Національна Спілка журналістів Ураїни виходить зі складу Міжвідомчої робочої групи при Президенті України (заява)

 


Національна спілка журналісті України, ГО «Телекритика», Інститут масової інформації та Українська асоціація видавців періодичної преси виходять зі складу Міжвідомчої робочої групи при Президенті України з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захисту прав журналістів.

 
Ми висловлюємо глибоке обурення численними фактами насилля проти журналістів, молоді, студентства та інших мирних учасників акцій протесту з боку правоохоронних органів. Станом на 2 грудня 2013 року, і з 29 листопада, вже зафіксовано інформацію про жорстоке побиття майже 40 українських та закордонних журналістів. Більшість із них постраждали від агресії з боку працівників спецпідрозділу «Беркут». Ця ситуація дуже яскраво показує, що свобода слова та право суспільства знати – зайві в системі цінностей нинішньої української влади.

 
Ми вважаємо неприйнятним для себе вести діалог з людьми, які допустили пролиття крові мирних протестантів, журналістів, і при цьому не подають у політичну відставку.

 
Окремо ми також наголошуємо на неефективності діяльності МРГ, яка остаточно перетворилась на майданчик для окозамилювання та піару влади. Станом на сьогодні питання, пов'язані зі свободою слова, правами журналістів, а отже – і з правом суспільства на інформацію, стоять весь час останніми на порядку денному МРГ. Протягом всієї каденції Януковича стан свободи слова в Україні продовжував погіршуватись, а медіа-простір цілеспрямовано намагались зачистити від незалежної інформації.
 

Для нас стало очевидним, що влада лише вдає підтримку «європейських цінностей». Це було яскраво продемонстровано не лише різкою зміною європейського курсу України, а й розгоном мирних демонстрантів, та безпрецедентною агресією щодо журналістів. Всім цим влада чітко продемонструвала, що вона – ворог громадянського суспільства. Віднині ми вважаємо, що вести діалог з нею не тільки немає жодного сенсу, а є аморальним і неприйнятним.

 
Ми відновимо наш діалог з владою лише тоді, коли буде покарано винних у злочинах проти журналістів, а влада на практиці доведе свою відданість європейським цінностям, правам людини.

 


Довідково про дії НСЖУ

 


Базовим пріоритетом Національної спілки журналістів є захист професійних прав журналістів. У громадської організації, якою є НСЖУ, ресурс прямого впливу – обмежений: це громадський осуд, професійна солідарність та юридичний захист. Ми привертаємо увагу суспільства, влади та міжнародного товариства до критичного стану зі свободою слова в Україні. 

 
Наприкінці листопада цього року НСЖУ ініціювала проведення у Києві Конференції Європейської федерації журналістів з питань безпеки та свободи слова. Разом з колегами у Всесвітній день безкарності ми пройшли тихим маршем по Хрещатику і пригадали всіх журналістів, що загинули виконуючи свій професійний обов’язок.

 
З початком розгортання у Києві Євромайдану в офісі НСЖУ (вул. Хрещатик, 27-А) запрацював цілодобовий прес-центр для «єврожурналістів» (Працівники ЗМІ мають можливість працювати, підзарядити техніку, отримати доступ до інтенету, зігрітись чаєм…)

 
Після застосовування владою грубої сили до мирних демонстрантів та журналістів у Спілці запрацювала гаряча лінія правової допомоги для журналістів (066-787-47-01, Тетяна Котюжинська). Плануємо з ІМІ та НМПУ закупити прес-жилети.

 
НСЖУ координує свої заходи із партнерами – Незалежною медіа-профспілкою та іншими медіа-організаціями – і вимагає від влади не вбивати журналістику та журналістів.

 



Польські журналісти солідарні з українськими колегами

Асоціація польських журналістів, партнер Національної спілки журналістів та Незалежної медіа-профспілки, висловлює повну підтримку українським журналістам та стурбованість ситуацією в Києві. Про це йдеться у спеціальній заяві правління Асоціації польських журналістів

 


«Асоціація польських журналістів повністю підтримує європейські прагнення українського народу. У відповідальні моменти позиція журналістів дуже важлива. Ми підтримуємо будь-які дії наших українських колег, спрямовані на те, щоб переконати владу у Києві поважати волю своїх громадян. Ми протестуємо проти провокацій і застосування сили щодо мирних демонстрантів на вулицях і площах українських міст. Ми вимагаємо пояснення по всіх випадках, коли журналістів, в тому числі польських журналістів, було побито.

