Ліберманів (офіційна назва: «Філіп і Бабетта Ліберман. Фабрика спирту і пресованих дріжджів»). До речі, маємо унікальні кадри 1934 року, де можна побачити саму родину мільйонерів – найбагатших людей Станиславова.

Так от, серед усього «цілісного майнового комплексу», проданого за пів ціни, була і садиба власників заводу (за часів перебування у державній власності – адміністративний корпус). Не зважаючи на гучну назву «вілла», садиба Ліберманів виглядає скоріше скромно, як і вся тогочасна модернова забудова. Саме такі будинки і формували особливий образ «того Франика».

Якщо відірватися від екрана смартфона, гуляючи містом, то упізнаєте цей образ. Але точно вже не конкретно цей, лише його тіні у залишках історичної забудови.

У 2015 громадськість намагалася привернути увагу до проблеми:

«Це унікальний для міста архітектурно-містобудівний комплекс … Серед корпусів є будинки, які беззаперечно є цінною забудовою і потребують внесення їх до реєстру об’єктів культурної спадщини».

Уже тоді зайшла мова про будівництво великого житлового комплексу та перенесення виробничих потужностей у район Хриплина. Далі ж події пішли інакшим сценарієм: завод визнали банкрутом і після тривалої тяганини…все. Наразі про зв'язок з історією нагадує хіба ключик, що є частиною емблеми житлового району, який раніше був частиною радянської міської символіки та бренду спиртзаводу.

Отже, спочивай із миром, садибо Ліберманів.

Шкодую, що не дійшов до неї з Утою Кільтер.


10.08.2022
Тіна Любчик

Журналістка Фіртки поспілкувалася зі Святославом Балакою, головою Асоціації інтервенційних онкологів України, який приїхав в Івано-Франківськ із Харкова. 

301
04.08.2022
Тетяна Дармограй

Повномасштабне російське вторгнення майже повністю витіснило коронавірусну хворобу з інформаційного простору України. Проте, як констатують медики, українці продовжують хворіти та помирати через цю недугу.

1179
31.07.2022
Тіна Любчик

Про пережите внаслідок російського вторгнення журналістці Фіртки розповіла киянка, яка працює дитячою психологинею, Ксенія Дичко. У перші дні повномасштабної війни жінка переїхала із сім’єю до Івано-Франківська.

1389
28.07.2022
Уляна Мокринчук

Журналістка Фіртки розпитала у психологині, як війна впливає на стосунки, як зберегти шлюб в умовах постійного стресу чи тривалої розлуки та чому сьогодні особливо важлива підтримка та щира розмова.  

1599
26.07.2022
Мар'яна Цимбалюк

У перші дні війни в село одразу зайшли російські війська, які розгорнули штаб неподалік їхнього дому. Ворожі солдати  використовували місцевих, як живий щит для захисту. Життя нагадувало сценарій фільму жахів. Як родині вдалося живими втекти на Прикарпаття, читайте в інтерв’ю для Фіртки.

1712
17.07.2022
Тетяна Дармограй

В Україні вже 144-й день триває повномасштабна війна. Через російську агресію процес загальної мобілізації продовжили до 23 серпня.

5535

Коли люди стикаються із Національною Хокейною Лігою, вони, в першу чергу, дивляться крізь призму інших турнірів та видів спорту. Наприклад, футбол й Англійська Прем’єр Ліга, Чемпіонат Світу чи Європи, Ліга Чемпіонів та інші. 

285

Питання грошей і релігії завжди хвилювало людей, ймовірно в її більш вузькому розумінні «грошей і церкви», «скільки жертвувати на церкву», «скільки давати священнику?». Періодично по селах чи містах вибухають скандали, пов'язані із майном чи фінансами тієї, чи іншої парафії, але з часом все затихає до наступного скандалу. Чому віряни повинні утримувати священників і церкву? Виявляється це питання таке ж древнє, як і сам світ, у якому живемо.

1829

Духовні пошуки на війні не тільки не припиняються й навпаки загострюються. Перебування на війні загострює  почуття віри, розставляє акценти на важливому і другорядному, показує скороминучість земного буття і близькість смерті, наскільки речі, які нас оточують і до яких ми звикли і вважаємо незамінними насправді є другорядними і неважливими. На війні загострюється нюх до фальші та брехні, там немає атеїстів. В окопах всі моляться.

1655

Московська церква в Україні, або як лукаво вони себе називають “Українською” іменуючись УПЦ, вже давно втратила риси Церкви, притаманні їй служіння Богу і людям та ведення людей до визволення душі.  

2678
09.08.2022

Перш за все фахівець радить виключити із щоденного раціону жирну та смажену їжу.

165
30.07.2022

Літо – та пора року, коли потрібно їсти максимально корисні та насичені вітамінами продукти  

966
27.07.2022

В літній період радять пити теплу воду, вона краще засвоюється організмом.  

985
09.08.2022

Після православ’я найбільше респондентів із Заходу України ідентифікували себе як греко-католиків (26%), протестантів та атеїстів (4%) і. Інші релігії та конфесії називалися рідше.  

159
05.06.2022

У Храмі Царя Христа (відомому, як церква на Майзлях) Святу літургію провів Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.

4424
09.05.2022

Кожен охочий мав змогу доєднатися до молитви через трансляцію на інтернет-ресурсах Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та Архікатедрального собору.  

6332
04.05.2022

Розмова між предстоятелями церков відбулась через відеозв'язок Zoom і тривала близько 40 хвилин. Патріарх Кирило під час розмови з протягом 20 хвилин, "читаючи з папірця", намагався переконати Папу Римського в доцільності війни росії проти України. 

7382 1
05.08.2022

Першого липня на п'ятому позачерговому засіданні Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини за зверненням Міністерства культури та інформаційної політики України внесено елемент “Культура приготування українського б

363
09.08.2022

Президент Володимир Зеленський закликає країна Заходу заборонити в’їзд всім громадянам росії на тлі її агресії проти України.  

142
30.06.2022

В оточенні президента кажуть, що система, привчена озиратись на Банкову, продовжила чекати команд, а у Зеленського зараз немає ресурсу розв'язувати всі питання. Показовою стала криза з пальним, яку чиновникам не вдалося вирішити оперативно.  

2616
14.06.2022

Восьмий апеляційний суд Львова 14 червня заборонив діяльність партій “Наші” та "Держава", які в Міністерстві юстиції вважають проросійськими.  

3560
25.04.2022

У Франції офіційно оголосили переможця президентських виборів, другий тур яких відбувся у неділю 24 квітня.

7470