В останній тиждень перед виборами нагромадження чуток і пліток, що їх зазвичай у передвиборчій кампанії називають «брудом», сягнуло апогею. Дійшло до того, що окремі претенденти на парламентське крісло відверто брешуть на публічних виступах та в пресі. І з владних трибун поширюють, наче базарні пліткарки, наклепи на конкурентів. Кого найбільше побоюються у виборчій боротьбі, того й обмовляють.
Лідер серед кандидатів в народні депутати по 86-му виборчому округу Володимир Грабовецький розповів, звідки у пліток про нього ноги ростуть і як є насправді.
За батьківську віру
Що найбільше шанується в Галичині? Вірність батьківській вірі. Це небезпідставно. Саме віра визначає наш світогляд. Християнські цінності для віруючої людини є тим непохитним фундаментом, на якому будується все життя – родина, дім, виховання дітей, ставлення до роботи, відповідальність за свої слова, стосунки з іншими людьми. Християнин не буде свідомо обманювати людей, не буде злословити і обмовляти, не пліткуватиме – бо знає, що це гріх від Бога. Він буде чесно і відповідально робити свою роботу – бо знає, що тримає відповідь за все зроблене перед Богом і перед людьми. До Бога християнин звертається в молитві, приймає його за посередництвом сповіді і причастя. І робить це для свого серця, задля своєї душі. А не на показ, щоби демонструвати знання обрядів людям у церкві.
«Мені переказували, що опоненти по виборах усюди, де бувають, пліткують, наче я якийсь там сектант, – каже Володимир Грабовецький. – Я ставлюся до їхніх потуг піднятися на цій брехні досить іронічно. Бо люди, з якими я спілкуюся, з якими зустрічався, які знають мою родину, друзів, оточення, знають, що Грабовецькі – сім’я християнська».
Володимир Грабовецький – третя дитина в сім’ї. Його назвали, як розповідає мама Галина Василівна, на честь славетного давньоукраїнського князя – хрестителя України-Руси. Малого охрестили в Надвірній. Попри складні часи, а було це у 1977-му, та можливі ускладення з «райкомом», батьки розсудили мудро: будь-яка влада – минуща, а Бог є вічним.
Своїх двох діток – сина Михайлика, якому виповнилося два роки, і дочку Марічку, якій уже чотири місяці, – Володимир та Юля Грабовецькі охрестили невдовзі після народження.
«Не буду вдаватися до екскурсу в історію становлення Української Церкви, але відзначу, що я особисто є прихильником ідеї створення Єдиної помісної церкви в Україні. Як про це говорили патріарх Української православної церкви Київського Патріархату Філарет та глава Української греко-католицької церкви Святослав», – підкреслює Володимир Грабовецький. І додає, що в теперішній час, коли в Україні відчувається жорсткий тиск «русскава міра», допомога рідній церкві, рідній батьківській вірі є обов’язком кожного українця-християнина. І цей свій обов’язок Грабовецький виконує щиросердечно.
Для рідного краю
«Для мене батьківський дім завжди був і є найкращим місцем у світі. Тут – знайомі до кожного сантиметра двір і вулички, друзі дитинства, рідні люди. І тому я повернувся. Вернувся домів», – каже Володимир. Після Києва, де вчився під опікою старшого на 16-ть років брата Ярослава і де починав діяльність юриста та започаткував приватну адвокатську практику, у 2009-му повернувся в Надвірну.
«Мене тоді вразило, що і в рідному місті, і в селі, та й скрізь, куди не кинь оком, були якісь негаразди, – продовжує чоловік. – У лікарнях не вистачало ліків і обладнання, у школах – навчального приладдя, комп’ютерів і книжок. У селах на автобусних зупинках часто не було навіть навісів від дощу… Проблеми були всюди. Якщо в містах побут виглядав ще більш-менш налагодженим, то по селах усе ніби застигло в минулому сторіччі…» Бажання покращити ситуацію довкола, бажання допомогти наштовхнулося на бюрократію державної машини. Установи – лікарня, школа, дитсадок, – не мали права приймати подарунки від приватних осіб, бо тоді ними починали цікавитися податкова та УБОЗ.
Вирішення проблеми підказав шкільний товариш Юрій Дерев’янко – запропонував іти працювати співголовою в свій Благодійний фонд. Так, із 2010 року Володимир Грабовецький є куратором роботи фундації у Долинському, Рожнятівському, Богородчанському районах і Болехівській міській раді. На сьогоднішній день більше 250 закладів, серед яких медичні, освітні, спортивні та дошкільні, отримали підтримку Фонду за сприяння Володимира Грабовецького. Плюс безплатна юридична допомога у громадських приймальнях, які були відкриті в районних центрах області.
«Окремі люди цікавляться, чиїм коштом працює Фонд, – не боїться бути відвертим кандидат у депутати. – Відповідаю: все – чисто. Це гроші, чесно зароблені нами і нашими друзями-однодумцями. Вони є задекларовані, з них сплачені всі податки». Зрозуміло, що в інакшому випадку – з українськими «поліційними» державними органами, – Фонду попросту би не було. І не було би півтори тисячі відвойованих справ для «дітей війни», як і мультимедійних центрів та нових парт у сільських школах, нових машин «швидкої допомоги» та реанімаційного обладнання в лікарнях, видань сучасних письменників у багатьох сільських бібліотеках. «Все це вже працює для людей», – констатує Володимир Грабовецький.
Слово за громадами
«Ми, я маю на увазі Фонд, пережили вже не одні вибори – працювали, працюємо і надалі будемо працювати, – каже Володимир Грабовецький у відповідь на закиди про передвиборчу активність. – Маємо звертання про підтримку від багатьох установ. Люди чекають, щоби після виборів відновити з нами співпрацю. Дитячим садкам і далі потрібні сучасні меблі, іграшки і нові плити на кухню. Багатьом школам потрібно оновити комп’ютери, закінчити заміну вікон. На зустрічах у містах і селищах просять допомогти із дитячими ігровими майданчиками, зі спортивними майданчиками для школярів. Спілкування з людьми під час виборчої кампанії дозволило не тільки конкретизувати депутатську програму, але й більш ефективно спланувати подальшу роботу Фонду».
Що ж стосується роботи в парламенті, то тут Володимир Грабовецький бачить себе захисником інтересів місцевих громад. І саме тому виступає за скасування депутатських привілеїв і впровадження механізму відкликання громадами своїх депутатів. «Депутати, обрані громадою, повинні бути відповідальними перед нею, – вважає кандидат. –Бездіяльні або недобросовісні депутати – політичні перешиванці, – повинні бути відкликані з парламенту. В такому випадку народні обранці будуть працювати на громаду. А значить – і на Україну». Ще одна гідна відповідь конкурентам, які оббріхують усіх довкола «тушками», не пропонуючи виборцям нічого конкретного.
П’ять основних постулатів програми кандидата в народні депутати України Володимира Грабовецького не залишають каменя на камені від побрехеньок його недоброзичливців. Грабовецький іде до Верховної ради з такими переконаннями: імпічмент Януковичу, люстрація влади, можливість громадам відкликати депутатів, розширення прав місцевого самоврядування і зменшення впливу виконавчої вертикалі влади, а також захист усього українського – мови, культури, віри.
Підтримуючи програму Володимира Грабовецького, за тиждень до виборів довкола нього об’єдналися шість незалежних кандидатів у депутати 86-го округу.
