Сьогодні, 9 грудня, із Криворівні Верховинського району, вже 22 раз на схід разом з волонтерами вирушив Василь Германюк. Крім харчів, теплого одягу та інших речей, везуть і невелику дерев’яну капличку.
Це вже буде дев’ята каплиця, яку зробив Германюк. Її поставлять біля шпиталю в Сєвєродонецьку, пише Репортер.
Його міні-храми стоять на Донбасі: у Бахмуті, дві у Старобільську, в Мар’янці, в селищах Часів Яр, Мирна Долина, Гірське. Побудував одну для десантників у місті Ананьєві Одеської області, ще одну – для військових у селищі Машівці, на Полтавщині.
«У Мар’їнці особливо просили поставити там, де дитячі заклади, – пригадує майстер. – Їх тоді сильно обстрілювали. І десь зараз обстрілюють, але там, де стоїть капличка, Бог дає, що більш-менш спокійно, що й діти вчаться».
Ще коли у десантників в Ананьєві освячували каплицю, того дня там охрестили двох дітей – другий і четвертий клас.
Волонтери їдуть відвідати усіх своїх гуцулів, які нині там служать. Каже пан Василь, що з Верховинського району нині на Донбасі – 28 людей. З них – чотири жінки.
«У Мар’їнці, у госпіталі – одна, ще одна дівчина у Гірському, а одна у Попасній, – перераховує Василь Германюк. – Є ще наші чоловік з жінкою разом у Кримському служать, є з Верховини два рідні брати на передовій. Усіх обдзвонимо та привітаємо гостинцями перед Миколаєм. Того року як приїздили, то тато з сином разом воювали, але вже демобілізувалися».
За словами пана Василя, перед поїздкою в селі організували толоку. Жінки готували гуцульські смаколики, а чоловіки все те пакують у контейнери.
«От, дзвонять, що треба берці чи бушлати, то в селі навіть питання не стоїть, аби ми це не зорганізували, – запевняє Германюк. – Робимо невеликий схід селян і вирішуємо, як дістати й передати. Мінімум чотири рази на рік їдуть із села, а на такі свята, як Великдень чи Різдво – обов’язково».
