«Патологічна нелюбов журналістів одного з Франківських ТБ до ЄРЦ дістала несподіване пояснення. Коли сам журналіст подзвонив і бурхливо вимагав забути про його квартплату. З делікатності я ніколи не вивчав доступні мені бази на предмет платежів іменитими мешканцями міста. Але цього разу подивився. І виявилось, що цей журналіст чітко дотримується корпоративного духу. Тобто не платять за квартиру майже всі обличчя каналу. В цьому місці з невеликими перервами я прожив 40 років і все своє життя, що тут, що в Києві платив квартплату. І навряд чи мені, чи будь-кому з моїх вчорашніх колег-журналістів прийшло би в голову подзвонити в жек, в єрц, до мера і, козиряючи своїми гіпотезами та регаліями, вимагати списання боргів».
Ось таке вичитав на сторінці Фейсбук В. Войтика, директора КП ЄРЦ.
Я не хотів ворушити цього питання, але відчуваю, що камінь в мій город. Зараз поясню, чому саме.
Поширення неправдивої інформації, вочевидь, є головним і єдиним видом діяльності ЄРЦ. Не буду толерантним і не ховатиму свого прізвища, як це «гречно» намагається зробити для мене пан Войтик. Не варто, Вадиме! Я не ховаюся, як Ви пишете, і не «вимагаю бурхливо забути про квартплату». Хіба що, мова йде не про мене. А про якісь інші «обличчя каналу» чи взагалі про інший канал. Питання зачіпає не тільки мене особисто. Питання зачіпає всіх мешканців цього міста.
Минулої суботи (25 серпня) добув із поштової скриньки листа від ЄРЦ. Одразу ж перший його абзац мене неприємно вразив. Брешуть! І кажуть, що то дощ паде. КП ЄРЦ пише, що «між ЄРЦ і мною, як власником квартири згідно зі ст.. 634 Цивільного кодексу України укладено договір «Про надання послуг…». Що цікаво, жодного договору не укладав, ніде свого підпису не ставив, печатками не скріплював.
Після того, як зацікавлені особи успішно поховали в Івано-Франківську ЖЕО, ось уже скоро рік очікую конкретних пропозицій від новоутвору (поляки не радять вживати цього слова, бо у них воно означає пухлину), яким став ЄРЦ. Тобто, як свідомий громадянин, розумію, що за все в цьому світі треба платити. Навіть, якщо плата є економічно необґрунтованою або через небажання того, хто її встановлює, детально не роз’яснена – що, по чім, звідки і як (як того вимагає Закон, про що скажу нижче).
На початку літа після чергового рахунка, надісланого ЄРЦ, звернувся за вказаним в ньому номером телефону, аби розкласти всі крапки над «і». Телефон не відповідав. Тоді зателефонував на мобільний до пана Войтика, і він дав мені інший номер. Нічого не переплутав, пане Войтик?
За тим номером мені повідомили, що є нова структура, ЄРЦ тобто, яка здійснює нарахування квартплати. На моє питання – на підставі чого здійснюється нарахування, чи ЄРЦ є правонаступником ЖЕО, щоби можна було говорити про те, що укладений мною з ЖЕО договір на обслуговування автоматично перейшов на ЄРЦ, пані відповіла, що ні. Вони не є правонаступниками, вони новий суб’єкт господарювання. Якщо мені не зраджує пам'ять, із кожним надавачем послуг має бути укладено договір на обслуговування. Цей договір є, за Законом, юридичною підставою для надання послуг та сплату за них. Цим договором має бути передбачена відповідальність сторін, яка полягає у тому, що надавач послуги своєчасно і якісно її надає, а споживач – своєчасно платить.
Щоби не бути голослівним, і не пропонувати, як керівництво ЄРЦ пенсіонерам, шукати інформацію в Інтернеті, подам витяг із трьох основних статей Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (Документ 1875-15, чинний, поточна редакція - від 20.06.2012).
Отже, ст.. 19 Закону говорить: «Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (підкреслення моє – В.Г.) Чітко і ясно. Це азбука. Це основа. Хіба що ЄРЦ працює у сфері якихось інших, а не житлово-комунальних послуг. Тоді ігнорування Закону, який визначає і регламентує діяльність у цій сфері, є цілком зрозумілою.
Наступна, 20 ст.. подає перелік прав та обов'язків споживача. Зокрема, «споживач має право: 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо».
