Реформа "Укрпошти" в дії: у гірських селах Івано-Франківщини людям доведеться долати до 15 км, щоб отримати пенсію (ВІДЕО)

Внаслідок реформи "Укрпошти" гірські села, зокрема Голошина і Гринява у Білоберізькій громаді, що на Івано-Франківщині, менш як за місяць залишаться без листоноші.

Через це пенсіонери та люди з інвалідністю, які там проживають, не зможуть вчасно отримувати поштові послуги, продукти та ліки.

Відстані від населених пунктів до єдиного у громаді стаціонарного відділення "Укрпошти" можуть сягати 15 км, а пересувні відділення або не доїжджають через погані дороги, або працюють лише упродовж двох годин. Як живуть люди у гірських селах та чому їм необхідний листоноша, читайте у матеріалі Суспільного, передає Фіртка.


15 км по пенсію


Жителька Голошини Василина Паучак працювала листоношею "Укрпошти" 35 років. Вона вимагає залишити цю посаду в їхньому селі. Інакше, каже жінка, отримувати пенсії, листи, газети, продукти, ліки або сплачувати комунальні послуги жителям села буде дуже складно, а для когось — і зовсім неможливо.

Жителька села Голошина Василина Паучак. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Та як нас тут залишити, як бідних? Одну людину не можуть уже утримати! Та до чого ця організація уже?" — запитує Василина.

Жителі села Голошина вимагають не скорочувати посаду листоноші. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У селі Голошина, що має протяжність 30 км, проживають понад 400 людей. Місцеві кажуть, що пересувні відділення "Укрпошти" не доїжджають сюди через погані дороги й складне розташування села, а до єдиного у громаді стаціонарного пункту в селі Гринява треба йти пішки 15 км.

"Ну та я вже не годна в ту Гриняву йти, я вам кажу, що не годна і все", — говорить Василина Паучак.

"То не те, що лише ти. То всі не годні", — додає житель села Юрій Дроняк


Листоноша Оксана Шарабуряк: 24 км гірських доріг пішки та 3 тис. грн зарплати


Листоношею в селі Голошина наразі працює Оксана Шарабуряк. Жінка розносить людям пошту та інші необхідні речі упродовж 20 років. Вона обслуговує 435 жителів, зокрема 42 пенсіонерів, з яких десятьом — більш як 80 років. Працює Оксана Шарабуряк щовівторка і щоп’ятниці із 7:00 до 16:00.

"Приїжджаю на пошту, отримую гроші, товари першої необхідності: макарони, олію. У людей вдома беремо за електроенергію. Деколи буває, що в сільську раду навіть оплачуємо податки", — каже Оксана Шарабуряк.

Маршрут Оксани Шарабуряк — це 24 км гірських доріг, які вона долає переважно пішки. Він, зі слів жінки, починається у Гриняві й завершується у присілку Гостівець, де мешкають четверо пенсіонерів.

Жінка працюватиме листоношею ще менш як місяць. Після цього, розповідає, посаду із зарплатою орієнтовно 3 тис. грн скоротять.

"Там, поміж хати, треба ще до кожного перейти. Бо є такі старі пенсіонери, що вони не виходять на вулицю. Їм потрібно принести все додому. З Голошини автобуса немає.

Якщо мене скоротять, я навіть не знаю, хто буде ходити за цими грішми в Гриняву", — каже Оксана Шарабуряк.

Жителька Гриняви Василина Грималюк завдяки листоноші отримувала газети, ліки, пенсію і продукти. Сама піти в стаціонарний пункт "Укрпошти" жінка вже не в змозі.

"Що ми варті без листоноші? Та й газети повиплачували до нового року. Я шість екземплярів виписала, та й що? Та й хто мені газету принесе? Та ми без листоноші, як без рук, залишаємося", — говорить Василина Грималюк.


Відділення "Укрпошти" у селі Гринява: скорочення листонош призвело до навантаження на поштовий пункт


Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. З її слів, через скорочення листонош зросло і навантаження на поштовий пункт. Люди з віддалених сіл та присілків пішки долають від 1 до 5 км, аби отримати посилки, сплатити за електроенергію, поповнити мобільний рахунок. Інтернету в тих місцях немає, а найближчий банкомат — у селі Устеріки.

Світлана Рубаняк живе у селі Гринява. Щоб добратися до відділення "Укрпошти" жінці потрібно зійти з гори 2 км.

Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я з коштуром можу йти дві-три години. До того нам приносила листоноша газети, квитанції. Навіть могла продукти нам винести — тим, у кого нема нікого. Люди живуть одинокі, неходячі. Жінка з пошти все передавала", — ділиться Світлана Рубаняк.

Газети — чи не єдиний для місцевих жителів спосіб дізнатися новини, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. Загалом тут виписують майже пів тисячі примірників щопівроку. Житель Білої Річки Дмитро Федорчук, який також прийшов на "Укрпошту" пішки, бере газети й для сусідів.

