«Не я б’ю — верба б’є»: якими були традиції на Вербну неділю у пращурів

Сьогодні, 9 квітня, багато українців відзначають християнське свято – Вхід Господній в Єрусалим. Ця дата є важливою подією з життя Ісуса Христа, коли він верхи на віслюку в'їхав у священне місто.

Жителі Єрусалиму зустрічали Ісуса вигуком "Осанна", а на його шляху кидали пальмові гілки. Українці цей день називають Вербна неділя.

За традицією люди несуть до храму вербові галузки і вітають один одного: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень – Великдень!" Про те, чому в Україні почали святити саме вербу, що робили з гілочками і як цей день відзначали пращури, Суспільному розповіла етнологиня Леся Горошко-Погорецька, передає Фіртка.


Розкажіть, чому в Україні почали святити саме вербу і що вона символізує?


Тиждень перед Великоднем називається Вхід Господній до Єрусалиму. Ісус Христос воскрeсив помeрлого Лaзaря у Вiфанiї й ця звістка стала відома багатьом. Тож коли Христос завітав у Єрусалим, люди його зустріли з почестями: співали пісні на його честь, кидали під ноги квіти та пальмові та оливкові гілки. Українці цей день називають Вербна, Квітна, Баськова, Шуткова неділя або Вербниця і за звичаєм благословляють в церкві галузки. Оскільки в Україні пальми та оливи не ростуть, у нас є звичай використовувати гілки верби, які навесні швидко розпускаються.

У різних народів це свято називається також по-різному. Наприклад, у поляків це Пальмова неділя, хоч у храми для освячення вони несуть саме вербу, а не пальму. Жителі Балканського півострова освячували кизилові гілки. Тобто кожен освячував те, що на той час квітнуло і від чого розквітала земля.

Вербну неділю святкували ще у дохристиянські часи. Тоді це було пов’язано з розквітом природи, весною, пробудженням, оновленням. Все, що зеленіє – значить живе, буде плодоносити та проростати.

Верба – одне з дерев, яке дуже продуктивне, гнучке і родюче. Навіть коли сухий патик запхати у вологий ґрунт, він проросте. Недарма існує приказка: "Дівчина, як верба – куди посадиш, там прийметься". Тобто дівчата, йдучи жити до свекрухи, мали "прижитися" і тоді все в них буде добре, незалежно від того, хотіла вона того чи ні.

Багато дохристиянських традицій набули християнського змісту, багато з яких побутують досі. Як і раніше вербою квітчали хати, садили навколо гробів, бо вона добре приймалась.


Що це за звичай – бити вербовими гілочками?


Ключова обрядодія Вербної неділі така, що після освячення гілочок чи галуззя, ними легко б’ють дітей, родичів чи знайомих і при тому промовляють: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень".

У народі існують різні інтерпретації вислову: "Верба б’є – не заб’є", навіть переосмислення у залежності від ситуації в країні. Наприклад, під час коронавірусу можна було почути таке: "Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Пасха – де твоя маска", під час війни: "Не я б’ю – Байрактар б’є", маючи на увазі ракетний комплекс. Якою б не була інтерпретація, вислів живе і є активним упродовж тривалого часу.

Оскільки верба є родючою рослиною, вважається, що легке побиття нею повинно передати всі властивості та якості верби людині – дитина швидко виросте, як верба, і буде здоровою, а дорослий стане сильним, продуктивним, бадьорим.

Відколи з’явилась ця традиція – точно не знає ніхто. Припускаємо, що з найдавніших часів, адже в народах існувало свято присвячене вербі.

У принципі всі обряди пов’язані з биттям пронизують всю обрядовість. Наприклад, раніше схожі обряди були на весіллі молодят. Їх били галуззям для того, щоб вони були "продуктивними" і "родючими". Вдаряли також маленьких діток на хрестинах, аби вони росли здоровими, дужими і високими. Або ж день Святого Валентина. Це зараз дарують квіти та сердечка. А раніше це був день Луперкаліїв, коли дівчат шмагали батогами з козячої шкіри, спонукаючи їх виходити заміж, бути плідними і продуктивними. Усе це, так би мовити, "заряджало" людей.

Зараз таких обрядів немає і ляскання галузками верби існують у більш делікатній формі: ніхто нікого не шмагає, це швидше – звичка так робити.


Тепер до в’язанки вербових галузок, які несуть для освячення в храм, часто додають й інші рослини. Чи є правило – яким має бути букет на Вербну неділю?


Настанов чи правил, яким має бути букет, немає. Так само неважливо, буде це гілочка чи оберемок верби. Головне – аби її освятити.

У наших предків були окремі традиції, коли хтось старший у селі вирубував гілки, приносив і складав їх у церкві. Коли отець все освячував, люди витягали по патичку. Ця традиція була навіть підставою для ворожіння. Наприклад, коли хтось витягував довгий прутик з котиками, це означало, що людина житиме довго і щасливо. Якщо ж прут куций, без котиків чи взагалі переламаний – щось могло статись недобре.