 


Ми закликаємо європейські ЗМІ повідомляти правдиво і чесно про події в Україні та забезпечувати безумовну підтримку вільної України».


Правління Асоціації польських журналістів

 



Під час сутичок постраждало понад 44 журналісти (список)

Понад 40 журналістів зазнали побиття і переслідувань під час висвітлень євромайданів. Більшість із них постраждали, висвітлюючи 1 грудня сутички на вулиці Банковій у Києві. Список постраждалих журналістів оприлюднює і оновлює видання «Телекритика». Перелік постраждалих фотокореспондентів і журналістів склала медіатренер, блогерка «Телекритики» Зоя Казанжи.


Станом на ранок 2 грудня він виглядає наступним чином:


1. Журналісти «Громадського телебачення» Дмитро Гнап і Яків Любчич - побиті , розбиті камери і відібрані флешки;
2. Знімальна група 5-го каналу - журналіст Наталія Жижко та оператор Юрій Усік - були закидані камінням ;
3. Фотограф Reuters Гліб Гараніч - розбита голова внаслідок нападу «Беркута»;
4. Журналіст інформаційного агентства «Поряд з вами» Дмитро Пріхна - розбито голову внаслідок нападу міліціонерів, попри наявність журналістського бейджа;
5. Оператор Euronews Роман Купріянов. Під час зйомок на Банковій не послухав наказу беркутівців припинити зйомку, і ті били його по руках. Внаслідок отриманих травм журналіст перебуває у лікарні; 
6. Польський журналіст Павло Пеняжек (PawelPieniążek). Під час висвітлення подій біля Адміністрації президента йому дісталося від беркутівців що найменше 10 ударів по голові ;
7. Фотожурналіст «ЛІГАБізнесІнформ» Олександр Перевозник. Під час висвітлення сутичок на Банковій зазнав жорстокого нападу близько 8-ми спецназівців. Попри те, що він заявляв, що є працівником ЗМІ, ті били його по голові і понівечили камеру;
8. Журналіст «Українського тижня» Валерія Бурлакова. Під час роботи на Банковій у неї під ногами вибухнула шумова граната, журналістці викликали швидку ;
9. Журналіст «Української правди» та «Громадського телебачення» Мустафа Найєм. На Банковій йому було завдано удару по голові. Крім того, він зазнав газової атаки;
10. LB.UA Макс Левін. Зйомки на Банковій завершилися для нього гематомами та сильними забоями.
11. Данський журналіст Йоханнес Вамберг Андерсен. У ніч на 30 листопада після розгону київського євромайдану міліція перешкоджала вести йому відеозйомку та завдавала ударів по голові;
12. Головний редактор газети «20 хвилин» з Житомира Влад Пучич;
13. Журналіст AFP Сергій Супинський під час висвітлення євромайдану у Києві отримав травми ніг;
14. Фотокореспонден Insider Максим Кудинець. Беркутівці завдавали ударів йому, а також свідомо нищили фотокамеру ;
15. Журналіст Associated Press Сергій Чузавков - шпиталізовано з травмою голови після зіткнень мітингувальників з міліцією в Києві, йому влучив камінь в обличчя;
16. Оператор українського телеканалу UBR (прізвище уточнюється).
17. Журналіст «Української правди» Дмитро Ларін. Співробітник «Беркута» не зважав на помаранчевий жилет, зірвав із нього бейдж преси та завдав ударів;
18. Фотограф Анатолій Степанов. Йому силовики розбили голову і зламали руку - попри те, що він заявляв, що є журналістом;
19. Фотокореспондент Іван Чернічкін отримав поранення ноги від шумової гранати на вулиці Банковій;
20. Оператор Олександр Заклецький побитий міліцією;
21. Антон Чернишов з Незалежної журналістської профспілки - побитий, відібрана ірозбита вщент камера;
22. Журналіст телепрограми «Гроші» Денис Данько отримав травму голови;
23. Оператор 5-го каналу Іван Наконечний зазнав стусанів спецназівців, які під час масової акції тягли його по землі та намагалися перекинути через огорожу;
24. Кореспондент «Українського тижня» Станіслав Козлюк постраждав під час сутички біля Кабміну 24-го листопада. Його побив представник спецпідрозділу «Беркут»;
25. Журналістка і співзасновницямедіапорталу діаспори Vidia Наталія Фігель (Чикаго). Під час мирної акції на підтримку євроінтеграції на неї напав невідомий чоловік і намагався розбити камеру.
26. Ярослав Галата, «Демократична Україна» - під ногами вибухнула граната, подряпини;
27. Фотограф сайту «Житомир.інфо» Михайло Загорський - на Банковій отримав дубинкою по обличчю, розсічена вилиця, надавали першу допомогу у швидкій. Знімав, стоячи на підвіконні, побачив, як б'ють операторів і фотографів, зістрибнув з підвіконня і намагався втекти, показував журналістське посвідчення і кричав, що журналіст, посвідчення вибили з рук, отримав дубинкою;
28. Кореспондент видання «Коментарі» Дмитро Качура - йому в спину кинув камінь боєць «Беркута»;
