Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу сформував довкола себе потужну наукову школу нафтогазового профілю.
На шляху розвитку закладу освіти постали як виклики, пов'язані з новітніми тенденціями в галузі енергетики, так і сучасні реалії війни росії проти України.
Про енергоефективність, вивчення альтернативних джерел енергії, реновацію та подолання наслідків ракетного обстрілу, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.
Незабаром новий семестр, вже другий в цьому навчальному році. Чи готовий університет повернутися до освітнього процесу після сесії?
Так, звісно. Наразі триває канікулярний період для студентів. Більшою мірою — відпустковий період для науково-педагогічних працівників.
Господарські служби працюють у посиленому режимі, тому що вони готують університет до нового семестру. На 2025 рік запланована велика кількість робіт господарського профілю. Зокрема, в холі (головного корпусу — ред.) йдуть відновлювальні роботи.
Триває посилена робота з облаштування тих корпусів, які зазнали ураження в червні минулого року. Зараз, на початку 2025 року йде процес з відбудови корпусу №7, лабораторії «Siemens». Фактично ми вже відновили діяльність навчальних і лабораторних середовищ, спортзалів, засклили їх та запустили там опалення.
Зараз ми також на етапі активної реновації університетських приміщень і територій кампусу для того, аби студенти, колектив, гості, абітурієнти й всі, хто нас відвідує, були задоволеними.
Чи відновлять лабораторію «Siemens»?
Звичайно так! На днях зустрічалися з фахівцями відповідної сфери будівництва саме аркових систем. Були тут і конструктор, і проєктант, і монтажники. Вивчили наявний стан об’єкта, зробили заміри. Стартуємо з виготовлення частини основи аркової системи на ту половину, де була зруйнована покрівля.
Попередньо плануємо, що до червня цього року буде повністю відновлено несучий покрівельний елемент і, відповідно, зроблені внутрішні роботи у лабораторії.
А як щодо техніки лабораторії?
Фактично техніка «Siemens» не постраждала, тому що основну частину удару на себе взяв арковий каркас настилу, який спрацював як демпфер: він погнувся, роздільна стіна між господарським ангаром і лабораторією обвалилася, але апаратне обладнання, яке було змонтовано в шафових стендах — не постраждало. Їх покрив пил, який буде потрібно прибрати, далі необхідно буде перепідключити з системи в мережі, зробити по-новому.
Розкажіть про відновлення корпусу №1 Інституту інформаційних технологій, який сильно постраждав внаслідок ворожого обстрілу торік. Яких ушкоджень зазнав та що вже вдалося відновити?
Внаслідок ракетного удару значних ушкоджень зазнала повністю дахова покрівля. Її змонтували та ввели в експлуатацію ще у вересні 2024 року. Вікна було змонтовано в жовтні, тобто корпус повністю засклений і накритий. Основні великі лекційні аудиторії відкрили також до першого жовтня.
В процесі завершення внутрішні роботи по корпусу. Сьогодні триває облаштування їх тепловими насосами для обігріву. Окрім цього, повністю відновлено каналізаційну систему, яка внаслідок ракетної атаки зазнала значного руйнування.
Корпус №1 планується запустити в освітній процес 24 лютого 2025 року, коли у нас стартує новий семестр.
Це разом із технікою та комп'ютерними класами?
Так, за другу половину 2024 року ми закупили за свої кошти і отримали від меценатів з Німеччини і Великої Британії багато комп'ютерної техніки, мультимедійного обладнання, меблів тощо.
В цілому ми будемо готові й матимемо оновлений хороший корпус. Але на тому крапка не ставиться, адже корпус підлягає ще термомодернізації.
Скільки коштів витратили на усунення наслідків ракетної атаки?
На першому етапі відбудови ми витратили понад 70 мільйонів гривень. Це не фінальна сума. Роботи триватимуть, сума коштів буде зростати.
А скільки ще потрібно для того, щоб повністю завершити ці роботи?
Ще на цьому етапі відновлення, окрім корпусу №7 і лабораторії "Siemens", потреби на близько понад 12 мільйонів гривень, ми ще очікуємо на цю допомогу партнерів.
