Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!
Такий план міг цілком реалізуватися у відповідь на відомий «ультиматум Рябкова (заступника міністра МЗС Росії)» в кінці 2021 року.
Лише Україна змогла зламати ці плани…
Про що всі знали, або ж здогадувалися, тепер офіційно, від головної дійової особи — в книзі тогочасного керівника НАТО Йєнса Столтенберга.
Колишній генсек НАТО у своїх мемуарах «Під моїм керівництвом: лідерство в НАТО під час війни» (видавництво WW Norton & Company, 2025, 480 сторінок) оприлюднив факти щодо таємних переговорів з Росією.
У 2021 році він був готовий обговорювати з Росією виведення військ Альянсу із Східної Європи та створення «буферної зони» з країн Балтії та інших країн колишнього соціалістичного табору, повідомляє Фіртка з посиланням на Радіо Свобода.
У розділі мемуарів під назвою «ВІЙНА: серпень 2021 – квітень 2023» Столтенберг згадує особисту зустріч з міністром закордонних справ Росії Сєргєєм Лавровим восени 2021 року та визнає, що, незважаючи на усвідомлення протидії Польщі та країн Балтії, він все ж запропонував Лаврову обговорити на засіданні Ради НАТО-Росія ідею Росії щодо створення буферної зони в прикордонних районах та виведення союзних військ на їхні позиції до 1997 року, як це і вимагав згадуваний «ультиматум Рябкова».
Колишній генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг в своїй сенсаційній книзі різко критикує НАТО за недостатню підтримку України у 2023-24 роках, посилаючись на слабку позицію США (в той час президентом США був Байден).
Столтенберг розповідає про затримки з постачанням зброї, недостатню допомогу та відсутність рішучих дій з боку країн НАТО.
Він наголошує на необхідності більш активної підтримки України для зміцнення її позицій у переговорах з Росією. Колишній генсек НАТО заявляє, що альянс «підвів Україну», не надавши їй достатньої підтримки у 2023-24 роках, описуючи непевний настрій у Вашингтоні та європейських столицях, які постійно не виконували обіцянок щодо постачання зброї.
Ми пам’ятаємо, яка довга еволюція була від постачання касок, потім стрілецької зброї, артилерії… Як довго нам давали танки, системи ППО, яка «епопея» була з F-16. Все це тягнулося роками, в той час, коли українські воїни в неймовірних умовах не лише тримали оборону, а й мали великі шанси на успішний контрнаступ.
Якби підтримка країн Європи та НАТО була своєчасною, то Україна вже до середини 2023 року могла б відвоювати значні території на півдні.
Столтенберг, який очолював НАТО з жовтня 2014 по жовтень 2024 року, описує весь період його перебування на посаді, включаючи звільнення НАТО з Афганістану у 2021 році та початкову агресію Росії проти України у 2014-му.
У ній також розглядається майбутнє альянсу після обрання Дональда Трампа президентом США другого терміну.
Але спогади Столтенберга про зустрічі з високопоставленими політиками та чиновниками перед повномасштабним вторгненням Росії до України у 2022 році та під час нього дуже показовими.
Розповідаючи про події, що передували нападу, Столтенберг докладно описує відсутність інтересу з боку Росії до справжніх переговорів - зокрема, зустріч у Нью-Йорку у вересні 2021 року, на якій не лише міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров постійно перебивав його, а й представниця МЗС РФ Марія Захарова.
У середині жовтня 2021 року, як пише колишній генсек, офіцер розвідки НАТО повідомив йому, що Росія «має намір вторгнутися» в Україну. На його думку, причиною цього був страх Кремля перед «політичною загрозою», яка походить від «демократичної і все більш орієнтованої на Захід України».
Незважаючи на це, пише Столтенберг, ключові європейські країни НАТО – Франція та Німеччина – заперечували небезпеку, як і в 2014 році, коли російські війська захопили Крим.
«Обидва випадки продемонстрували глибокі розбіжності між країнами НАТО у їхніх поглядах на Росію», - зазначає Йєнс Столтенберг. Вказівки на ці розбіжності повторюються протягом усієї книги.
