У своїй попередній статті "Дороги, які за нас вибирають" я писав: ..."невідомо, що принесе новий Закон про Державну службу?"... Зараз, коли Закон вступив у силу можна розмірковувати про його перспективу.
Одна молода симпатична особа, як формальний ідеолог, зважаючи на вік і практичний стаж роботи у державній службі, презентуючи документ, заявила - нарешті ми приймаємо революційний Закон про Державну службу. Так, у окремих аспектах, дійсно революційний. Попробуємо нижче проаналізувати, зауваживши при цьому, що його ідеологи, як названа пані, міністр соцзахисту, а тепер віце, колись розстануться із комсомолом і не будуть вічно молодими та відчують його переваги на собі.
А може у них не така кров, що тече у сотень тисяч колишніх державних службовців, теперішніх пенсіонерів, із практично мінімальною пенсією, в умовах гіперінфляції, відсутності індексації, цінами і тарифами, чітко прив"язаними до курсу долара і поставлених на коліна до ефімерних субсидій.
Унікальність теперішньої української політики реформ полягає у втіленні розрекламованих (куди не кинеш оком), прогресивних світових стандартів на фоні погіршення соціального захисту населення, застосуванні грабіжницьких схем використання державних коштів і майна, при відсутності яких у державі було б досить засобів для більш менш достатнього рівня життя, ліквідації принизливих субсидій, інших корумпованих схем, як джерела збагачення певних кланів, в умовах війни, але для нас крім них, в душі і серці, основне - збереження Надії - не втрати національної держави.
Тепер по суті. Стаття 22 Конституції України забороняє звуження прав і свобод громадян. Як у цій ситуації назвати "ринкові" тарифи на енергоносії, розрахунки яких засекречені для суспільства, податки на пенсії, наявності так званих субсидій для більш як половини населення.
Хіба формально можна назвати звуженням прав і свобод громадян те, що новий Закон про Державну службу ні зараз, ні у перспективі не передбачає при підвищенні заробітної плати названій категорії працівників відповідний ріст і перерахунки пенсій, хоч коли у свій час вони обирали цю роботу з умовою, не дай бог, займатись підприємницькою діяльністю, щоб забезпечити собі спокійну старість, така норма у Законі про Державну службу діяла. Тепер Вас позбавили навіть мотивації захищати свої права у судових інстанціях.
Зважаючи на найнижчий віковий ценз українців у Європі (слава Богу ще не у світі), може гуманніше дочекатись поки державні службовці - пенсіонери просто вимруть.
Правда, щоб не було претензій і посилання на Конституцію України, названий Закон передбачає теперішній рівень заробітної плати (не нижче) для тих хто випав із категорії державних службовців і став просто працівником бюджетної сфери.
Ще одна цікава новація, коли не враховується при розробці законів звичайний здоровий глузд. Нібито захищаючи (об"єктивно) права і свободи громадян Закон передбачає попередній відсоток нарахування пенсій від доходів на які нараховуються страхові внески для осіб, які мали 10 або 20 років стажу державної служби на дату введення в дію Закону, тобто 01 травня 2016 року. Задаємо питання, а що робити державним службовцям, яким 10 або 20 років стажу виповнилось 02,03 чи 05 травня ... тощо. No coments!
Нове законодавство не може прийматись із негативними наслідками для тих хто вибирав роботу і діючі на свій час умови і перспективу свого буття. Закон не мав би мати зворотної сили.
При цьому, сильні світу не забули про свою сорочку. У Законі є скромна норма (єдина), що передбачає перерахунок пенсій для першої та другої категорії державних службовців, що пішли у відставку. Парламентарі не забули про ближнього свого. Це категорія людей, які працюють у шкідливих умовах.
Як тільки зверхньо, цинічно не називають державних службовців середньої і низової ланки - чиновниками, бюрократами, корупціонерами тощо, забуваючи, що усі дороги ведуть у Рим, а вони скромно стояли у витоків при утворенні держави, Майданах і забезпечували нормальне функціонування державних інституцій і тепер, не зважаючи ні на що та свою мізерну заплату. При цьому, у День Конституції усі вищі теперішні і колишні себе привітали із святом, крім названих простих державних службовців. Істина каже: богу богове, а кесерю кесереве.
Вертаючись до Статті 22 Конституції України у колишніх державних службовців - пенсіонерів є Надія. Ви зможете заявляти про звуження прав і свобод та звертатись до судових інстанцій, коли теперішнім, через два роки почнуть призначати пенсію і вона, виходячи із нових умов оплати праці буде вища, хоч це "журавель у небі". Зараз Вас від цього делікатно, революційно відсікли.
Владі не треба плакати, що в Україні менша кількість працюючих утримує пенсіонерів. Це не так, держава за 20-30-40 і більше років у вигляді страхових (пенсійних, тощо) внесків здерла з них набагато більше, тобто це власні кошти пенсіонерів, використані на інші заходи - одна з причин дефіциту Пенсійного Фонду.
На закінчення, як інформація для роздумів: стаття до прийняття Закону мала називатись: "Час іти і у кращому випадку писати "Капітал", чи страшно за наслідки? Може і одне і друге для декого? Слава Богу не для терплячого суспільства, а тільки тих хто, на жаль, пішов у тінь - не тартари. Людські сльози на землю не падають!
02 липня 2016 року