Повністю на корпус №7, включно з проєктом термомодернізації, потрібна велика сума — понад 50 мільйонів гривень, але саме на відновлення його стійкості, з покрівлею дахів, вікон і облаштуванням тих стін, які зруйновані, потрібно ще близько 15 мільйонів гривень.
На лабораторію «Siemens» потрібно десь 3-4 мільйони гривень для того, аби відновити та зробити вже більш по-сучасному, утеплити тощо.
Якщо говорити про витрачені кошти на відбудову університету, то 90% — це кошти підтримки від Групи "Нафтогаз", решту — це інші партнери університету.
А які роботи проводять у холі головного корпусу?
Приміщення холу центрального корпусу університету взяла на себе компанія ДТЕК «Нафтогаз».
Окрім того, ДТЕК «Нафтогаз» буде фінансувати встановлення сонячної електростанції на даху університету.
Слід відзначити, що сьогодні за кошти Міністерства освіти і науки України для Центру колективного користування "Техноекобезпека Карпат" відбувається облаштування сонячної станції. ДТЕК «Нафтогаз» встановить другу станцію.
Як відбуватиметься термомодернізація корпусів?
Ми сьогодні в активній фазі реалізації цього проєкту з Міністерством освіти і з європейськими інституціями. На термомодернізацію вже виконана проєктно-кошторисна документація.
Щодо енергоефективності інших корпусів університету — ці всі приміщення теж з часом оновлюватимуть?
Звичайно, в проєкті енергоефективності беруть участь всі корпуси нашого університету і один гуртожиток. Інші гуртожитки — це №3, №4, №5 і №6 зробимо пізніше. Є інший проєкт, зараз ми розвиваємо це питання з меценатами стосовно, скажімо, осучаснення і в тому числі термомодернізації.
Що стосується вбиралень, душових, кухонь в гуртожитках. Вони теж оновлюватимуться?
У гуртожитках №3, №4, №5 і №6 проведено реновації стояків водопідведення, каналізації. Душові кабіни замінили ще у 2023-2024 р.р.
У гуртожитку №7 якраз завершується ця робота, і коли він буде у проєкті термомодернізації, ми повністю замінимо і стояки, і систему водопідведення, і опалення. Це все буде зроблено по-новому.
Університет декілька років тому активно працював щодо альтернативної енергетики з опалення приміщень. Яким чином буде забезпечуватися опалення у всіх навчальних корпусах?
Більш ніж 10 років тому університетський кампус був облаштований десятьма газовими даховими котельнями. Ми автономні й незалежні від "Теплокомуненерго".
Окрім того, ми отримали від однієї з європейських держав дизель-генераторну міні ТЕЦ, яка дозволяє виробляти і електроенергію, і генерувати тепло.
Як працює університет в напрямку відновлювальних джерел енергії?
Ми, як енергетично орієнтований університет сьогодні готуємо в цій сфері як і кадри, так і виконуємо науково-дослідну роботу, комунікуємо з університетами, громадськими організаціями й науковими установами, зокрема в сфері відновлюваних джерел.
У 2024 році саме партнери подарувати університету метанольну паливну комірку, є інші приклади співпраці, і вона розширяється.
Які нові спеціальності вводитиме університет, враховуючи його рух в напрямку енергетики?
В новій структурі ІФНТУНГ скоро буде новий окремий енергетичний напрям. Початком цього стала міжнародна акредитація до 2031 року німецькою компанією «ZEvA», нашої освітньої магістeрської програми «Інформаційні технології для сталого розвитку в енергетиці». Велика Британія вже фінансує цей проект.
Абітурієнт вступає і закінчує наш університет, з двома дипломами: наш диплом, і диплом Лондонського університету «London South Bank University», який конвертований в цілому світі. Навчання проводиться виключно англійською мовою. І ми є одним із шести університетів України, який отримав таке право, і єдиний університет енергетичного профілю.
Далі розвивається нами і багато інших освітніх програм, зокрема з нашим багаторічним партнером — Краківською гірничо-металургійною академією. Вони суттєво просунулися в енергетиці і ми, фактично, йдучи за ними, створюємо свій енергетичний факультет, а за ним і енергетичний університет майбутнього.
А що стосується нафтогазового профілю?
Наш профільний, сильний Інститут нафтогазової інженерії залишається. Це наш базис, наша історія, наше сьогодення і наше майбутнє, але вже у контексті сталого розвитку та сталого надрокористування.
