Навчальний тур від Івано-Франківської ТПП: як на Прикарпатті розвивають підприємства в умовах війни (ФОТО)

На Прикарпатті провели навчальний тур для підприємств-експортерів західних регіонів України.

Тур провела  Івано-Франківська торгово-промислова палата в рамках проєкту, який реалізується за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво й експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає журналістка Фіртки, яка відвідала тур.

Так, на першій локації навчального туру представили Івано-Франківське підприємство по виробу дитячих пластмасових іграшок "Данея", яке входить в групу компаній "Інтелком".

"Наша компанія існує з 1995 року, але у 2021 році ми запустили це виробництво пластмасової іграшки — буквально встигли перед повномасштабною війною. Крім цього, у нас є ще виробничий комплекс. 

На цьому ж  заводі в Івано-Франківську здійснюють перероблення пластику, виготовлення металевого конструктора та роблять всі процеси, що з цим пов'язані. 

Виробництво починалося з дитячих кубиків. У ті буремні дев'яності ринок був пустий, відповідно почали виготовляти пластикові кубики з наклейками абетки. Тоді, по-перше, навіть українська мова не була поширена на ринку.

А, по-друге, все, що не робив, то "вистрілювало" в бізнесі. Тому з цього й почали", — каже директор компанії Святослав Окрепкий.

Як розповідає підприємець, в Україні, у порівнянні навіть з європейськими країнами, є досить багато виробників дитячої іграшки:

"На диво, ми напевно в цьому аспекті близькі до Польщі. В Україні є чотири потужні виробники іграшок, які експортують багато своїх товарів.

Навіть в росії так склалось, що в них ще здавна не було виробника дитячої іграшки — вони вже тоді були "зациклені" на військовій промисловості."

Певний відсоток виробництва присвячений ексклюзивним іграшкам.

"Намагаємось тепер всі нові вироби, які ми виготовляємо, ділити на три категорії. Є вироби, в яких ми впевнені і можемо спрогнозувати їхні продажі — вони займають близько 50-70 відсотків.

Ще 20-30 відсотків — це ризиковані товари, але ті, які все ж будуть продаватися, тобто якісь нові машинки або подібне. Останні десять відсотків — це те, де ми намагаємось шукати новий виріб з унікальним дизайном. 

Тепер ми стикнулися з тим, що в Україні втрачена така професія, як продуктовий дизайнер. Такого не вчать — дизайну саме продуктів.

Тому намагаємось шукати ідею унікальних виробів. Час від часу вони в нас виходять. Є невдалі, в яких ми вкладаємо багато коштів, але в продажах вони не виправдовують наших очікувань.

З іншого боку — це також наша візитна картка, мовби "от ми зробили такої складності крутий виріб". Так, він не продається добре. Але ті клієнти, які купляють нашу продукцію, бачать, що річ якісна і це показник.

Є клієнти, які в цілому ставлять на свої полиці тільки якісний дорогий товар, бо вони хочуть саме такий виріб.

У нас, до прикладу, хороші зв'язки з голландцями — останні три роки вони замовляли по 500 тисяч дитячих лопаток. І ми їм чотири місяці робили лопатки", — розповідає Святослав Окрепкий.

У компанії є певний алгоритм вироблення нових пластикових іграшок.

"Відділ маркетингу подає ідею, створює технічне завдання, а від технічного завдання дизайнер робить перші нариси та 3D-модель.

Потім здійснюємо технічний аналіз, збираємо технічну раду, паспорт виробу, робимо проєктування оснастки — там уже свої процеси.

У нас запуск нового виробу в нормі може зайняти один рік. Це все здійснюється в постійному процесі. Рік тому розглядали іграшку по дизайну, а вже після — робимо оснастку.

У нас не є той товар, який, до прикладу, дитина побачила в рекламі по телевізору й уже мріє про ту ляльку чи щось подібне. Наші вироби ви берете на полиці магазину, коли вам потрібно піти з дитиною на прогулянку, погратися з нею в пісочниці.