"Підписку взяли, все взяли. Ніхто людей не попередив, що не буде листоноші. Люди гроші заплатили, тепер самі мусять ходити", — говорить Дмитро Федорчук.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"А там — моя сестра, чоловік лежачий. Як вона може піти сюди й пенсію забрати? І вони обоє перестарілі", — каже Василина Рубаняк.


Під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів


Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк розповідає, що в 17 населених пунктах, розташованих у її межах, мешкають 8 600 людей. Відстань між двома крайніми селами — Білоберізкою і Перкалабою — становить 70 км.

Голова громади додає, що достатньо великими є відстані між усіма селами й присілками. Через гірську місцевість сполучення між ними дуже складне. Два роки тому в громаді працювали два стаціонарні відділення "Укрпошти" — у Білоберізці та Гриняві. Також донедавна пошту в гірських селах розносили двоє листонош.

Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Колись у сільраді можна було дати довіреність — секретар мав такі повноваження. Ці довіреності вже повинні заноситися у Державний реєстр. Цю людину з інвалідністю привезти — 60 км у Верховину до нотаріуса і назад, щоб вона довірила комусь пенсію отримувати. Це просто зараз нереально", — говорить Дмитро Іванюк.

Голова Білоберізької громади також сказав, що заява представників "Укрпошти" про те, що підприємство зазнає збитків, бо люди припинили передоплату газет, є некоректною:

"Для прикладу, я працюю, жінка працює. І графік пересувної пошти — по дві години чекає авто двічі на тиждень у селі. У той період, коли ми на роботі. Звичайно, я не буду виписувати газети. Бо отримуватиму їх через місяць, два тижні. І для чого мені та застаріла інформація?"

Дмитро Іванюк каже: під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів.

"Я думаю: це — знущання з гуцульського народу. Бо проходила децентралізація, де було анонсовано, що мають бути доступні послуги для населення", — пояснює Дмитро Іванюк.

Щоб розв'язати проблему, голова Білоберізької громади звертався як до керівника "Укрпошти" в Івано-Франківській області Михайла Рудого, так і до представників обласної військової адміністрації, однак поки результату немає.


"Інформаційна безпека. "Укрпошта" залишила без такої послуги населення"


Голова Верховинської районної військової адміністрації під час наради в голови ОВА 13 липня 2023 року розповів, що загалом у Верховинському районі працюють дев’ять стаціонарних та чотири переїзні відділення поштового зв’язку, які обслуговують понад три тисячі людей. Зокрема, забезпечують їх газетами.

Село Голошина Білоберізької громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Якщо зважати на воєнний стан — це ж інформаційна безпека. Фактично, "Укрпошта" залишила без такої послуги населення", — говорить Бровчук.

Журналісти звернулись за коментарем до заступника директора обласної дирекції "Укрпошти" Тараса Біжика. Він порадив залишити своє запитання на головному сайті підприємства, адже питання реформи — це компетенція центральної дирекції.


Пояснення керівника обласної дирекції "Укрпошти" Михайла Рудого


13 липня під час наради в голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий розповів, що в межах другої хвилі реформи на Прикарпатті закрили 22 відділення поштового зв’язку.

"Працюють 345 відділень поштового зв’язку, з яких 61 — міське та 237 — у селах. У 231 населеному пункті працюють 47 пересувних бригад поштового зв’язку. 22 відділення закрили", — каже Рудий.

З його слів, станом на перший квартал 2023 року всі відділення були автоматизованими, однак різко впала кількість послуг, тому довелося проводити оптимізацію.

"Першорядним у визначенні кількості штатних працівників — операторів і начальників відділень, листонош — є обсяги роботи та попит населення на послуги, які надаються в "Укрпошті", — повідомив керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий.

Керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Також він додав, що штат працівників і кількість відділень змінювали щоквартально до пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни. З його слів, більшість працівників поштових пунктів написали заяви на звільнення за згодою сторін.

"Підприємство надає виплату в розмірі від одного до трьох-чотирьох посадових окладів, якщо людина сама напише заяву на звільнення. Ніхто не змушує", — говорить Рудий.

Після звільнень працівників і зменшення кількості відділень в "Укрпошті" ухвалили рішення змінити графік роботи стаціонарних пунктів на п’ятиденний — від ранку до обіду.


"Зробіть реформу в інтересах людей", — Онищук


Голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук доручила заступниці Людмилі Сірко підготувати листи до керівництва "Укрпошти" і Кабінету міністрів України щодо ситуації у гірських селах регіону.

"Звертаюся до вас, як голова ОВА, зробіть реформу в інтересах людей, враховуючи особливості нашої області — гірські території й соціальні верстви населення", — сказала Онищук.

Суспільне звернулося за коментарем до заступниці голови обласної військової адміністрації Людмили Сірко. Однак вона перебуває у відпустці.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1922
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1017
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1191
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1627
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2825 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3919

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1120

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

627

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

434

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1157
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5770
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5319
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10716 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1421
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1409
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7627
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1102
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15951
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

520
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1521
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1973
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1863