Ми будемо зберігати й розширювати нафтогазовий профіль. Держава є енерготрейдером, великим нафтогазовим європейським хабом, елементом енергетичної безпеки Європи.
Скільки студентів зараз навчаються в університеті? Як пандемія та повномасштабне вторгнення вплинули на їхню кількість?
«Ковідний» період послабив певним чином набір 2020 і 2021 років. В 2022 році війна ще більше погіршила показники набору. У 2023 році ситуація дещо стабілізувалася.
Станом на 1 липня 2024 року у нас після випуску бакалаврів залишалося 4 600 студентів. А станом на 1 січня 2025 року в стінах університету знаходиться 7023 студенти. Тобто, ми прийняли на навчання багато студентів на перший курс бакалаврату, на магістратуру значно менше, аніж торік. Але до нас вступило понад 2400 людей — це більше, ніж половина всіх студентів, яка до того була.
Свого часу в університеті було чимало студентів-іноземців, які навчались саме нафтогазовому профілю. Яка ситуація сьогодні, зважаючи на «ковідні» часи та майже третій рік повномасштабної війни?
Ситуація зараз має певний стан очікування, який пов'язаний з війною і, відповідно, з проблемами з в’їзду студентів-іноземців в Україну на навчання. Через воєнний стан в державі є обмеження. Є, щоправда, деякі спеціальності, на яких студенти навчаються онлайн, особливо магістри.
Ми бачимо в цьому секторі освітніх послуг перспективу й активно працюємо сьогодні з посольствами кількох іноземних держав над залученням абітурієнтів-іноземців до університету на нафтогазовий, ІТ, екологічний і інші напрямки.
Як відбувається навчальний процес? Яка кількість студентів навчається онлайн та офлайн?
Минулого року вся магістратура нашого університету була онлайн. Частково третій і четвертий курс Інституту інформаційних технологій також був виведений в онлайн у зв'язку з ремонтом корпусу №1.
Десь 30% студентів ми були змушені через певні події вивести на онлайн-навчання у другій половині 2024 року.
Чи вдалося зберегти наукові школи, викладачів на тому рівні, що і до повномасштабної війни?
Якщо звернути увагу на наш науковий потенціал, на сьогодні ми маємо приблизно 460 науково-педагогічних працівників. Це майже сотня докторів наук за різними профілями діяльності університету і ще десь 370 кандидатів наук та доцентів. Молодих науковців, аспірантів є велика когорта.
Зберегти наукові школи, а в них і викладачів вдається непросто через незацікавленість молодого покоління науковою діяльністю, що не приносить достатнього фінансового задоволення, як інші сфери, – виробництво, бізнес і так далі.
Як розвиваються механічні факультети та інші технічні спеціальності?
У зв'язку з тим, що війна принесла певні виклики, перспективними стали інженерні спеціальності.
Сьогодні в тренді розвитку профілі енергетики, робототехніки з елементами штучного інтелекту, системи цифрового програмного керування, зеленого, енергоефективного, чистого, міцного і стійкого до ударів, до викликів, до ризиків воєнного часу будівництва, а також архітектура.
Ми це розуміємо і створюємо освітню інфраструктуру для майбутніх абітурієнтів та робимо все, щоб їх в нас було більше.
Як відбуватиметься приєднання Донбаської національної академії будівництва і архітектури. Про яку кількість викладачів йдеться?
Приєднання процес складний, багатогранний, який буде відбуватися поступово. Станом на сьогодні в академії є понад 45 науково-педагогічних працівників і близько 20 осіб навчально-допоміжного персоналу.
Ще у їхній структурі є відокремлений структурний підрозділ — Дружківський архітектурно-будівельний коледж. І вони також до нас переходять.
Чи є в університеті спеціальності, які побудовані на вивчені альтернативних видів енергії?
Звичайно, що є! Це бакалаврська програма «Інженерія відновлюваної енергетики» і магістерська програма «Енергетичний менеджмент».
Окрім того, ми реалізуємо і надалі розвиток програми енергетичної орієнтованості й ефективності і працюємо над відкриттям нових освітніх енергетичних програм в нашому університеті, які вже в цьому році у вступній кампанії почнуть набори абітурієнтів.
З чого все почалося?