Щоби не забути, по-порядку. За кілька тижнів після дзвінка за номером, який дав мені пан Войтик, я отримав у конверті поштою в скриньку, яка не закривається, в під’їзді, який не має кодового замка на дверях, кілька аркушів паперу. Називалося воно договором. В ньому був повний перелік усіх можливих комунальних послуг, затверджений Кабміном. Від обслуговування ліфтів до педикюру підвальним щурам. Я досі не знайшов ліфта у своєму п’ятиповерховому будинку. А щуриків бачу регулярно. Вони бігають попід стінами у пошуках фахівців з педикюру. І все. Нічого більше – ні тарифу, ні його структури, нічого, передбаченого Законом. Натомість там були підпис Войтика, директора ЄРЦ, та печатка. І місце для мого підпису. Якщо мені не зраджує пам'ять, свою діяльність керівництво ЄРЦ почало з того, що заявило про приведення відносин між мешканцями і комунальниками міста до законодавчого поля, а також із заяв про побудинкові тарифи. А тому, вочевидь, мали б вказати в договорі тариф, який стосується саме мого будинку. До слова, в тому, що я той лист отримав, я також не підписувався. Якщо це важливий документ (для споживача – так, бо регулює витрату ним своїх кровних гривень), то надавач мав би упевнитися, що мешканець документ отримав. Хіба що для ЄРЦ такий документ, як договір – не важливий. Все одно заплатиш. Інакше нарахують пеню і вимагатимуть сплати боргу через суд. Як написали мені в претензії, яку я отримав минулої суботи. Про неї ще трохи згодом.
В тій же статті 20 сказано, що споживач зобов’язаний 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (Ось воно! А не підписувати перелік послуг)….5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;… Але є ще й права та обов’язки виконавця. Про це – у ст.. 21. Виконавець зобов'язаний… 3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг.. згідно з типовим договором; 4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;…
Тепер, власне, до претензії про несплату. В суботу після отриманого листа з погрозами судом, я зателефонував до пана Войтика. Відповіді не дочекався. Тоді набрав мобільний номер його заступника, Миколи Вітенка. На мої слова щодо відсутності договору, а отже і юридичних підстав для «відносин між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг», пан Вітенко заявив, що їхні юристи мають з цього приводу своє бачення. І запропонував з ними проконсультуватися. Потім сказав, що ця претензія – це чисто юридична формальність, що таких вони розіслали вже близько двох тисяч. Нічого не плутаю, шановні?
Це ж треба! В ефірі телеканалу «3 студія» пан Вітенко заявив, що ЄРЦ уклав з мешканцями … 4 тисячі договорів (до речі, під час ефіру не почув жодного позитивного чи бодай нейтрального дзвінка в студію – всі з претензіями до ЄРЦ. Але то, напевно, «заказушні» дзвінки пускали, а ті, де мали похвалити ЄРЦ, безжально «різали». Якраз в стилі «чіткого дотримання корпоративного духу»). За рік – лише чотири тисячі договорів. І вже 2 тисячі претензій. Хтось поведеться і заплатить. А хтось почне огризатися. Тоді їх зарахують до злісних неплатників в «корпоративному дусі».
До слова, не хочу відповідати за всіх колег журналістів чи «іменитих мешканців міста». Є серед них такі, що взагалі не мають відношення до ЄРЦ. Бо обслуговуються в приватних ЖЕО. До прикладу. Але то нехай кожен сам за себе скаже.
Отже, закінчив я свою розмову з п. Вітенком тим, що підставою для сплати за послуги має бути договір. А потім мені «прийшло в голову подзвонити в жек, в єрц, до мера і, козиряючи своїми гіпотезами та регаліями, вимагати списання боргів». Вікторе Андрюсовичу, ну для чого ж Ви так? Я ж просив - між нами. Для тих, хто народився в танку, поспішу пояснити – два останніх речення – то жарт. Це так, щоб в суди не подавали на мене за «підмочування репутації». Бо це ж простіше – в суд подати за підмочену репутацію, ніж не підмочувати репутації, упорядкувавши в рамках законодавства відносини. А за дзвінки до мера і в єрц, хай пан Вітенко відповідає. Бо ж з паном Войтиком ми так і не поспілкувалися, то ж заступник, вочевидь, йому все гарненько розповів. Чи то доповів. Ну і прикрасив незле.
А ще поцікавився я, що ж то за така стаття 634 Цивільного кодексу України, згідно з якою, судячи з претензії, зі мною договір уклали. Виявляється, це договір приєднання. Про це так написано - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Ось так. «Бєз мєня мєня женілі», як кажуть наші північні сусіди. І не тільки мене. Всі мешканці Івано-Франківська приєднані таким чином без можливості запропонувати свої умови. ЛЮДИ!!! ВАС ГРАЮТЬ У ХВІСТ І ГРИВУ!!! А потім погрожують пенями і судами. І хто? Хлопчики, які кричать про підмочену репутацію?!! Тобто, Закон, який регулює відносини у сфері житлово-комунальних послуг, до уваги не береться. Бо у юристів ЄРЦ з цього приводу «власне бачення», як заявляє пан Вітенко. Натомість мешканців «приєднують» без права запропонувати свої умови. Тобто, сиди і не пікай.
Зайшовши на сторінку домівкаіфюей, як пропонують в рахунках від ЄРЦ, я раптом зрозумів у чому полягає така їхня позиція. Ви уважно читали, що написано під логотипом?
Напевно, не варто нагадувати продовження цієї фрази? Чи для тих, хто народився в танку, все ж написати?...
Ось така «патологічна нелюбов»…
З повагою, Володимир Гарматюк.
