Реформа "Укрпошти" в дії: у гірських селах Івано-Франківщини людям доведеться долати до 15 км, щоб отримати пенсію (ВІДЕО)

Внаслідок реформи "Укрпошти" гірські села, зокрема Голошина і Гринява у Білоберізькій громаді, що на Івано-Франківщині, менш як за місяць залишаться без листоноші.

Через це пенсіонери та люди з інвалідністю, які там проживають, не зможуть вчасно отримувати поштові послуги, продукти та ліки.

Відстані від населених пунктів до єдиного у громаді стаціонарного відділення "Укрпошти" можуть сягати 15 км, а пересувні відділення або не доїжджають через погані дороги, або працюють лише упродовж двох годин. Як живуть люди у гірських селах та чому їм необхідний листоноша, читайте у матеріалі Суспільного, передає Фіртка.


15 км по пенсію


Жителька Голошини Василина Паучак працювала листоношею "Укрпошти" 35 років. Вона вимагає залишити цю посаду в їхньому селі. Інакше, каже жінка, отримувати пенсії, листи, газети, продукти, ліки або сплачувати комунальні послуги жителям села буде дуже складно, а для когось — і зовсім неможливо.

Жителька села Голошина Василина Паучак. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Та як нас тут залишити, як бідних? Одну людину не можуть уже утримати! Та до чого ця організація уже?" — запитує Василина.

Жителі села Голошина вимагають не скорочувати посаду листоноші. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У селі Голошина, що має протяжність 30 км, проживають понад 400 людей. Місцеві кажуть, що пересувні відділення "Укрпошти" не доїжджають сюди через погані дороги й складне розташування села, а до єдиного у громаді стаціонарного пункту в селі Гринява треба йти пішки 15 км.

"Ну та я вже не годна в ту Гриняву йти, я вам кажу, що не годна і все", — говорить Василина Паучак.

"То не те, що лише ти. То всі не годні", — додає житель села Юрій Дроняк


Листоноша Оксана Шарабуряк: 24 км гірських доріг пішки та 3 тис. грн зарплати


Листоношею в селі Голошина наразі працює Оксана Шарабуряк. Жінка розносить людям пошту та інші необхідні речі упродовж 20 років. Вона обслуговує 435 жителів, зокрема 42 пенсіонерів, з яких десятьом — більш як 80 років. Працює Оксана Шарабуряк щовівторка і щоп’ятниці із 7:00 до 16:00.

"Приїжджаю на пошту, отримую гроші, товари першої необхідності: макарони, олію. У людей вдома беремо за електроенергію. Деколи буває, що в сільську раду навіть оплачуємо податки", — каже Оксана Шарабуряк.

Маршрут Оксани Шарабуряк — це 24 км гірських доріг, які вона долає переважно пішки. Він, зі слів жінки, починається у Гриняві й завершується у присілку Гостівець, де мешкають четверо пенсіонерів.

Жінка працюватиме листоношею ще менш як місяць. Після цього, розповідає, посаду із зарплатою орієнтовно 3 тис. грн скоротять.

"Там, поміж хати, треба ще до кожного перейти. Бо є такі старі пенсіонери, що вони не виходять на вулицю. Їм потрібно принести все додому. З Голошини автобуса немає.

Якщо мене скоротять, я навіть не знаю, хто буде ходити за цими грішми в Гриняву", — каже Оксана Шарабуряк.

Жителька Гриняви Василина Грималюк завдяки листоноші отримувала газети, ліки, пенсію і продукти. Сама піти в стаціонарний пункт "Укрпошти" жінка вже не в змозі.

"Що ми варті без листоноші? Та й газети повиплачували до нового року. Я шість екземплярів виписала, та й що? Та й хто мені газету принесе? Та ми без листоноші, як без рук, залишаємося", — говорить Василина Грималюк.


Відділення "Укрпошти" у селі Гринява: скорочення листонош призвело до навантаження на поштовий пункт


Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. З її слів, через скорочення листонош зросло і навантаження на поштовий пункт. Люди з віддалених сіл та присілків пішки долають від 1 до 5 км, аби отримати посилки, сплатити за електроенергію, поповнити мобільний рахунок. Інтернету в тих місцях немає, а найближчий банкомат — у селі Устеріки.

Світлана Рубаняк живе у селі Гринява. Щоб добратися до відділення "Укрпошти" жінці потрібно зійти з гори 2 км.

Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я з коштуром можу йти дві-три години. До того нам приносила листоноша газети, квитанції. Навіть могла продукти нам винести — тим, у кого нема нікого. Люди живуть одинокі, неходячі. Жінка з пошти все передавала", — ділиться Світлана Рубаняк.

Газети — чи не єдиний для місцевих жителів спосіб дізнатися новини, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. Загалом тут виписують майже пів тисячі примірників щопівроку. Житель Білої Річки Дмитро Федорчук, який також прийшов на "Укрпошту" пішки, бере газети й для сусідів.

"Підписку взяли, все взяли. Ніхто людей не попередив, що не буде листоноші. Люди гроші заплатили, тепер самі мусять ходити", — говорить Дмитро Федорчук.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"А там — моя сестра, чоловік лежачий. Як вона може піти сюди й пенсію забрати? І вони обоє перестарілі", — каже Василина Рубаняк.


Під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів


Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк розповідає, що в 17 населених пунктах, розташованих у її межах, мешкають 8 600 людей. Відстань між двома крайніми селами — Білоберізкою і Перкалабою — становить 70 км.

Голова громади додає, що достатньо великими є відстані між усіма селами й присілками. Через гірську місцевість сполучення між ними дуже складне. Два роки тому в громаді працювали два стаціонарні відділення "Укрпошти" — у Білоберізці та Гриняві. Також донедавна пошту в гірських селах розносили двоє листонош.

Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Колись у сільраді можна було дати довіреність — секретар мав такі повноваження. Ці довіреності вже повинні заноситися у Державний реєстр. Цю людину з інвалідністю привезти — 60 км у Верховину до нотаріуса і назад, щоб вона довірила комусь пенсію отримувати. Це просто зараз нереально", — говорить Дмитро Іванюк.

Голова Білоберізької громади також сказав, що заява представників "Укрпошти" про те, що підприємство зазнає збитків, бо люди припинили передоплату газет, є некоректною:

"Для прикладу, я працюю, жінка працює. І графік пересувної пошти — по дві години чекає авто двічі на тиждень у селі. У той період, коли ми на роботі. Звичайно, я не буду виписувати газети. Бо отримуватиму їх через місяць, два тижні. І для чого мені та застаріла інформація?"

Дмитро Іванюк каже: під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів.

"Я думаю: це — знущання з гуцульського народу. Бо проходила децентралізація, де було анонсовано, що мають бути доступні послуги для населення", — пояснює Дмитро Іванюк.

Щоб розв'язати проблему, голова Білоберізької громади звертався як до керівника "Укрпошти" в Івано-Франківській області Михайла Рудого, так і до представників обласної військової адміністрації, однак поки результату немає.


"Інформаційна безпека. "Укрпошта" залишила без такої послуги населення"


Голова Верховинської районної військової адміністрації під час наради в голови ОВА 13 липня 2023 року розповів, що загалом у Верховинському районі працюють дев’ять стаціонарних та чотири переїзні відділення поштового зв’язку, які обслуговують понад три тисячі людей. Зокрема, забезпечують їх газетами.

Село Голошина Білоберізької громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Якщо зважати на воєнний стан — це ж інформаційна безпека. Фактично, "Укрпошта" залишила без такої послуги населення", — говорить Бровчук.

Журналісти звернулись за коментарем до заступника директора обласної дирекції "Укрпошти" Тараса Біжика. Він порадив залишити своє запитання на головному сайті підприємства, адже питання реформи — це компетенція центральної дирекції.


Пояснення керівника обласної дирекції "Укрпошти" Михайла Рудого


13 липня під час наради в голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий розповів, що в межах другої хвилі реформи на Прикарпатті закрили 22 відділення поштового зв’язку.

"Працюють 345 відділень поштового зв’язку, з яких 61 — міське та 237 — у селах. У 231 населеному пункті працюють 47 пересувних бригад поштового зв’язку. 22 відділення закрили", — каже Рудий.

З його слів, станом на перший квартал 2023 року всі відділення були автоматизованими, однак різко впала кількість послуг, тому довелося проводити оптимізацію.

"Першорядним у визначенні кількості штатних працівників — операторів і начальників відділень, листонош — є обсяги роботи та попит населення на послуги, які надаються в "Укрпошті", — повідомив керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий.

Керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Також він додав, що штат працівників і кількість відділень змінювали щоквартально до пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни. З його слів, більшість працівників поштових пунктів написали заяви на звільнення за згодою сторін.

"Підприємство надає виплату в розмірі від одного до трьох-чотирьох посадових окладів, якщо людина сама напише заяву на звільнення. Ніхто не змушує", — говорить Рудий.

Після звільнень працівників і зменшення кількості відділень в "Укрпошті" ухвалили рішення змінити графік роботи стаціонарних пунктів на п’ятиденний — від ранку до обіду.


"Зробіть реформу в інтересах людей", — Онищук


Голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук доручила заступниці Людмилі Сірко підготувати листи до керівництва "Укрпошти" і Кабінету міністрів України щодо ситуації у гірських селах регіону.

"Звертаюся до вас, як голова ОВА, зробіть реформу в інтересах людей, враховуючи особливості нашої області — гірські території й соціальні верстви населення", — сказала Онищук.

Суспільне звернулося за коментарем до заступниці голови обласної військової адміністрації Людмили Сірко. Однак вона перебуває у відпустці.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Коментарі ()

29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

1493 1
28.10.2025
Вікторія Матіїв

«Немає більшої любові, ніж коли людина віддає життя за своїх друзів», — ці слова з Біблії (Євангеліє від Івана 15:13) найточніше описують Олега Павлишина. Його дружина Світлана Павлишин каже, що саме так він і жив — без вагань залишив усе: родину, спокій, звичне життя, щоб стати на захист України.  

29782
23.10.2025
Вікторія Косович

Як зміниться навчальний процес, за якими факторами поділять ліцеї та чого очікувати вчителям і учням старших класів, Фіртка поспілкувалася з директоркою департаменту освіти й науки Івано-Франківської міської ради, заступницею міського голови Вікторією Дротянко.

7943
20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

3237
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

10265
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

5078 1

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

423

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1674

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

1275

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1870
30.10.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

263
26.10.2025

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

5944
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

863
30.10.2025

Отець Юліан Тимчук розповів про історію походження свята Геловіну та пояснив, чому з християнського погляду воно не є «невинною розвагою». 

321
26.10.2025

Як вказують, молитимуться за припинення війни в Україні.

664
20.10.2025

Перша заповідь Закону Божого нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.     

19873
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8548
30.10.2025

В Івано-Франківському драмтеатрі покажуть другу прем'єру сезону й першу режисерську роботу акторки Надії Левченко «Квіти під руками диявола».

588
23.10.2025

За кілька останніх днів спостерігаємо різку зміну риторики США щодо Росії. Вперше за другої каденції Трампа США запровадили нові санкції проти Росії, комітет Сенату пропонує визнати Росію державою-спонсором тероризму.

1109
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

1288
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

2662
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1561