Реформа "Укрпошти" в дії: у гірських селах Івано-Франківщини людям доведеться долати до 15 км, щоб отримати пенсію (ВІДЕО)

Внаслідок реформи "Укрпошти" гірські села, зокрема Голошина і Гринява у Білоберізькій громаді, що на Івано-Франківщині, менш як за місяць залишаться без листоноші.

Через це пенсіонери та люди з інвалідністю, які там проживають, не зможуть вчасно отримувати поштові послуги, продукти та ліки.

Відстані від населених пунктів до єдиного у громаді стаціонарного відділення "Укрпошти" можуть сягати 15 км, а пересувні відділення або не доїжджають через погані дороги, або працюють лише упродовж двох годин. Як живуть люди у гірських селах та чому їм необхідний листоноша, читайте у матеріалі Суспільного, передає Фіртка.


15 км по пенсію


Жителька Голошини Василина Паучак працювала листоношею "Укрпошти" 35 років. Вона вимагає залишити цю посаду в їхньому селі. Інакше, каже жінка, отримувати пенсії, листи, газети, продукти, ліки або сплачувати комунальні послуги жителям села буде дуже складно, а для когось — і зовсім неможливо.

Жителька села Голошина Василина Паучак. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Та як нас тут залишити, як бідних? Одну людину не можуть уже утримати! Та до чого ця організація уже?" — запитує Василина.

Жителі села Голошина вимагають не скорочувати посаду листоноші. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У селі Голошина, що має протяжність 30 км, проживають понад 400 людей. Місцеві кажуть, що пересувні відділення "Укрпошти" не доїжджають сюди через погані дороги й складне розташування села, а до єдиного у громаді стаціонарного пункту в селі Гринява треба йти пішки 15 км.

"Ну та я вже не годна в ту Гриняву йти, я вам кажу, що не годна і все", — говорить Василина Паучак.

"То не те, що лише ти. То всі не годні", — додає житель села Юрій Дроняк


Листоноша Оксана Шарабуряк: 24 км гірських доріг пішки та 3 тис. грн зарплати


Листоношею в селі Голошина наразі працює Оксана Шарабуряк. Жінка розносить людям пошту та інші необхідні речі упродовж 20 років. Вона обслуговує 435 жителів, зокрема 42 пенсіонерів, з яких десятьом — більш як 80 років. Працює Оксана Шарабуряк щовівторка і щоп’ятниці із 7:00 до 16:00.

"Приїжджаю на пошту, отримую гроші, товари першої необхідності: макарони, олію. У людей вдома беремо за електроенергію. Деколи буває, що в сільську раду навіть оплачуємо податки", — каже Оксана Шарабуряк.

Маршрут Оксани Шарабуряк — це 24 км гірських доріг, які вона долає переважно пішки. Він, зі слів жінки, починається у Гриняві й завершується у присілку Гостівець, де мешкають четверо пенсіонерів.

Жінка працюватиме листоношею ще менш як місяць. Після цього, розповідає, посаду із зарплатою орієнтовно 3 тис. грн скоротять.

"Там, поміж хати, треба ще до кожного перейти. Бо є такі старі пенсіонери, що вони не виходять на вулицю. Їм потрібно принести все додому. З Голошини автобуса немає.

Якщо мене скоротять, я навіть не знаю, хто буде ходити за цими грішми в Гриняву", — каже Оксана Шарабуряк.

Жителька Гриняви Василина Грималюк завдяки листоноші отримувала газети, ліки, пенсію і продукти. Сама піти в стаціонарний пункт "Укрпошти" жінка вже не в змозі.

"Що ми варті без листоноші? Та й газети повиплачували до нового року. Я шість екземплярів виписала, та й що? Та й хто мені газету принесе? Та ми без листоноші, як без рук, залишаємося", — говорить Василина Грималюк.


Відділення "Укрпошти" у селі Гринява: скорочення листонош призвело до навантаження на поштовий пункт


Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. З її слів, через скорочення листонош зросло і навантаження на поштовий пункт. Люди з віддалених сіл та присілків пішки долають від 1 до 5 км, аби отримати посилки, сплатити за електроенергію, поповнити мобільний рахунок. Інтернету в тих місцях немає, а найближчий банкомат — у селі Устеріки.

Світлана Рубаняк живе у селі Гринява. Щоб добратися до відділення "Укрпошти" жінці потрібно зійти з гори 2 км.

Стаціонарне відділення "Укрпошти" у селі Гринява обслуговує понад півтори тисячі людей з усієї громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я з коштуром можу йти дві-три години. До того нам приносила листоноша газети, квитанції. Навіть могла продукти нам винести — тим, у кого нема нікого. Люди живуть одинокі, неходячі. Жінка з пошти все передавала", — ділиться Світлана Рубаняк.

Газети — чи не єдиний для місцевих жителів спосіб дізнатися новини, розповіла начальниця відділення Ольга Федорчак. Загалом тут виписують майже пів тисячі примірників щопівроку. Житель Білої Річки Дмитро Федорчук, який також прийшов на "Укрпошту" пішки, бере газети й для сусідів.

"Підписку взяли, все взяли. Ніхто людей не попередив, що не буде листоноші. Люди гроші заплатили, тепер самі мусять ходити", — говорить Дмитро Федорчук.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію.