Наш виріб — не є брендовим, він прохідний. Іграшка зібралась та запакувалась", — каже підприємець.

Так, експорт у компанії залишається стабільним.

"Процес сертифікації нових виробів є доволі довгим.

Намагаємося старі продукти не виводити з експорту й залучати нові, але найчастіше вони змінюються по країні. Минулі роки по експорту в нас були Голландія, Польща, Угорщина. Зараз у нас з'явилася ще Італія, і додаються ще нові країни, куди ми можемо експортувати продукт.

Беремо участь в торгових місіях, міжнародних виставках, адже це шлях знайти покупця. Хоча в Україні не беремо участь на виставках, бо вже не маємо кому продати.

Товари на експорт та імпорт є однаковими. Вироби, які йдуть на експорт мають мати значок CE, обов'язкову сертифікацію.

Окрім цього, кожна країна має якісь побажання стосовно маркування, яке ми клеїмо чи вкладаємо в упакування товару. Тобто, якщо виріб є вже на складі, нам "прилітає" замовлення умовно з Чехії, тоді розпаковуємо й починаємо ліпити чеську наклейку.

Це нормальна практика, адже в деяких магазинах може бути й по п'ять наклейок переклеєно. Не можна вгадати, хто замовить товар.

Ми намагаємось передбачити, хто візьме виріб. Деякі компанії можуть не прийняти чужу сертифікацію, оскільки в них є своя сертифікаційна лабораторія.

Так, треба проходити їхню сертифікацію, якщо хочемо продавати саме в якомусь магазині компанії. Можемо також під замовника підібрати якийсь спеціальний матеріал, бо вони інколи цього хочуть.

За словами директора компанії, головний успіх — в унікальності.

"Унікальні ми тим, що напевно єдині в Україні, (а може й в Європі тяжко знайти подібні), які є компанією повністю закритого циклу, тобто від ідеї до втілення в життя, виготовлення оснастки, маркетингових досліджень — ми все робимо самі.

Тому це наша унікальність, яка дозволяє нам тепер продавати не тільки в Україні, а й, скажімо, на американський континент, в Європі та в країнах пострадянського простору.

Нас завжди запитують як ми конкуруємо з Китаєм. Але в цьому й полягає наша різниця: унікальні дизайни, підхід, європейське відчуття якості. Це все дозволяє нам створювати конкуренцію китайському продукту, попри те, що інколи наш товар буває дорожчий в ціні", — вказує Святослав Окрепкий.

Серед викликів експорту директор "Данеї" виділяє логістику та кадрове питання — найбільший попит на інженерні професії, на технологів. Попри це, експортує підприємство іграшки в близько 30 країн світу.


Наступною локацією для навчального туру стала агрофірма "Вільхівці", що в Городенківському районі. Там, на близько трьох тисячах гектарах землі розгорнулося величезне підприємство, де одночасно зберігають 122 тисячі тонн зерна.

Агрофірма займається вирощуванням зернових та технічних культур: пшениці, соняшника, сої, кукурудзи та ріпака. Щоденно елеватор може приймати до п'яти тисяч тонн зерна.

Усі виробничі функції підприємства — автоматизовані. Елеватор може зберігати одночасно зерно чотирьох різних культур.

Підприємство також розташоване неподалік залізничного вузла, що полегшує процес відвантаження товару на залізничний транспорт.

"Це своєрідний "банк з зерном", якщо пояснювати простіше. Тобто не тільки виробництво, а й "банк", який ним торгує.

Ми дуже швидко можемо продати десять тисяч тонн зерна. Тут все стається миттєво. Може й швидше, ніж в банку, коли наші юристи готують документи. Ми чітко дотримуємось всіх правил.

Той, хто планує з нами працювати, перед укладанням угоди дає ввесь пакет потрібних документів. Ми також запитуємо чи є походження російського бізнесу", — розповідає власник агрофірми Іван Приймак.