Повномасштабна війна в Європі, найбільша з часів Другої світової, розпочалася для Столтенберга з телефонного дзвінка о 4:25 ранку 24 лютого 2022 року. Незабаром після цього міністр оборони США Ллойд Остін висловив стурбованість долею президента України Володимира Зеленського, сказавши Столтенбергу: «Ми боїмося за його життя».
Через чотири дні Столтенберг нарешті зв'язався телефоном із Зеленським, який неодноразово просив НАТО запровадити безпольотну зону над Україною. Прохання було відхилено.
«Розмова була хворобливою», — зазначає Столтенберг. Він пише, що на початку вторгнення в НАТО була «широко поширена думка», що Київ впаде протягом кількох днів.
Країни НАТО запровадили широкі економічні санкції проти Росії та почали постачати зброю Україні, а також надавати їй економічну та гуманітарну допомогу. Мільйони українських біженців здобули притулок у західних країнах. За даними Кільського інституту, з січня 2022 до серпня 2025 року європейські країни надали Україні допомогу на суму 177 мільярдів євро, а США за той же період – 115 мільярдів євро.
При цьому Вашингтон є найбільшим постачальником військової допомоги, надавши зброї та озброєння на суму близько 64,6 млрд євро. На другому місці знаходиться Німеччина із 17,7 млрд євро. Постачання включали системи протиракетної оборони Patriot , танки, артилерію та винищувачі, а також британські та французькі крилаті ракети Storm Shadow/SCALP.
Проте критики давно стверджують, що зробленого недостатньо, а допомога Києву часто надходить надто пізно. Столтенберг згоден із цим.
Згадуючи підготовку до саміту НАТО в липні 2024 року, ексгенсек НАТО пише: «У наших партнерах із Вашингтона було щось пасивне та зрадницьке. Вони мало ризикували, не переходили у наступ і ховали свого президента».
Столтенберг стверджує, що тодішній президент США Джо Байден не міг ухвалити рішення через побоювання з приводу того, що скаже «інший хлопець», маючи на увазі Дональда Трампа.
.jpg)
Володимир Зеленський та Єнс Столтенберг на саміті НАТО у Вільнюсі у липні 2023 року
«Але не лише США підвели Україну, – пише політик. – ЄС пообіцяв надати Україні мільйон артилерійських снарядів з березня 2023 року до березня 2024 року, але було поставлено менше половини».
Росія, підтримувана Китаєм в економічному плані та Північною Кореєю у військовому, мала більше ресурсів, ніж Україна, у війні на виснаження, наголошує Столтенберг. Однак деякі країни НАТО, замість того, щоб переважити шальки терезів, «запропонували мінімальну підтримку».
Минуло трохи більше ніж рік з того часу, як Єнс Столтенберг пішов з посади глави НАТО. У лютому 66-річний політик обійняв посаду міністра фінансів у своїй рідній Норвегії.
Виступаючи 17 жовтня на Франкфуртському книжковому ярмарку, він сказав, що країни НАТО, як і раніше, дають Україні «занадто мало і надто повільно». За його словами, це безпосередньо пов'язано з контактами Трампа та Путіна.
«Ми повинні розмовляти з росіянами. Але коли ви розмовляєте з ними, це має бути засноване на силі... їм слід знати, що ми підтримуємо українців. Чим сильніша Україна на полі бою, тим сильнішою буде її позиція за столом переговорів», – переконаний колишній генеральний секретар НАТО.
Книга ексгенсека НАТО вже викликала ефект вибуху в багатьох країнах.
Зокрема в країнах Балтії:
«Для країн Балтії та інших країн на східному фланзі НАТО мемуари Столтенберга містять незручне нагадування: у вирішальні моменти держави, що живуть найближче до російської загрози, можуть все ще опинитися не в центрі дискусії, а на її околиці.
Ми навіть не впевнені, що нас більше турбує: те, що Столтенберг діяв за спинами «нових союзників», чи те, що він, як видається, не бачить у цьому нічого поганого?».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Rheinmetall виробляє дорогі танки, а Україна творить майбутнє війни, — The Atlantic
«Немає місця російській нафті в Європі»: Зеленський про результати переговорів із Єврокомісією