Василина Рубаняк ішла від присілка Гостівець 5 км, щоб узяти пенсію. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"А там — моя сестра, чоловік лежачий. Як вона може піти сюди й пенсію забрати? І вони обоє перестарілі", — каже Василина Рубаняк.


Під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів


Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк розповідає, що в 17 населених пунктах, розташованих у її межах, мешкають 8 600 людей. Відстань між двома крайніми селами — Білоберізкою і Перкалабою — становить 70 км.

Голова громади додає, що достатньо великими є відстані між усіма селами й присілками. Через гірську місцевість сполучення між ними дуже складне. Два роки тому в громаді працювали два стаціонарні відділення "Укрпошти" — у Білоберізці та Гриняві. Також донедавна пошту в гірських селах розносили двоє листонош.

Голова Білоберізької громади Дмитро Іванюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Колись у сільраді можна було дати довіреність — секретар мав такі повноваження. Ці довіреності вже повинні заноситися у Державний реєстр. Цю людину з інвалідністю привезти — 60 км у Верховину до нотаріуса і назад, щоб вона довірила комусь пенсію отримувати. Це просто зараз нереально", — говорить Дмитро Іванюк.

Голова Білоберізької громади також сказав, що заява представників "Укрпошти" про те, що підприємство зазнає збитків, бо люди припинили передоплату газет, є некоректною:

"Для прикладу, я працюю, жінка працює. І графік пересувної пошти — по дві години чекає авто двічі на тиждень у селі. У той період, коли ми на роботі. Звичайно, я не буду виписувати газети. Бо отримуватиму їх через місяць, два тижні. І для чого мені та застаріла інформація?"

Дмитро Іванюк каже: під час реформи "Укрпошти" не зважили на специфіку гірських районів.

"Я думаю: це — знущання з гуцульського народу. Бо проходила децентралізація, де було анонсовано, що мають бути доступні послуги для населення", — пояснює Дмитро Іванюк.

Щоб розв'язати проблему, голова Білоберізької громади звертався як до керівника "Укрпошти" в Івано-Франківській області Михайла Рудого, так і до представників обласної військової адміністрації, однак поки результату немає.


"Інформаційна безпека. "Укрпошта" залишила без такої послуги населення"


Голова Верховинської районної військової адміністрації під час наради в голови ОВА 13 липня 2023 року розповів, що загалом у Верховинському районі працюють дев’ять стаціонарних та чотири переїзні відділення поштового зв’язку, які обслуговують понад три тисячі людей. Зокрема, забезпечують їх газетами.

Село Голошина Білоберізької громади. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Якщо зважати на воєнний стан — це ж інформаційна безпека. Фактично, "Укрпошта" залишила без такої послуги населення", — говорить Бровчук.

Журналісти звернулись за коментарем до заступника директора обласної дирекції "Укрпошти" Тараса Біжика. Він порадив залишити своє запитання на головному сайті підприємства, адже питання реформи — це компетенція центральної дирекції.


Пояснення керівника обласної дирекції "Укрпошти" Михайла Рудого


13 липня під час наради в голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий розповів, що в межах другої хвилі реформи на Прикарпатті закрили 22 відділення поштового зв’язку.

"Працюють 345 відділень поштового зв’язку, з яких 61 — міське та 237 — у селах. У 231 населеному пункті працюють 47 пересувних бригад поштового зв’язку. 22 відділення закрили", — каже Рудий.

З його слів, станом на перший квартал 2023 року всі відділення були автоматизованими, однак різко впала кількість послуг, тому довелося проводити оптимізацію.

"Першорядним у визначенні кількості штатних працівників — операторів і начальників відділень, листонош — є обсяги роботи та попит населення на послуги, які надаються в "Укрпошті", — повідомив керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий.

Керівник обласної дирекції "Укрпошти" Михайло Рудий. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Також він додав, що штат працівників і кількість відділень змінювали щоквартально до пандемії COVID-19 і початку повномасштабної війни. З його слів, більшість працівників поштових пунктів написали заяви на звільнення за згодою сторін.

"Підприємство надає виплату в розмірі від одного до трьох-чотирьох посадових окладів, якщо людина сама напише заяву на звільнення. Ніхто не змушує", — говорить Рудий.

Після звільнень працівників і зменшення кількості відділень в "Укрпошті" ухвалили рішення змінити графік роботи стаціонарних пунктів на п’ятиденний — від ранку до обіду.


"Зробіть реформу в інтересах людей", — Онищук


Голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук доручила заступниці Людмилі Сірко підготувати листи до керівництва "Укрпошти" і Кабінету міністрів України щодо ситуації у гірських селах регіону.

"Звертаюся до вас, як голова ОВА, зробіть реформу в інтересах людей, враховуючи особливості нашої області — гірські території й соціальні верстви населення", — сказала Онищук.

Суспільне звернулося за коментарем до заступниці голови обласної військової адміністрації Людмили Сірко. Однак вона перебуває у відпустці.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Коментарі ()

16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

690
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1013
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6262
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1613
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1940
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3091 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

183

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

703

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

805

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1375
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

418
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1556
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1439
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3482
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3541
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7128
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1148
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

380
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

245
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

471
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

656
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

724