ППА "Вільхівці" створили "з нуля" у 2000 році.

"Така праця не є легкою. Підприємство треба забезпечити сировиною та клієнтською базою.

В умовах війни досить важко, але нам це вдається", — каже Іван Приймак.


Останньою локацією навчального туру стала компанія "Еко Беррі" — провідне фермерське господарство в селі Тишківці Коломийського району, яке спеціалізується на вирощуванні, переробленні та заморожуванні ягід. Засноване у 2017 році.

Зараз на підприємстві працює близько 300 працівників.

"Сама компанія займається органічним землеробством: вирощуємо полуницю, малину (літню⁄осінню), ожину та інші ягоди.

До прикладу, плантацію суниці садової, сорту соната, заклали 2021 року. Плантація зараз на поливі, а цього року вже збирали перший урожай.

В органічному землеробстві ми зібрали близько 12 тонн з одного гектара — це дуже багато, хоча була набагато вища врожайність (близько 17 тонн), але мали проблеми з кількістю сезонних працівників.

Це все ручний збір. Зазвичай залучаємо близько 200 людей. 

Але в цьому році 200 людей важко знайти. До прикладу, коли у 2021 році працювало тільки з Тернопільщини 40 людей і ще 40 людей приїжджали працювати на завод по переробленню та заморожуванню ягід.

Зараз з тих 80 людей прийшло тільки восьмеро чи десятеро людей", — розповідає агроном-консультант компанії "Еко Беррі" Олександр Замойський.

Так, весь урожай ягід йде на заморозку, оскільки це прикарпатське підприємство експортоорієнтоване.

"Ми конкурентоспроможні з Польщею на європейському ринку.

Ми фактично йдемо на рівні з Польщею по зарплатах, тому що в нас кілограм збору малини коштує 25 гривень.

Але не забуваємо, що в країні війна і є певні обмеження, тому ми не добираємо людей. У 2021 році в нас працювало на полуниці близько 400 людей з різних областей", — каже агроном-консультант компанії.

За словами віцепрезидентки Івано-Франківської промислової палати Марії Савки, ягідництво на Прикарпатті набирає дуже серйозних обертів.

"У нас невеликі ділянки землі, тому ми не можемо конкурувати по собівартості до прикладу з Полтавською областю. А в таких районах, як Надвірнянський, Богородчанський, Долинський, взагалі зернове землеробство не розглядається.

Тому в Івано-Франківській області сьогодні ягідництво стає домінуючим. Держава звертає увагу на цей напрямок і виділяє дотації: майже до 80 відсотків відшкодовує вартість саджанців.

Але для того, щоб зайти в програму, треба відповідну документацію, умови, а це доволі складно", — вказує Марія Савка.

Країни-партнери, з якими найбільше співпрацює "Екко Беррі" — це Італія, Німеччина, Франція, Польща. Окрім того, намагаються виходити на Латинську Америку й ОАЕ.


Насамкінець на навчальному турі Івано-Франківщиною обмінялись практичним досвідом між підприємствами задля спільного ефективного розв'язання питань стосовно ведення зовнішньоекономічної діяльності.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Наш пріоритет — економічна та інвестиційна привабливість Прикарпаття", — Світлана Онищук

Івано-Франківська ТПП провела перший круглий стіл для експортерів в межах проєкту підтримки українських експортерів (ФОТО)

Промислова палата Івано-Франківська завершила програму вебінарів для менеджерів з експорту

Фотогалерея


Коментарі ()

04.10.2024
Микола Сторожовий

Підприємство продали з молотка за рекордні 2,6 мільярда гривень. Але в місті майже одразу ж почались розмови про помилку та зайву цифру у виграшній пропозиції, змову задля анулювання результатів торгів і розчищення землі в центрі Франківська під нову грандіозну забудову.

1219
28.09.2024
Вікторія Матіїв

Про свій досвід еміграції у Сполучені Штати Америки журналістці Фіртки розповіла прикарпатка — 23-річна Тіна Любчик.  