Літом 2024 року в храмі Володимира і Ольги, в Івано-Франківську, відкрили, я б сказав, унікальну енергогенеруючу станцію на основі експлуатації теплового насоса в системі джерела низькопотенційного тепла – стічних каналізаційних вод. Тоді на відкриття приїхав Блаженніший Святослав Шевчук.
Система гріє підлогу церкви, а раніше її обігрівали від електрики. Тепер витрати електроенергії на роботу цієї системи скоротилися в рази.
Як співпрацюєте з бізнесом та які проєкти створюєте в межах цього?
Ми дуже тісно колаборуємося з виробництвом, розвиваємо нові кейси практичної, сучасної підготовки на виробництві, рухаємося ефективними кроками у плані освоєння дуальної освіти на таких складних ділянках, як нафтогазова інженерія, де потрібно працювати і фізично, й інтелектуально, і все поєднувати.
Окрім цього, ми рухаємося з інноваційним бізнесом. В нас добра співпраця з Промприлад-Реновація, з Юрієм Филюком, з яким ми постійно шукаємо нові лінії контакту в освітніх проєктах. Зокрема, ми спільно відкрили «Енергетичну академію ІФНТУНГ», яка працює з бізнес-орієнтованим середовищем по короткотермінових сертифікатних програмах.
Також ми долучаємо до співпраці з університетом все більше бізнесу енергетичної і дотичних до неї галузей економіки.
Чи є конкуренція між університетами Івано-Франківська, університетами з дотичною до технічної галузі спеціалізацією?
В нашому місті в освітній сфері в останні роки конкуренція є, і її корінь криється в боротьбі за абітурієнта. У сфері діяльності нашого університету є кілька освітніх програм, схожих із тими, що реалізуються ще у двох ЗВО нашого міста: Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та Університеті Короля Данила.
Тут певним чином перетинаються наші інтереси щодо освітніх програм на різних рівнях в економічній сфері, менеджменті, інженерії програмного забезпечення, екології, філології, туризмі, будівництві й архітектурі.
Проте, в них є і відмінності, які є нашими перевагами як технологічного університету, а саме: можливості налагодження освітнього процесу, наявність, що особливо важливо, лабораторної і практичної бази, висококваліфіковані викладачі з базовою освітою і науковим доробком за відповідним профілем.
Враховуючи, що правильно використаний функціонал конкуренції є основою розвитку, ми максимально працюємо над оновленням «проблемних» освітніх кейсів і рухаємося в сторону енергетики, сталого розвитку і енергетичного переходу, відбудови зруйнованих і оновленні застарілих об’єктів критичної енергетичної інфраструктури.
Буквально за останній місяць ми дали старт кільком новим освітнім програмам магістерського рівня, зокрема це «Економіка в енергетиці», «Менеджмент енергетичної інженерії», «Відновлення та модернізація об'єктів електроенергетики».
Сьогодні ми в тилових містах з великою віддачею повинні виконувати свою роботу так, щоб завтра нашим захисникам, які воюють, було куди повернутися, а їхні рідні і близькі сьогодні були освічені, були в теплих оселях, мали належне ставлення до себе. Ми це розуміємо, робимо і надихаємо інших.
І на останок щодо конкуренції: ми працюємо так, щоб бути поза нею.
Які основні стратегічні цілі університету на найближчі роки?
Впродовж історії свого розвитку Університет постійно працював у сфері підготовки та сертифікації кадрів, створенні наукового, методичного, техніко-технологічного забезпечення, формуванні науково-експертного середовища та матеріально-технічної бази, значну увагу приділяв комунікації з відокремленим структурним підрозділами — Коледжами.
Сьогодні стратегічними для університету є низка цілей, які зорієнтовані, зокрема на якісний розвиток людських компетенцій в колективі працівників і когорті випускників університету, зміцненні позицій у сфері освітніх послуг і науковій діяльності, особливо в сфері енергетики, сталого розвитку, повоєнної відбудови держави; забезпеченні внутрішньої фінансової стабільності та самодостатності; розвитку міжнародної співпраці та поширенні визнання бренду за межі України; розширенні співпраці з партнерами і стейкхолдерами як державної сфери, так і бізнесу; реновації і розбудови господарської, спортивної, освітньо-наукової інфраструктури.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
