Полігон токсичних відходів у Калуші засадять кущами і чагарниками

 

На початку жовтня було відновлено роботи з видалення та вивезення гексахлорбензолу на полігоні токсичних відходів.

 

На ці роботи держава виділила 120 млн. грн., їх тут проводила фірма, яка працювала на калуському полігоні токсичних відходів і у минулому році — ТзОВ «С.І. Груп Консорт ЛТД».

 

Замовником робіт виступило управління регіонального розвитку і будівництва обласної держадміністрації. За словами заступника начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Івана Дембича, 25 жовтня на утилізацію з Калуша вивезли останню партію гексахлорбензолу (через Миколаївський порт у Великобританію).

 

Загалом у жовтні цього року з полігону вилучили понад 3,4 тис. тонни суміші гексахлорбензолу і грунту та відправили 57 вагонів з отрутою. За період з 2010 року, коли з Калуша почали вивозити гексахлорбензол, — вже 21,5 тис. тонни. На даний час роботи на полігоні не ведуться.

 

Як зазначив Іван Дембич, минулого року було проведено обстеження полігону на предмет уточнення об’ємів гексахлорбензолу. З врахуванням того, що вже вивезли у цьому році, залишається ще близько 10 тис. тонн токсичних відходів. Загалом на вивезення і утилізацію гексахлорбензолу держбюджет вже виділив близько 750 млн. грн., для повного очищення полігону від токсичних відходів треба ще щонайменше 300 млн. грн.

 

Іван Дембич сподівається, що наступного року фінансування буде виділено і роботи на полігоні продовжаться. Дані, зазначає Іван Дембич, щоразу змінюються, інформація уточнюється. Так, підрядник залучив науковців ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України».

 

На полігоні просвердлили вісім свердловин, фахівці регулярно відбирають і досліджують проби грунту та проводять спостереження за полігоном. Уточнюється й інформація про місця захоронення гексахлорбензолу. Так, зазначив Іван Дембич, вже у жовтні в ході робіт виявили два місця захоронення гексахлорбензолу, які не були позначені на карті і про які досі не було відомо. Більша частина полігону від відходів вже звільнена. Тут днями побували керівник та спеціалісти з НДІ гірського лісівництва. Ця установа отримала доручення розробити проект заліснення території полігону. За словами Івана Дембича, фахівці відібрали проби води і грунту з тим, щоб визначити, які рослини тут доцільно висадити.

 

Вірогідно, це будуть кущі і чагарники, оскільки через полігон проходить лінія електропередач і високі дерева не підходять. Вже підготовлено 500 одиниць розсади і, якщо дозволить погода, то на звільненій від відходів території біологічну рекультивацію проведуть ще до кінця цього року. Незважаючи на те, що більша частина токсичних відходів з Калуша вже вивезена, досі точиться дискусія: чи варто було чіпати полігон та витрачати мільярд гривень на вивезення токсичних відходів з Калуша, чи треба було обрати інший шлях і вкласти 30 млн. грн. в ізоляцію полігону (а з огляду на те, скільки коштів ще треба буде освоїти для повного вивезення і утилізації гексахлорбензолу, ця ідея є актуальною і зараз), пишуть Дзвони Підгір'я.

 

Іван Дембич у своєму коментарі зазначив: у 2010 році, коли у Калуш приїжджала місія ООН, на полігоні, який на той час був закритим, не можна було дихати, тут відчувався запах отрути. Гексахлорбензол тоді виявили у пробах за межами полігону. Тобто він був негерметичним і треба було вживати якісь кардинальні кроки для усунення загрози для людей. І якщо на державному рівні, вважає Іван Дембич, прийняли рішення про вивезення отрути, то для Калуша це кращий варіант.

 

«Нехай ми мали б спокій на 20 чи 50 років, а далі що? — зазначив він. — Крім того, полігон з такою кількістю токсичних відходів, а це 50% відходів І класу небезпеки, які є в країні, треба було б брати на баланс, огородити, забезпечити освітлення, охорону, проводити постійний моніторинг тощо і при тому знати, що рано чи пізно все одно до цього питання треба буде повертатися».

 

Щодо якості робіт, то, за словами Івана Дембича, він практично щодня буває на полігоні, мав можливість спостерігати за процесом його вивезення і зазначив: до якості робіт не має жодних претензій. Фірма, яка проводила роботи, має ліцензію,а люди, які тут працювали, — відповідну підготовку та засоби захисту.

 

Як повідомив у прямому ефірі на Калуському міському телебаченні міський голова Ігор Насалик, на початку жовтня відновилися роботи з видалення та утилізації гексахлорбензолу на полігоні твердих хімічних відходів ТзОВ «Оріана-Галев».


14.11.2012 2483 0
Коментарі (0)

09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1135
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

898
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1029
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7044
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1687
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2455

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

187

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

524

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1556

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

820
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1027
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

526
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

893
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1205
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

767
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1328 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

917
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37257 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

970
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1249
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

744
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2867 13