У містах вербові гілочки стали прикрашати – уквітчувати, додавати стрічки. Квіти ще не цвітуть, тому до букета часто додають сухоцвіт.


Як готувалися до свята наші пращури і як зараз маємо до Вербної неділі готуватись ми?


Якихось особливих приготувань чи святкувань на Вербну неділю не було і немає. День перед тим – у Лазареву суботу – досить поширеним звичаєм було засівання гороху. Але у принципі нічого робити на городах не можна було, адже вважалось, що не буде врожаю.


Що можна, а що не можна робити у Вербну неділю?


Знову ж таки Квітна або Вербна неділя практично не має звичаїв чи обрядів як, наприклад, з приготуванням обов’язкових страв до столу, сервіруванням чи іншими домашніми справами.

У цей день треба постити й не влаштовувати ніяких гостин. Тим більше, що наступного дня починається Страсний тиждень, який є піком Великого посту. Десь можна натрапити, що піст можна послаблювати на Благовіщення, а десь – на Благовіщення і Вербну неділю. Тоді дозволено їсти рибу.


Як зберігали та що робили з освяченим галуззям раніше, і що радите робити з ними в міських умовах?


Будь-яка освячена річ є оберегом і має сакральний статус. Освячену вербу раніше зберігали на покуті, ставили за образи разом з іншими сакральними речами – стрітенськими свічками, проскурками. Потім тим галуззям у селі виганяли першу худобу на пашу – щоб вона "трималася хати", щоб дикі звірі не загризли, не роздерли та щоб худоба не хворіла.

Досить поширеним звичаєм було поїдання вербових котиків. Робили це, щоб не боліло горло. Одну-дві китиці їх могли поїдати жінки, які не могли завагітніти. Також задля поминання пращурів освячені гілочки носили на цвинтар або на поля – щоб вберегти землю від грому, блискавки, посухи чи навпаки сильних повеней.

Гілочки могли зберігати до наступного року, а потім палили, оскільки вважалось, що це "чистий" спосіб утилізації сакрального предмета. Свяченою вербою розпалювали піч, коли пекли паски. Але лише тоді, коли пекли паски у Страсний четвер. Якщо ж у п’ятницю чи суботу, тоді розпалювали полум’ям від страсної свічки.

Де дівати освячені галузки верби у містах, наразі незрозуміло. Кожен робить по-різному. Але однозначно викидати на смітник чи куди інде сакральну вербу не треба. Також по освяченому гріх топтатись.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Якщо є можливість: чи доречно відзначати свята, коли в країні війна

З Вербною неділею: вітання та листівки зі святом


Коментарі ()

26.06.2025
Олег Головенський

Фіртка вже проаналізувала декларації нардепів, керівників рад, ОВА та голів громад Прикарпаття за 2024 рік. Сьогодні — фінальна частина: декларації керівників правоохоронних органів області.

2336
24.06.2025
Павло Мінка

19 червня 2025 року Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила: судитимуть організатора злочинної групи торговців бурштином.

908
21.06.2025
Діана Струк

Нікіта Тітов — художник, плакатист, ілюстратор. Ще кілька десятиліть тому він називав себе «ватніком», а сьогодні його роботи — символи українського спротиву. Його плакати надихають, підтримують і попереджають: Україна — сильна, і вона не зламається.

965
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

968 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

2898 3
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1502

Тема про заборону абортів, яку вчора запустила Івано-Франківська міськрада, не «від добра» і, звісно, «для піару». Якщо «піаром» вважати висловлення консервативної правої традиціоналістської політичної позиції.

728

Ніколи ідіотизм не стає більш очевидним, як у момент, коли починають його зводити у абсолют великі писарі сентиментально-переконливих текстів у редакційних кімнатах центрів, які «творять думки».

706

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

355

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

1046
26.06.2025

Мер зазначив, що це приватний бізнес, а тому місто не видає земельні ділянки чи майно для таких закладів.

2200
19.06.2025

Станом на 1 червня 2025 року на Івано-Франківщині зареєстрували 901 фермерське господарство. Загальна площа сільськогосподарських угідь у їх власності та користуванні становить 40 тисяч гектарів.  

1102
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

824
27.06.2025

Сьогодні, 27 червня, віряни відзначають свято Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Людинолюбця.  

386
24.06.2025

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

15015
20.06.2025

Священник розповів про ставлення Церкви до дошлюбних статевих стосунків. 

7326
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

763
26.06.2025

Роботи Нікіти Тітова стали символами українського спротиву. Його плакати підтримують, надихають і говорять мовою, яка зрозуміла кожному. Та попри публічне визнання, автор часто стикається з піратством власних робіт.  

319
26.06.2025

Рішення саміту НАТО, ухвалене у Гаазі за підтримки президента США Дональда Трампа, підтверджує статус росії як спільної загрози для всього Альянсу.  

234
23.06.2025

Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що ядерна програма Ірану — серйозна загроза, а США вжили заходів для усунення цієї загрози.  

325
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

602
18.06.2025

Україна готується до виборів після завершення воєнного стану, але це будуть не звичайні, а унікальні вибори, які потребуватимуть окремого закону.  

1063