Режим бадьоро, зберігаючи впевненість і самоповагу, рухається до катастрофи. Його не люблять навіть ті, кого не любимо ми. Олігархи й чільні бюрократи вже потроху змовляються проти свого Президента.
Янукович обрав той спосіб розстановки кадрів, який множить ображених. Для прикладу Азарова він підважує Хорошковським (бо вони не терплять один одного), Хорошковському псує настрій Порошенком, Порошенку, певне, теж дасть незручного заступника, бо всі мають бути налаштовані проти всіх. Як результат, всі налаштовані проти президента.
Ті кілька товаришів, які монополізували прибутки в країні з занепокоєнням спостерігають за тим, як монополізувати прибутки прагне президентська родина.
Нині пересічний олігарх може бути впевненим у своєму майбутньому і відчувати спокій в обличчі правоохоронних органів і контролюючих інстанцій лише за двох умов: 1. Бути досить молодою людиною 2. Носити прізвище Янукович.
На наступних парламентських виборах за списками та за підтримкою опозиційних партій пройде багато депутатів, залежних від регіоналів. Проте, за списками й за підтримки регіоналів пройде багато майбутніх опозиціонерів.
У Москви є енергоносії. Єдиний стратегічний ресурс України, яким можна торгувати – це суверенітет. Проте, Євросоюз не цікавиться українським суверенітетом у пропонованій расфасовці. ЄС споживає лише суверенітет демократій. Москва – теж проблемний ринок для цього товару. Якщо в сімнадцятому столітті Москва платила українській старшині за вірність, то нині вона хоче, щоб ми самі платили за те, що їй віддаємо. Нинішні московські керівники є нащадками не царів, але шинкарів. Вони хочуть спочатку викачати всі наші гроші, а потім скупити на них наш суверенітет. При цьому, як і ми, гроші вони люблять більше, аніж суверенітет.
Саме в цьому їхні проблеми у створенні Євразійського Союзу.
Всі не задоволені Януковичем, і Янукович незадоволений всіма. Нахабні друзі хочуть доприватизувати все те, що він намітив приватизувати собі, жадібна Москва хоче трубу і всі гроші, цинічна Америка і прагматична Європа вимагають чесних виборів. Кажуть, що після виборів будуть визначатися: чи бойкотувати його, чи просто ігнорувати.
Чи допускаєте ви бодай найменшу можливість чесних виборів у 2012 році, читачу? Не пишіть до редакції – ми й без того знаємо вашу думку. Серед тих, хто вміє читати, оптимістів немає.
Стараннями Януковича та Азарова дефолт, соціальна катастрофа чи переворот стануться скорше, ніж здається.
Хто цим скористається? Ті з олігархів, які на той час перебуватимуть в опалі? Ті соратники Януковича, які встигнуть стати опозиціонерами за 5 хвилин до падіння режиму? Спекулянти з нинішніх "опозиційних" партій? Яценюк і Ляшко? Чиновники, мєнти, мери ("бо без нас неможна!")?
Хто розжене міліцію (з подальшою забороною на професію)? Хто репресує всіх суддів? Хто відбере телеканали у власників? Хто візьме під контроль армію?
Ви не готові, браття і сестри! Бо звикли до симуляцій. Зерно визріває в землі. Зерна майбутнього визрівають в підпіллі, якого у вас нема.
Тому після Януковича вам буде так само погано, як і при ньому.
А мені буде добре, так само, як і при Януковичі.
Ви вже не пам'ятаєте те покоління політичних гігантів: Кучма, Павло Лазаренко, Алік Грек, В'ячеслав Чорновіл...
Їм на зміну прийшли менші, але колоритні персонажі: Ющенко, Янукович, Юля...
Нове політичне покоління трохи бентежить: Ляшко, Королевська, Яценюк... Колись же ж і до них дійде черга: президент Ляшко, лідер опозиції Королевська, міністр оборони Яценюк...
Навіть страшно уявити тих, хто заступить цих!
"Світ невпинно змінюється до гіршого. Бо всихає й затоплюється водою."
Тому не радійте близькій катастрофі, не зловтішайтеся невдачами режиму. Янукович - єдиний справжній антиглобаліст в країні. Йому наплювати на рішення Європейського суду, на думку єврочиновників, на установки бюрократичного інтернаціоналу.
Депутати, місцеве начальство, прокурори, які понахапалися мисливських угідь і відстрілюють заблудних браконьєрів - справжні носії консервативної революції - новітні феодали.
А ви, мої любі братики і сестрички, любителі пікетиків, конференційок, перформансиків, ви, кого може зашугати дільничний міліціонер, не любите Януковича, якого не налякає жоден Євросоюз, лише з заздрості.
Навіть новітній герой Віталій Запорожець, який наважився на постріл, уповає на "справедливий суд" (Боже, який антиконсервативнореволюційний моветон!), а не на визволення братами через підкуп вертухая, чи підпиляні ґрати, бо нема в нього жодних братів.
Вчіться у Януковича, а не в мене!
Янукович не любить українців, тому не розуміє їх. Соціальні ініціативи президента не піднімуть його рейтингу. Якби навіть доплати не були нікчемними, вдячність не відноситься до числа чеснот українців.
Характерною рисою співвітчизників є злостивість. Аби знову сподобатися виборцям, Януковичу варто було б вдатися до показових репресій супроти власного оточення. Все одно воно в душі вже зрадило його. Кілька жорстоких розправ зі знаковими олігархами, міністрами, депутатами виправили б справу.
Кадри теленовин: Янукович вивозить до лісу прем‘єр-міністра у багажнику президентського лімузину. Янукович з праскою і паяльником над тілом власника Обленерго... І ми знову любимо його! Під це діло у нас можна було б іще щось вкрасти, ми б не образилися.
Дмитро Корчинський
Для tsn.ua