1296
19.09.2024
Вікторія Косович

Про те, як великі компанії й підприємства області розвивають свій бізнес, удосконалюють виробництво та експортують свій товар в Європу та інші країни в умовах повномасштабної війни, розповідає Фіртка.  

1421
10.09.2024
Вікторія Косович

Про те, чим живе притулок та як там рятують й піклуються про братів наших менших, журналістка Фіртки поспілкувалася з волонтеркою та працівницею прихистку "Рудий пес" Любов'ю Філь.

2541
01.09.2024
Діана Струк

Про те, як підготувалися до нового навчального року в Івано-Франківській громаді, журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Вікторією Дротянко.

2276
23.08.2024

В умовах воєнних дій та масової міграції українців за кордон, багато дітей змушені навчатися у двох школах одночасно. Це створює значні психологічні та фізичні виклики, адже дитині доводиться пристосовуватися до двох різних навчальних програм і соціальних середовищ.

2210

Протягом місяця на різноманітних інтернет-ресурсах та соцмережах розкручується тема «гоніння на православних і заборона УПЦ». Почався цей галас відтоді як Верховна Рада ухвалила законопроєкт №8371 про регулювання діяльності релігійних організацій, що мають керівний центр у росії.

166

Усі ми хочемо бути здоровими та щасливими, але, на жаль, складовою людського життя є хвороби. Хвороби, які роблять людське життя складнішим і менш радісним, з'являються з різних причин.

1418

Роми таємничий народ, про який ми знаємо багато і водночас нічого. Здебільшого наші знання про ромів ґрунтуються на  стереотипах пов’язаних з ними: віщуни, гадання, конокради, прохачі, але все ж таки, що насправді ми про них знаємо?   

2163

Нова війна нагадує нам події минулих століть. Загарбники завжди руйнують і крадуть, Україна переживала це не один раз. Дві українські ікони за різних обставин покинули територію України, щоб прославитися у чужій. Ми повинні пам’ятати та цінувати те, що належало українському народові.  

2917
01.10.2024

Ягідництво на Прикарпатті, завдяки сприятливим особливостям регіону, набирає дуже серйозних обертів.  

429
28.09.2024

Чи дозволені банани після видалення жовчного міхура? Дієтологи дають поради про особливості харчування після операції.

560
23.09.2024

Зелений чай — найпопулярніший напій, попит на який щороку зростає у всьому світі. Його виготовляють з листочків чайного дерева Камелія, які готують на пару, або обсмажують, потім пресують і сушать.

602
30.09.2024

Згромадження Сестер Пресвятої родини виникло у 911 році, засновницею є сестра Теклі Юзефів.  

448
25.09.2024

Гошівський монастир — греко-католицький монастир Чину святого Василія Великого у селі Гошеві, що на Івано-Франківщині.  

15891
20.09.2024

Одним з ключових принципів християнського шлюбу є вірність. Адже саме вірність — ознака зрілих та відповідальних стосунків.   

2802
16.09.2024

Перший такий фестиваль на Міжнародному рівні відбувся вперше в Україні в Гошеві у 2015 році.  

1075
25.09.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

26554 1
30.09.2024

Оксана Савчук заявила, що йдеться про постанову Центральної виборчої комісії України від 20 вересня щодо впорядкування та зміни виборчих дільниць.  

925
27.09.2024

Пропозиції Асоціації міст України до проєкту Держбюджету-2025 підтримав Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 26 вересня 2024 року.  

780 2
24.09.2024

Національна рада Швейцарії визнала Голодомор 1932–1933 років в Україні актом геноциду. Про це повідомила пресслужба Музею Голодомору, пише Фіртка. Відповідну декларацію було схвалено у вівторок, 24 вересня, 123 голосами «за».

599
21.09.2024

"За" звернення проголосували 56 депутатів, один — утримався, семеро — не голосували.  

1103