29. Журналіст «Українських новин» Євген Головенко - втратив свідомість під АП після того, як йому під ноги кинули світлошумову гранату, допомогу надали на місці;
30. Олег Хаврук, заступник головного редактора Comments.ua - розбита голова (накладено шви), забої руки та спини від нападу «Беркута» на розі вулиць Банкової та Інститутської;
31. Постраждав фотограф Європейського прес-фотоагентства ЕПА Сергій Долженко;
32. Євген Фельдман, «Новая газета», Москва - влучили каменем біля пам'ятника Леніну;
33. Головний редактор «Цензор.нет» Юрій Бутусов - розбита голова;
34. Емін Калантаров, LifeNews, Москва - беркутівці пошкодили йому руку та розбили камеру;
35. Сергій Полежака, фрілансер - били по руках і камері, пошкодили об'єктив;
36. Євген Малолєтка, фотокор УНІАН - зламано руку, розбито об'єктив, розтоптано спалах, за його словами, його били спеціально, знаючи, що він журналіст;
37. Ігор Волосякін, сайт uezd.com.ua - удар по голові каменем, наковтався газу;
38. Валерій Колосюк, редактор інтернет-порталу «Аратта. Вікно в Україну» - збили на землю, а потім добивали дубинками ще людей 6-8, розбили фотоапарат, за медичною допомогою не звертався - всі «швидкі» були заповнені закривавленими людьми, має велику гематому на скроні, забої рук і ніг;
39. Кореспондент порталу «Новоросс.інфо» та газети «Таврические вести. Новороссия» Сергій Юрченко - отримав серйозні травми під час заворушень на Банковій у Києві: пробито голову, кілька переламів та забоїв, шпиталізовано в київську лікарню №17, вкрали або загубив планшет;
40. Фотокореспондент газети TheNewYork Times Джозеф Сивенький - постраждав під час штурму Банкової: «Мене поранило осколком в обличчя після вибуху, який стався прямо переді мною, коли я висвітлював зіткнення біля Адміністрації президента на Банковій. Я не можу сказати точно, що це було, але я підозрюю, що це був шматок шумової гранати або газового балончика. В лікарні мені його видалили і наклали шви».
41. Tomasz Piechala, портал Eastbook, Польша, побитий в суботу, 30 листопада.
42. Мстислав Чернов, фотокореспондент агентства «МедіаПорт». Пошкоджена рука, розбитий об’єктив – під час роботи у натовпі на Банковій. Другий раз – там же, у дворах на Банковій, Мстислава намірено побили співробітники «Беркута», попередньо зірвавши посвідчення преси.
43. Олександр Жогалко, Чернігів, постраждав від світлошумової гранати.
44. ФотокорAFP Василь Максимов з Москви – уламки світлошумової гранати вдарили по коліну.


02.12.2013 494 1
Коментарі (1)

Учитель 2013.12.02, 15:03
На мітингах пора тримати нові гасла-звернення. Наприклад, "Безвізовий режим для громадян України! - Європо! Підтримай нас!","В українські університети - європейчьку освіту!", "Українським університетам - самоврядування і автономію!", "Українці всієї України, єднайтеся!". А ще, провести у Києві великий спільний молебень на Введеніє, за Україну, за її долю, за совість всіх в Україні та за її межами сущих, навіть за тих вбогих розумом беркутівців, що знущалися з наших людей, бо великий гріх на душу свою взяли! Думайте, учітеся, не бійтеся! А для постраждалих журналістів треба відкрити рахунок в банку, щоб хоча б матеріально підтримати їх. Якби не вони, то ніхто б не довідався про те, що сталося!
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

544
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1002
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6225
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1597
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1913
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

3063 6

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

177

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

695

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

797

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1364
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

405
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1548
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1431
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3476
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3530
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7117
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1141
13.06.2025

В Івано-Франківському національному драмтеатрі з 15 по 20 червня відбудеться II Український шекспірівський фестиваль, котрий пройде на сценічних майданчиках театру та на дружніх локаціях.  

365
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

232
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

460
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

649
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

716